Ухвала

від 14.04.2025 по справі 280/12034/24

НЕ ВКАЗАНО

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року Справа № 280/12034/24

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Максименко Л.Я., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю МІК про винесення додаткового судового рішення у справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69а, код ЄДРПОУ 30105738)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663),

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі №280/12034/24 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МІК до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №21955/08010705 від 04.12.2024, №21954/08010705 від 04.12.2024, №21953/08010705 від 04.12.2024.

21.03.2025 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (вх. №13736) про винесення додаткового рішення у даній справі, в якій представник просить стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн., про що ухвалити додаткове рішення.

ГУ ДПС у Запорізькій області через «Електронний суд» подало заперечення вх.№15157 на заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення. Звертає увагу на те, що до заяви про ухвалення додаткового судового рішення адвокатом додано копії договору про надання правової допомоги від 04.05.2020, додаткової угоди б/н до цього договору від 30.12.2024, розрахунку вартості наданих послуг з правової допомоги до договору від 04.05.2020, акта приймання-передачі наданої правової допомоги від 21.03.2025. Так, згідно з п. 1 додаткової угоди б/н від 30.12.2024 (до договору від 04.05.2020), сторони узгодили, що оплата наданої правової допомоги адвоката у справі № 280/12034/24 в межах розгляду в суді першої інстанції (Запорізькому окружному адміністративному суді) здійснюється у фіксованому розмірі 15 000,00 грн. протягом 30 календарних днів з дати отримання або стягнення з відповідача присудженої правничої допомоги у цій справі, та підлягає перерахуванню клієнтом адвокату на його рахунки. Таким чином, станом на сьогодні надані адвокатом Кузнецовим І.С. послуги з професійної правничої допомоги по справі № 280/12034/24 так і залишаються несплаченими. Крім того, зауважує, що до вказаної заяви позивачем додано акт приймання- передачі наданої правової допомоги від 21.03.2025. Відповідно до цього акта, адвокатом надано наступну професійну правничу допомогу: - аналіз відзиву Головного управління ДПС у Запорізькій області у справі № 280/12034/24, консультація клієнта та роз`яснення з правових питань; - аналіз відзиву Головного управління ДПС у Запорізькій області і доданих до нього матеріалів (документів), що стосуються спору у справі № 280/12034/24. Отже, однакова послуга в акті приймання-передачі наданої правової допомоги від 21.03.2025 зазначена двічі, що призводить до штучного збільшення загальної кількості проведених робіт з правової допомоги, які перелічені у відповідному описі до вказаного акта, оскільки неможливо здійснити об`єктивний аналіз відзиву на позовну заяву без належного аналізу доданих до відзиву матеріалів (документів). Наголошує на тому, що в документах, наданих адвокатом на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, вказано лише фіксований розмір оплати (15 000,00 грн.) наданої правової допомоги адвоката, без жодного обґрунтування вказаної суми, тобто виокремити вартість послуг щодо складання позовної заяви та інших процесуальних документів, участі у судовому засіданні не видається можливим. Відтак, просить суд зменшити заявлені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу по справі № 280/12034/24.

Ухвалою суду від 24.03.2025 призначено судове засідання для розгляду заяви про винесення додаткового судового рішення на 03.04.2025.

Представник позивача в заяві про ухвалення додаткового судового рішення просить суд розглянути заяву за його відсутності.

Представник ГУ ДПС у Запорізькій області клопотанням від 03.04.2025 вх.№15980 просить суд заяву позивача розглянути в порядку письмового провадження.

Згідно з приписами ч.3 ст.252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглянути заяву у в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням положень п.1 ч.3 ст.134 КАС України суд відхиляє доводи відповідача про те, що правнича допомога залишається не сплаченою наразі, оскільки законодавець допускає розрахунок вартості послуг, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорарє формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчисленнягонорару(фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміругонорару,порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміругонорарувраховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини.Гонорармає бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, до правової допомоги належать, зокрема, консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо, а також інші види адвокатської діяльності не заборонені законом.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що з метою надання правничої допомоги позивачем було укладено договір про надання правничої допомоги від 04.05.2020 з Адвокатом Кузнецовим І.С., предметом якого є надання правової допомоги.

30.12.2024 сторонами укладена додаткова угода б/н до договору про надання правничої допомоги б/н від 04.05.2020, якою сторони узгодили, що оплата наданої правової допомоги адвоката у справі № 280/12034/24 в межах розгляду в суді першої інстанції (Запорізькому окружному адміністративному суді) здійснюється у фіксованому розмірі 15000,00 грн. протягом 30 календарних днів з дати отримання або стягнення з відповідача присудженої правничої допомоги у цій справі ,та підлягає перерахуванню клієнтом адвокату на його рахунки.

Також, 30.12.2024 сторонами погоджений розрахунок вартості наданих послуг з правової допомоги до договору про надання правничої допомоги б/н від 04.05.2020, згідно якого в межах розгляду в суді першої інстанції (Запорізькому окружному адміністративному суді) вартість наданої правничої допомоги визначена у фіксованому розмірі 15000,00 грн. незалежно від витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг.

Тож, доводи відповідача про те, що "задвоєння" однієї послуги призвело до збільшення вартості витрат на правничу допомогу не відповідає дійсності та фактичним обставинам справи.

Згідно акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 21.03.2025 адвокатом надано послуги: підготовки адміністративного позову; аналіз відзиву, консультація клієнта з правових питань; підготовка та відправка клопотання про продовження процесуального строку надання відповіді на відзив; прийняття участі у підготовчому засіданні 20.01.2025; аналіз письмових пояснень ГУ ДПС у Запорізькій області, консультація клієнта з правових питань; підготовка і відправка до суду відповіді на відзив; аналіз заперечень ГУ ДПС у Запорізькій області на відповідь на відзив, консультація клієнта з правових питань; прийняття участі у судовому засіданні 26.02.2025 у режимі відеоконференцзв`язку; прийняття участі у справі у судовому засіданні 19.03.2025.

Суд зауважує, що у тексті додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного Суду указала на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тож, при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Велика Палата Верховного Суду застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Такі критерії також застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розміргонорару,визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Такий висновок неодноразово підтримано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 21 червня 2022 року у справі №826/11302/18, а також у додатковій постанові від 10 березня 2023 року у справі №520/2325/21.

Суд зауважує, що не зважаючи на те, що в договорі про надання правової допомоги сума гонорару зазначена як фіксована у розмірі 15000,00 грн, проте, попри волю сторін договору визначити розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги та встановлювати її фактичність. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.08.2023 в справі №824/20/23.

Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим, об`єктивним, співмірним і таким, що відповідає критерію розумності, розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 132, 135, 139, 241, 244, 252, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69а, код ЄДРПОУ 30105738) витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 8000 (вісім тисяч) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове судове рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 14.04.2025.

Суддя Л.Я. Максименко