Рішення від 14.04.2025 по справі 160/1383/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 рокуСправа №160/1383/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відокремлений структурний підрозділ "Технологічний фаховий коледж Дніпровського державного технічного університету", Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" про визнання протиправною, скасування відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства освіти і науки України, у якій просить:

визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відносно ОСОБА_1 ;

зобов`язати Міністерство освіти і науки України через Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення відносно ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеноїстаттею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "ТАК, НЕ ПОРУШУЄ".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

28 січня 2025 року до суду на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла уточнена позовна заява до Міністерства освіти і науки України, третя особа: відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Дніпровського державного технічного університету», у якій позивач просить суд:

визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти відносно ОСОБА_1 ;

зобов`язати Міністерство освіти і науки України через Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення відносно ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "ТАК, НЕ ПОРУШУЄ".

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що у Довідці про здобувача освіти за даними ЄДЕБО № 212560, яка сформована 26.08.2024 року зазначено, що позивач порушує послідовність здобуття освіти. Вважає видану довідку такою, що не відповідає вимогам закону та істотно порушує права позивача, оскільки він здобуває освіту в порядку, визначеному частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту". На звернення позивача про внесення змін до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ним черговості здобуття освіти, відповідачем було відмовлено, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, та залучено у якості третіх осіб відокремлений структурний підрозділ "Технологічний фіховий коледж Дніпровського державного технічного університету" та Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС", ухвала яка доставлена до електронного кабінету сторін 05.02.2025 року.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

03 березня 2025 року від Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог посилаючись на те, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у 2013 році був зарахований до відокремленого структурного підрозділу «Автотранспортний фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за освітнім-професійним ступенем молодший спеціаліст за спеціальністю 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів», відраховано 28.01.2014. У 2024 році був зарахований до відокремленого структурного підрозділу «Технологічний фаховий коледж Дніпровського державного технічного університету» за освітнім-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр за спеціальністю 274 «Автомобільний транспорт». Саме тому у довідці, на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено «Ні, порушує». Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує». Звертаємо увагу, що не вважається порушенням послідовності здобуття освіти у разі, якщо здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти, а попереднє навчання було за таким же рівнем, що й поточне навчання. Таким чином вважаємо що Міністерство діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Представники третіх осіб станом на 14.04.2025 правом на подачу пояснень на позов не скористалися, про відкриття провадження у справі були ознайомленні належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету третьої особи в системі «Електронний суд».

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

26 серпня 2024 року позивачу сформовано Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, в якій зазначено, що він на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другоюстатті 10 ЗУ "Про освіту"- Ні, порушує.

12 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Міністерства освіти і науки України зі зверненням, в якому просив внести дані до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відносно інформації про поточне здобуття освіти ОСОБА_1 , відповідно до яких буде зазначено, що на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другоюстатті 10 ЗУ "Про освіту"- Так, не порушує.

Листом директорату фахової передвищої, вищої освіти Міністерства освіти і науки України МОН №3/10573-24 від 12 грудня 2024 року позивачеві повідомлено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 (17.10.1994) у 2013 році був зарахований до відокремленого підрозділу "Автотранспортний фаховий коледж Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" за освітнім-професійним ступенем молодший спеціаліст за спеціальністю 5.07010602 "Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів", відраховано 28.01.2014. У 2024 році був зарахований до відокремленого структурного підрозділу "Технологічний фаховий коледж Дніпровського державного технічного університету" за освітнім-професійним ступенем фаховий молодший бакалавр за спеціальністю 274 «Автомобільний транспорт», саме тому у довідці на підставі даних, що містяться в ЄДЕБО у відповідному полі буде зазначено "Ні, порушує".

ОСОБА_1 вважає протиправною відмову Міністерства освіти і науки України у внесенні змін до його відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо не порушення ним черговості здобуття освіти, визначеної частиною 2статті 10 Закону України "Про освіту", у зв`язку з чим позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Аналіз зазначеної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципузаборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до частин 1, 3статті 53 Конституції України, кожен має право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях визначає та регулює Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту».

Згідно з частин 1-1 статті 3 Закону України «Про освіту» кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Пунктом 23 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту» визначено, що рівень освіти - завершений етап освіти, що характеризується рівнем складності освітньої програми, сукупністю компетентностей, які визначені, як правило, стандартом освіти та відповідають певному рівню Національної рамки кваліфікацій.

Частиною другою статті 10 Закону УкраїниПро освітупередбачено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Частиною 2 статті 17 Закону УкраїниПро освітувстановлено, що рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Згідно з частинами 1-3 статті 40 Закону УкраїниПро освітупісля успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях встановлюєЗакон України від 01.07.2014 №1556-VIIПро вищу освіту(далі Закон №1556-VII).

Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 5 Закону УкраїниПро вищу освітупідготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону УкраїниПро вищу освіту, атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Статтею 7 Закону УкраїниПро вищу освітувстановлено, що документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Невід`ємною частиною диплома молодшого бакалавра, бакалавра, магістра, доктора філософії/доктора мистецтва є додаток до диплома європейського зразка, що містить структуровану інформацію про завершене навчання. У додатку до диплома наводиться інформація про результати навчання особи, освітні компоненти, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС, а також відомості про національну систему вищої освіти України.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

За змістом зазначених правових норм суд приходить до висновку, що фізична особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти та набула знань і навичок, які відповідають такому рівню у разі завершення нею навчання за відповідною освітньо-кваліфікаційною програмою, виконання відповідної освітньої програми та проходження атестації. Здобуття рівня освіти має підтверджуватись відповідним документом про вищу освіту.

Відповідно до розділуXVПрикінцеві та перехідні положення Закону УкраїниПро вищу освітудиплом про вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (початкова вища освіта) прирівнюється до диплома про вищу освіту за освітньо-професійним ступенем молодшого бакалавра.

Судом встановлено, що відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 17.10.1994 року був зарахований до відокремленого підрозділу «Автотранспортний фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» за освітнім-професійним ступенем молодший спеціаліст за спеціальністю 5.07010602 «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів», однак, був відрахований 28.01.2014.

Тобто, позивач не завершував навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодший спеціаліст, не проходив атестацію та не отримував диплома молодшого спеціаліста, як особа, яка успішно виконала відповідну освітню програму, оскільки був відрахований 28.01.2014 року із здобувачів освіти відокремленого підрозділу «Автотранспортний фаховий коледж Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», що означає, що позивачем не було завершено початковий рівень вищої освіти як наступний етап (рівень) освіти.

Відтак, оскільки позивач не завершив навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, його повторне зарахування на навчання за цим же освітньо-кваліфікаційним рівнем не може вважатися порушенням послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону УкраїниПро освіту.

Визначальним є те, що зі змісту пункту 1 частини 3статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.93 №3543-XIIвбачається, що призову не підлягають здобувачі освіти, які здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти. Тобто для мети визначення послідовності береться до уваги вже здобутий раніше рівень освіти. Іншогозаконне передбачає.

З цих же підстав суд відхиляє доводи відповідача про те, що повторне зарахування позивача означатиме, що особа знову формуватиме такі знання, уміння, навички та загальні компетентності на тому самому рівні вищої освіти, оскільки як уже зазначалося судом, факт здобуття знань і навичок за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти має підтверджуватися відповідним документом про вищу освіту, наявність якого не підтверджується матеріалами справи, відтак вказані доводи відповідача є необґрунтованими та не враховуються судом.

Стосовно посилання відповідача на лист Міністерства освіти і науки України № 1/9758-24 від 03.06.2024 суд зазначає наступне.

03 червня 2024 Міністерство освіти і науки України надіслало керівникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерству оборони України та Державному підприємствуІнфоресурслист № 1/9758-24 від 03.06.2024, яким роз`яснило особливості правильного формування довідки про здобувача освіти на основі даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Вищевказаним листом керівників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, Міністерство оборони України таДержавне підприємствоІнфоресурспоінформовано, що з метою реалізації пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, здійснено доопрацювання програмного забезпечення Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі ЄДЕБО) для забезпечення закладам освіти можливості формування в ЄДЕБО довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку.

У вказаному листі, зокрема, зазначено, що не вважається порушенням послідовності наступне здобуття освіти: 1) здобувача освіти було поновлено на навчання або переведено з іншого закладу освіти (в історії поточного навчання перший статусПоновлено,Поновлено (з іншого ЗО),Переведено (з іншого ЗО)), а попереднє навчання (запис про яке у статусіВідраховано із ЗО) було за таким же рівнем, що й поточне навчання (аналогічно, якщо поточне навчання - за ОПС фахового молодшого бакалавра, а попереднє - за ОКР молодшого спеціаліста, або поточне навчання - за ОС бакалавра (на основі ПЗСО), а попереднє - за ОС магістра (на основі ПЗСО)). При цьому, в записах про попереднє навчання рік початку навчання не менше року початку поточного навчання. Як виключення, рік початку навчання не порівнюється, якщо особу було відраховано до дати початку навчання або з причиноюЗа невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу (після зарахування не приступили до занять протягом 10 днів). Наприклад: здобувач освіти у 2021 році вступив для здобуття ОС бакалавра та був відрахований у 2023 році. У 2024 році повторно вступив (був зарахований) для здобуття ОС бакалавра. У Довідці буде зазначеноНі, порушує.

Суд звертає увагу, що з наведених вище положень Закону УкраїниПро освітута Закону УкраїниПро вищу освітуслідує, що єдиним документом, який підтверджує здобутий особою рівень вищої освіти, є саме документ про вищу освіту. Водночас листи міністерств є службовою кореспонденцією, вони не є нормативно-правовими актами, носять лише роз`яснювальний характер, що неодноразово підкреслював Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №826/2426/16.

Тобто, вказаний вище лист носить інформаційний характер та не створює для позивача правових наслідків.

У контексті наведених обставин справи суд доходить висновку, що позивач, на момент формування довідки здобувача освіт за даними ЄДЕБО, не мав диплома молодшого спеціаліста, який міг би підтвердити здобуття ним освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст, як особи, що успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Відтак, інформація, зазначена у довідці про здобувача освіти ОСОБА_1 за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 24.08.2024 № 212560 про порушення послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону УкраїниПро освітуне відповідає фактичним обставинам справи.

Стосовно питання щодо способу захисту порушеного права позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 74 Закону України "Про освіту", у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система Єдина державна електронна база з питань освіти.

Згідно з частиною 5ст. 74 Закону України "Про освіту"визначено: "держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових".

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: - здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; - відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; - забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; - проводить навчання для роботи з Електронною базою; - здійснює інші заходи, передбачені законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 2ст. 74 Закону України "Про освіту", положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 5 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, що затверджене МОН України від 08 червня 2018 року № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором державне підприємство "Інфоресурс", що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО. Згідно з п. 2 розділу ІІІ Положення про ЄДЕБО, інформація вноситься до ЄДЕБО за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення ЄДЕБО або спеціалізованого програмного забезпечення, що використовується уповноваженими суб`єктами, узгодженого з технічним адміністратором ЄДЕБО.

Відповідно до п. 1 розділу ІV Положення про ЄДЕБО, розпорядник ЄДЕБО: 1) вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; 2) здійснює контроль за забезпеченням захисту інформації в ЄДЕБО згідно із законодавством; 3) використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; 4) вносить до ЄДЕБО інформацію щодо: - ліцензування (рішення про видачу, анулювання ліцензій на провадження освітньої діяльності, звуження, розширення освітньої діяльності) суб`єктів освітньої діяльності відповідно до ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - результатів перевірок, ініційованих розпорядником ЄДЕБО, щодо дотримання суб`єктами освітньої діяльності - ліцензіатами ліцензійних умов на провадження освітньої діяльності; - акредитації спеціальностей, напрямів підготовки у закладах освіти, освітньо професійних програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів освітньо кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст", а також освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти (до затвердження положення про акредитацію освітньо-професійних програм у сфері фахової передвищої освіти); - іншу інформацію, визначену законодавством; 5) забезпечує верифікацію в ЄДЕБО інформації, визначеної підпунктами 1, 2 пункту 8, абзацами п`ятим - сьомим підпункту 1 та підпунктом 4 пункту 9 розділу III цього Положення, що підтверджується накладенням кваліфікованого електронного підпису; 6) встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО; 7) визначає: - перелік інформації, доступ до якої надається уповноваженим суб`єктам; - вартість послуг з організації та підтримання доступу до ЄДЕБО, а також інших послуг, пов`язаних з ЄДЕБО та її реєстрами, що надаються технічним адміністратором ЄДЕБО.

Отже, в силу норм чинного законодавства, Міністерство освіти і науки України є відповідальною особою за організаційне забезпечення ЄДЕБО та встановлення вимог апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про протиправність дійвідповідача, які полягають у відмові внесення змін до відомостей, що містяться в ЄДЕБО, щодо факту послідовного навчання ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведених норм та встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправними дій Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесені змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо ОСОБА_1 та зобов`язання Міністерства освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеноїстаттею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Відповідно до частини першоїстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, що в ній заявлено вимоги немайнового характеру, а отже, судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України у розмірі 1211,20 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211 грн. 20 коп, що документально підтверджується квитанцією від 27.01.2025 №0.0.4159029975.1.

Враховуючи вимоги частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»надміру сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн. може бути повернутий позивачу на підставі його клопотання.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) до Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 10, код ЄДРПОУ 38621185), треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відокремлений структурний підрозділ "Технологічний фаховий коледж Дніпровського державного технічного університету", Державне підприємство "ІНФОРЕСУРС" (03057, м. Київ, вул. Олександра Довженка, 3, ЄДРПОУ 37533381) про визнання протиправною, скасування відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо відмови у внесені змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеноїстаттею 10 Закону України "Про освіту", а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 ЗУ "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев