Рішення

від 07.04.2025 по справі 914/3146/24

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2025Справа № 914/3146/24

За позовом: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Крайтон Буд Україна», м. Київ,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів,

про стягнення 80 421, 00 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Амбіцької І.О.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився.

Львівська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крайтон Буд Україна» про стягнення 80 421, 00 грн за договором на виконання підрядних робіт від 16.04.2020 року № 150420-6.

Ухвалою суду від 25.12.2024 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, залучено до участі розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та судове засідання призначено на 27.01.2025.

Хід розгляду справи викладено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 27.01.2025 судове засідання призначено на 17.02.2025 у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Львівської області. Ухвалою суду від 17.02.2025 судове засідання відкладено на 03.03.2025. Ухвалою суду від 03.03.2025 судове засідання відкладено на 07.04.2025.

У судове засідання 07.04.2025 представник позивача не з`явився, 07.04.2025 на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.

У судове засідання 07.04.2025 представник відповідача не з`явився, причин неявки не повідомив, ухвали суду, які були скеровані на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, повернуті відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У судове засідання 07.04.2025 представник третьої особи не з`явився, не з`явився, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду щодо подання письмових пояснень по суті спору не виконав.

Відповідно до приписів п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи по суті та прийняття рішення, при цьому, згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Львівська міська рада (надалі позивач, замовник) звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крайтон Буд Україна» (надалі відповідач, виконавець) про стягнення 80 421, 00 грн за договором на виконання підрядних робіт від 16.04.2020 року № 150420-6 (надалі договір).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.04.2020 року між Виконавчим комітетом Винниківської міської ради та відповідачем було укладено договір № 150420-6 на виконання підрядних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт побутової каналізації по вул. Лермонтова у м. Винники». Вартість робіт відповідно до п. 2.1 договору складала 658 800, 38 грн. Строк дії договору, відповідно до п. 3.1 договору, до 31 грудня 2020 року.

За результатами виконання робіт між Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та відповідачем було підписано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ №-2в за вересень 2023 року.

Західним офісом Держаудитслужби було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради за період з 01.02.2021 по 31.03.2024. За результатами проведення аудиту встановлено, що відповідачем недотримано вимоги п. 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», чим безпідставно завищено вартість виконаних робіт за договором підряду, що призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) Департаменту та відповідно міському бюджету. Як доказ наведеного позивач посилається на акт ревізії Західного офісу Держаудитслужби від 12.07.2024 № 131306-24/5.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 80 421, 00 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не подав.

Позиція третьої особи.

Третя особа письмових пояснень на адресу суду не надала.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з таких мотивів.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що між Виконавчим комітетом Винниківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний-регіон», найменування якого було в подальшому було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Крайтон Буд Україна», укладено 8 договорів на виконання підрядних робіт по об`єктах Департаменту ЖГ та I ЛМР з типовим змістом та умовами виконання.

Зокрема, між сторонами укладено договір від 16.04.2020 № 15420-6 на виконання підрядних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт побутової каналізації по вул. Лермонтова у м. Винники» .

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами неодноразово було внесено зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди від 11.12.2020 № 1 та додаткових договорів від 30.12.2021 № 2, від 03.04.2023 № 3, від 05.10.2023 № 4.

Додатковою угодою від 30.12.2021 № 2 на підставі ухвал Львівської міської ради від 29.12.2020 № 7 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» та 30.11.2021 № 1715 «Про заміну сторони договорів» сторону замовника за договором було замінено на Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.

Також, рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний-регіон» від 30.01.2024 № 30/01-24 було змінено найменування товариства та затверджено нове найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крайтон Буд Україна».

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручив, а виконавець зобов`язався здійснити виконання підрядних робіт, а саме «Капітальний ремонт побутової каналізації по вул. Лермонтова у м. Винники» в обумовлений строк у відповідності до технічних вимог, кошторисної документації та будівельних норм.

Строк дії договору, відповідно до п. 3.1 договору, до 31 грудня 2020 року.

Додатковим договором від 30.12.2021 № 2 внесено зміни до п. 3.1. договору, яким передбачено, що роботи за договором повинні бути виконані згідно з календарним планом.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Відповідно до п. 2.1. договору загальна вартість робіт становить 685 800, 38 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1. договору замовник має право: здійснювати контроль та технічний нагляд за: якістю, обсягами та вартістю виконання робіт; відповідністю виконаних робіт технічним вимогам, кошторисній документації, будівельним нормам і правилам, відповідністю матеріалів і конструкцій державним стандартам і технічним нормам, при цьому не втручаючись у господарську діяльність виконавця (п.п. 4.1.1); відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі недоліків, які виключають можливість використання об`єкта відповідно до його функціонального призначення і не можуть бути усунені виконавцем, замовником або третьою особою (п.п. 4.1.7.)

За умовами п. 4.2. договору замовник зобов`язується: приймати від виконавця акти виконаних робіт, перевіряти їх і підписувати на протязі 5-ти робочих днів або повертати в цей же строк виконавцеві для виправлення (п.п. 4.2.4.); призначити робочу комісію або уповноважених осіб з приймання виконаних робіт на протязі 5-ти днів після одержання офіційного повідомлення виконавця про повне виконання умов договору (п.п. 4.2.5.); повідомити виконавця про виявлені недоліки в роботі шляхом складання відповідного акта з наданням строку на усунення недоліків (п.п. 4.2.6.); оплатити прийняті роботи (п. 4.2.6.).

Відповідно до п. 5.1. договору фінансування об`єкта здійснюється за рахунок коштів міського бюджету.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що розрахунки за фактично виконані роботи проводяться тільки після підписання замовником представлених виконавцем належно оформлених актів виконаних робіт, шляхом проміжних платежів протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.3. договору у випадку виявлення невідповідності робіт, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт замовник, має право за участі виконавця скоригувати суму, що підлягає оплаті.

Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передавання робіт підрядчиком і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

У статті 853 ЦК України закріплено зобов`язання замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Судом встановлено, що замовник прийняв виконані відповідачем роботи за договором, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ №-2в № 1 за вересень 2023 року.

Відповідно до даного акту відповідачем було виконано будівельних робіт на загальну суму 679 955, 09 грн, які Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради оплачено в повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, роботи передбачені договором були виконані підрядником у вересні 2023 року, а замовник не мав жодних зауважень чи претензій щодо обсягу, якості чи вартості виконаних робіт.

Наведене підтверджується відповідними документами, а саме актом ф. КБ №-2в № 1 за вересень 2023 року, які підписані замовником без жодних зауважень та на підставі яких було проведено повну оплату.

Тобто, підписавши вказані документи, замовник погодився із кількістю, обсягом, вартістю та найменуванням виконаних підрядником робіт. Зважаючи на це, зобов`язання за відповідним договором виконані сторонами повністю.

У зв`язку із проведенням Західним офісом Держаудитслужби державного аудиту Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради за період з 01.02.2021 по 31.03.2024 року, наказом директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР від 01.04.2024 № 143 створено комісію для проведення обстежень та контрольних обмірів виконаних ремонтно-будівельних робіт на об`єктах, зокрема і щодо об`єкту "Капітальний ремонт побутової каналізації по вул. Лермонтова у м. Винники".

В ході проведення обстеження виконаних робіт, встановлено що ТзОВ «Будівельний - Регіон» під час складання акту приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2в №1 за вересень 2023 року включено зайві обсяги з улаштування колодязів, так як під час огляду каналізаційні колодязі за проектними номерами 5, 5a та 11 комісією не виявлено.

Також, в Акті обстеження, зазначено, що при проведенні обстеження встановлено наявність 11 каналізаційних колодязів, з яких комісійно вдалося відкрити та оглянути - 4 штуки (проектний № 5, 6, 9, 13) та встановлено відсутність «Кілець опорних КО6 залізобетонні серія 3.900.1- 14 випуск 1» (К585521-Л052) в колодязях № 5, 6 та 9 в загальній кількості 8 шт. Крім цього, встановлено, що ТзОВ «Будівельний Регіон» під час виконання робіт по «Улаштуванню колодязів круглих каналізаційних діаметром 1, 0 м із збірного залізобетону в сухих грунтах» (PH16-46-3) використано «Люк для колодязів важкий» в загальні кількості 14 шт, з пластикового матеріалу, що суперечить проектним рішенням.

У ході проведення Західним офісом Держаудитслужби державного аудиту складено Акт окремих питань фінансово господарської діяльності Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради за період з 01.02.2021 року по 31.03.2024 року від 12.07.2024 року № 131306-24/5.

В даному Акті вказано, що ТзОВ «Будівельний Регіон» під час виконання робіт по «Улаштуванню колодязів круглих каналізаційних діаметром 1, 0 м із збірного залізобетону в сухих грунтах» (PH16-46-3) використано «Люк для колодязів важкий» в загальні кількості 14 шт, з пластикового матеріалу, що суперечить проектним рішенням.

Так, відповідно до Робочого проекту «Капітальний ремонт побутової каналізаціі по вул. Лермонтова у м. Винники» (P2020.У.02-00-3K), який розроблений ФОП Шваб В.В. у 2020 році, проектними рішеннями передбачено покриття колодязів люками чавунними, тип «Т» в загальній кількості 14 шт, що відображено на аркуші вказаного проекту.

Крім цього, під час складання зведеного кошторисного розрахунку ФОП Шваб В.В. передбачено улаштування «Люків чавунних для колодязів важких» в загальній кількості 14 шт (Cl13-754) п. 29 Локального кошторису на побутову каналізацію з аналогічною вартістю, яка відображена в акт приймання виконаних будівельних робіт ф.КБ-2в № 1 за вересень 2023 року.

За результатами проведення аудиту діяльності позивача, на думку Держаудитслужби, відповідачем недотримано вимоги п. 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», тобто завищено вартість виконаних робіт на суму 80 421, 00 грн, що призвело до нанесення матеріальної шкоди (збитків) Департаменту та відповідно міському бюджету.

Акти приймання виконаних будівельних робіт ф.№ КБ-2в підписані директором Департаменту Тимчишиним О.С., завізовані інженером технічного нагляду Гелем В.Ф., заступником начальника управління-начальником відділу капітального ремонту управління інженерного господарства Матківським І.П. та головним спеціалістом відділу капітального ремонту управління інженерного господарства Хитра Н.Я.

У своєму поясненні директор Департаменту Тимчишин О.С. зазначив, що в ході проведення ревізії на підставі наказів дeпapтaмeнтy, проведено обстеження та контрольні обміри виконаних будівельно-монтажних робіт та складено акти обстеження та акти перерахунку вартості робіт. Департаментом надано заперечення щодо виявлених порушень з копіями протоколів нарад та фотосвітлин на об`єктах, де роботи виконувалися ТзОВ «Будівельний Регіон», ФОП Кубата Н. П. та ФОП Кубата С.В. До матеріалів пояснення долучено протокол технічної наради від 27.04.2020 щодо капітального peмoнту побутової каналізації пo вул. Лермонтова у м. Винники, наданий ФОП Гель В.Ф., у якому зазначено про прийняття рішення щодо встановлення важких полімернопіщаних люків замість чавунних.

Згідно з ч.1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов?язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб?єкту. права або законні інтереси якого порушено.

Суд звертає увагу, що роботи, які є предметом позову були виконані ще у вересні 2023 року, а контрольні обміри, на підставі яких було встановлено розбіжності щодо обсягів робіт та матеріалів, були проведені тільки в липні 2024 року, відповідно до акту контрольних обмірів від 12.07.2024, копію якого долучено до матеріалів справи. В обґрунтування протиправності дій відповідача, позивач посилається лише на Акт Держаудитслужби від 12.07.2024 року № 131306-24/5. Однак, дослідивши доводи позивача та відповідний документ, суд не вважає такий доказ належним, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006, акт ревізії це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід`ємною частиною акта.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 916/1906/18, акт ревізії не є тією беззаперечною підставою для стягнення збитків, оскільки акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Крім того, Акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 853 ЦК України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Матеріалами даної справи підтверджується, що на момент прийняття спірних робіт, замовник не виявив жодних відступів від умов договору та не заявляв відповідачу жодних претензій.

Львівська міська рада та Департамент не надсилали відповідачу будь-яких вимог про усунення недоліків виконаних робіт ні під час проведення ревізії у середині 2024 року, ні після її проведення.

За таких умов належним доказом, який би підтверджував допущені відповідачем порушення може висновок експерта. Разом з тим, ні в ході проведення ревізії в 2024 році, ні під час розгляду даної справи судом, Львівська міська рада та Департамент не заявляли клопотання про проведення судової експертизи.

Відтак, враховуючи неподання позивачем та Департаментом зазначених доказів, суд доходить висновку, що ними не доведено належними та допустимими доказами такі елементи цивільного правопорушення, як протиправність поведінки відповідача, так і розмір збитків. Без висновку експерта, Акт ревізії від 12.07.2024 № 131306-24/5 є неналежним доказом розміру збитків, оскільки такий не може в установленому законом порядку підтверджувати недоліки виконаних робіт.

Стаття 180 ГК України передбачає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, зокрема щодо завищення вартості виконаних підрядних робіт чи неналежного їх виконання.

Відповідно до ст. ст. 2, 3 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 3 та 5 Порядку проведення державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту суб`єктів господарювання», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 252, державний фінансовий аудит діяльності суб`єктів господарювання (даті - аудит) - це вид державного фінансового аудиту, що полягає у перевірці та аналізі стану справ щодо законного та ефективного використання державних та/або комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, стану внутрішнього контролю у суб`єктів господарювання.

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, суд зазначає, що аудиторський звіт є актом, складеним в межах реалізації адміністративно - управлінських функцій, та створює правові наслідки саме для суб`єкта аудиту, однак, не має доказового значення при вирішенні господарського спору, який виник з договірних відносин сторін. Висновки, викладені в аудиторському звіті не створюють правових наслідків для відповідача, оскільки стягнення збитків можливо лише при вчиненні відповідачем цивільного правопорушення.

Долучені позивачем докази не можуть свідчити про наявність елементів складу цивільного правопорушення, вчиненого відповідачем, що є умовою для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності шляхом відшкодування збитків.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постанові від 16.12.2021 у справі № 922/3414/19, позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Позивач як особа, яка вважає, що її право порушено самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи, покладений на господарський суд.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із викладеного вище, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписано 14 квітня 2025 року.

СуддяМанюк П.Т.