Рішення від 07.04.2025 по справі 916/173/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/173/25

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, буд. 10А; код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, Одеська обл.. м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ ВП 26472133)

до відповідача: Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 51)" (65017, Одеська обл., м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 9, ЄДРПОУ 08680589)

про стягнення 1 241 583,18 грн;

представники сторін:

від позивача Никисла О.І.,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 51)" про стягнення 1 241 583,18 грн.

В обґрунтування позову посилається на порушення відповідачем зобов`язань за Договором на послуги водопостачання та водовідведення № 4527/3 від 01.11.2000.

Ухвалою від 27.01.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду нотаріально засвідченого перекладу на українську мову письмових доказів, доданих до позовної заяви (відповідно до мотивувальної частини даної ухвали).

07.02.2025 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою від 12.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/173/25, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2025, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву, надіславши його позивачу одночасно з наданням відзиву до суду.

Протокольною ухвалою від 12.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2025 об 11:00. Про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений ухвалою від 13.03.2025, яку суд постановив в порядку ст. 120 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулось 07.04.2025, представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду за юридичною адресою відповідача 65017, Одеська обл., м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 9.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 12.02.2025 повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а ухвалу від 13.03.2025, постановлену в порядку ст. 120 ГПК України, було вручено відповідачу, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому повідомленні (а.с. 105).

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України унормовано, що разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд виснував про можливість розгляду справи за наявними доказами.

07.04.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.11.2000 між Південною виправною колонією № 51 (Абонент) та Комунальним підприємством "Одесводоканал" (Водоканал) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4527/3 (далі - Договір), за умовами п.1.1. якого Водоканал надає послуги з подачі питної води на об`єкти Абонента, а також по прийманню стічних вод, що скидаються Абонентом в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об`єктів (додаток № 1).

Відповідно до рішення сесії Одеської міської ради №2038-ХХІV від 17.12.2003 та договору оренди цілісного майнового комплексу, КП "Одесводоканал" реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ "Інфокс".

ТОВ "Інфокс" є правонаступником всіх прав та зобов`язань КП "Одесводоканал", що підтверджується п. 1.1 його Статуту (у новій редакції).

Для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія "Інфоксводоканал", що діє на підставі Положення про філію "Інфоксводоканал" (у новій редакції).

Протягом дії Договору, до останнього були внесені зміни та доповнення Додатковими угодами від 15.12.2005, №1/1249 від 04.04.2011, від 08.10.2012, від 22.05.2017.

Відповідно до п.7.3 Додаткової угоди № 1/1249 від 04.04.2011, Договір діє з моменту укладення до 31.12.2015. Договір в частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на наступні 5 (п`ять) років, якщо за місяць до його припинення Сторони не дійдуть згоди внести зміни або припинити його дію.

З огляду на те, що жодної домовленості між Сторонами про припинення дії Договору в обумовлені договором терміни не було, тому вказаний Договір є діючим та таким, який підлягає виконанню.

Пунктом 1.2. Додаткової угоди № 1/1249 від 04.04.2011 визначено, що позивач, як виробник, надає послуги з подачі питної води на об`єкти відповідачу, як споживачу, а також прийому стоків холодного і гарячого водопостачання, скиданих споживачем у систему комунальної каналізації відповідно до дислокації об`єктів (додаток 1). Споживач своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, забезпечує належну експлуатацію своїх водоканалізаційних мереж, споруд, приладів та пристроїв на них відповідно до Правил, перелічених у п. 2.1. цього договору та чинним законодавством.

Згідно з п.2.1 Додаткової угоди № 1/1249 від 04.04.2011 до Договору Позивач та Відповідач зобов`язуються керуватися: Законом України Про питну воду та питне водопостачання, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення, затвердженими наказом Державного житлово-комунального господарства України від 05.07.1995 № 30, Правилами прийому стічних вод підприємств, установ та організацій у систему каналізації м. Одеси, затвердженими рішеннями Виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007 № 632, Технічними умовами, що існують у ГОСТ, Законом України Про житлово-комунальні послуги, іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законом порядку.

Підпунктом 2.4.9. п. 2.4. Додаткової угоди № 1/1249 від 04.04.2011 до Договору передбачено, що ДП Підприємство ДКВС України (№51) щомісячно, за встановленою формою з 19 по передостанній робочий день місяця у письмовому вигляді зобов`язано надавати відомості про водоспоживання своїх об`єктів. При їх ненаданні у зазначений строк, Позивач проводить розрахунок послуг водопостачання-водовідведення за середньодобовими витратами за попередні 2 розрахункові місяці.

Як зазначає позивач, згідно умов Договору, Законів України Про питну воду та питне водопостачання, Про житлово-комунальні послуги розрахунок об`ємів водоспоживання здійснений за звітами ДП Підприємство ДКВС України (№51) про водоспоживання за червень, липень 2018, актами контрольних зйомок від 09.07.2020 №14452, №14452/а, від 17.02.2021 №2947, за середньодобовою витратою у зв`язку з ненаданням Відповідачем показань приладів обліку води, а також за тарифами, затвердженими Постановами НКРЕКП № 283 від 04.02.2020, № 2499 від 16.12.2020.

Так, за серпень 2020 станом на 01.09.2020 об`єми водоспоживання та водовідведення ДП Підприємство ДКВС України (№51) склали 46665 куб.м:

1. Ввід 37132, водомір №021377: 100000 куб.м 62530 куб.м (звіт за червень 2018) = (37470 куб.м + 9937 куб.м) (за актом контрольної зйомки №14452/а від 09.07.2020 показник 9937 куб.м) = 47407 куб.м 15947 куб.м (об`єм водоспоживання по субспоживачу з липня 2018 по липень 2020: 15947 куб.м) = 31460 куб.м;

2. Ввід 37133, водомір №201307010012: за актом контрольної зйомки №14452 від 09.07.2020 показник 17442 куб.м 2447 куб.м (звіт за липень 2018) 616 куб.м (перерахунок за середньодобовою витратою води за попередні 11 міс. х 56 куб.м) = 14379 куб.м;

3. Ввід 37134, водомір №201403 004064 826 куб.м (середньодобова витрата води 14 міс. х 59 куб.м).

Відповідно до Постанови НКРЕКП № 283 від 04.02.2020 нараховано за серпень 2020 за послугу водопостачання 675 335,88 грн (46665 куб.м х 14,472 грн), за послугу водовідведення 571 739,58 грн. (46665 куб.м х 12,252 грн). Таким чином, заборгованість за серпень 2020 становить 1 247 075,46 грн.

За лютий 2021 об`єми водоспоживання та водовідведення ДП Підприємство ДКВС України (№51) склали 488 куб.м:

- ввід 37133, водомір №201307010012: попередній показник за актом контрольної зйомки №14452 від 09.07.2020 17442 куб.м, поточний показник за актом контрольної зйомки №2947 від 17.02.2021 17930 куб.м.

Відповідно до Постанови НКРЕКП № 2499 від 16.12.2020 нараховано за лютий 2021 за послугу водопостачання 8 022,72 грн (488 куб.м х 16,44 грн), за послугу водовідведення 6 628,99 грн (488 куб.м х 13,584 грн). Таким чином, заборгованість за лютий 2021 становить 14 651,71 грн.

У листопаді 2024 позивачем зроблено коригування (зняття нарахувань) послуг з водопостачання та водовідведення, обслуговування та заміни комерційного вузла обліку на загальну суму 27 946,27 грн у зв`язку з відсутністю водоспоживання з січня 2022 по 01.04.2024.

При цьому, як стверджує Позивач, Відповідач не виконував свій обов`язок щодо оплати отриманих послуг водопостачання та водовідведення, абонентської плати внаслідок чого у нього за період з 01.08.2020 по 01.11.2024 утворилася заборгованість у розмірі 1 241 583,18 грн.

Спірну заборгованість Відповідач не сплатив, у зв`язку з чим Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Здійснюючи аналіз обґрунтованості заявлених позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Так, укладений між сторонами по справі Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4527/3 від 01.11.2000 в редакції згідно додаткових угод від 15.12.2005, №1/1249 від 04.04.2011, від 08.10.2012, від 22.05.2017, є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Здійснивши аналіз умов Договору, а також нормативно-правових актів, якими сторони зобов`язалися керуватися згідно з п. 2.1. Договору, дослідивши надані Відповідачу обсяги послуг водопостачання та водовідведення, із врахуванням тарифів за період з 01.08.2020 по 01.11.2024, перевіривши запропонований позивачем розрахунок заборгованості за спірний період, суд встановив, що у Відповідача на день розгляду справи існує заборгованість у загальному розмірі 1 241 583,18 грн.

За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 79 ГПК України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідним, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.

Враховуючи те, що Відповідачем не виконані належним чином зобов`язання за Договором щодо сплати за надані Позивачем послуги, а також не спростовано наявність спірної заборгованості, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача 1 241 583,18 грн заборгованості за Договором на послуги водопостачання та водовідведення № 4527/3 від 01.11.2000 за період з 01.08.2020 по 01.11.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, на підставі ч. 1 ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд покладає на відповідача 18 623,75 грн витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, буд. 10А; код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, Одеська обл.. м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ ВП 26472133) до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 51)" (65017, Одеська обл.. м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 9, ЄДРПОУ 08680589) про стягнення 1 241 583,18 грн задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 51)" (65017, Одеська обл.. м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 9, ЄДРПОУ 08680589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (04073, м. Київ, вул. Рилєєва, буд. 10А; код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, Одеська обл.. м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ ВП 26472133) 1 241 583,18 грн заборгованості, 18 623,75 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 07 квітня 2025 р. Повне рішення складено та підписано 15 квітня 2025 р.

Суддя Р.В. Волков