Ухвала від 15.04.2025 по справі 640/7213/22

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття до провадження та залишення позову без розгляду

15 квітня 2025 року Справа №640/7213/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши матеріали адміністративної справи №640/7213/22 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «ПРЯМИЙ» (код ЄДРПОУ 04948693, 01601, Київ, вул.Мечникова, 2А) до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (код ЄДРПОУ 3462094203110, м. Київ, вул. Солом`янська, 13) Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (код ЄДРПОУ 01190043, 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10), Кабінету Міністрів України (код ЄДРПОУ 00031101, 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (код ЄДРПОУ 00063928, 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2); товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕОНБУД» (код ЄДРПОУ 35917061, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Телеканал «ПРЯМИЙ» з позовом до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення, Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення; товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕОНБУД» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 і відповідача-2 та зобов`язати їх протягом трьох робочих днів після набрання судовим рішенням законної сили відновити приймання і передачу на станцію мультиплексування ТОВ «Зеонбуд» SDI сигналу позивача;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 і відповідача-2 та зобов`язати їх забезпечити протягом трьох робочих днів після набрання судовим рішенням у справі законної сили стале функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійне мовлення телевізійного каналу позивача у цифровому мультиплексі MX 2 (на час дії воєнного стану - у цифровому мультиплексі MX 3); забезпечити безперебійне мовлення програмного продукту позивача, телепрограму з логотипом «ПРЯМИЙ» в багатоканальній цифровій телемережі у стандарті DVB-T2;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-3 та зобов`язати відповідача-3 забезпечити фінансування заходів, передбачених рішенням РНБО від 18.03.2022 «Про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці держави», який введено в дію Указом Президента № 151 від 18.03.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2022 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення (код ЄДРПОУ 00063928, 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2); Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕОНБУД» (код ЄДРПОУ 35917061, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.06.2022 задоволено клопотання представника Кабінету Міністрів України про продовження строку на подання до суду відзиву на позовну заяву, продовжено Кабінету Міністрів України строк для надання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову на п`ять днів з дня вручення йому даної ухвали, відмовлено у задоволенні клопотання Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про розгляд в порядку загального позовного провадження.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.

Приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.

08.04.2025 адміністративна справа № 640/7213/22 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/7213/22 передано для розгляду судді Загацькій Т.В.

Частиною 2 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом) встановлено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Згідно з ч. 2 ст. 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ознайомившись із матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття її до провадження.

За змістом ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Отже, враховуючи зміну складу суду, дослідивши зміст позовних вимог та матеріали позовної заяви суд зазначає наступне.

Так, ч. 1 ст. 172 КАС України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Водночас відповідно до положень ч.ч. 4, 5 ст. 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Вирішуючи питання про наявність підстав для об`єднання позовних вимог, заявлених позивачем в одній позовній заяві, суд дійшов таких висновків.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Визначення поняття «адміністративна справа» наведено у п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пункт 2 ч. 1 ст. 4 КАС України містить положення, згідно з якими публічно-правовий спір - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб`єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а цей суб`єкт відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 ст. 19 КАС України встановлено вичерпний перелік справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених п. 9, 10 ч. 1 цієї статті.

Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

В аспекті наведених правових норм суд зазначає, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому суд зазначає, що до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, сформованим, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 18 вересня 2018 року у справі № 823/218/17, від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17, від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі № 826/2323/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18, від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, від 10 березня 2021 року у справі № 9901/399/20.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Так, у позовній заяві позивач, в тому числі, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення та зобов`язати протягом трьох робочих днів після набрання судовим рішенням законної сили відновити приймання і передачу на станцію мультиплексування ТОВ «Зеонбуд» SDI сигналу позивача;

- визнати протиправною бездіяльність Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення та зобов`язати забезпечити протягом трьох робочих днів після набрання судовим рішенням у справі законної сили стале функціонування об`єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійне мовлення телевізійного каналу позивача у цифровому мультиплексі MX 2 (на час дії воєнного стану - у цифровому мультиплексі MX 3); забезпечити безперебійне мовлення програмного продукту позивача, телепрограму з логотипом «ПРЯМИЙ» в багатоканальній цифровій телемережі у стандарті DVB-T2.

Згідно загальних положень Статуту Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (надалі - Статут), затвердженого наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 17.05.2016 № 333 (у редакції наказу Адміністрації Держспецзв`язку від 14.06.2021 № 369) Концерн РРТ є державним господарським об`єднанням підприємств, створеним наказом Державного комітету України по зв`язку від 04.10.1991 № 102 «Про створення Концерну РРТ», заснованим на державній власності і належить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, ідентифікаційний код 01190043.

За змістом пункту 2.1 Статуту, метою діяльності Концерну РРТ, який здійснює повноваження державного оператора телерадіомовлення, радіорелейного та супутникового зв`язку є задоволення потреб фізичних та юридичних осіб і органів державної влади України в продукції, роботах, послугах Концерну РРТ, забезпечення інформаційної безпеки України у сфері телекомунікацій, обмін досвідом і розвиток зв`язків з резидентами й нерезидентами України, формування ринкових відносин, підвищення ефективності використання державного майна з метою отримання прибутку.

Пунктом 7.4 Статуту передбачено, що відносини Концерну з іншими суб`єктами господарювання в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, укладених відповідно до вимог законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, між 01.10.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Телеканал «ПРЯМИЙ» (замовник) та Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (виконавець) укладено договір №4-190 АСТ ВКУ. Предметом договору є надання виконавцем замовнику телекомунікаційних послуг з експлуатаційно-технічного обслуговування обладнання, що змонтоване в апаратній сектору телекомунікацій відділу контролю та управління виконавця і належить замовнику.

Отже, взаємовідносини між позивачем та відповідачем-2 базуються на підставі зазначеного договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що даний спір, в частині, що виник між позивачем та відповідачем-2, не пов`язаний з реалізацією Концерном радіомовлення, радіозв`язку та телебачення у відношенні позивача владних управлінських функцій на основі законодавства.

Тому зазначений спір не є публічно-правовим.

Зважаючи на те, що у даному спорі, в частині позовних вимог позивача до відповідача-2, у якому відповідач-2 не є суб`єктом владних повноважень, а позовні вимоги не поєднані із вимогою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, тому даний спір, в контексті заявлених позовних вимог до відповідача-2, не є публічно-правовим, у зв`язку з чим не підлягає вирішенню у відповідності з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

З урахуванням зазначених обставин та норм процесуального права, спір в частині позовних вимог позивача до відповідача-2, не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підлягає розгляду господарським судом згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України.

Інші позовні вимоги належать розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Отже, наведене свідчить, що позивачем у позовній заяві об`єднані вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Згідно з ч. 6 ст. 21 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом

Враховуючи те, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог і відсутні підстави для застосування положень ст. 172 КАС України, суд дійшов висновку про залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 240 цього Кодексу.

Суд звертає увагу позивача, що згідно з ч. 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 172, 240, 243, 248, 256 КАС України, суд-

У Х В А Л И В:

Прийняти справу до провадження.

Залишити без розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «ПРЯМИЙ» (код ЄДРПОУ 04948693, 01601, Київ, вул. Мечникова, 2А) до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (код ЄДРПОУ 3462094203110, м. Київ, вул. Солом`янська, 13) Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (код ЄДРПОУ 01190043, 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10), Кабінету Міністрів України (код ЄДРПОУ 00031101, 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (код ЄДРПОУ 00063928, 01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2); Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕОНБУД» (код ЄДРПОУ 35917061, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені ст. 256 КАС України, і може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 15.04.2025.

Суддя Т.В.Загацька