Ухвала від 07.04.2025 по справі 752/7067/25

Справа № 752/7067/25

Провадження № 1-кс/752/2964/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025010000000050 від 13.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України,

встановив:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025010000000050 від 13.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме на майно, вилучене 28.03.2025 в період часу з 18 год 54 хв по 23 год 19 хв старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 26.03.2025 року по справі № 752/7067/25, провадження № 1-кс/752/2731/25 був проведений санкціонований обшук у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 в якій проживає ОСОБА_5 .

В обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна, прокурором у клопотанні зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025010000000050 від 13.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що схема злочинних дій працює наступним чином: в територіальному сервісному центрі № 5142 (на правах відділу, м. Одеса) регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС), що розташований за адресою: Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Академіка Сахарова, 1 Г, створюється штучний дефіцит талонів електронної черги про надання послуги з перереєстрації транспортного засобу. ОСОБА_6 здійснює підбір осіб котрим необхідні послуги ТСЦ з перереєстрації транспортного засобу та які готові сплатити неправомірну вигоду. Про підібрану особу, яка готова надати неправомірну вигоду ОСОБА_6 інформує в.о. начальника ТСЦ № 5142 ОСОБА_5 , який вирішує питання генерації талону електронної черги під конкретну особу котра готова надати неправомірну вигоду (оскільки в вільному доступі вони відсутні через штучно створений дефіцит) та надає вказівку підлеглим адміністраторам про прийом документів вказаної особи від ОСОБА_6 без її фактичної присутності з послідуючим внесенням недостовірних даних до єдиного держаного реєстру транспортних засобів. Після проведення всіх необхідних змін в ЄДРТЗ роздруковується технічний паспорт про реєстрацію транспортного засобу та видається разом з державними номерними знаками адміністратором гр. ОСОБА_6 . Останній в свою чергу передає отриманий транспортний засіб та державні номерні знаки особі, яка погодилася надати неправомірну вигоду за надання «послуг», від якої отримує неправомірну вигоду. Вказані кошти ОСОБА_6 передає ОСОБА_5 , який розподіляє дану неправомірну вигоду між учасниками злочинної схеми.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

28.03.2025 в період часу з 18 год 54 хв по 23 год 19 хв старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 26.03.2025 року по справі № 752/7067/25, провадження № 1-кс/752/2731/25 був проведений санкціонований обшук у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 в якій проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході якого виявлено та вилучено наступні речі та документи: два автомобільних номерних знаки «2474»на синьому фоні; 112 купюр номіналом кожна по 500 грн (56000 грн); 57 купюр номіналом по 100 доларів США (5700 дол. США); 2 купюри номіналом по 5 дол. США; 4 купюра 50 дол. США (200 дол. США); 51 купюра номіналом 1000 грн. кожна (51000 грн.); 1 купюра номіналом 100 Євро; 8 купюр номіналом 50 Євро; 94 купюри номіналом по 1000 грн. кожна (94000 грн.); 130 купюр номіналом по 500 грн кожна (65000 грн.).

28.03.2025 вище перелічені речі визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, та мають у ньому суттєве значення.

Завданням арешту майна слідчий посилається на необхідність запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна слідчий вказує на п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме: з метою забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, до судового розгляду подав заяву, якою просив проводити розгляд справи за його відсутності. Клопотання підтримав в повному обсязі.

ОСОБА_5 , як особа, відносно якої вирішується питання про накаледння арешту в судове засідання викликався у спосіб визначений ч. 1 ст. 135 КПК України, а саме здійснення виклику відбувалось по телефону.

Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 132 КПК України. Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.

Так, зі змісту клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025010000000050 від 13.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

28.03.2025 в період часу з 18 год 54 хв по 23 год 19 хв старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області майором поліції ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 від 26.03.2025 року по справі № 752/7067/25, провадження № 1-кс/752/2731/25 був проведений санкціонований обшук у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 в якій проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході якого виявлено та вилучено наступні речі та документи: два автомобільних номерних знаки «2474»на синьому фоні; 112 купюр номіналом кожна по 500 грн (56000 грн); 57 купюр номіналом по 100 доларів США (5700 дол. США); 2 купюри номіналом по 5 дол. США; 4 купюра 50 дол. США (200 дол. США); 51 купюра номіналом 1000 грн. кожна (51000 грн.); 1 купюра номіналом 100 Євро; 8 купюр номіналом 50 Євро; 94 купюри номіналом по 1000 грн. кожна (94000 грн.); 130 купюр номіналом по 500 грн кожна (65000 грн.).

28.03.2025 старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національний поліції Автономній Республіці Крим та місті Севастополі ОСОБА_7 вищевказані речі та грошові визнано речовими доказами в кримінальному провадженні 12025010000000050 від 13.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

28 березня 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У клопотанні, що розглядається, слідчий посилався на необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, а тому слідчим суддею мають бути враховані п.п. 1-2, 5-6 наведеної вище статті.

Отже, відповідно до витягу з ЄРДР за номером кримінального провадження 12025010000000050 від 13.03.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України, органом досудового розслідування встановлюються обставини того, що ОСОБА_6 , діючи з метою незаконного збагачення, повідомив ОСОБА_8 про необхідність прибути до ТСЦ №5142 для надання йому документів, необхідних для перереєстрації транспортного засобу, а також для надання неправомірної вигоди за здійснення впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, в особі адміністратора ТСЦ №5142, за здійснення державної перереєстрації автомобіля марки Mini Cooper, д.н.з. НОМЕР_1 . 28.03.2025 року ОСОБА_8 прибув за вищевказаною адресою та передав ОСОБА_6 пакет документів, необхідних для проведення реєстраційних дій з транспортним засобом, визначених п. 4 розділу II «Порядку реєстрації фізичних та юридичних осіб у системі керування чергою в ТСЦ МВС, надання послуг, які надаються територіальними сервісними центрами МВС та Експертною службою МВС», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 777. Зокрема, ці документи були необхідні для реєстрації в системі керування чергою в ТСЦ МВС. Окрім цього, ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 7500 гривень за здійснення впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави, в особі адміністратора ТСЦ №5142, з метою забезпечення успішної перереєстрації автомобіля Mini Cooper, д.н.з. НОМЕР_1 . 28.03.2025 року адміністратор ТСЦ №5142 ОСОБА_9 , у присутності ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , здійснив перереєстрацію транспортного засобу, а саме автомобіля марки Mini Cooper, д.н.з. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 . Після цього ОСОБА_6 передав ОСОБА_8 свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_3 та державні номерні знаки НОМЕР_4 .

Протоколом проведення обшуку, підтверджується факт вилучення майна, арешт якого просить прокурор. Підставою для накладення арешту вказано п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а статус речових доказів вилученому майну надано відповідною постановою про визнання майна речовим доказом.

Проте вирішуючи питання про накладення арешту на майно із підстав визнання його речовим доказом, слідчий суддя самостійно перевіряє його ознакам викладеним у ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що вилучене в ході проведення обшуку частково майно має значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та може бути використане як доказ, зважаючи на фабулу досудового розслідування, викладену у витягу з ЄРДР та обставини вчинення кримінального правопорушення, які потребують доведення. Це стосується такого майна: два автомобільних номерних знаки «2474»на синьому фоні.

Враховуючи зовнішній вигляд, описаний у прохальній частині клопотання, зазначених номерних знаків, які візуально відповідають зразкам, що використовуються для потреб спеціального транспорту і не можуть перебувати у законному володінні фізичних осіб, факт їх виявлення у володінні ОСОБА_5 потребує перевірки в межах досудового розслідування, у тому числі на предмет їх можливого незаконного використання або походження.

Однак слідчий суддя вважає, що накладення арешту на грошові кошти виключно з підстав того, що кримінальне правопорушення, у межах якого здійснюється досудове розслідування, містить ознаки корупційного правопорушення, а також на підставі припущення органу досудового розслідування щодо можливого набуття вказаних коштів унаслідок кримінально-протиправної діяльності не може вважатися обґрунтованим.

Зазначені припущення не підтверджені належними та допустимими доказами, поданими стороною процесуального керівництва у межах розгляду клопотання, у зв`язку з чим відсутні достатні підстави для висновку про зв`язок вилучених грошових коштів із предметом кримінального правопорушення або про їхнє незаконне походження

Слідчий суддя вважає, що вилучені грошові кошти не відповідають ознакам речових доказів, визначеним у статті 98 КПК України, оскільки сторона обвинувачення не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили про зв`язок цих коштів із кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК України. За таких обставин вказані кошти не можуть бути використані для доведення обставин учинення злочину, не є необхідними для проведення процесуальних дій, а тому не підлягають арешту як речові докази.

Доказування факту вчинення кримінального правопорушення є завданнями органу досудового розслідування і вирішуються в межах загального розгляду кримінального провадження. На етапі розгляду клопотання про арешт майна достатньо встановити, що вилучене майно може мати значення для досудового розслідування як речовий доказ.

На даному етапі судового розгляду наслідки накладення арешту на майно третіх осіб не встановлені.

Отже, на підставі викладеного вище, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 98, 110, 131, 170, 171, 309 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною права розпорядження, відчуження наступних об`єктів майна, які вилучені у в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

два автомобільних номерних знаки « НОМЕР_5 »на синьому фоні;

В задоволенні клопотання щодо арешту: 112 купюр номіналом кожна по 500 грн (56000 грн), 57 купюр номіналом по 100 доларів США (5700 дол. США), 2 купюри номіналом по 5 дол. США, 4 купюри 50 дол. США (200 дол. США), 51 купюра номіналом 1000 грн. кожна (51000 грн.), 1 купюра номіналом 100 Євро, 8 купюр номіналом 50 Євро, 94 купюри номіналом по 1000 грн. кожна (94000 грн.), 130 купюр номіналом по 500 грн кожна (65000 грн.) відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1