Рішення

від 09.04.2025 по справі 907/58/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/58/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

№907/58/25

за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЖГОРОД-2012», м. Ужгород

про стягнення суми 193 372,76 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 193 372,76 грн. з яких 180 398,29 грн. заборгованості з орендної плати згідно договору оренди нежилого приміщення від 26.06.2013 № 977/0 та 12 974,47 грн. пені, посилаючись на порушення відповідачем умов Договору та положень ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 21.01.2025 р. позовну заяву Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород залишено без руху.

27.01.2025 р. до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/58/25, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.01.2025 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 28.01.2025 р. була надіслана відповідачу 28.01.2025 р. та як вбачається з довідки про доставку електронного листа доставлена до електронного кабінету 28.01.2025 р.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2013 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (правонаступником якого є позивач у справі), як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ужгород-2012», як Орендарем було укладено Договір оренди нежилого приміщення № 977/0 (надалі Договір), за умовами п. 1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування вбудовані підвальні приміщення будівлі літ. Б загальною площею 172,4 кв.м. за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3 для використання під розміщення закладів харчування, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 26.06.2013 Орендодавцем передано, а Орендарем прийнято в оренду вбудовані підвальні приміщення будівлі літ. Б загальною площею 172,4 кв.м. за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3 .

В подальшому, 13 грудня 2018 року сторонами укладено Додаткову угоду до Договору оренди нежилого приміщення № 977/0 від 26.06.2013, якою текст Договору викладено в новій редакції, відповідно до п. 1.1. якого об`єктом оренди є вбудовані підвальні приміщення будівлі літ. Б загальною площею 178.0 кв.м. за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3 для використання кафе (заклади), що здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Згідно з п. 5.2 Договору (тут і надалі в редакції Додаткової угоди від 13.12.2018) Орендар зобов`язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Розділом 4 Договору, сторони погоджено, що орендна плата визначається на підставі тимчасової Методики розрахунку орендної плати за комунальне майно м. Ужгорода та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням № 344 ХІ сесії Ужгородської міської ради VI скликання від 09.12.2011 із змінами та доповненнями до нього і складає 15% (орендна ставка) оцінки і становить 131 785,95 грн без ПДВ за рік (п. 4.1. Договору).

Сума оплати за базовий місяць розрахунку (грудень 2018 року) становить 13 178,60 грн. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2018 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.п. 4.2., 4.3. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

При цьому, Орендна плата вноситься безготівково не пізніше 15 числа наступного місяця (п. 4.7. Договору).

За змістом п. 3.1. Договору термін дії Договору оренди до 25.06.2038 року.

За доводами позивача, у період з травня 2024 року по 15.01.2025 орендар систематично в повному обсязі не сплачував орендну плату відповідно до умов Договору, внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі.

Відповідно до пункту 4.9 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується в бюджет відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України із суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Позивач стверджує, що відповідач в порушення умов договору не здійснював платежі згідно Договору, що зумовило звернення позивача до суду з метою стягнення суми 180 398,29 грн. заборгованості з орендної плати за договором № 977/0 та 12 974,47 грн. пені.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, цивільні права та обов`язки виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов`язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов`язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, і в установлений строк.

Положеннями ст.ст. 526, 629 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобов`язання за укладеними договорами. Дане витікає з умов розглядуваного договору та вимог законодавства, згідно з яким суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( ч.1 ст.193 ГК України).

При укладені господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного виявлення, мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч.4 ст.179 ГК України).

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містяться також в положеннях п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується та Відповідачем не спростовано факт користування ним нерухомим майном (вбудовані підвальні приміщення будівлі літ. Б загальною площею 178.0 кв.м.) який розташований за адресою: м за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3, переданого в оренду на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 977/0 від 26.06.2013 в редакції Додаткової угоди від 13.12.2018 до даного Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначалося вище, пунктами 4.1.-4.3., 4.7. Договору сторонами погоджено розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку (грудень 2018 року) 13 178,60 грн, порядок її нарахування (за кожний наступний місяць шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць) та строк сплати - не пізніше 15 числа наступного місяця.

Обов`язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату за користування об`єктом оренди визначений в п. 5.2. Договору.

Як свідчать зібрані у справі докази, відповідач свого обов`язку щодо своєчасного і повного внесення орендної плати за користування об`єктом оренди за період з травня 2024 року по 15 січня 2025 року включно належним чином і у встановлений строк не виконав, допустивши таким чином, заборгованість перед позивачем, яка на час прийняття даного рішення за означений період становить 180 398,29 грн.

І оскільки факт порушення відповідачем зазначених договірних зобов`язань встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, Договір оренди нежитлового приміщення № 977/0 від 26.06.2013 у судовому порядку недійсним або неукладеним не визнано, отже, його умови є обов`язковими до виконання сторонами, а тому позовні вимоги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради про примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ужгород-2012» 180 398,29 грн. заборгованості підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені належними та допустимими доказами.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача суму 12 974,47 грн. пені у відповідності до пункту 4.9 Договору.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з долученого до позову розрахунку, пеня в сумі 12 974,47 грн. пені. грн позивачем нарахована за кожен місяць окремо за період з 18.06.2024 по 15.01.2025 (з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України).

Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає що він є правильним, а тому зазначена позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЖГОРОД-2012», м. Ужгород про стягнення суми 193 372,76 грн. підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УЖГОРОД-2012" (88000, м. Ужгород, пл. Жупанатська, 3, код ЄДРПОУ 38102954) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 36541721) суму 193 372,76 грн (сто дев`яносто три тисячі триста сімдесят дві гривні 76 коп.) заборгованості в т.ч. 180 398,29 грн. основного боргу, 12 974,47 грн пені, а також суму 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.04.2025

Суддя О.Ф. Ремецькі