Рішення від 04.04.2025 по справі 134/1712/24

Справа № 134/1712/24

2/134/47/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 квітня 2025 року с-ще Крижопіль

Крижопільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючої суддіКантонистої О.О.

з участю: секретаря судового засідання Франко О.Г.

представника позивача адвокатаГлушкової О.І.

представника відповідача ТОВ «ТЕРРАФУД» адвоката Удовенка К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРРАФУД» провідшкодування моральної шкоди, завданої кримінальнимправопорушенням,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодо предмету спору,на сторонівідповідача ОСОБА_2 ,

встановив:

23 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до КРИЖОПІЛЬСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРРА ФУД» про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року у справі № 134/541/22 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Так, вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 29 квітня 2021 року близько 10 год. 24 хв., рухаючись автомобілем марки ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Крижопільський сироробний завод» (код ЄДРПОУ 33727603), по автодорозі Т-02-02 сполученням Крижопіль - Жабокрич Вінницької області, між с. Жабокрич та смт. Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, поблизу з`їзду до кафе «Ліс» у напрямку до смт. Крижопіль, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху керованого автомобіля, в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України: «Перед початком руху, перестроюванням та будь- якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п. 11.3 Правил дорожнього руху України: «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічних напрямків мають перевагу», здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де в цей час рухався автомобіль VolkswagenT4, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.

В результаті зіткнення, ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - забою головного мозку середньої важкості, перелому вилично-скроневої дуги зліва зі зміщенням уламків, забитих ран та саден на обличчі; закритих переломів 2, 3, 4 ребер зліва, закритого багатоуламкового перелому обох кісток правої гомілки зі зміщенням уламків, забитої рани на тильній поверхні правої кисті, синців та саден в ділянках грудної клітки та нижніх кінцівках.

У кримінальному провадженні № 12021020190000088, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 квітня 2021 року за даним фактом, під час досудового розслідування було проведено судово-медичну експертизу, за результатами якої надано висновок експерта № 089 від 16 листопада 2021 року.

В подальшому під час судового розгляду кримінального провадження за ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 20 червня 2022 року комунальною установою «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» було проведено комісійну судово-медичну експертизу та надано висновок експертів № 44-к від 24 червня 2022 року, яким підтверджено, що отримані ОСОБА_1 під час ДТП 29.04.2021 тілесні ушкодження належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Позивач вказує, що у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями він змушений був проходити тривале лікування, яке продовжується по теперішній час.

Так, 29 квітня 2021 року його було госпіталізовано до Крижопільської окружної лікарні інтенсивного лікування та 01 травня 2021 року направлено на лікування до Вінницької клінічної багатопрофільної лікарні Вінницької міської ради у важкому стані, з численними травмами.

03 травня 2021 року його було переведено до Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з діагнозом: сполучна травма тіла, закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, ознаки застою диска зорового нерва очного дна, ангіопатія сітківки, перелом дуги лівої виличної кістки зі зміщенням, забійна рана нижньої щелепи, закрита травма грудної клітки, перелом 2, 3, 4 ребер зліва, забійна рана правої кисті, закритий уламковий перелом обох кісток правої гомілки в с/з зі зміщенням, гіперглікемія вторинна, делірій змішаного генезу (травматичний, інтоксикаційний).

З 03.05.2021 по 12.05.2021 та з 20.05.2021 по 23.05.2021 він перебував у відділенні реанімації № 1 у важкому стані.

20 травня 2021 року йому було проведено операцію: інтрамедулярний остеосинтез правої великогомілкової кістки блокованим стержнем «IRENE» та рекомендовано ходіння на милицях без навантаження на праву нижню кінцівку 2 місяці (по 20.07.2021), після чого динамізація стержня з подальшим дозованим навантаженням на праву ногу до зрощення перелому, контрольні рентгенографії 1 раз на місяць, видалення металоконструкції в травні 2023 року.

27 травня 2021 року його було виписано та з 27.05.2021 по 07.06.2021 він перебував на стаціонарному лікуванні у Крижопільській окружній лікарні інтенсивного лікування.

08 червня 2021 року за направленням психіатра Крижопільської ОЛІЛ він поступив на стаціонарне лікування у Вінницьку обласну клінічну психоневрологічну лікарню ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради з діагнозом: органічний амнестичний синдром, не спричинений алкоголем або іншими психоактивними речовинами.F-04.3. Політравма. Проміжний період ЗЧМТ. Забій головного мозку середнього ступеня важкості (29.04.21 р.) у вигляді вогнища геморагічного просякнення на рівні лобної долі справа та в тім`яній долі зліва, помірних атактичних розладів, помірного порушення ходи та координації рухів. Гіпертонічна хвороба II ст., ст. 2, ризик 2. Гіпертензивне серце (ГЛШ). Закритий багатоуламковий перелом обох кісток гомілки після ОМС блокованим стержнем (20.05.21 р.). У вказаному медичному закладі він перебував на стаціонарному лікуванні по 29.06.2021 року.

З 29.06.2021 по 28.10.2021 він проходив лікування амбулаторно у приватній лікарні в смт. Крижополі ФОП ОСОБА_3 .

Під час лікування 17.08.2021 року він перебував у стаціонарі травматологічного відділення Вінницької міської клінічної лікарні швидкої допомоги.

У зв`язку з отриманою черепно-мозковою травмою протягом всього періоду лікування він змушений був постійно проходити діагностику головного мозку.

04 листопада 2021 року йому було проведено МРТ головного мозку та судин і встановлено наявність залишкових змін перенесеної черепно-мозкової травми у вигляді гліозних змін на тлі венозної ангіоми в правій лобній долі та гліозні зміни з відкладанням гемосидерину в кальозо-тімяній ділянці, гіпоплазія правої хребцевої артерії, латеровентрикулоасиметрія.

Таким чином, через кілька місяців після дорожньо-транспортної пригоди у нього з`явилися зміни в головному мозку, яких раніше не діагностували.

Під час проходження військово-лікарської комісії у вересні 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_1 його було направлено на додаткове обстеження до нейрохірурга Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради та поставлено діагноз: наслідки перенесеної (04.21 р.) ЗЧМТ. Забій головного мозку середнього ступеня важкості у вигляді вогнища геморагічного просякання на рівні лобної долі справа та тім`яної долі зліва. Цефалгічний синдром.S09.8.

28 червня 2024 року він звернувся до Вінницької обласної клінічної лікарні ім. І. Пирогова Вінницької обласної ради з приводу видалення металоконструкції у правій нижній кінцівці, однак, лікарем було рекомендовано не видаляти металоконструкцію через важкість видалення.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому завдано суттєвої моральної шкоди, пов`язаної з безпосередніми стражданнями від отриманих тілесних ушкоджень, а також подальшими переживаннями з приводу обставин і наслідків події ДТП, в тому числі наслідків для його здоров`я.

Наслідки отриманої черепно-мозкової травми зберігалися тривалий час і до цього часу він змушений постійно консультуватися у нейрохірурга, періодично проходити обстеження. До цього часу він відчуває періодичний головний біль, змушений приймати знеболююче, часто буває роздратованим та пригніченим.

Близько місяця після ДТП він перебував у важкому стані, періодично його переводили в реанімаційне відділення, він не міг нормально розмовляти, був дезорієнтований, не розумів, де він і що відбувається навколо, відчував постійний головний біль, запаморочення, фізичну слабкість, фактично був безпомічним, що також сильно пригнічувало його. Окрім того, його психічний стан також був нестабільний, у нього розвинувся органічний амнестичний синдром, у зв`язку з чим він змушений був додатково лікуватися.

Внаслідок перелому виличної кістки, нижньої кінцівки він відчуває постійний біль у цих частинах тіла, близько двох місяців міг пересуватися лише на милицях. На даний час головний біль періодично з`являється, так само як і біль у правій нижній кінцівці.

На час дорожньо-транспортної пригоди він працював водієм у приватному акціонерному товаристві «Продовольча компанія «Поділля». Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він тривалий час не міг працювати. Зокрема, у період з 29.04.2021 року по 17.08.2021 року, з 26.08.2021 року по 28.10.2021 року, тобто близько шести місяців, він перебував на лікарняному, а повернувшись до роботи, відчував постійний страх можливого повторення ситуації, насторогу, стривоженість, емоційні та тілесні реакції при згадуванні травмуючої події, змушений був постійно переживати психологічний дискомфорт, перебуваючи за кермом. Крім того, він боявся втратити роботу, у зв`язку з чим також відчував пригнічення, нервозність, дратівливість.

Одразу після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 цікавився його станом здоров`я, приходив у лікарню, пропонував матеріальну допомогу його родині, оскільки він перебував у непритомному стані. Як йому відомо, ОСОБА_2 дав його матері 5000 грн. на його (позивача) лікування. В подальшому ОСОБА_2 відмовився допомагати матеріально, перестав приходити у лікарню, не цікавився його здоров`ям, лише після судового розгляду кримінального провадження добровільно погодився оплатити стягнуті вироком суду витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн.

Позивач зазначає, що завдану йому моральну шкоду ні ОСОБА_2 , ні його роботодавець не відшкодували.

Зважаючи на характер отриманих ушкоджень здоров`я, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, беручи до уваги час та рівень зусиль, які він змушений докладати для відновлення стану здоров`я, позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., які просить стягнути з відповідача. Також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 25 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

17 жовтня 2024 року від КРИЖОПІЛЬСЬКОЇ ФІЛІЇ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРРА ФУД» надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник товариства просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 ніколи не перебував у трудових відносинах з Крижопільською філією ТОВ «ТЕРРА ФУД», відтак не міг виконувати трудових (службових) обов`язків під час вказаного позивачем ДТП. Автомобілем марки ГАЗ 3307, д.н.з. НОМЕР_1 , Крижопільська філія ТОВ «ТЕРРА ФУД» також не володіла і не користувалася ним станом на 29 квітня 2021 року.

Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 23 жовтня 2024 року підготовче засідання було відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Глушкової О.І., яке вона мотивувала необхідністю ознайомитися з відзивом на позов.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 13 листопада 2024 року підготовче засідання було відкладено в зв`язку з витребуванням доказів.

Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 06 грудня 2024 року підготовче засідання було відкладено для надання представникам сторін можливості ознайомитися з доказами, які надійшли до суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області на виконання ухвали від 13 листопада 2024 року.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 24 грудня 2024 року за клопотанням представника позивача у даній справі замінено первісного відповідачаКРИЖОПІЛЬСЬКУ ФІЛІЮ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРРА ФУД» на належного ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРРАФУД» (місцезнаходження: вул. Зеленогірська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 36867724). В зв`язку із заміною відповідача підготовче засідання було відкладено на 22 січня 2025 року.

13січня 2025року відпредставника відповідачаТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ТЕРРАФУД» -керівника товаристваШванца П.А.через систему«Електронний суд»надійшов відзивна позовнузаяву,у якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтуваннязаперечень протипозовних вимогпредставник відповідачавказує,що під час розгляду справи про відшкодування моральної шкоди при ДТП, суд повинен встановити, які саме моральні страждання були заподіяні потерпілому, які існують докази, які обставини спричинення моральної шкоди і т. д. Під час судового розгляду обґрунтовується заявлена позивачем (потерпілим) сума компенсації морального збитку. Потерпілий має право вимагати будь-яку компенсацію, проте суд керується ступенем доведеності нанесених моральних страждань, відповідністю розміру компенсації заподіяним стражданням та що особливо важливо внутрішнім переконанням судді, яке, як відомо, є суб`єктивним чинником, який ґрунтується на вимогах розумності та справедливості.

У постанові від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 Об`єднана палата КЦС зазначила, що зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: 1) наявність моральної шкоди; 2) протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; 3) наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом моральною шкодою; 4) вина особи, яка завдала моральної шкоди.

У постанові ОП КЦС ВС від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 вказано, що при визначенні грошової суми компенсації моральної шкоди враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставини, які мають істотне значення, вимоги розумності й справедливості. При цьому розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц). Відповідно до ст. 454 Цивільного кодексу України розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).

Наразі найчастіше застосовуються три способи визначення розміру моральної шкоди: по-перше, визначення на основі суми, яку заявляє в позовній заяві позивач, і прийняття остаточного рішення, користуючись принципами розумності та справедливості; по-друге, визначення розміру відшкодування моральної шкоди судом самостійно; по-третє, визначення суми відшкодування на підставі висновку експерта (судово-психологічна експертиза).

За допомогою комплексного аналізу судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди вбачається наступне: при 15-відсотковій втраті працездатності мінімальний розмір морального відшкодування становив 1,5 тис. грн, а максимальний - 50 тис. грн; при 100-відсотковій втраті працездатності максимальний розмір морального відшкодування становив 60 тис. грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач під час ДТП 29.04.2021 року отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, які не призвели до втрати ним працездатності. Відтак, виходячи із комплексного аналізу судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, заявлений позивачем розмір моральної шкоди в сумі 100 000 грн. є необґрунтованим, завищеним та націленим на безпідставне збагачення останнього.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 22 січня 2025 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 лютого 2025 року.

Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 11 лютого 2025 року, після допиту свідків, розгляд справи було відкладено на 12 березня 2025 року через неявку в судове засідання третьої особи - ОСОБА_2 , щодо якого були відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Протокольною ухвалою Крижопільського районного суду від 12 березня 2025 року розгляд справи було відкладено на 04 квітня 2025 року за клопотанням представника позивача адвоката Глушкової О.І., яке вона мотивувала неможливістю з`явитися в судове засідання за станом здоров`я.

Ухвалою Крижопільського районного суду від 04 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Удовенка К.С. про поверненнядо стадіїпідготовчого провадженняу даній справі.

Також ухвалою Крижопільського районного суду від 04 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні усної заяви представника відповідача адвоката Удовенка К.С. про відвід судді Кантонистої О.О. від розгляду даної справи.

В судовому засіданні 04.04.2025 представник позивача адвокат Глушкова О.І. підтримала позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача адвокат Удовенко К.С. заперечив проти задоволення позову з підстав, наведених у відзиві. У разі, якщо суд дійде висновку про задоволення позовних вимог, вважає, що розумним, справедливим та достатнім у даному випадку буде розмір моральної шкоди в сумі в межах 8 000 10 000 грн.

Третя особа, яка незаявляє самостійнихвимог щодо предмету спору,на сторонівідповідача - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Заслухавши поясненняпредставників сторін,показання свідків,дослідивши матеріалисправи таперевіривши їхдоказами,суд дійшовнаступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 23 лютого 2023 року (справа № 134/541/22), який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. (п`ятдесят одна тисяча гривень), з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно вказаного вироку, ОСОБА_2 29 квітня 2021 року близько 10 год. 24 хв., рухаючись автомобілем марки ГАЗ 3307, державний номер НОМЕР_1 , по автодорозі Т-02-02 сполученням Крижопіль - Жабокрич Вінницької області, між с. Жабокрич та смт. Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, поблизу з`їзду до кафе «Ліс» у напрямку до смт. Крижопіль, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху керованого автомобіля, в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п. 11.3 Правил дорожнього руху України: «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічних напрямків мають перевагу», здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де в цей час рухався автомобіль VolkswagenT4,державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.

В результаті зіткнення, водій автомобіля VolkswagenT4 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження в вигляді перелому дуги лівої виличної кістки зі зміщенням; закритої тупої травми грудної клітки - переломів ІІ-ІІІ-IV ребер зліва; закритого уламкового перелому обох кісток правої гомілки в с/3, які спричинили тривалий, понад три тижні /21 день/ розлад здоров`я і за цією ознакою відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

За даними висновку експерта № 089 від 16 листопада 2021 року у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому дуги лівої виличної кістки зі зміщенням; забійної рани в лівій підщелепній ділянці з переходом в ділянку нижньої щелепи; закритої тупої травми грудної клітки переломи II-III-IV ребер зліва; забійної рани правої китиці; закритого уламкового перелому обох кісток правої гомілки в с/3. Вказані ушкодження утворилися від дії тупого-твердого предмету (ів) з різною контактуючою поверхнею, що не відобразили своїх індивідуальних особливостей в морфологічній характеристиці ушкоджень, до яких належать внутрішні частини салону автомобіля. Всі ушкодження, згідно даних описової частини висновку експерта, даних медичних документів, за часом утворення відповідають строку настання, який вказаний в медичних документах та в постанові слідчого про призначення судово-медичної експертизи, тобто за умов шляхово-транспортної пригоди. Тілесні ушкодження у вигляді перелому дуги лівої виличної кістки зі зміщенням, закритої тупої травми грудної клітки переломи II-III-IV ребер зліва, закритого уламкового перелому обох кісток правої гомілки в с/з як кожне окремо, так і в сукупності, за своїми ознаками відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Забійна рана в лівій підщелепній ділянці та забійна рана правої китиці за своїми ознаками відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Згідно висновку експертів № 44-к від 24 червня 2022 року, у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми забою головного мозку середньої важкості, перелому вилично-скроневої дуги зі зміщенням уламків, забитих ран та саден на обличчі, закритих переломів 2, 3, 4 ребер зліва, закритого багатоуламкового перелому обох кісток правої гомілки зі зміщенням уламків, забитої рани на тильній поверхні правої кисті, синців та саден в ділянках грудної клітки та нижніх кінцівках. При обстеженні 14.07.2022 року у ОСОБА_1 були виявлені рубці на обличчі, в ділянках правого колінного суглобу та правої гомілки, які виникли на місці загоєння забитих та післяопераційних ран. Дані тілесні ушкодження у ОСОБА_1 належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів). По давності вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_1 могли виникнути в строк, вказаний в ухвалі 29 квітня 2021 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, у вироку було вказано, що автомобіль маркиГАЗ 3307,державний номер НОМЕР_1 , належить ТОВ «Крижопільський сироробний завод» (код ЄДРПОУ 33727603), однак під час розгляду даної справи було встановлено, що ОСОБА_2 станом на квітень 2021 року перебував у трудових відносинах з ТОВ «ТЕРРАФУД» (код ЄДРПОУ 36867724) та вчинив ДТП 29.04.2021 під час виконання трудових обов`язків.

Дана обставина не оспорюється сторонами та підтверджується відомостями з Державного реєструфізичних осіб платниківподатків проджерела/суминарахованого доходу,нарахованого (перерахованого)податку тавійськового збору,наданими Головнимуправлінням ДПСу Вінницькійобласті.

Отже, ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з відповідачем та вироком суду, який набрав законної сили, визнаний винниму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, де потерпілим був позивач ОСОБА_1 .

Судом було досліджено надані стороною позивача письмові докази.

Згідно копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Крижопільська ОЛІЛ» від 01.05.2021 року, ОСОБА_1 поступив на стаціонарне лікування в КНП «Крижопільська ОЛІЛ» 29 квітня 2021 року після ДТП, де перебував по 01 травня 2021 року. Діагноз: ЗЧМТ забій головного мозку. Перелом кісток вилиці та верхньої щелепи, закритий перелом правої гомілки.

Згідно копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня» Вінницької міської ради від 03.05.2021, ОСОБА_1 перебував на стаціонарі в КНП «Вінницька клінічна багатопрофільна лікарня» Вінницької міської ради з 01.05.2021 по 03.05.2021 з діагнозом: ЗЧМТ. Забій головного мозку. Прогресивне порушення рівня свідомості. Закритий перелом вилиці та верхньої щелепи. Забійно-рвана рана лівої щоки. Закритий багатоуламковий перелом обох кісток с/з правої гомілки. Хворий поступив загальмований, дезорієнтований. З періодичними руховими збудженнями. Загальний стан хворого важкий. 03.05.2021 пацієнт переведений у КНП МКЛШМД м. Вінниця для подальшого лікування.

Згідно копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого травматологічного відділення № 5629 КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» від 27.05.2021, ОСОБА_1 перебував на стаціонарі в КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» з 03.05.2021 по 27.05.2021 з діагнозом: Сполучна травма тіла. ЗЧМТ. Забій головного мозку. Ознаки застою ДНЗ ОД. Ангіопатія сітківки. Перелом дуги лівої виличної кістки зі зміщенням. Забійна рана нижньої щелепи. Закрита травма грудної клітки. Перелом 2, 3, 4 ребер зліва. Забійна рана правої кисті. Закритий уламковий перелом обох кісток правої гомілки в с/З зі зміщенням. Гіперглікемія вторинна. Делірій змішаного генезу (травматичний, інтоксикаційний). 03.05.2021 12.05.2021 та 20.05.2021 23.05.2021 перебував у відділенні реанімації № 1. 20.05.2021 операція: інтрамедулярний остеосинтез правої великогомілкової кістки блокованим стержнем «IRENE». Рекомендації: ходіння на милицях без навантаження на праву нижню кінцівку 2 місяці (по 20.07.2021), після чого динамізація стержня з подальшим дозованим навантаженням на праву ногу до зрощення перелому, контрольні рентгенографії 1 раз на місяць, видалення металоконструкції в травні 2023 року.

Вказані обставини також підтверджуються копією медичної карти стаціонарного хворого № 5629 КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги».

Згідно копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Крижопільська ОЛІЛ» від 07.06.2021 року, ОСОБА_1 поступив на стаціонарне лікування в КНП «Крижопільська ОЛІЛ» 27.05.2021, де перебував по 07.06.2021 з діагнозом: Сполучна травма тіла. ЗЧМТ, забій головного мозку. Ознаки застою ДНЗ ОД. Ангіопатія сітківки. Перелом дуги лівої виличної кістки зі зміщенням. Забійна рана нижньої щелепи. Закрита травма грудної клітки. Перелом 2, 3, 4 ребер зліва. Забійна рана правої кисті. Закритий уламковий перелом обох кісток правої гомілки. Делірій змішаного генезу (травматичний).

Згідно копіївиписки ізмедичної картиамбулаторного (стаціонарного)хворого КНП«Вінницька обласнаклінічна психоневрологічналікарня ім.акад.О.І.Ющенка Вінницькоїобласної ради», ОСОБА_1 перебував устаціонарі КНП «Вінницькаобласна клінічнапсихоневрологічна лікарняім.акад.О.І.Ющенка Вінницькоїобласної ради»з 08.06.2021по 29.06.2021з діагнозом:органічний амнестичнийсиндром,не спричиненийалкоголем абоіншими психоактивнимиречовинами.F-04.3.Політравма. Проміжний період ЗЧМТ. Забій головного мозку середнього ступеня важкості (29.04.21 р.) у вигляді вогнища геморагічного просякнення на рівні лобної долі справа та в тім`яній долі зліва, помірних атактичних розладів, помірного порушення ходи та координації рухів.

Згідно копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1925/23 ФОП ОСОБА_3 від 24.06.2024, ОСОБА_1 з 29.06.2021 по 28.10.2021 отримував медичну допомогу в амбулаторно-поліклінічному закладі, діагноз: наслідки важкої політравми, ЗЧМТ, забій головного мозку середнього ступеню важкості (29.04.21) у вигляді вогнища геморагічного просякнення на рівні лобної півкулі справа та в тім`яній долі зліва, помірних атактичних розладів, помірного порушення ходи. Перелом дуги лівої виличної кістки. Закрита травма грудної клітки. Перелом 2, 3, 4 ребер зліва. Забійна рана правої кисті. Закритий уламковий перелом обох кісток правої гомілки у с/3 зі зміщенням.

Згідно копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 64225106 КНП «Вінницька обласна клінічна лікарня ім. М.І. Пирогова Вінницької обласної ради» від 28.06.2024, ОСОБА_1 через важкість видалення металевої конструкції рекомендовано не видаляти ОМС (заключний діагноз: консолідований перелом кісток правої гомілки. ОМС).

Згідно копії висновку ПП «Діагностичний центр «Медіскан» від 29.04.2021 (№ дослідження 02839), ОСОБА_1 було проведено МСКТ голови без внутрішньовенного контрастування. КТ-ознаки: уламкового перелому виличної дуги ліворуч зі зміщенням відламків, незначного розходження sutura zygomaticomaxillaris ліворуч. Набряку м`яких тканин та підшкірноміжм`язевої емфіземи бічної частини обличчя ліворуч. Патологічних та вогнищевих змін зі сторони речовини головного мозку та мозочка на момент дослідження не виявлено. Рекомендовано консультацію лікуючого лікаря при збереженні/погіршенні клінічної картини МРТ головного мозку.

Згідно копії висновку ПП «Діагностичний центр «Медіскан» від 04.05.2021 (№ дослідження 48031), ОСОБА_1 було проведено МСКТ голови без внутрішньовенного контрастування та згідно заключення: КТ-ознак патологічних змін головного мозку не виявлено. Гіпоплазія сегменту V4 правої вертебральної артерії. Перелом виличної дуги зліва.

Згідно копії висновку Центру МРТ-діагностики «Нейромед» від 15.06.2021, ОСОБА_1 було проведено МРТ головного мозку та судин (стандарт), висновок: ЧМТ у вигляді геморагічного просякнення на рівні лобної долі справа перивентрикулярно, парасагітально на рівні лобної долі справа, в тім`яній долі зліва та в тім`яній долі зліва конвекситально.

Згідно копії висновку ТОВ «Медичний центр комп`ютерної томографії» від 08.06.2021 (номер дослідження 2546), за результатами дослідження головного мозку у ОСОБА_1 зроблено заключення: вогнищево-об`ємні зміни головного мозку не виявлені. Не консолідований злам вилично-скроневої дуги зліва.

Згідно копії висновку Центру МРТ-діагностики «Нейромед» від 04.11.2021, ОСОБА_1 було проведено МРТ головного мозку та судин (стандарт), висновок: залишкові зміни перенесеної ЧМТ у вигляді гліозних змін на тлі венозної ангіоми в правій лобній долі та гліозні зміни з відкладенням гемосидерину в кальозо-тімяній ділянці. Гіпоплазія правої хребцевої артерії. Латеровентрикулоасиметрія.

Згідно копії висновку ПП «Діагностичний центр «Медіскан» від 14.11.2021 (№ дослідження 06436), ОСОБА_1 було проведено МСКТ правої гомілки без внутрішньовенного контрастування, КТ-ознаки: стану після оперативного втручання на правій гомілці (травма в 2021 році зі слів пацієнта); ОМС великогомілкової кістки. Невірно консолідованого перелому с/3 (діафізу) великогомілкової кістки; невірно консолідованого перелому с/3 (діафізу) малогомілкової кістки; консолідованого перелому дистального метадіафізу малогомілкової кістки; невірно консолідованого перелому п`яткової кістки. Гонартрозу І ст.; артрозу art. talocruralis, art. subtalaris, art. tarsometatarsea I-V. Рекомендована консультація направляючого лікаря.

Згідно акта обстеження стану здоров`я призовника № 1183, за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 (протокол № 29 від 22.09.2022) ОСОБА_1 22.09.2022 проходив ВЛК, за результатами якого діагноз наступний: інші неуточнені травми голови наслідки перенесеної (04.21 р.) ЗЧМТ. Забій головного мозку середнього ступеня важкості у вигляді вогнища геморагічного просякнення на рівні лобної долі справи та тім`яної долі зліва. Цефалгічний синдром. S09.8.

Як вбачається з довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням Приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «ПОДІЛЛЯ» № 130 від 03.07.2024, ОСОБА_1 з 01.03.2012 року по теперішній час займає посаду водій - автотранспортних засобів. У січні 2021 року він відпрацював 31 день, у лютому 2021 року 28 днів, у березні 2021 року 31 день, у квітні 2021 року 28 днів (2 хвороба), у травні 2021 року 0 днів (31 хвороба), у червні 2021 року 0 днів (30 хвороба), у липні 2021 року 0 днів (31 хвороба), у серпні 2021 року 8 днів (23 хвороба), у вересні 2021 року 0 днів (30 хвороба), у жовтні 2021 року 3 дні (28 хвороба), у листопаді 2021 року 30 днів, у грудні 2021 року 31 день. Листок непрацездатності: 29.04.2021 30.04.2021, 01.05.2021 01.05.2021, 02.05.2021 03.05.2021, 04.05.2021 06.05.2021, 07.05.2021 27.05.2021, 28.05.2021 31.05.2021, 01.06.2021 07.06.2021, 08.06.2021 29.06.2021, 30.06.2021 30.06.2021, 01.07.2021 31.07.2021, 01.08.2021 06.08.2021, 07.08.2021 16.08.2021, 17.08.2021 17.08.2021, 26.08.2021 30.08.2021, 31.08.2021 31.08.2021, 01.09.2021 23.09.2021, 24.09.2021 30.09.2021, 01.10.2021 28.10.2021.

Також за клопотанням сторони позивача судом були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні 11.02.2025 пояснила, що вона є матір`ю позивача ОСОБА_1 . Після ДТП, яка сталася 29 квітня 2021 року, ОСОБА_1 перебував у важкому стані: у нього була закрита черепно-мозкова травма забій головного мозку, поломані ребра, уламковий перелом правої ноги. В лікарню він поступив в непритомному стані, в подальшому перебував у збудженому стані, був дезорієнтований, не розумів де він і що відбувається, його неодноразово переводили в реанімацію. В подальшому йому на праву ногу поставили металоконструкцію, з якою він ходить до цього часу. Через ДТП ОСОБА_1 став нервовим, емоційним, дратівливим, інколи проявляє агресію, а інколи замикається в собі, не хоче ні з ким спілкуватися. У нього постійно болить нога. Він соромиться своїх шрамів на обличчі, соромиться ходити з палкою, тому ходить, шкутильгаючи. Також у зв`язку з лікуванням він тривалий час не міг працювати та забезпечувати себе, а згодом змушений був перейти на іншу посаду, оскільки не здатний тривалий час перебувати за кермом. До ДТП він працював водієм в ПрАТ «ПК «Поділля». Він так і продовжує там працювати, але тепер йому доручають легшу роботу. Після того, як він лікувався в психіатричному закладі через отриману під час ДТП травму голови і пов`язані з цим наслідки, його дружина пішла від нього. Вони офіційно були розлучені, однак проживали разом.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні 11.02.2025 пояснила, що вона знає ОСОБА_1 з дитинства, оскільки перебуває в дружніх відносинах з його батьками. Може підтвердити, що після ДТП, яке сталося 29 квітня 2021 року, стан здоров`я ОСОБА_1 значно погіршився. Також погіршився його психоемоційний стан. До аварії він був веселий, активний. На даний час ОСОБА_1 став дещо замкнутим, не може сконцентруватися при розмові (забувається, перескакує з одної теми на іншу).

Як уже було зазначено судом, на день вчинення ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «ТЕРРАФУД» (код ЄДРПОУ 36867724), а тому відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, якщо шкоду завдано працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов`язків, зобов`язання щодо її відшкодування покладається на роботодавця.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої ст. 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою - роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, передбаченої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21.09.2016 року у справі № 6-933цс16.

Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На особу, яка перебуває в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно.

Особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку із виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 року у справі № 426/16825/16-ц.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1)у фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 3.Якщо іншене встановленозаконом,моральна шкодавідшкодовується грошовимикоштами,іншим майномабо вінший спосіб. Розміргрошового відшкодуванняморальної шкодивизначається судомзалежно відхарактеру правопорушення,глибини фізичнихта душевнихстраждань,погіршення здібностейпотерпілого абопозбавлення йогоможливості їхреалізації,ступеня виниособи,яка завдаламоральної шкоди,якщо винає підставоюдля відшкодування,а такожз урахуваннямінших обставин,які маютьістотне значення.При визначеннірозміру відшкодуваннявраховуються вимогирозумності ісправедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

При оцінці обґрунтованості вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

З огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Визначаючи розмір належної до компенсації моральної шкоди, суд виходить з наступного.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами) роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (Постанова ВП ВС від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц).

Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення.

Внаслідок вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я. При цьому, ОСОБА_1 зазнав фізичного болю та страждань через отримані ним травми, переніс операцію, проходив лікування та діагностичні дослідження, що підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Отримані позивачем ушкодження позначились на стані його здоров`я та безумовно потягнули за собою заподіяння позивачу моральної шкоди, яка полягає у порушенні звичного способу життя, нормальних життєвих зв`язків, у фізичному болю, душевних стражданнях, емоційних переживаннях з приводу ДТП, необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи з наведених вище норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

На підставі викладеного, з урахуванням вимог розумності та справедливості суд вважає, що на користь позивача з відповідача підлягає до відшкодування моральна шкода в сумі 50 000 грн. Такий розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди суд вважає розумним та співмірним з моральними стражданнями, які заподіяні позивачу.

Визначений позивачем ОСОБА_1 розмір моральної шкоди в сумі 100 000 грн. суд вважає завищеним та таким, що не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, позивачем не подано суду належних і допустимих доказів на підтвердження заявленого ним розміру моральної шкоди у сумі 100 000 грн. Разом з тим, враховуючи наслідки кримінального правопорушення, фізичний та моральний стан позивача, беручи до уваги час його лікування та реабілітації, істотність та незворотність вимушених змін у його повсякденному житті, менший розмір моральної шкоди, зокрема в межах 8 000 - 10 000 грн., як про те вказує представник відповідача, на думку суду, не буде достатньою сатисфакцією.

Суд також враховує правову позицію, висловлену у постанові ВП ВС від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц, а саме, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

З урахуванням всіх обставин справи, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з підстав та мотивів, викладених вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а, отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру (постанова КЦС ВС від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц; ухвала КЦС ВС від 08 липня 2020 року у справі № 213/4130/19).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становить 100000 грн., відтак, на день звернення до суду з даним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2024 року становить 3028,00 грн.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати у даній справі зі сплати судового збору в розмірі 1211,20грн.(3028х 0,4)слід стягнутиз відповідача на користь держави.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

УсталенапрактикаВерховного Судуорієнтує суди, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст.627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

Витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги,

У відповідностідоч.ч.1,3ст.134ЦПКУкраїниразом зпершоюзаявоюпо сутіспорукожнасторона подаєдосудупопередній (орієнтовний)розрахуноксумисудових витрат,яківонапонесла іякіочікуєпонести взв`язкуізрозглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з частинами першою-шостоюстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другоїстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно ч. 4 ст. 141 ЦПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Частиною восьмоюстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137та частина восьма статті141 ЦПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді на підставі договору (угоди) про надання правничої допомоги у цивільній справі від 18 червня 2024 та ордеру серії АВ № 1154985 від 23 вересня 2024 року здійснювала адвокат Глушкова О.І.

У п. 4.2. Договору сторони передбачили, що розмір гонорару визначається, виходячи із фіксованого розміру, і складає 10 000 грн.

З акта прийому-передачі робіт (надання послуг) від 11.02.2025 за Договором про надання правничої допомоги у цивільній справі від 18 червня 2024 року вбачається, що адвокатом Глушкової О.І. надано позивачу ОСОБА_1 наступні послуги: 1) ознайомлення з документами, надання усної юридичної консультації; 2) підготовка позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 3) ознайомлення з матеріалами справи (відзивом на позовну заяву); 4) підготовка клопотання про витребування доказів; 5) ознайомлення з матеріалами справи (доказами з ГУ ДПС у Вінницькій області); 6) підготовка клопотання про заміну неналежного відповідача; 7) підготовка заперечення на клопотанням про повернення до стадії підготовчого провадження; 8) участь в судових засіданнях. Адвокат та клієнт підтвердили, що роботи виконано якісно, в повному обсязі та в строк, обумовлений Договором. За виконану роботу клієнт сплатив адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 10 000 грн., що підтверджується квитанцією № б/н від 18 червня 2024 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц).

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу процесуальних документів, які були подані адвокатом Глушковою О.І. у даній справі, враховуючи ціну позову, беручи до уваги значення справи для позивача, суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. відповідають критеріям реальності, співмірностіта є обґрунтованими.Дані витрати документально підтверджені та доведені.

Сторона відповідача не заявляла клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Разом зтим,беручидоуваги,щопозовзадоволено частково(на50%),зурахуванням пункту 3 частини другоїстатті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку, що витрати позивача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 5 000 грн. (10 000 грн. х 50 %).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРРАФУД» провідшкодування моральноїшкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору,на сторонівідповідача ОСОБА_2 , - задовольнити частково.

Стягнути зТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРРАФУД» на користь ОСОБА_1 50 000 грн. (п`ятдесят тисяч гривень) на відшкодування моральної шкоди, а також 5000 грн. (п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ТЕРРАФУД» на користь держави судовий збір в сумі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень, 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТЕРРАФУД», місцезнаходження: вул. Зеленогірська, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 36867724.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 14 квітня 2025 року.

Суддя: