Вирок

від 14.04.2025 по справі 573/639/25

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/639/25

Номер провадження 1-кп/573/102/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 25 лютого 2025 року за №12025200570000063, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Вири Білопільського району Сумської області, зі спеціальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

-за ч. 4 ст. 246 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2025 року близько 10:00 год ОСОБА_4 з метою незаконної порубки дерев прибув на територію загальнозоологічного заказнику місцевого значення «Вирівський», що знаходиться на березі річки Вир в межах с. Вири біля вулиці Великий Вигін Річківської ОТГ Сумського району Сумської області за координатами 51.071306, 34.365526.

Діючи умисно, достовірно знаючи, що ця територія відноситься до природно-заповідного фонду, всупереч вимогам ст. ст. 67, 69 Лісового кодексу України, ч. 3 ст. 7, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд», ОСОБА_4 , не маючи спеціального дозволу лісорубного квитка (ордера) на здійснення порубки дерев, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, за допомогою власної бензопили «Ямаха» здійснив незаконну порубку, тобто повністю відокремив від кореня до ступеню припинення росту дерева, одного сироростучого дерева породи верба довжиною кола шийки кореня 510 мм.

Своїми незаконним діями ОСОБА_4 заподіяв Річківській сільській раді Сумського району Сумської області збитків у вигляді знищення одного дерева породи верба, що спричинило навколишньому природньому середовищу шкоду у розмірі 854 947 грн 52 коп., що в 60 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та згідно з приміткою 1 до ст. 246 КК України є тяжкими наслідками.

Виконуючи вказані дії, ОСОБА_4 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно небезпечних наслідків від цих дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Зокрема пояснив, що приблизно о 10:00 год 25 лютого 2025 року взяв з дому бензопилу, сокиру та на мотоблоці поїхав спиляти дерево на дрова. Приїхав у заказник поблизу річки Вир, що поряд з вулицею Великий Вигін в с. Вири та спиляв одну вербу. Потім став її розпилювати на частини. Під час цього заняття був виявлений дільничним інспектором ОСОБА_6 . Знав, що вербу спиляв у заказнику. Дуже шкодує про вчинене.

Окрім показань обвинуваченого ОСОБА_4 , факт вчинення ним інкримінованого йому злочину підтверджується такими доказами:

-рапортом помічника чергового ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП від 25 лютого 2025 року про надходження від ДОП ОСОБА_6 повідомлення про незаконний поруб верби (а. п. 31);

-протоколом огляду місця події від 25 лютого 2025 року з фототаблицею до нього, під час якого була оглянута місцевість на території загальнозоологічного заказнику «Вирівський» на березі річки Вир в межах с. Вири біля вулиці Великий Вигін Річківської ОТГ Сумського району Сумської області, на якій ОСОБА_4 спиляв одне дерево породи верба. Під час огляду були вилучені бензопила, сокира, мотоблок з причепом та деревина (а. п. 32-42);

-ухвалою слідчогосудді від27березня 2025року пронакладення арештуна бензопилу,сокиру,мотоблок зпричепом тадеревину,що буливилучені підчас оглядумісця події25лютого 2025року (а.п.47-48);

-висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/119-25/3731-ТВ від 13 березня 2025 року, згідно з яким вартість бензинової ланцюгової пили торгівельної марки «YANAHA» становить 3267 (а. п. 59-68);

-висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/119-25/3734-ТВ від 06 березня 2025 року, згідно з яким вартість ручної сокири становить 768 грн (а. п. 71- 77);

-протоколами огляду місця події від 08 та 14 березня 2025 року з фототаблицею до них, під час яких була оглянута місцевість, де була зрубана верба (а. п. 81-85, 89-93);

-висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/119-25/4859-ФХЕД від 21 березня 2025 року, згідно з яким розмір шкоди, заподіяний незаконними діями ОСОБА_4 навколишньому природньому середовищу, становить 854 947,52 грн (а. п. 99-106);

-протоколом огляду місцевості від 24 березня 2025 року, під час якого були встановлені координати земельної ділянки, де була спиляна ОСОБА_4 верба (а. п. 113-117);

-актом перенесення в натуру меж території загальнозоологічного заказника «Вирівський», на території Вирівської і Горобівської сільських рад Білопільського (нині Сумського) району Сумської області на земельній ділянці площею 214,9 га (а. п. 132-133);

-висновком судово-психіатричної експертизи №226 від 27 березня 2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 під час вчинення злочину страждав та на теперішній час страждає на легку розумову відсталість (легка дебільність), не виявляв та не виявляє ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування до нього заходів медичного характеру не потребує (а. п. 160-162).

Всі зазначені вище докази сторона захисту не просила визнати неналежними чи недопустимими.

У суду немає підстав не довіряти вказаним вище доказам, оскільки вони не викликають сумнівів щодо їх достовірності та у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

За таких обставин суд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ч. 4 ст. 246 КК України, оскільки він вчинив незаконну порубку дерев на території об`єкту природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує таке.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернуто увагу судів на те, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема, у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів з огляду на відповідність таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

За місцем проживання ОСОБА_4 характеризується задовільно, не інвалід, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, з 1989 року і по теперішній час перебуває під спостереженням лікаря психіатра.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, оскільки він повністю визнав свою винуватість, критично оцінив вчинений ним злочин; активне сприяння розкриттю злочину, бо він правдиво повідомив про обставини його вчинення; вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлені.

При обранні виду та міри покарання для обвинуваченого суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також суд враховує, що ОСОБА_4 за рішенням суду від 20 жовтня 2016 року є опікуном недієздатного рідного брата ОСОБА_7 (а. п. 163).

З урахуванням наведених вище обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, з урахуванням того, що відсутні обставини, які обтяжують покарання, та практики Європейського суду з прав людини про призначення покарання про те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також враховуючи другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов висновку, що обвинувачений хоча і вчинив тяжкий злочин, але йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 4 ст. 246 КК України, без ізоляції від суспільства в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, що буде достатнім для того, щоб він довів своє виправлення.

Потерпілим Річківською сільською радою до ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 854 947,52 грн (а. п. 8-10).

Обвинувачений позов визнав у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на викладене, цивільний позов необхідно задовольнити та стягнути з обвинуваченого 854 947,52 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У зв`язку з чим з ОСОБА_4 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати за залучення експертів у розмірі 12 336,45 грн (а. п. 50, 58, 70, 98).

27 березня 2025 року слідчим суддею Білопільського районного суду накладені арешти на речові докази та майно обвинуваченого, які необхідно скасувати, бо відпала в них потреба (а. п. 47-48, 169-170).

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 961 КК України визначено, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

За правилами ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Згідно з п. 1 цієї норми гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

За правилами п. 4 ч. 1 ст. 962 КК України, ч. 10 ст. 100 КПК України застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) цього майна знав про його незаконне використання. У випадку, якщо власник цього майна не знав і не міг знати про його незаконне використання, таке майно повертається власнику.

Судом встановлено, що обвинувачений за допомогою бензинової ланцюгової пили торгівельної марки «YANAHA» та сокири вчинив злочин, отже вони є знаряддями злочину та підлягають спеціальній конфіскації.

Під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід ОСОБА_4 не застосовувався і для його застосування на теперішній час підстав не вбачається.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України (а. п. 43-46).

Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст.76КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Річківської сільської ради Сумського району Сумської області 854 947 (вісімсот п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок сім) гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави 12 336 (дванадцять тисяч триста тридцять шість) гривень 45 копійок.

Скасувати арешт, що накладений на мотоблок марки «Мотор-Січ 6-50» з причепом, бензинову ланцюгову пилу торгівельної марки «YANAHA», сокиру, купу деревини породи «Верба» розміром 3,8 х 2 х 0,45 м, купу деревини породи «Верба» розміром 1,2 х 1,8 х 0,5 м, колоду дерева твердих порід «Верба» довжиною 8,7 м, земельну ділянку з кадастровим номером 5920681800:02:001:0107, площею 3,0844 га, земельну ділянку з кадастровим номером 5920681800:02:001:0097, площею 3,0844 га.

На підставі ст. 961, ч. 1 ст. 962 КК України застосувати спеціальну конфіскацію бензиновоїланцюгової пилиторгівельної марки«YANAHA»та сокири, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області.

Речові докази мотоблок марки «Мотор-Січ 6-50» з причепом, які зберігаються у ОСОБА_4 , залишити останньому; купу деревини породи «Верба» розміром 3,8 х 2 х 0,45 м, купу деревини породи «Верба» розміром 1,2 х 1,8 х 0,5 м, колоду дерева твердих порід «Верба» довжиною 8,7 м, які зберігаються в Річківській сільській раді Сумського району Сумської області, залишити останній.

На вирок може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя