Рішення

від 15.04.2025 по справі 467/1926/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/1926/24

Прлвадження № 2/467/97/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15.04.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді ДогарєвоїІ.О.,

за участю секретаря СкорняковоїС.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув с-щіАрбузинкаПервомайського районуМиколаївської області цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Южноукраїнський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

в с т а н о в и в :

30.12.2024 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Южноукраїнський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання виконавчого напису №32393, виданого 07.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОстапенкомЄ.М. таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у травні 2024 року з реєстру боржників він дізнався про те, що стосовно нього відкрито виконавче провадження, постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.02.2022 року ВП №68543611 про стягнення з позивача заборгованості на підставі виконавчого напису №32393 на користь відповідача в сумі 27438,03 грн. за період з 13.12.2020 року по 07.05.2021 року. З виконавчим написом позивач не погоджується так як вважає, що він не підлягає виконанню, оскільки вчинений з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів за відсутності безспірної суми боргу. Так, виконавчий напис вчинений 07.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОстапенкомЄ.М. та зареєстрований за №32393 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпроммаркет», якому ТОВ «ФК «Груп Фактор» відступлено право вимоги за кредитним договором №29899 від 26.06.2007 року, укладеним між первісним кредитором АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 . Сума заборгованості 27388,03 грн. за тілом кредиту та 50,00 за вчинення виконавчого напису. Стягнення заборгованості за період з 13.12.2020 року по 07.05.2021 року. На підставі зазначеного виконавчого напису постановою Южноукраїнського ВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МРУ МЮ (м.Одеса) від 07.02.2022 року ВП №68543611 накладено арешт на кошти боржника. Позивач вважає, що оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню в зв`язку з тим, що приватний нотаріус вчиняючи спірний виконавчий напис керувався пунктом Переліку, який був незаконним та не чинним і у відповідача були відсутні документи, які б свідчили про безспірність зазначеної заборгованості, таким чином виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом є протиправним і не може підлягати виконанню.

Ухвалою судді від 02.01.2025 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

25.02.2025 року задоволено клопотання позивача, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОстапенкаЄ.М. копії документів, на підставі яких було видано спірний виконавчий напис.

Вимоги ухвали нотаріусом не виконані.

В судове засідання позивач не з`явився. У позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, що зазначені в позовній заяві, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та Южноукраїнський ВДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МРУ МЮ (м.Одеса) в судове засідання не з`явились.

Враховуючи, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, відзив на позов не подав, наявні умови, встановленіст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Суд ухвалив, здійснювати заочний розгляд справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

07.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОстапенкомЄ.М., було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», заборгованості за кредитним договором №29899 від 26.06.2007 року.

З тексту виконавчого напису нотаріуса слідує, що з ОСОБА_1 стягуються невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Груп Фактор» відступлено право вимоги на підставі Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №14/12/2020-ФМ від 14.12.2020 року, за кредитним договором №29899 від 26.06.2007 року, укладеного між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_1 . Запропоновано задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», та стягнуто з ОСОБА_1 за період з 13.12.2020 року по 07.05.2021 року суму у розмірі: 27388,03грн. заборгованість за тілом кредиту, 50,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 27438,03 грн.

Як встановлено судом із постанови від 07.02.2022 року про відкриття виконавчого провадження, виконавче провадження №68543611 відкрите на підставі виконавчого напису №32393, виданого 07.05.2021 року.

Відповідно до ст.15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 18ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

При цьому, ст.50Закону «Пронотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Порядок вчинення виконавчих написів передбачений главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерстваюстиції Українивід 22лютого 2012року №296/5 (далі - Порядок).

Згідно з п.1.1 вказаної глави розділу ІІ Порядку, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 2.1 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (пп. 2.3 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з п. 3.1 вказаної глави розділу ІІ Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Окрім того, пп. 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КабінетуМіністрів Українивід 29.06.1999року №1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів.

Так, постановою КабінетуМіністрів Українивід 29.06.1999року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року №622 Перелік документів доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та до нього включений п. 2 в редакції: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та не чинною з моменту прийняттяПостанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.»

Також вказаним судовим рішенням зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинноюпостанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662, в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року: «…оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88Закону «Пронотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону «Пронотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17, постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 207/1587/16, постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 308/11193/16-ц та постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №201/11696/16-ц.

Перевіряючи доводи позивача суд встановив, що 07.05.2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОстапенкоЄ.М. при вчиненні нотаріальної дії - вчинення оспорюваного виконавчого напису, керувався статтею 87Закону України«Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172.

В той же час, Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою КМУ від 29.06.1999 року №1172, у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22.02.2017 року визнаний не чинним відповідно до постанови Київського апеляційного адміністративного суду.

Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 07.05.2021 року - в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача про незаконність вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОстапенкомЄ.М. виконавчого напису 07.05.2021 року по кредитному договору у простій письмовій формі на підставі положень Переліку, які судовим рішенням визнанні не чинними.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису №32393 від 07.05.2021 року таким, що не підлягає виконанню, є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки приватним нотаріусом не встановлено безспірність суми, що стягується.

У зв`язку із задоволенням позову, на підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача ТОВ «Дебт Форс» на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Южноукраїнський відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №32393 вчинений 07.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованості за кредитним договором №29899 від 26.06.2007 року в сумі 27438,03 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: Київська область, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, буд.9-А, офіс 284) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на оплату судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Арбузинським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О.Догарєва