Ухвала

від 13.03.2025 по справі 757/4875/25-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4875/25-к

пр. 1-кс-6530/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2025 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явилась,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» - арбітражного керуючого ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2024 у справі №757/32874/24-к у кримінальному провадженні № 62024000000000580 від 10.07.2024,-

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2024 у справі №757/32874/24-к у кримінальному провадженні №62024000000000580 від 10.07.2024 на:

1. Нежитловий об?єкт, загальною площею 17447,00 кв.м., що знаходиться за

адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. П?ятигірське, вул. 8 Березня, 16 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 831945463202);

2. Нежитловий об?єкт, загальною площею 10233,40 кв.м., що знаходиться за адресою:Харківська область, Балаклійський район, с. П?ятигірське, вул. Стадіонна, 2 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 764671563202);

3. Нежитловий об?єкт, загальною площею 98 562,13 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с.П?ятигірське, вул. Першотравнева, (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 806083763202);

4. Нежитловий об?єкт, загальною площею 276,60 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. П?ятигірське, вул. Першотравнева, 1

реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 764848763202);

5. Нежитлову будівлю, загальною площею 258,10 кв.м., що знаходиться за адресою:

Харківська область, Балаклійський район, с. П?ятигірське, вул. Першотравнева, 1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 764812563202);

6. Нежитлову будівлю локальні очисні споруди, загальною площею 199,90 кв.м., що адресою: Харківська область, Балаклійський район, с. П?ятигірське, Першотравнева, 1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 831439063202);

7. Корпоративні права ТОВ «Курганський Бройлер» (код ЄДРПОУ 30773272) на суму 66 365 688,84 грн, що становить 100 % статутного капіталу зазначеного товариства, який належить ТОВ «Комплекс Агромарс» (30160757), кінцевими бенефіціарами (контролерами) якого є ОСОБА_16 та ОСОБА 17;

8. Договір застави від 25.01.2017, укладений між ПАТ «Таскомбанк» і ТОВ

«Курганський бройлер», що посвідчений Київського міського нотаріального округу ОСОБА_34 , зареєстрований в реєстрі за № 143.

В обґрунтування клопотання ліквідатор ТОВ «Курганський бройлер» зазначає, що ухвалою господарського суду міста Києва у справі від 03.11.2021 у справі №910/15200/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський Бройлер» (ідентифікаційний код: 30773272) розпочато процедуру розпорядження майном. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 07.06.2023 постановою Господарського суду м. Києва припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «Курганський бройлер». Визнано банкрутом ТОВ «Курганський бройлер». Відкрито ліквідаційну процедуру. Господарську діяльність банкрута завершено. З дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Однак, у зв`язку з подальшим арештом майна, ТОВ «Курганський бройлер» обмежений в реалізації свого права та подальше застосування арешту майна прямо обмежує права ТОВ«Курганський бройлер», є безпідставним та таким, що не відповідає інтересам держави та суспільства. Арет майна ТОВ «Курганський бройлер» перешкоджає проведенню ліквідаційної процедури та можливості відновлення його платоспроможності.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних не здійснювалось.

В судове засідання ліквідатор ТОВ «Курганський бройлер» - ОСОБА_3 не з`явився, на адресу подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надійшли письмові заперечення на клопотання.

Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні представника особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000580 від 10.07.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 366 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

У рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.07.2024 у справі №757/32874/24-к у кримінальному провадженні №62024000000000580 від 10.07.2024 накладено арешт на майно, клопотання про скасування арешту з якого є предметом розгляду в даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу .

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За змістом ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25.07.2024 у справі №757/32874/24-к вбачається, що арешт на майно накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

З огляду на важливу роль даних речових доказів у провадженні, під час досудового розслідування продовжує існувати необхідність у їх збереженні, що можливо забезпечити лише шляхом збереження накладеного на них арешту.

Відтак доводи клопотання щодо відсутності підстав для подальшого арешту майна спростовуються вказаною ухвалою та наявністю постанови, якою вищезазначене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Таким чином вказаний арешт накладено слідчим суддею з метою забезпечення збереження речових доказів. Отже, такий арешт по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Будь яких додаткових даних чи доводів, які б свідчили, що на даний час необхідність в арешті майна відпала, в клопотанні не наведено та в судовому засіданні не надано.

Доводи клопотання про незаконність ухвали про арешт майна є такими, що підлягають розгляду під час перегляду ухвали в апеляційному порядку та не можуть бути самостійними підставами для скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Так у клопотанні про скасування арешту майна не наведено достатньо доказів того, що потреба в подальшому арешті майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні відпала, на противагу чого, як встановлено в ухвалі про накладення арешту на майно, органом досудового розслідування у обґрунтовано такий ступінь втручання в право власності з метою збереження речових доказів.

На підставі викладеного та враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а суб`єктом звернення у клопотанні не наведено об`єктивних підстав, що дали б слідчому судді можливість дійти висновку про те, що на даній стадії досудового розслідування у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, вважаю, що в задоволенні клопотання cлід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» - арбітражного керуючого ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2024 у справі №757/32874/24-к у кримінальному провадженні №62024000000000580 від 10.07.2024, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1