Ухвала

від 15.04.2025 по справі 205/9541/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

15.04.2025 Єдиний унікальний номер 205/9541/24

Провадження № 2-ві/205/5/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання - Мадьонової Я.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Федотової Вікторії Миколаївни у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді визнано необґрунтованою та передано справу до канцелярії суду для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід судді в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2025 року заяву про відвід судді Федотової В.М. передано для розгляду судді Терещенко Т.П.

Заявник ОСОБА_1 на електронну адресу суду направила заяву про відвід судді, в якій заявила про відвід судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська в справі №205/9541/24, в обґрунтування якої зазначила, що у вказаній справі суддя проявляє упередженість і необ`єктивність, фактично стала на сторону відповідача ТОВ «Рада 2». Суддею неодноразово, без належного обґрунтування, було відкладено розгляд справи, а також відмовлено у задоволенні клопотання позивача про перенесення підготовчого судового засідання у зв`язку з пошуком адвоката та 08 квітня 2025 року закрито підготовче провадження у справі. Посилається на те, що у неї виникають відверті сумніви щодо упередженості та об`єктивності в діях судді, вважає, що вищезазначене свідчить про наявність упередженого підходу до сторін, порушення принципу рівності і процесуальних прав позивача на справедливий, ефективний судовий захист.

Частинами 7, 8 статті 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Вивчивши заяву про відвід, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Згідно із ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

На підставі ч. 2 ст. 40 ЦПК України суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Крім того, ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у п. 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

За загальним правилом тягар спростування презумпції покладається на сторону, яка має намір її заперечити.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема, у п. 66 зазначено, що згідно з усталеною практикою Європейського суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюються особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, про це вказано у рішеннях ЄСПЛ у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»).

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки головуючого у справі судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими («Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44); та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07 серпня 1996 року, п. 58).

За умовами ч. ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо презюмування неупередженості судді за відсутності доказів зворотного (у справах Киприану проти Кипру, Хаушальс проти Данії). Крім того, зазначав, що неупередженість повинна оцінюватися як за допомогою суб`єктивного критерію, який полягає у визначенні існування особистої упередженості у конкретного судді в справі, що ним розглядається, так і об`єктивного критерію, коли намагаються з`ясувати, чи забезпечив суддя достатні гарантії що виключають будь-які законні сумніви (Пескадор Валеро проти Іспанії).

Вказані у заяві про відвід судді Федотової В.М. обґрунтування жодним чином не підтверджені та є лише припущеннями з боку заявника ОСОБА_1

ОСОБА_1 у заяві про відвід судді зазначає про наявність обставин, що викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді. Однак, упередженості судді при розгляді справи з матеріалів справи не встановлено, доказів на підтвердження обґрунтованості заявленого відводу ОСОБА_1 суду не було надано.

Суд вважає, що наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Федотової В.М. доводи не можуть слугувати законною підставою для відводу судді.

З вищезазначеної заяви вбачається, що відвід судді Федотової В.М. ґрунтується на припущеннях щодо упередженості та необ`єктивності судді. Однак будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду вказаної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості чи об`єктивності при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви ОСОБА_1 про відвід судді не встановлено, а ОСОБА_1 фактично не згодна з процесуальними діями судді у справі.

Суд зазначає, що незгода учасника справи з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, оскільки передбачені ст. ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому заява ОСОБА_1 про відвід судді Федотової В.М. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 36-40, 260-261 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Федотової Вікторії Миколаївни у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.П. Терещенко

.