Рішення

від 15.04.2025 по справі 903/228/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2025 року Справа № 903/228/25

Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу №903/228/25 за позовом Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (Району) до Приватного підприємства Новосад- Буд про стягнення 122399,05 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.02.2025 представник Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (Району) до сформував в системі Електронний суд позов до Приватного підприємства Новосад- Буд про стягнення 122399,05 грн завищеної вартості будівельних робіт, а також 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до договору підряду №239 від 15.06.2022 за актом виконаних робіт (ф. КБ-2в) №1 за липень 2022 року відповідачем були завищені, а позивачем оплачені роботи та матеріали з установлення віконних зливів в кількості 6м, а також оплачено роботу з перекладання цегляної кладки в кількості 3,99 м3 .

Ухвалою суду від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвала суду від 03.03.2025, яка була направлена рекомендованим листом на юридичну адресу відповідача: Приватного підприємства Новосад- Буд (45735, Волинська обл., Луцький район, с. Квасів) повернута з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Приватного підприємства Новосад- Буд: 45735, Волинська обл., Луцький район, с. Квасів, отже суд направив ухвалу від 03.03.2025 за місцем державної реєстрації останнього.

Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі № 911/3309/17).

Строк для подання відзиву для відповідача - до 26.03.2025 включно.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.

14.04.2025 представник позивача сформував в системі «Електронний суд» клопотання, яким долучив до матеріалів справи платіжне доручення №970 від 09.08.2022, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2022, Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022р.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Яворівська квартирно експлуатаційна частина (району) являється структурним підрозділом Міністерства оборони України.

Згідно Положення про Яворівську квартирно-експлуатаційну частину (району) від 29.01.2025 року №4 (далі Позивач) за організаційно правовою формою є державною установою та є органом управління, який входить до структури Збройних Сил України та створений з метою організації виконання завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України дислокованих у гарнізонах Львівської області, а саме: Яворівського, Старицького та Львівського гарнізонах у мирний час та на особливий період.

Одним із основних завдань Яворівської КЕЧ (району) є: утримання та експлуатація фондів військових містечок, які перебувають у користуванні військових частин, проведення поточного та капітального ремонтів казармено-житлового фонду, комунальних споруд та інженерних мереж. (розділ 3 Положення).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба здійснює моніторинг закупівлі протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору та його виконання. За результатами моніторингу закупівлі складається висновок, в якому має міститися опис порушення та зобов`язання щодо усунення порушення.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право Держаудитслужби порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2022 між Яворівською квартирно-експлуатаційною частиною (району) та ПП «Новосад Буд» укладено Договір підряду №239 «Капітальний ремонт будівлі №25/23 (учбовий корпус), в/м №25.

Згідно п.2.1 Договору, Генпідрядник ПП «Новосад-Буд» зобов`язаний виконати передбачені Договором роботи, якість яких повинна відповідати вимогам нормативно-правових актів у сфері будівництва, проєктно-кошторисній документації, умовам Договору та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до вище згаданого Договору за актом виконаних робіт (ф. КБ-2в) №1 за липень 2022 року завищені та оплачені роботи та матеріали з установлення віконних зливів в кількості 6 м.

Даний факт встановлено за результатами за актом виконаних робіт (ф. КБ-2в) №1 за липень 2022 року завищені та оплачені роботи та матеріали з установлення віконних зливів в кількості 6 м. Даний факт встановлено за результатами Аудиторського дослідження проведеного 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту від 17.10.2024 року та підтверджено проведеними контрольними обмірами по об`єктах виконання будівельно-монтажних робіт. Акт обстеження та проведення контрольних обмірів окремих видів робіт з капітального ремонту будівлі №25/23 в/м №25 від 03.09.2024р. та Акт розрахунку завищення виконаних будівельних робіт за вересень 2024.

Проведеним перерахунком вартості зайво оплачених об`ємів робіт та матеріалів встановлено, що загальна сума завищених та оплачених робіт (матеріалів) підрядній організації ПП «Новосад-Буд» становить 2 089,72 грн.

Факт завищених об`ємів визнано ФОП Макало Ю.С. з яким Яворівською КЕЧ (району) було укладено Договір про здійснення технічного нагляду №242 від 15.06.2022 р. та повернено ним зайво перераховані кошти за послуги з технічного нагляду в ході проведення аудиту в сумі 19,57 грн, що складає 1,14% від суми завищених обсягів будівельних робіт.

Дослідженням застосування цін на будівельні матеріали відповідно до зазначеного Договору встановлено, що Замовником оплачено відповідно до акту виконаних робіт пластикові підвіконні дошки вартістю 1 586,12 грн за 1 м в кількості 79,56 м (з ПДВ) на суму 126191,71 грн.

Аудитом встановлено, що вартість пластикових підвіконних дошок станом на березень 2022 рік складала 173,05 грн з ПДВ за 1 м відповідно до проведеної закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-03-04-000723-а.

Згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт за червень 2022 року (форма №КБ-2в) до Договору №10 від 25.03.2022 року, укладеного між Вищим професійним училищем №71 м. Кам`янка-Бузька Львівської області та ТОВ «ЕНЕРГОЕКОБУД» (відповідно до вище зазначеної процедури закупівлі) ціна за 1 м дошки підвіконної становила 144,21 грн без ПДВ. Середня ринкова вартість станом на серпень 2024 року (на час проведення аудиту) складала 405,00 грн.

Відповідно до п.4.9 Настанови з визначення вартості будівництва поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного аналізу цін (при рівних якісних характеристиках) за обґрунтованою ціною матеріальних ресурсів, яка склалася на момент розроблення проектної документації та має бути не вищою за середню ціну у регіоні.

Таким чином завищена вартість складає в сумі 112 423,85 грн. (173,05*79,56=13 767,86 -126 191,71= - 112 423,85 грн.).

Крім цього, відповідно до акту виконаних робіт за липень 2022 року оплачено роботу з перекладання цегляної кладки (п.25 акту) РНЗ-12-1 в кількості 3,99 м3 на яку використано відповідно до підсумкової відомості ресурсів цеглу керамічну одинарну повнотілу, розміром 250*12*65, марки М100 в кількості 2 456,28 шт.

Однак відповідно до програмного комплексу АВК 5 в дану роботу за нормою передбачено цеглу в кількості 1 603,98 шт.

Завищення кількості цегли складає 852,3 шт. на суму 7 885,48 грн (852,3 (к-сть цегли) * 7,71 (вартість відповідно до ДЦ) *1,2 (ПДВ) = 7 885,48 грн).

З метою досудового врегулювання спору, Яворівською КЕЧ (району) на адресу Відповідача 06.11.2024 надіслало Претензію №49 від 06.11.2024р. вих. №3359. Однак відповіді на претензію станом на дату подання позову Позивачем не отримано, кошти Відповідачем не оплачено.

Роботи згідно з вказаними умовами Договору підрядником виконанні, підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 та довідку про вартість виконаних робіт та витрати за липень 2022 на підставі яких позивачем проведено оплату в сумі 934818,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 ст. 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 852 Цивільного кодексу України встановлено, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 224-226 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Згідно з положеннями ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно з нормами ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У статті 1166 ЦК України вказано, що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

За змістом ч.ч 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За сталою судовою практикою Верховного Суду для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками; вина боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (наприклад постанова ВС у справі №923/43/19 від 13.03.2020).

Судом встановлено, що протиправна поведінка відповідача проявляється в тому, що фактично відповідачем завищено вартість робіт за Договором підряду №239 від 15.06.2022.

Розмір збитків встановлено за результатами Аудиторського дослідження проведеного 5 територіальним управлінням внутрішнього аудиту від 17.10.2024.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і завданими збитками полягає в тому, що у зв`язку з завищенням вартості робіт за Договором підряду №239 від 15.06.2022 це призвело до отримання відповідачем коштів за роботи, які фактично в реальності коштують менше.

Вина боржника має вираження у його діях, а зокрема в тому, що саме він протиправно завищив вартість робіт за Договором підряду №239 від 15.06.2022.

Суд наголошує, що в даному випадку досліджується наявність складу цивільного правопорушення, як підстави для цивільно-правової відповідальності за завдані збитки.

Водночас необхідно враховувати, що вина є одним з елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння. Відповідальність без вини можлива тільки в окремих, передбачених законом випадках в цивільному праві.

ЦК України закріплено легальну цивільно-правову дефініцію вини (ст. 614 ЦК України), визначаючи її через обставини, які свідчать про її відсутність. Так, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України). Отже, вина у цивільному праві це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання або для запобігання заподіянню шкоди. Дане визначення вини позбавлене суб`єктивної характеристики, воно ґрунтується на зовнішніх, об`єктивних критеріях визначення. Вживання всіх залежних від особи заходів є формою поведінки особи, а не її психічного ставлення.

Ураховуючи положення ст. 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Натомість відповідачу, з урахуванням положень ч. 1 ст. 883 ЦК України, потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Відповідачем у справі не доведено відсутності своєї вини при завищенні вартості робіт за Договором.

Згідно ст.15 Закону України «Про Збройні Сили України» фінансування ЗСУ здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Яворівська КЕЧ (району) являється не прибутковою організацією в структурі Міністерства оборони України і виходячи з норм наведеної статті фінансується виключно з Державного бюджету України.

Зважаючи на викладене, судом встановлено, що позивачем проведено оплати згідно з актами виконаних робіт, однак підрядником завищено вартість робіт, що призвело до безпідставного перерахування з державного бюджету на користь відповідача зайвих коштів на загальну суму 122399,05 грн, що підлягають відшкодуванню (поверненню) на користь позивача.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 122399,05 грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Новосад- Буд (село Квасів, Луцький р-н, Волинська обл., 45735, код ЄДРПОУ 35964106) на користь Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) (вул. Львівська, буд. 19, м. Яворів, Львівська обл., 81000, код ЄДРПОУ 07930854) 122399,05 грн (сто двадцять дві тисячі триста дев`яносто дев`ять гривень 05 коп) заборгованості, а також 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 15.04.2025.

СуддяІ. О. Гарбар