Постанова

від 03.04.2025 по справі 910/9950/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2025 р. Справа№ 910/9950/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Доманської М.Л.

Євсікова О.О.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

ліквідатор ТОВ «Росан-Агро» Козирицький А.С. - за посвідченням №49 від 01.02.2013

розпорядник майна ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» Струць М.П. - за посвідченням №1444 від 08.08.2013

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 в частині грошових вимог ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою фізичної особи-підприємця Пономаренка Андрія Олеговича

до Дочірнього підприємства «М`ясопереробний комплекс «Росана»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 (суддя Омельченко Л.В.) визнано кредиторами Дочірнього підприємства «М`ясопереробний комплекс «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро»: Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів» на загальну суму 505 368,00 грн, з яких: 500 000,00 грн - вимоги, забезпечені заставою; 5368,00 грн - судовий збір ( перша черга); Головне управління ДПС в м. Києві на загальну суму 4 514 385,98 грн, з яких: 4 901,45 грн - друга черга; 3 380 922,75 грн - третя черга; 1 128 561,78 - шоста черга; ОСОБА_1 на загальну суму 2 352 008,13 грн, з яких: 2 040 364,67 грн - перша черга; 311 643,46 грн - четверта черга; Фізичну особу - підприємця Пономаренка Андрія Олеговича на загальну суму 333 310,00 грн, з яких: 83 310,00 грн. - перша черга; 250 000,00 грн. - четверта черга; Товариство з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» на загальну суму 58 840 641,06 грн, з яких: 58 835 273,06 грн - четверта черга; 5368,00 грн - перша черга.

Суд першої інстанції частково визнаючи грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 2 352 008,13 грн з 5 568 268, 62 грн виходив з того, що оскільки трудові відносини між ОСОБА_1 та ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» визнано припиненими рішенням Сихівського районного суду м. Львову від 04.01.2022 у справі №464/1573/21, вимоги про стягнення середнього заробітку є безпідставними.

Суд першої інстанції повністю задовольняючи грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» виходив з того, що заявлені кредитором вимоги є підтвердженими належними доказами, законними, обґрунтованими і підлягають визнанню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 в частині відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 до боржника на суму 3 216 260,49 грн, в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» до боржника на загальну суму 58 840 641,06 грн та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника на загальну суму 5 568 268,62 грн, з яких: 4 929 864,67 грн - перша черга; 638 403,95 грн - четверта черга, відмовити у визнанні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» до боржника на загальну суму 58 840 641,06 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала в частині незадоволення грошових вимог ОСОБА_1 на суму 3 216 260, 49 грн постановлена судом першої інстанції без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням вимог ст. 117 КЗпП України.

Також, скаржник в апеляційній скарзі посилався на те, що ТОВ «Росан-Агро» не надало документів, що підтверджують його вимоги до боржника і не долучило до матеріалів справи копії накладних, що підтверджують здійснення господарських операцій з постачання свиней.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

13.11.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна Дочірнього підприємства «М`ясопереробний комплекс «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023; розгляд справи № 910/9950/22 в частині заяви ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати кредитором боржника ОСОБА_1 на загальну суму 2 352 008,13 грн, з яких 1 242 862,67 грн - перша черга, 1 109 145,46 грн - четверта черга.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 справу № 910/9950/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, суддя-доповідач), Остапенко О.М., ОСОБА_3

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 у справі № 910/9950/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/9950/22 залишено без руху.

27.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4393/23 від 30.10.2023 у зв`язку із перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9950/22.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.10.2023 апеляційну скаргу у справі №910/9950/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сотніков С.В., судді: Пантелієнко В.О., ОСОБА_3

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2023 у справі № 910/9950/22 поновлено строк на апеляційне оскарження; задоволено клопотання ОСОБА_1 та відстрочено сплату судового збору в сумі 16 104,00 грн за подання апеляційної скарги до закінчення апеляційного розгляду справи; відкрито апеляційне провадження у справі №910/9950/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023; розгляд справи №910/9950/22 призначено на 12.12.2023.

13.11.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна Дочірнього підприємства «М`ясопереробний комплекс «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до якого останній просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023; розгляд справи № 910/9950/22 в частині заяви ОСОБА_1 з кредиторськими вимогами до боржника та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким визнати кредитором боржника ОСОБА_1 на загальну суму 2 352 008,13 грн, з яких 1 242 862,67 грн - перша черга, 1 109 145,46 грн - четверта черга.

16.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/9950/22.

11.12.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від апеляційної скарги в частині оскарження грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів» на загальну суму 505 368,00 грн.

11.12.2023 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від фізичної особи-підприємця Пономаренка Андрія Олеговича надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/9950/22 відкладено розгляд справи № 910/9950/22 на 16.01.2024.

16.01.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи № 910/9950/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 910/9950/22 відкладено розгляд справи № 910/9950/22 на 27.02.2024.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/854/24 від 21.02.2024 у зв`язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 22.02.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_3 , призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9950/22.

У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.02.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/9950/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сотніков С.В., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О.

26.02.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Сотнікова С.В., Пантелієнка В.О., Остапенка О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 910/9950/22 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Сотнікова С.В., Пантелієнка В.О. та Остапенка О.М.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі № 910/9950/22 заяву судді Сотнікова С.В., Остапенка О.М., Пантелієнка В.О. про самовідвід у справі № 910/9950/22 задоволено; матеріали справи № 910/9950/22 разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/74/24 від 29.02.2024 у зв`язку із задоволенням заяви суддів Сотнікова С.В. Пантелієнка В.О., Остапенка О.М. про самовідвід у справі № 910/9950/22, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9950/22.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.02.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/9950/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_4, судді: Вовк І.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 у справі № 910/9950/22 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі №910/9950/22 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_4, судді - Отрюх Б.В., Вовк І.В.; вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 по суті спочатку; розгляд апеляційної скарги призначено на 15.04.2024.

12.04.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів.

15.04.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 910/9950/22 поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про долучення доказів; долучено додаткові докази подані ОСОБА_1 до матеріалів справи № 910/9950/22; розгляд справи № 910/9950/22 відкладено на 29.04.2024.

23.04.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна Дочірнього підприємства «М`ясопереробний комплекс «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро», арбітражного керуючого Струць Миколи Петровича надійшли письмові пояснення по справі № 910/9950/22.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1690/24 від 24.04.2024 у зв`язку із перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9950/22.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24.04.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/9950/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_4, судді: Вовк І.В., Доманська М.Л.

25.04.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро», арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича надійшли пояснення щодо заявлених кредиторських вимог.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 910/9950/22 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_4, судді: Вовк І.В., Доманська М.Л.; вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 по суті спочатку.

Іншою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 910/9950/22 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів» на загальну суму 505 368,00 грн у справі № 910/9950/22 закрито.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 у справі № 910/9950/22, поміж іншого, розгляд справи № 910/9950/22 відкладено на 04.06.2024; визнано явку ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» Козирицького А.С. обов`язковою; зобов`язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» Козирицького А.С. надати в наступне судове засідання оригінали документів, які містяться в матеріалах справи, для огляду в судовому засіданні.

04.06.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи.

04.06.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 у справі № 910/9950/22 розгляд справи № 910/9950/22 відкладено на 17.06.2024; визнано явку ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» Козирицького А.С. обов`язковою; повторно зобов`язано ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» Козирицького А.С. надати в наступне судове засідання оригінали документів, які містяться в матеріалах справи, для огляду в судовому засіданні.

17.06.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про витребування доказів.

17.06.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення експертизи у справі № 910/9950/22.

Протокольною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 у справі № 910/9950/22 оголошено перерву в розгляді справи до 08.07.2024; зобов`язано учасників апеляційного провадження, до наступного судового засідання, подати до суду пояснення з аргументами своїх позицій щодо доказів.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2183/24 від 03.07.2024 у зв`язку із перебуванням судді Доманської М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9950/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/9950/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_4, судді: Вовк І.В., Отрюх Б.В.

05.07.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна Дочірнього підприємства «М`ясопереробний комплекс «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро», арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича надійшли письмові пояснення у справі № 910/9950/22.

08.07.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи № 910/9950/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 у справі № 910/9950/22 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів» на загальну суму 505 368,00 грн у справі № 910/9950/22 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - ОСОБА_4, судді: Отрюх Б.В., Вовк І.В.; вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів» на загальну суму 505 368,00 грн у справі № 910/9950/22 по суті спочатку; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 в частині грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів» на загальну суму 505 368,00 грн у справі № 910/9950/22 призначено на 26.08.2024.

20.08.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро», арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича надійшло клопотання про розгляд справи № 910/9950/22 без його участі.

26.08.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів у справі № 910/9950/22.

26.08.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи № 910/9950/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 у справі № 910/9950/22 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 в частині грошових вимог ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів» у справі № 910/9950/22 призначено на 23.09.2024.

20.09.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення доказів у справі № 910/9950/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі № 910/9950/22 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.10.2024; зобов`язано ОСОБА_1 подати письмове клопотання про поновлення строку на долучення доказів до матеріалів справи у строк до 30.09.2024; зобов`язано інших учасників апеляційного провадження у строк до 07.10.2024 надати пояснення на клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку.

30.09.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку на долучення доказів до матеріалів справи № 910/9950/22.

03.10.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро», арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича надійшли додаткові пояснення на клопотання про поновлення строку на долучення доказів до матеріалів справи № 910/9950/22.

08.10.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна Дочірнього підприємства «М`ясопереробний комплекс «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро», арбітражного керуючого Струць Миколи Петровича надійшли письмові пояснення у справі № 910/9950/22.

25.11.2024 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи № 910/9950/22.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/968/24 від 04.12.2024 у зв`язку із ухваленим рішенням Вищої ради правосуддя від 19.11.2024 про звільнення у відставку судді ОСОБА_4 , призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9950/22.

У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/9950/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Барсук М.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 910/9950/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Барсук М.А., Євсіков О.О.; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 призначено на 30.01.2025.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/404/25 від 30.01.2025 у зв`язку із перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9950/22.

У відповідності до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/9950/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Євсіков О.О.

30.01.2025 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 в частині грошових вимог ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» у справі №910/9950/22 не відбувся у зв`язку зі зміною складу суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 у справі № 910/9950/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 в частині грошових вимог ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» у справі №910/9950/22 прийняти до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Доманська М.Л., Євсіков О.О. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 в частині грошових вимог ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро», у справі №910/9950/22 призначено на 03.04.2025.

Явка представників учасників справи

03.04.2025 у судове засідання з`явилися ліквідатор ТОВ «Росан-Агро» Козирицький А.С. та розпорядник майна ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» Струць М.П.

Інші учасники справи у судове засідання 03.04.2025 не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю ліквідатора ТОВ «Росан-Агро» Козирицького А.С. та розпорядника майна ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» Струця М.П.

Позиції учасників справи

У судовому засіданні 03.04.2025 ліквідатор ТОВ «Росан-Агро» Козирицький А.С. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення та залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 в частині грошових вимог ТОВ «Росан-Агро».

Розпорядник майна ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» Струць М.П. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення та змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 в частині задоволених грошових вимог ОСОБА_1 до ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» та визнати кредитором боржника ОСОБА_1 на загальну суму 2 352 008,13 грн, з яких 1 242 862,67 грн - перша черга, 1 109 145,46 грн - четверта черга.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України »Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абз. 5 ст. 1 КУзПБ).

Згідно з ч. 3 ст. 45 КУзПБ, зокрема, заява кредитора має містити розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені) та виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування.

Враховуючи наведені вище положення ч. 3 ст. 45 КУзПБ можна зробити висновок про те, що заявник кредиторських вимог сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (такий висновок міститься в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 13.01.2022 у справі №10/Б-921/1442/2013).

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема ст.ст. 45, 46, 47 КУзПБ.

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, ухвалою суду від 12.12.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «М`ясопереробний комплекс «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» з відповідними правовими наслідками; визнано грошові вимоги Фізичної особи-підприємця Пономаренка Андрія Олеговича до Дочірнього підприємства «М`ясопереробний комплекс «Росана» Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» у розмірі 250 000,00 грн ; визначено дату проведення попереднього судового засідання.

До суду надійшли кредиторські заяви з грошовими вимогами до боржника від Головного управління ДПС в м. Києві, ТОВ «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів», ОСОБА_1 , ТОВ «Росан-Агро».

Ухвалою попереднього засідання від 13.09.2023 визнано грошові вимоги ТОВ «Слов`янський комбінат м`ясопродуктів» на загальну суму 505 368,00 грн, з яких: 500 000,00 грн - вимоги, забезпечені заставою; 5368,00 грн - судовий збір ( перша черга); ГУ ДПС в м. Києві на загальну суму 4 514 385,98 грн, з яких: 4 901,45 грн - друга черга; 3 380 922,75 грн - третя черга; 1 128 561,78 - шоста черга; ОСОБА_1 на загальну суму 2 352 008,13 грн, з яких: 2 040 364,67 грн - перша черга; 311 643,46 грн - четверта черга; фізичної особи - підприємця Пономаренка А.О. на загальну суму 333 310,00 грн, з яких: 83 310,00 грн. - перша черга; 250 000,00 грн. - четверта черга; ТОВ «Росан-Агро» на загальну суму 58 840 641,06 грн, з яких: 58 835 273,06 грн - четверта черга; 5368,00 грн - перша черга.

ОСОБА_1 не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 в частині відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 до боржника на суму 3 216 260,49 грн та в частині визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» до боржника на загальну суму 58 840 641,06 грн.

Таким чином суд апеляційної інстанції, відповідно до приписів ст. 269 ГПК України, переглядає ухвалу суду першої інстанції постановлену за результатами попереднього засідання лише в частині невизнаних грошових вимог ОСОБА_1 на суму 3 216 260,49 грн та грошових вимог ТОВ «Росан-Агро» на суму 58 840 641,06 грн.

Щодо грошових вимог ОСОБА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи та заяви з кредиторськими вимогами, ОСОБА_1 звернувся до боржника з грошовими вимогами на загальну суму 5 568 268,62 грн.

З яких:

1)1 черга:

- 292 950,75 грн - заборгованість по заробітній платі;

- 836 656,00 грн - компенсація за невикористані відпустки;

- 108 293,92 грн - заборгованість по оплаті за періоди тимчасової непрацездатності;

- 3 678 002 грн - середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку при звільненні;

- 4 962,00 грн - витрати по оплаті судового збору за подання заяви з кредиторськими вимогами до боржника;

2) 4 черга:

- 525 241, 34 грн - інфляційні втрати за період прострочення виконання грошового зобов`язання;

- 57 824, 79 грн - штрафні санкції у виді 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов`язання;

- 55 337, 82 грн - судові витрати по справі № 464/1573/21.

На підтвердження заявлених грошових вимог до Боржника ОСОБА_1 надав:

- копію рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2022 у справі № 464/1573/21;

- копію додаткового рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2022 у справі № 464/1573/21 ;

- копію постанови Львівського апеляційного суду від 02.06.2022 у справі № 464/1573/21;

- лист Приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О.В.

Розпорядником майна боржника арбітражним керуючим Струцем М.П. частково визнано грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника у розмірі 2 352 008, 13 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2022 у справі № 464/1573/21 відмовлено в задоволенні первісного позову та задоволено зустрічний позов, яким стягнуто з ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» на користь ОСОБА_1 : компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 836 656 грн; заборгованість по оплаті за періоди тимчасової непрацездатності у розмірі 108 293, 92 грн; заборгованість по заробітній платі у розмірі 392 972 грн; середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку при звільненні у розмірі 797 502 грн, а всього стягнуто 2 138 423, 92 грн.

Додатковим рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 09.02.2022 у справі № 464/1573/21 стягнуто з ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» на користь ОСОБА_1 40 000 грн витрат на правничу допомогу.

Постановою Львівського апеляційного суду від 02.06.2022 апеляційну скаргу ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» залишено без задоволення, а рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2022 та додаткове рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09.02.2022 - без змін.

Згідно з відомостями, які додані до заяви з кредиторськими вимогами, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2022 у справі № 464/1573/21 було пред`явлено до примусового виконання та 09.03.2022 частково стягнуто заборгованість в розмірі 100 021, 25 грн, і станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство заборгованість в повному обсязі не погашена.

Місцевим судом були визнані грошові вимоги ОСОБА_1 до боржника у загальному розмірі 2 352 008, 13 грн, як такі, що носять безспірний характер та наразі не оскаржуються кредитором.

Відмовляючи ОСОБА_1 у визнані його грошових вимог на суму 3 216 260, 49 грн, суд першої інстанції виходив з того, що трудові відносини між ОСОБА_1 та ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» рішенням Сихівського районного суду м. Львову від 04.01.2022 у справі №464/1573/21 визнані припиненими, а тому нарахований кредитором розмір середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні, який, на його думку, підлягає стягненню після ухвалення вказаного рішення не є обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як вбачається з рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2022 у справі № 464/1573/21 трудові відносини між ОСОБА_1 та ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» визнано припиненими на підставі п. 1 ст. 38 КЗпП України з 12.03.2021, стягнуто з ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані відпустки у розмірі 836 656 грн; заборгованість по оплаті за періоди тимчасової непрацездатності у розмірі 108 293 грн 92 коп.; заборгованість по заробітній платі у розмірі 392 972 грн; середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку при звільненні у розмірі 797 502 грн, а всього стягнуто 2 138 423 грн 92 коп., також стягнуто з боржника на користь заявника сплачений судовий збір в розмірі 15 337 грн 82 коп.

ОСОБА_1 у своїй заяві з кредиторськими вимогами виходив з того, що оскільки судом у справі № 464/1573/21 було встановлено, що розмір середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 15.03.2021 по 28.07.2021 становить 797 502 грн (з розрахунку: 5 779 грн. (середньоденна зарплата) х 138 (дні затримки розрахунку), то з 28.07.2021 до дня відкриття провадження у справі про банкрутство (500 днів) він має право на стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, з розрахунку середньоденної зарплати у розмірі 5 779 грн.

Згідно ст. 117 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпПУ, чинної на час виникнення спірних правовідносин) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпПУ, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У постанові від 21.12.2019 у справі № 243/10489/17-ц (провадження № 61-46423св18) Верховний Суд вказав, що відповідно до статті 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.

У випадку існування надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами (форс-мажорні обставини) власник або уповноважений ним орган звільняється від відповідальності за затримку розрахунку при звільненні.

Крім того, 26.06.2019 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18), в якій відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27.04.2016 у справі за провадженням №6-113цс16. ВП Верховного Суду прийшла до висновку, що встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Тому ВП Верховного Суду зазначила, що ці критерії можуть визначатися судом під час розгляду конкретної справи з урахуванням установлених у ній обставин.

На думку ВП Верховного Суду, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Таким чином, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у справі № 761/9584/15 суд при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має враховувати: 1) розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; 2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; 3) ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; 4) інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Колегія суддів вказує на те, що Верховний Суд у постанові від 04.02.2025 у cправі №922/4391/23 вказав, що порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ, за змістом яких під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18 та від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (відповідний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Також колегія суддів бере до уваги позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20, відповідно до якої для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: - перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; - під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2022 у справі № 464/1573/21 стягнуто з боржника на користь кредитора компенсацію у вигляді середнього заробітку за час затримки фактичного розрахунку при звільненні у розмірі 797 502 грн, то беручи до уваги відсутність інших визнаних у судовому порядку розрахунків, наявні правові підстави для визнання саме цієї суми, а нарахована самим кредитором сума компенсації за час затримки розрахунку по дату відкриття провадження у справі про банкрутство носить спірний характер, крім того, ця сума не визнана розпорядником майна боржника.

Колегія суддів враховує і той факт, що, як вбачається з рішення Сихівського районного суду м. Львова від 04.01.2022 у справі № 464/1573/21, ОСОБА_1 працював за сумісництвом на посаді генерального директора ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» ТОВ «Росан-Агро» з 05.10.2015 по 12.03.2021, оскільки, як зазначено вище, для визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку суд має враховувати, крім іншого, і дії працівника у спірних правовідносинах, і співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника.

ОСОБА_1 нараховує собі компенсацію (відшкодування) майнових втрат у розмірі 3 216 260, 49 грн, які, на його думку, він зазнав внаслідок несвоєчасного розрахунку з ним з боку роботодавця, при цьому не зазначає, які конкретно утрати він поніс, у зв`язку з затримкою розрахунку, враховуючи, що у боржника він працював за сумісництвом, крім того, колегія суддів зауважує, що 12.12.2022 було відкрито провадження у справі про банкрутство ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» ТОВ «Росан-Агро», тобто судом встановлена неплатоспроможність боржника, яка передувала моменту, з якого заявник нараховує собі компенсацію відповідно до ст. 117 КзПП, про що вказує звіт розпорядника майна (проміжний) (за період з 12.12.2022 по 30.08.2023).

Щодо грошових вимог ТОВ «Росан-Агро».

Як вбачається з матеріалів справи та заяви з кредиторськими вимогами, ТОВ «Росан-Агро» звернулося до боржника з грошовими вимогами на загальну суму 58 840 641, 06 грн.

Відповідно до матеріалів справи, між боржником і ТОВ «Росан-Агро» укладено Договір №ДА 0789 поставки свиней у живій вазі від 01.01.2011, відповідно до якого ТОВ «Росан-Агро» був зобов`язаний передати у власність, а боржник прийняти свиней живою вагою та сплатити згідно умов договору за товар.

Оскільки боржник своїх зобов`язань зі сплати за поставлений товар не виконав, у нього утворилася заборгованість перед кредитором, яка згідно акту звірки взаємних розрахунків від 09.12.2022 станом на 09.12.2022 становить 58 835 273,06 грн.

Господарським судом міста Києва було досліджено, що вказаний розмір заборгованості боржника перед ТОВ «Росан-Агро» підтверджується: копією Договору №ДА 0789 поставки свиней від 01.01.2011; актом звірки взаємних розрахунків від 09.12.2022; накладною №429с від 20.05.2020 на суму 666 180,00 грн; накладною №445с від 22.05.2020 на суму 435 240,00 грн; накладною №446с від 25.05.2020 на суму 865 538,40 грн.; накладною №461с від 27.05.2020 на суму 646 583,33 грн; накладною №467с від 29.05.2020 на суму 378 681,00 грн; накладною №467с/1 від 01.06.2020 на суму 147 200,69 грн; накладною №468с від 01.06.2020 на суму 760 075,08 грн; накладною №476с від 03.06.2020 на суму 774 344,34 грн; накладною №488с від 05.06.2020 на суму 794 450,16 грн; накладною №489с від 08.06.2020 на суму 688 419,66 грн; накладною №500с від 10.06.2020 на суму 856 755,64 грн; накладною №507с від 15.06.2020 на суму 830 332,43 грн; накладною №517с від 17.06.2020 на суму 615 318,00 грн.; накладною №518с від 17.06.2020 на суму 328 751,76 грн; накладною №529с від 19.06.2020 на суму 19 717,68 грн; накладною №530с від 22.06.2020 на суму 698 986,56 грн; накладною №531с від 22.06.2020 на суму 40 118,40 грн; накладною №541с від 24.06.2020 на суму 569 799,77 грн; накладною №550с від 26.06.2020 на суму 40 795,20 грн; накладною №552с від 29.06.2020 на суму 629 695,20 грн накладною №555с від 01.07.2020 на суму 849 385,92 грн; накладною №565с від 03.07.2020 на суму 321 313,92 грн; накладною №566с від 06.07.2020 на суму 554 621,52 грн; накладною №574с від 09.07.2020 на суму 43 514,88 гр.; накладною №580с від 13.07.2020 на суму 843 821,23 грн; накладною №583с від 15.07.2020 на суму 43 988,40 грн; накладною №584с від 16.07.2020 на суму 66 660,00 грн; накладною №585с від 20.07.2020 на суму 929 570,44 грн; накладною №596с від 21.07.2020 на суму 54 418,32 грн; накладною №598с від 23.07.2020 на суму 231 728,64 грн; накладною №600с від 27.07.2020 на суму 841 627,69 грн; накладною №602с від 29.07.2020 на суму 674 630,88 грн; накладною №605с від 31.07.2020 на суму 237 912,48 грн; накладною №606с від 03.08.2020 на суму 858 844,61 грн; накладною №608с від 05.08.2020 на суму 1 079 713,20 грн; накладною №621с від 10.08.2020 на суму 950 762,78 грн; накладною №625с від 12.08.2020 на суму 902 775,48 грн; накладною №640с від 14.08.2020 на суму 33 316,08 грн.; накладною №641с від 17.08.2020 на суму 868 702,22 грн; накладною №646с від 19.08.2020 на суму 891 898,20 грн; накладною №659с від 24.08.2020 на суму 894 125,52 грн; накладною №661с від 26.08.2020 на суму 873 596,16 грн; накладною №665с від 27.08.2020 на суму 30 596,40 грн; накладною №686с від 31.08.2020 на суму 906 291,55 грн; накладною №686с від 02.09.2020 на суму 836 103,12 грн; накладною №691с від 03.09.2020 на суму 72 412,44 грн; накладною №700с від 07.09.2020 на суму 547 586,39 грн; накладною №725с від 09.09.2020 на суму 771 442,38 грн; накладною №726с від 11.09.2020 на суму 284 736,48 грн; накладною №728с від 14.09.2020 на суму 928 535,40 грн; накладною №732с від 16.09.2020 на суму 695 343,96 грн; накладною №738с від 18.09.2020 на суму 136 405,44 грн; накладною №756с від 21.09.2020 на суму 735 458,64 грн; накладною №759с від 23.09.2020 на суму 736 366,32 грн; накладною №762с від 24.09.2020 на суму 46 914,48 грн; накладною №766с від 28.09.2020 на суму 1 134 979,92 грн; накладною №784с від 30.09.2020 на суму 859 026,24 грн; накладною №791с від 01.10.2020 на суму 54 393,60 грн; накладною №798с від 05.10.2020 на суму 816 186,05 грн; накладною №801с від 07.10.2020 на суму 921 230,64 грн; накладною №816с від 09.10.2020 на суму 626 255,28 грн; накладною №819с від 12.10.2020 на суму 1 147 879,44 грн; видатковою накладною №821с від 14.10.2020 на суму 789 479,49 грн; накладною №822с від 16.10.2020 на суму 548 608,32 грн; накладною №829с від 19.10.2020 на суму 754 404,96 грн; накладною №838с від 21.10.2020 на суму 829 634,04 грн; накладною №840с від 23.10.2020 на суму 685 514,40 грн; накладною №841с від 26.10.2020 на суму 743 528,16 грн; накладною №845с від 28.10.2020 на суму 866 548,51 грн; накладною №854с від 30.10.2020 на суму 848 417,76 грн; накладною №858с від 02.11.2020 на суму 829 768,32 грн; накладною №860с від 04.11.2020 на суму 845 983,98 грн; накладною №862с від 06.11.2020 на суму 612 518,40 грн; накладною №864с від 09.11.2020 на суму 676 344,48 грн; накладною №869с від 11.11.2020 на суму 750 403,07 грн; накладною №872с від 13.11.2020 на суму 541 749,60 грн; накладною №874с від 16.11.2020 на суму 1 074 437,33 грн; видатковою накладною №876с від 18.11.2020 на суму 1 059 708,72 грн; накладною №879с від 20.11.2020 на суму 620 129,53 грн.; накладною №882с від 23.11.2020 на суму 1 107 404,88 грн; накладною №885с від 25.11.2020 на суму 47 605,44 грн; накладною №886с від 27.11.2020 на суму 552 748,18 грн; накладною №888с від 30.11.2020 на суму 986 210,40 грн; накладною №882с від 02.12.2020 на суму 35 004,00 грн.; накладною №916с від 07.12.2020 на суму 950 634,01 грн; накладною №918с від 09.12.2020 на суму 733 806,90 грн; накладною №932с від 14.12.2020 на суму 993 486,60 грн; накладною №935с від 16.12.2020 на суму 717 059,04 грн; накладною №938с від 18.12.2020 на суму 447 921,64 грн; накладною №939с від 21.12.2020 на суму 856 311,12 грн; накладною №945с від 23.12.2020 на суму 436 397,34 грн; накладною №947с від 24.12.2020 на суму 615 397,44 грн; накладною №948с від 28.12.2020 на суму 890 283,84 грн; накладною №959с від 30.12.2020 на суму 265 767,12 грн.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з п. 1.2. Глави 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.

Слід зазначити, що наразі щодо продукції, що постачалась боржнику, немає затвердженої форми видаткової накладної, і законодавством України дозволяється самостійно розробляти та використовувати форми видаткової накладної, але в ньому мають бути зазначені обов`язкові реквізити.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи те, що у матеріалах справи наявні документи, на підставі яких у боржника вбачається заборгованість перед ТОВ «Росан-Агро», а саме відповідні накладні та/або видаткові накладні, а тому твердження ОСОБА_1 , що ТОВ «Росан-Агро» не надано документів, що підтверджують грошові вимоги ТОВ «Росан-Агро» до боржника, і жодні первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення господарських операцій з постачання свиней ТОВ «Росан-Агро» не відповідають дійсності.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а згідно з ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання. Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оскільки ДП «М`ясопереробний комплекс «Росана» своїх зобов`язань за, правомірним в силу вимог ст. 204 ЦК України, договором не виконав, Господарським судом міста Києва обґрунтовано визнано грошові вимоги ТОВ «Росан-Агро» як кредитора боржника, які підлягають включенню до реєстру грошових вимог кредиторів боржника за наступною черговістю: 58 835 273,06 грн. - четверта черга; 5 368,00 грн. - перша черга.

Таким чином, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 в частині грошових вимог ОСОБА_1 й Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» та у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 в частині грошових вимог ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» підлягає залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 в частині грошових вимог ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 у справі № 910/9950/22 в частині грошових вимог ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Росан-Агро» залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 910/9950/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено та підписано 14.04.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді М.Л. Доманська

О.О. Євсіков