Постанова

від 26.12.2007 по справі 8/216-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/216-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2007                                                                                                            Справа № 8/216-07  

           Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів: головуючого Чохи Л.В. (доповідач)

суддів: Сизько І.А., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання: Врони С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Муходинов Н.Л., юрисконсульт, довіреність №14/17487 від 24.10.07;

від відповідача: Єфремов М.М. директор, довіреність №74  від 26.12.07;

від відповідача: Горовенко С.В. юрист, довіреність №75  від 26.12.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.07р. у справі № 8/216-07;

за позовом відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг

до приватного підприємства “Огонек”, м. Кривий Ріг

про  стягнення 2 565 грн,

          ВСТАНОВИВ:

09.07.2007р. відкрите акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до приватного підприємства “Огонек” з позовом про стягнення заборгованості у сумі 2 565,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що для виконання підрядних робіт по договору №2193-02 від 04.07.2002р. відповідачу були передані матеріали: відвід стальний –40 штук, трубу  40x4 –1,2 тн, трубу  57 –0,4 тн, які при виконанні робіт не були використані і не повернуті позивачу. Керуючись ст. ст. 525, 526, 840 Цивільного кодексу України, позивач просить зобов”язати відповідача повернути невикористані будівельні матеріали: відвід стальний –40 штук, трубу  40x4 –1,2 тн, трубу  57 –0,4 тн. (а. с. 2 - 4)

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог. (а. с. 58 –60)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2007року (суддя Дубінін І.Ю.) в позові відмовлено. Рішення суду вмотивовано тим, що сторони в договорі підряду № 2193-02 не визначили ні норм витрати матеріалів ні строків повернення заявнику цих матеріалів. В судовому засіданні відповідач надав докази в підтвердження того, що спірні матеріали були використані при виконанні робіт. (а. с. 84 –85)

Рішення господарського суду оскаржує відкрите акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”, який просить його скасувати, позов задовольнити, посилаючись на слідуючі доводи:

·          судом помилково встановлено той факт, що відповідач одержав матеріали для виконання робіт на суму 2 565, 00 грн, позивач в позовній заяві вказав тільки ті матеріали, які не були йому повернуті;

·          із представлених відповідачем актів видно, що спірних матеріалів він при виконанні робіт не використав;

·          згідно документів інвентаризації станом на 24.09.2004 р, наданих відповідачем, підтверджений факт того, що відповідач не повернув матеріали на суму 2 565,00 грн. (а. с. 88 –89).

         У судовому засіданні представник відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” висловився за задоволення апеляційної скарги, а представники приватного підприємства “Огонек” заперечували проти цього.

         Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

         04.07.2007р. сторони заключили договір підряду №2193-02 на будівельні роботи, згідно якого відповідач зобов”язався виконати роботи для позивача по газопостачанню об”єктів: спецмайстерні ЦКТР, жилого будинку № 2 по вул. Жовтонога в м. Кривому Розі.

       Статтею 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що Цивільний кодекс України          застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивiльних вiдносин, якi виникли до набрання чинностi Цивiльним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав i обов'язкiв, що виникли або продовжують iснувати пiсля набрання ним чинностi.

       Відповідно до ст. ст. 332 Цивільного кодексу УРСР, що кореспондується  зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором пiдряду одна сторона (пiдрядник) зобов'язується на свiй ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договiр пiдряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речi або на виконання iншої роботи з переданням її результату замовниковi.

            Згідно зі ст.ст. 336, 338 ЦК УРСР, ст. 840 Цивільного кодексу України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.

           Отже, обов”язок підрядника повернути залишок матеріалу визначений вимогами ст. 840 Цивільного кодексу України.

   Оскільки сторони не визначили в договорі строки повернення невикористаних матеріалів, в даному випадку слід керуватися вимогами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, згідно якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          22.06.2005р. позивач звернувся до відповідача з листом №02/1781-10, в якому вимагав повернути невикористані матеріали на суму 2 565 грн. Вказаного листа відповідач отримав 04.07.2005р. Отже, строк виконання зобов”язання настав 11.07.2005р. (а. с. 16)

          Позивач звернувся до суду з даним позовом 06.07.2007р, тобто в межах строку позовної давності. (а. с. 38)

          Доказів виконання вказаної вимоги відповідачем не надано.

          Відповідач також не навів доказів, які б підтвердили його пояснення про те, що зобов”язання по спірному боргу було припинено на підставі зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, або вимог, строк виконання яких не встановлено.

          Листами від 02.04.2003р. і 28.05.2003р. сторони продовжили строк дії договору №2193-02 від 04.07.2002р. до повного виконання робіт. Відповідач не надав доказів існування на вересень 2003р. інших договірних відносин з позивачем, тому слід вважати, що акт про передачу матеріалів в монтаж №185 від 02.09.2003р. відноситься до договору №2193-02 від 04.07.2002р, пролонгованого сторонами в 2003р.

           Посилання відповідача на те, що невикористані матеріали залишені ним на місці виконання робіт також не підтверджують належне виконання ним вимог ст. 840 Цивільного кодексу України.  

          Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції грунтував своє рішення тим, що згідно наданих відповідачем чотирьох актів прийомки виконаних робіт за грудень 2002р. спірні матеріали використані ним під час виконання робіт.

           Але з вказаним висновком погодитися не можна.

       Із актів (без номера) про приймання виконаних підрядних робіт – за грудень 2002р, які надав відповідач в підтвердження факту використання спірних труб на будівництві, вбачається, що відповідачем було використано 186 метрів труб діаметром 57 мм, тобто труби, отримані ним по акту №96 від 08.08.2002р. на суму 605 грн. Але у вказаних актах відсутня інформація про те, що на будівництві були використані труби діаметром 40 мм товщиною стінки 4 мм, а також стальний відвід діаметром 57 мм товщина стінки 3 мм, які відповідач отримав згідно актів №88 від 22.07.2002р. і №185 від 02.09.2003р. (а. с. 62-76)

            Таким чином, в справі відсутні докази про те, що відповідач повернув спірні труби на суму 1 720 грн. і 240 грн. або використав їх при виконанні підрядних робіт. (а. с. 21-23)   

          Оскільки, в цій частині висновок суду не відповідає матеріалам справи, рішення частково підлягає скасуванню, а позов задоволенню на 1 940 грн. (1 720 грн. + 240 грн.).

             Керуючись ст. ст. 99, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд          

ПОСТАНОВИВ:

     Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” частково задовольнити, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2007р. частково скасувати.

     Позов частково задовольнити.

Зобов”язати приватне підприємство “Огонек” повернути відкритому акціонерному товариству “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” відвід стальний діаметр 57 мм товщиною стінки 3 мм –40 шт. на суму 240 грн. і трубу діаметром 40 мм товщиною стінки 4 мм вагою 1,2 тони на суму 1 720 грн.

Стягнути з приватного підприємства “Огонек” на користь відкритого акціонерного товариства “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” витрати на сплату держмита –77,15 грн, витрати на сплату держмита за розгляд апеляційної скарги –38,57 грн, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу –89,21 грн.  

В іншій частині позову відмовити.  

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                                       Л.В.Чоха

Судді:                                                                                     І.А.Сизько

                                                                                                     І.В.Тищик