Ухвала від 14.04.2025 по справі 911/43/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/43/24

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Заступника керівника Броварської окружної прокуратури б/н від 10.04.2025 р. (вх. № 3375 від 11.04.2025 р.) про забезпечення позову у справі

за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 137) в інтересах держави в особі Згурівської селищної ради (07601, Київська обл., Броварський р-н, смт. Згурівка, вул. Українська, 10)

до Фермерського господарства Тетяна 2011 (07624, Київська обл., Броварський р-н, с. Черевки, вул. Шевченка, 1М)

та до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ),

про припинення права власності, зобов`язання вчинити дії та витребування земельної ділянки,

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

Господарським судом Київської області розглядається справа № 911/43/24 за позовом Заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Згурівської селищної ради до Фермерського господарства Тетяна 2011 та до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про припинення за ФГ Тетяна 2011 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку площею 35,9994 га, кадастровий номер 3221986400:07:005:0013 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1517829732219, номер запису про право власності індексний номер: 40347525); зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Київській області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 35,9994 га, кадастровий номер 3221986400:07:005:0013 на території Згурівської селищної ради Броварського району Київської області (раніше Турівської сільської ради Згурівського району Київської області); витребування на користь об`єднаної територіальної громади в особі Згурівської селищної ради з незаконного володіння ФГ Тетяна 2011 земельної ділянки площею 2,0000 га в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом № 10-14508/15-17-сг від 10.08.2017 р. у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Згурівської селищної ради.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2024 р. було зупинено провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду у касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах у справі Господарського суду Київської області № 911/906/23.

11.04.2025 р. від Заступника керівника Броварської окружної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову б/н від 10.04.2025 р. (вх. № 3375 від 11.04.2025 р.), відповідно до якої прокурор просить суд в якості забезпечення позову у вказаній справі: 1) накласти арешт на земельну ділянку площею 35,9994 га, кадастровий номер 3221986400:07:005:0013 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1517829732219, номер запису про право власності індексний номер: 40347525 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Згурівської селищної ради Броварського району Київської області (раніше - Турівської сільської ради Згурівського району Київської області)); 2) заборонити Фермерському господарству «Тетяна 2011» (код ЄДРПОУ 37582989) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об?єднання земельної ділянки площею 35,9994 га, кадастровий номер 3221986400:07:005:0013 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1517829732219, номер запису про право власності - індексний номер: 40347525 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Згурівської селищної ради Броварського району Київської області (раніше - Турівської сільської ради Згурівського району Київської області)).

Розглянувши заяву Заступника керівника Броварської окружної прокуратури про забезпечення позову б/н від 10.04.2025 р. (вх. № 3375 від 11.04.2025 р.), проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

У вказаній заяві Заступник керівника Броварської окружної прокуратури стверджує про необхідність застосування заходів забезпечення поданого прокуратурою позову. В обґрунтування підстав для застосування таких заходів прокурор посилається на те, що гр. ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що згідно з вимогами ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення, а також те, що він вже використав своє право на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель державної власності в розмірі не більше 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, у порушення вимог ст. 118, 121 Земельного кодексу України вдруге використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, а саме - земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 3221986400:07:006:0013 із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Турівської сільської ради Згурівського району Київської області. 15.08.2017 за гр. ОСОБА_1 здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

Як зазначає прокурор, у подальшому, гр. ОСОБА_2 , діючи на підставі довіреності від імені гр. ОСОБА_1 , 31.10.2017 р. уклав із гр. ОСОБА_3 договір купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки, а 21.12.2017 р. гр. ОСОБА_3 здійснив продаж цієї земельної ділянки за договором купівлі-продажу земельної ділянки № 2985 Фермерському господарству «Тетяна 2011» (код ЄДРПОУ 37582989).

Після чого, ФГ "Тетяна 2011" приєднало її до єдиного масиву - земельної ділянки з кадастровим номером 3221986400:07:005:0013, загальною площею 35,9994 га. На вказану земельну ділянку ФГ «Тетяна 2011» виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок на території Турівської сільської ради.

Прокурор наголошує на тому, що подальше будь-яке відчуження ФГ «Тетяна-2011» спірної земельної ділянки порушуватиме права держави і унеможливлюватиме виконання рішення суду у даній справі у випадку задоволення позовних вимог. Водночас, забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221986400:07:005:0013 та заборони ФГ «Тетяна 2011» розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об?єднання земельної ділянки має на меті відновлення та запобігання порушення прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні дії чи бездіяльність, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не має виникати необхідність повторного звернення до суду, а здійснюватиметься примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Слід зазначити, що забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 р. №4-рп/2011). Зокрема, інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011 р. №5-рп/2011).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема, в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

При цьому, беручи до уваги правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18, у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

За висновком суду, наведені у заяві про забезпечення позову обставини підтверджують обґрунтоване припущення прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборони відповідачу вчиняти дії щодо подальшого розпорядження спірною земельною ділянкою може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.

Також суд вбачає, що обрані прокурором види забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221986400:07:005:0013 та заборони відповідачу розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об?єднання земельної ділянки з кадастровим номером 3221986400:07:005:0013 є співмірними з позовними вимогами, мають тимчасовий характер та не порушать права та інтереси відповідача й інших осіб, а наведені в заяві заходи забезпечення позову виключають можливість спричинення будь-яких збитків, відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні, а також визначені прокурором заходи забезпечення не завдають шкоди правам та охоронюваним інтересам осіб, що не є учасниками судового процесу, а, навпаки, захистить майнові права держави в особі органу місцевого самоврядування.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову визначеним прокурором шляхом, а саме - накладенням арешту на спірну земельну ділянку та заборони вчиняти відносно неї зазначені в заяві дії, може призвести до утруднення чи навіть зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки у разі відхилення судом заяви про забезпечення та за наявності рішення суду по суті на користь позивача, обраний позивачем спосіб захисту стане неефективним, оскільки необхідно буде застосовувати вже інші способи захисту порушених прав позивача, а також докладати зусиль з метою відновлення становища, яке існувало до порушення.

Крім того, вищенаведені обрані прокурором заходи забезпечення позову є адекватними та дозволяють не допустити незворотності певних наслідків, а також забезпечать дотримання необхідного балансу інтересів між усіма учасниками спірних правовідносин, які беруть участь у справі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви Заступника керівника Броварської окружної прокуратури б/н від 10.04.2025 р. (вх. № 3375 від 11.04.2025 р.) про забезпечення позову у даній справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Заяву Заступника керівника Броварської окружної прокуратури б/н від 10.04.2025 р. (вх. № 3375 від 11.04.2025 р.) про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на земельну ділянку площею 35,9994 га, кадастровий номер 3221986400:07:005:0013 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1517829732219, номер запису про право власності індексний номер: 40347525 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Згурівської селищної ради Броварського району Київської області (раніше - Турівської сільської ради Згурівського району Київської області)).

3. Заборонити Фермерському господарству «Тетяна 2011» (код ЄДРПОУ 37582989) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об?єднання земельної ділянки площею 35,9994 га, кадастровий номер 3221986400:07:005:0013 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1517829732219, номер запису про право власності - індексний номер: 40347525 із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Згурівської селищної ради Броварського району Київської області (раніше - Турівської сільської ради Згурівського району Київської області)).

Стягувач: Броварська окружна прокуратура (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 137, код 0290999623)

Боржник: Фермерське господарство Тетяна 2011 (07624, Київська обл., Броварський р-н, с. Черевки, вул. Шевченка, 1М, код 37582989)

Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено окремо від рішення суду в порядку та строки, визначені статтями 254-256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 14.04.2025 р.

Суддя В.М. Бабкіна