Ухвала

від 14.04.2025 по справі 545/1560/25

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1560/25

Провадження № 2/545/1187/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позову без руху

14 квітня 2025 рокум. Полтава

Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Зуб Т.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Ївженко Лариса Володимирівна, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить встановити факт родинних відносин з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та визнати право власності на спадкове майно.

Відповідно до ч. 3 ст.3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду та вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст.187ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі та перевірки змісту позову на предмет відповідності за формою та змістом вимогам ЦПК України, дослідивши додані до нього документи, вважаю, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам закону з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ЦПК України виходячи з наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні») визначено, що документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльностісуб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача.

Однак, позивач не надав суду жодного документу в підтвердження вартості спадкового майна, щодо якого заявлено вимоги на день подання позовної заяви та не додав доказів в обґрунтування цієї вартості, судовий збір не сплатив.

Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно Глави 13 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.

Отже, реалізація права на звернення до суду із позовом щодо спадкування здійснюється після відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, а відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину повинна підтверджуватися належними доказами, а саме- відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

При дотриманні названих умов, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження.

Таким чином, законом встановлено перелік інформації, яка має бути надана позивачем суду до часу відкриття провадження в справі, оскільки впливає на реалізацію функції щодо відкриття провадження.

Проте, ОСОБА_1 до матеріалів позову не додано письмову відмову нотаріуса (постанову) у вчиненні оформлення права на спадщину після померлого в нотаріальному порядку.

Відповідно до ст.392ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Належним відповідачем є особа- учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

Належними відповідачами у спорах про визнання права власності щодо спадкування нерухомого майна є інші, окрім позивача, спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких- територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем знаходження майна.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму інформаційному листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказав, що у спорах про визнання права власності на спадкове майно відповідачами виступають органи влади (міська (сільська, селищна) рада, райдержадміністрація тощо), або інші особи (спадкоємці).

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати докази відсутності інших спадкоємців.

Також, позивачем не додано жодних доказів на підтвердження викладених у позові обставин, та не зазначено щодо неможливості подати такі докази.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинендодати допозовної заявиїї копіїта копіївсіх документів,що додаютьсядо неї,відповідно докількості відповідачіві третіхосіб.У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 185ЦПК України підлягає залишенню без руху із встановленням строку для усунення її недоліків.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 17 7цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Ївженко Лариса Володимирівна, про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування- залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення їй копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Повернення позовної заяви не перешкоджає позивачу повторно звернутись до суду з даним позовом після усунення підстав, що зумовили її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяТетяна ЗУБ