Рішення

від 14.04.2025 по справі 344/1603/25

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №344/1603/25

14 квітня 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 30200 грн за договором кредитної лінії № 00-10203852 від 10.11.2023 року, укладеної між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.11.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та відповідачкою було укладено договір кредитної лінії № 00-10203852. Договір було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідачки. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачці кредит на споживчі потреби на наступних умовах: сума кредитного ліміту 5000 грн.; строк кредитування 240 днів; знижена % ставка 0,011 % в день; стандартна % ставка 2,80 % в день.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.

22.01.2024 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу №22-01/2024, за яким ТОВ «Макс Кредит» отримало право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 00-10203852 від 10.11.2023 року. Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «Макс Кредит» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 00-10203852 від 10.11.2023 року на загальну суму 15360 грн.

16.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, відповідно до якого позивач набув право вимоги за вказаним договором кредиту до відповідачки. Відповідно до Реєстру боржників позивач набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 00-10203852 від 10.11.2023 року на загальну суму 30200 грн.

Відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість за кредитом. Зазначає, що станом на 23.12.2024 року загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором становить 30200 грн, з яких: 5000 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 25200 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.

Оскільки відповідачкау добровільномупорядку заборгованістьза вищевказанимидоговором непогасила,то проситьпозов задовольнити,стягнути знеї 30200 грн заборгованості, а також оплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Представник позивача на розгляд справи не з`явився, у поданій заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлена у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала. У зв`язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 10.11.2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10203852. Договір було укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідачки. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачці кредит на споживчі потреби на наступних умовах: сума кредитного ліміту 5000 грн.; строк кредитування 240 днів; знижена % ставка 0,011 % в день; стандартна % ставка 2,80 % в день (а.с.31-35, 51-55).

Товариство своїзобов`язанняза кредитнимдоговором виконалоу повномуобсязі танадало відповідачцігрошові коштив обсязіта устрок,визначений умовамикредитного договору, факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту, яке здійснювалося за допомогою платіжного сервісу Platon ТОВ «Платежі онлайн» на картковий рахунок, вказаний відповідачкою (а.с.56-63).

22.01.2024 року між ТОВ «Качай гроші» та ТОВ «Макс Кредит» укладено договір факторингу №22-01/2024, за яким ТОВ «Макс Кредит» отримало право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 00-10203852 від 10.11.2023 року. Відповідно до Реєстру боржників ТОВ «Макс Кредит» набуло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 00-10203852 від 10.11.2023 року на загальну суму 15360 грн., з яких: 5000 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 10360 грн сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 74-87).

16.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС, відповідно до якого позивач набув право вимоги за вказаним договором кредиту до відповідачки. Відповідно до Реєстру боржників позивач набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 00-10203852 від 10.11.2023 року на загальну суму 30200 грн, з яких: 5000 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 25200 грн сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 88-100).

Згідно розрахунком заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», загальна сума заборгованості станом на 23.12.2024 року становить 30200 грн., з яких:5000грн сума заборгованостіза тіломкредиту,25200грн сума заборгованостіза нарахованимипроцентами (а.с.69-73).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.1 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з положеннями пунктів 12-13 ст. 11 цього ж Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ч.3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копія, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

Згідно з п. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору та договорів факторингу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

За таких обставин суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором (договором кредитної лінії) № 00-10203852 від 10.11.2023 року в розмірі 30200 грн, з яких: 5000 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 25200 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до ст. 141 ЦПК України. Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати в частині сплати судового збору необхідно віднести на рахунок відповідачки, у зв`язку з чим з нього слід стягнути 2422,40 гривень судового збору за подання позовної заяви.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: копію договору №2211/Е про надання правничої допомоги від 22.11.2024 року та додаткову угоду №19 до нього від 22.11.2024 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024 року. Із вищевказаних документів видно, що вартість наданих послуг становить 7000 грн.

Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Враховуючи те, що позивачем під час розгляду справи понесено витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідачки. Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів, тощо). На думку суду, стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд вважає, що вимога про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 4000,00 грн, що буде співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг).

На підставі наведеного, ст.11, 205, 512, 514, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст. 100, 141, 263-265 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 30200 грн заборгованості за договором кредитної лінії № 00-10203852 від 10.11.2023 року, яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 5000 грн та заборгованості за процентами в розмірі 25200 грн, а також - 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу і 2422,40 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий О. А. Шишко