Рішення

від 14.04.2025 по справі 640/18978/18

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/18978/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі І відповідач), Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі ІІ відповідач), в якому позивач просить:

1) визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 4 жовтня 2018 року № 47 о/с в частини звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 з 4 жовтня 2018 року з посади начальника 1-го відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличи») Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві у запас Збройних Сил України за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів);

2) поновити ОСОБА_1 на посаді начальника 1-го відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличи») Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві та зрахувати трудовий стаж з 4 жовтня 2018 року;

3) призначити з присвоєнням спеціального звання поліції ОСОБА_1 , який мав спеціальне звання «підполковник міліції», на посаду начальника відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (рівнозначну посаду посаді, яку позивач обіймав у ГУМВС України в м. Києві), присвоївши йому спеціальне звання «підполковник поліції»;

4) стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6801,74 грн щомісячно за період часу з 4 жовтня 2018 року по день прийняття рішення судом (без урахування обов`язкових податків та зборів, які повинні з неї утримуватися);

5) стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 4 жовтня 2018 року по день фактичного розрахунку (без урахування обов`язкових податків та зборів, які повинні з неї утримуватися).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 1995 року по листопад 2015 року він проходив службу в органах внутрішніх справи. Остання посада, яку позивач обіймав - начальник 1-го відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличі») Святошинського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві.

4 листопада 2015 року, у зв`язку з виявленням бажання проходити службу в Національній поліції України, позивачем на ім`я начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві був поданий рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ за підпунктом «з» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)), а саме до Національної поліції У країни з 6 листопада 2015 року.

7 листопада 2015 року у зв`язку із виявленням бажання проходити службу Національній поліції України, позивачем подано заяву про прийняття службу.

Після чого, як стверджує позивач у позовній заяві, він був допущений до служби та виконував функціональні обов`язки поліцейського, успішно здав тестування, набрав достатню кількість балів, пройшов поліграф та атестаційну комісію.

В подальшому 11 січня 2016 року в приміщенні Головного управління Національної поліції у м. Києві позивач отримав витяг з наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 6 листопада 2015 року № 1016 о/с, яким його згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 6 листопада 2015 року з посади начальника 1-го відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличі») Святошинського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві, у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року: визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 6 листопада 2015 року № 1016 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличи»); поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличи»); стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_1 246972,33 грн (двісті сорок шість тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн 33 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу з 6 листопада 2015 року по 15 січня 2018 року без урахування обов`язкових податків та зборів; зобов`язано Головне управління Національної поліції у м. Києві розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади відповідно до пункту 9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію»; допущено до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву Біличи») та в частині стягнення 6801,74 грн; в решті позову відмовлено.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві видало наказ від 27 лютого 2018 року № 7 о/с, яким позивача поновлено на посаді начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличі») Святошинського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві з 6 листопада 2015 року, виплативши середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6801,74 грн.

7 травня 2018 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві видало наказ № 20 о/с, яким скасовано наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 6 листопада 2015 року № 1016 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличі») Святошинського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві, з виплатою 246972,33 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу з 6 листопада 2015 року по 15 січня 2018 року без урахування обов`язкових податків та зборів.

Неодноразово, а саме: 4 квітня 2018 року, 12 червня 2018 року, 13 червня 2018 року, 31 серпня 2018 року, 11 вересня 2018 року, 14 вересня 2018 року позивачем направлялись інформаційні запити та заяви до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, в яких позивач просив допустити його до несення служби, ознайомити з функціональними обов`язками, призначити посадовий оклад, повідомити про дату та час виходу на службу, про місце подальшого проходження служби (адреса, назва органу, у розпорядження до якого керівника прибути). Однак І відповідач відмовився це робити.

В подальшому 18 жовтня 2018 року в приміщенні Головного управління Національної поліції у м. Києві позивач отримав витяг з наказу начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 4 жовтня 2018 року № 47 о/с, яким його відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 4 жовтня 2018 року з посади начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличі») Святошинського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві, у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів), тобто по аналогічному факту - знову заднім числом в другий раз.

При цьому, в день звільнення з цим наказом позивач не був ознайомлений і йому не була видана трудова книжка, чим позбавлено можливості працевлаштуватись на іншій роботі. Також в день звільнення не було проведено повний розрахунок з позивачем.

Позивач вважає наказ від 4 жовтня 2018 року № 47 о/с в частині свого звільнення протиправним, оскільки він прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства та порушує його права, а тому підлягає скасуванню з огляду на таке.

З посиланням на пункти 10, 11 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та підпункт «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі Положення № 114 у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), позивач вказує, що звільнення особи зі служби через скорочення штатів можливе: при відмові працівника міліції від проходження служби в поліції; не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; при відсутності можливості подальшого використання на службі. Отже, при вирішенні питання щодо звільнення за скороченням штатів начальник органу прямо зобов`язаний розглянути можливість подальшого використання на службі особи, що звільняється.

Однак, за твердженням позивача, І відповідач не обґрунтував відсутність можливості подальшого використання позивача на службі, не врахував відсутність його відмови від проходження служби в поліції та не перевірив взагалі можливість реалізації права позивача на прийняття на службу до поліції, а саме до Головного управління Національної поліції у місті Києві. І відповідачем позивачу не було запропоновано жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції, не було перевірено можливості подальшого використання позивача на службі та не було перевірено на відповідність вимогам поліцейського. При цьому, позивач стверджує, що має достатній досвід у роботі, знання, відповідну кваліфікацію, бажання працювати в поліції та відповідає вимогам до поліцейського, які передбачені діючим законодавством України. І відповідачем залишено поза увагою та не розглянуто рапорт від 4 листопада 2015 року, в якому позивачем висловлено бажання проходити службу в Головному управлінні Національної поліції у м. Києві.

За таких обставин позивач вважає, що оскаржуваний наказ про його звільнення прийнятий передчасно, за відсутності всіх необхідних наведених вище правових підстав, що свідчить про його протиправність, а тому наказ підлягає скасуванню, а позивач поновленню на тій самій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, а саме на посаді начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличі») Святошинського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві з 4 жовтня 2018 року з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві адміністративний позов не визнало, про що до Окружного адміністративного суду міста Києва 26 грудня 2018 року подало відзив на позовну заяву від 26 грудня 2018 року за № 36/209, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Заперечуючи проти позовних вимог, І відповідач зазначив, що із набранням чинності Законом № 580-VIII втратив чинність з 7 листопада 2015 року Закон України «Про міліцію». Із цієї дати міліція припинила своє існування без правонаступництва. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» територіальні органи Міністерства внутрішніх справ перебувають у стані ліквідації як юридичні особи публічного права. Отже, посад, які б комплектувалися особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, та підрозділів органів внутрішніх справ не існує. Відсутність посад, які заміщуються особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та цивільного персоналу в ліквідованих територіальних органах, унеможливлює подальше використання цих осіб на службі (роботі) в органах внутрішніх справ.

Відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України та Положення № 114 з позивачем проведено заходи з попередження про наступне його вивільнення через скорочення штатів; проведена роз`яснювальна робота щодо неможливості подальшого використання на службі (роботі) в органах внутрішніх справ, роз`яснено право взяти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції відповідно до Закону № 580-VIII, за результатами якого щодо особи, яка визнана переможцем конкурсу, приймається рішення про звільнення у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації).

Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві діє на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Цивільним кодексом України та Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 (далі Порядок № 1074 у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до зазначених нормативно-правових актів поновлення на службі не відноситься до компетенції ліквідаційної комісії, яка має повноваження та зобов`язана звільнити працівників (підпункт 4 пункту 21 Порядку № 1074).

Закон № 580-VIII, інші акти законодавства, прийняті на виконання цього Закону, не передбачають правонаступництва Національною поліцією, як центральним органом виконавчої влади та його територіальними органами, будь-яких прав та обов`язків від органів та підрозділів міліції, яка ліквідується.

І відповідач вказує, що одним з видів змін в організації виробництва, праці є ліквідація підприємства, установи, організації. Ліквідація логічно пов`язана із скороченням чисельності і штату працівників. У разі ліквідації чисельність працівників скорочується, а весь штат працівників ліквідується. Ліквідація - це така форма припинення юридичної особи, за якої припиняються її права та обов`язки, тобто вона знімається з реєстрації в усіх фондах та організаціях. Отже, при повній ліквідації чисельність працівників скорочується, а весь штат працівників ліквідується, крім працівників, відносно яких діють обмеження на звільнення, тобто, пряма заборона на звільнення перелічених працівників, оговорена в Законі. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1388 «Про організаційно-штатні питання» визнано такими, що втратили чинність, штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств Міністерства внутрішніх справ України згідно з Переліком змін у штатах Міністерства внутрішніх справ, що додається до цього Наказу, в тому числі були скасовані штати і скорочені посади Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

З урахуванням зазначеного, резюмує І відповідач, відсутні обставини, які б перешкоджали йому приймати рішення про звільнення позивача через скорочення штатів. А у зв`язку з ліквідацією територіальних органів Міністерства внутрішніх справ у Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві відповідно була відсутня можливість використати позивача на службі в органах внутрішніх справ. 14 червня 2018 року позивача було попереджено про те, що його посаду, на яку його поновлено, скорочено. Роз`яснено неможливість подальшого використання на службі в органах внутрішніх справ. Також позивачу роз`яснено його право взяти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції відповідно до Закону № 580-VIII. Позивач відмовився підписувати попередження, що підтверджується актом про відмову від підпису попередження, який складений членом Ліквідаційної комісії Шакулою Т.Ф. у присутності 2-х осіб.

За твердженням І відповідача, скорочення проведено з дотриманням встановленої законодавством процедури та за наявності законних підстав. Позивач не скористався правом бути прийнятим на службу в поліцію у встановленому Законом № 580-VIII способом - шляхом проходження конкурсу. Тільки конкурсна комісія наділена повноваженнями встановлювати відповідність вимогам кандидата на вакантну посаду поліцейського (можливість використання на службі в поліції). На офіційному сайті Національної поліції України міститься інформація про здійснення відбору на вакантні посади до Головного управління Національної поліції у м. Києві, але позивачем не було подано документів на розгляд конкурсної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві, що свідчить про бездіяльність самого позивача.

Головне управління Національної поліції у м. Києві адміністративний позов також не визнало, про що до Окружного адміністративного суду міста Києва 26 грудня 2018 року подало відзив на позовну заяву від 26 грудня 2018 року за № 964/125/13-2018, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Заперечуючи проти позовних вимог, ІІ відповідач зазначив, що у трудових відносинах із Головним управлінням Національної поліції у м. Києві позивач ніколи не перебував. Отже, поновити позивача до підрозділів Головного управління Національної поліції у м. Києві не є можливим.

Щодо призначення на будь-яку посаду до структурних або територіальних підрозділів Головного управління Національної поліції у м. Києві ІІ відповідач вказав, що відповідно до частин першої, шостої статті 52 Закону № 580-VII, з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов`язки за відповідною вакантною посадою, у випадках, передбачених Законом № 580-VII, проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади. Рішення про оголошення конкурсу приймає керівник органу поліції, якому надано право приймати громадян на службу в поліції та/або призначити на відповідну вакантну посаду.

З означеною інформацією позивача було неодноразово ознайомлено та рекомендовано відслідковувати інформацію на офіційних сайтах: Національної поліції України - https://www.npu.gov.ua та Головного управління Національної поліції у м. Києві - https://kyiv.npu.gov.ua щодо оголошення відповідного конкурсу, у рамках проведення якого він мав би право брати в ньому участь у порядку та на умовах, визначених Законом № 580-VII та Типовим порядком проведення конкурсу на службу до поліції та/або зайняття вакантної посади, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 грудня 2015 року № 1631 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2016 року за № 50/28180 (далі Порядок № 1631). Позивач не скористався правом бути прийнятим на службу в поліцію у встановленому Законом № 580-VII способом - шляхом проходження конкурсу. Тільки конкурсна комісія наділена повноваженнями встановлювати відповідність вимогам кандидата на вакантну посаду поліцейського (можливість використання на службі в поліції). На офіційних сайтах, зазначених вище, міститься інформація про здійснення відбору на вакантні посади до Головного управління Національної поліції у м. Києві, але позивачем не було подано документів на розгляд конкурсної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві, що свідчить про бездіяльність самого позивача.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва 21 січня 2019 року подана відповідь на відзиви відповідачів від 21 січня 2019 року б/н.

Відповідачі правом на подання заперечень не скористались.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року:

прийнято адміністративну справу до провадження;

розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), повторно розпочавши розгляд справи по суті;

запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по цій справі повідомити суду про таке протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв`язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089);

зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про прийняття справи до провадження надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника): в належним чином засвідчених копіях документи, що додані до відзиву на позовну заяву від 26 грудня 2018 року № 36/209; довідку про проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ України; рапорт позивача про прийняття на службу до поліції; довідку про грошове забезпечення позивача для обчислення та розрахунку середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оформлену з дотриманням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, із зазначенням у довідці фактично відпрацьованих днів у кожному місяці за вказаний період та всіх складових грошового забезпечення окремо за серпень-вересень 2018 року. Якщо протягом цих двох календарних місяців позивач не працював, довідку за червень-липень 2018 року із зазначенням у довідці фактично відпрацьованих днів у кожному місяці за вказаний період та всіх складових грошового забезпечення окремо. Якщо у повивача відсутній розрахунковий період, то довідку із зазначенням розміру установленого позивачу посадового (місячного) окладу; витяги з табелів обліку використання робочого часу щодо позивача за період з 27 лютого 2018 року по 4 жовтня 2018 року; документи, які підтверджують пропонування позивачу будь-яких посад (рівнозначних, вищих або нижчих щодо посади, яку позивач обіймав під час проходження служби в міліції) в новостворених органах поліції; документи, які підтверджують обставини неможливості прийняття позивача на службу до поліції, зокрема через невідповідність вимогам, що ставляться до поліцейського;

зобов`язано Головне управління Національної поліції у м. Києві протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про прийняття справи до провадження надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) документи, які підтверджують виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16 в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції у місті Києві розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію».

Ухвалою від 17 березня 2025 року:

зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» довідку про грошове забезпечення позивача для обчислення та розрахунку середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оформлену з дотриманням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, із зазначенням у довідці фактично відпрацьованих днів у кожному місяці за вказаний період та всіх складових грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії, одноразові додаткові види грошового забезпечення) окремо за серпень-вересень 2018 року. Якщо протягом цих двох календарних місяців позивач не працював, довідку за червень-липень 2018 року із зазначенням у довідці фактично відпрацьованих днів у кожному місяці за вказаний період та всіх складових грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії, одноразові додаткові види грошового забезпечення) окремо. Якщо у повивача відсутній розрахунковий період, то довідку із зазначенням розміру установленого позивачу посадового (місячного) окладу;

зобов`язано Головне управління Національної поліції у м. Києві протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» документи, які підтверджують виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16 в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції у місті Києві розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію».

Ухвалою від 10 квітня 2025 року задоволено клопотання Головного управління Національної поліції у м. Києві про поновлення пропущеного процесуального строку та поновлено ІІ відповідачу строк на подання витребуваних ухвалою від 17 березня 2025 року документів.

Ухвали від 10 лютого 2025 року, від 17 березня 2025 року та від 10 квітня 2025 року направлені позивачу на адресу електронної пошти, зазначену в позовній заяві, та доставлені до електронної скриньки 11 лютого 2025 року, 18 березня 2025 року та 11 квітня 2025 року відповідно, про що свідчать довідки про доставку процесуального документа в електронній формі.

Правом на подання суду додаткових пояснень позивач не скористався.

27 лютого 2025 року через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві надійшли додаткові пояснення у справі від 26 лютого 2025 року, в яких І відповідач серед іншого просить відхилити доводи позивача щодо протиправності дій не встановлення відповідності/не відповідності позивача для проходження служби в поліції, оскільки відповідно до Закону № 580-VII такими повноваженнями І відповідача (її ліквідаційну комісію) не наділено, а вказану відповідність осіб, які бажають проходити службу в поліції та подали відповідні документи, встановлюють атестаційні комісії відповідних рівнів.

Також І відповідач просить звернути увагу на те, що Святошинське районне управління Головного управління МВС України в місті Києві (код ЄДРПОУ 08672957), де проходив службу позивач, з 1 жовтня 2024 року ліквідовано, про що міститься відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. І відповідач наполягає на тому, що скорочення проведено з дотриманням встановленої законодавством процедури та за наявності законних підстав. Позивач не скористався правом бути прийнятим на службу в поліцію у встановленому Законом № 580-VII способом - шляхом проходження конкурсу. Тільки конкурсна комісія наділена повноваженнями встановлювати відповідність вимогам кандидата на вакантну посаду поліцейського (можливість використання на службі в поліції), однак, позивачем не було подано документів на розгляд конкурсної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві, що свідчить про бездіяльність самого позивача. Оскільки позивача не було визнано переможцем конкурсу, то неможливо було прийняти рішення про звільнення позивача у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації).

8 квітня 2025 року через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» від Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшли додаткові пояснення у справі від 7 квітня 2025 року, які є аналогічними додатковим поясненням у справі І відповідача від 26 лютого 2025 року.

Дослідивши матеріали справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 14 серпня 1995 року по 4 жовтня 2018 року проходив службу в органах внутрішніх справ, про що свідчать трудова книжка серії НОМЕР_2 без дати заповнення та довідка Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 24 лютого 2025 року за № 1/165-Аз.

Як слідує з записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 без дати заповнення, ОСОБА_1 6 листопада 2015 року був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ на підставі наказу від 6 листопада 2015 року № 1016 о/с.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2018 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 6 листопада 2015 року № 1016 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличи»);

поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличи»);

стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь ОСОБА_1 246972,33 грн (двісті сорок шість тисяч дев`ятсот сімдесят дві) грн 33 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу з 6 листопада 2015 року по 15 січня 2018 року без урахування обов`язкових податків та зборів;

зобов`язано Головне управління Національної поліції у м. Києві розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади відповідно до пункту 9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію»;

допущено до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву Біличи») та в частині стягнення 6801,74 грн;

в решті позову відмовлено.

На підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві винесло наказ від 27 лютого 2018 року № 7 о/с «Щодо особового складу», яким поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличі») Святошинського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві, виплативши середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 листопада 2015 року по 15 січня 2018 року в частині стягнення за один місяць в розмірі 6801,74 грн, без урахування обов`язкових податків та зборів.

Заявою від 4 квітня 2018 року позивач просив ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві виконати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16.

Листом від 10 травня 2018 року за № 36/57 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві повідомило позивача про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16 шляхом видачі наказів від 27 лютого 2018 року № 7 о/с «Щодо особового складу», яким позивача поновлено на посаді та наказано виплати середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць, та від 7 травня 2018 року № 20 о/с «Щодо особового складу», яким скасований наказ від 6 листопада 2015 року № 1016 о/с в частині звільнення з посади та наказано виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 6 листопада 2015 року по 15 січня 2018 року. Цим листом запропоновано позивачу прибути з трудовою книжкою для внесення відповідних записів.

Інформаційними запитами від 13 червня 2018 року, адресованими ліквідаційній комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, позивач просив ознайомити його з функціональними обов`язками, призначити посадовий оклад та повідомити про дату і час виходу на службу, про місце подальшого проходження служби, а також повідомити причину затримки виплати щомісячної заробітної плати та здійснити грошовий розрахунок з 15 січня 2018 року відповідно до рішення суду.

Листом від 19 червня 2018 року № ЛК-К-81-зі/125/26/05-2018 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві повідомило позивачу, що в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві проводяться заходи, пов`язані з його ліквідацією. Через відсутність штатного розпису, структурних підрозділів (служб) І відповідач не має можливості та повноважень допустити позивача до виконання обов`язків, як працівника міліції, ознайомити з функціональними обов`язками, призначити посадовий оклад.

Листом від 19 червня 2018 року № ЛК-К-449зі/125/01/30-2018 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві повідомило позивачу, що оскільки він не перебуває у трудових відносинах з Головним управлінням Національної поліції у м. Києві, в тому числі з структурним підрозділом Святошинським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, виконати прохання щодо допущення до виконання службових обов`язків не є можливим, оскільки структурний підрозділ, в якому позивача поновлено на службі за рішенням суду, ліквідовано.

Заявою від 31 серпня 2018 року, адресованою ліквідаційній комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, позивач повторно просив ознайомити його з функціональними обов`язками, призначити посадовий оклад та повідомити про дату і час виходу на службу, про місце подальшого проходження служби, а також повідомити причину затримки виплати щомісячної заробітної плати та здійснити грошовий розрахунок з 15 січня 2018 року відповідно до рішення суду.

Заявою від 11 вересня 2018 року позивач просив ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві присвоїти йому чергове спеціальне звання полковник міліції, надавши копію відповідного наказу, а також здійснити грошовий розрахунок з 15 січня 2018 року та щомісячно виплачувати йому середній заробіток у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6801,74 грн.

Заявою від 14 вересня 2018 року позивач просив Міністра внутрішніх справ України видати наказ про присвоєння йому чергового спеціального звання підполковник міліції та надати копію відповідного наказу.

Відповіді на заяви позивача від 31 серпня 2018 року, від 11 вересня 2018 року та від 14 вересня 2018 року в матеріалах справи відсутні.

Також судом встановлено, що ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві складено попередження, в якому зазначено, що посаду, на яку особу поновлено відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1388 «Про організаційно-штатні зміни» скорочено, а також особу ознайомлено з тим, що з набранням чинності 7 листопада 2015 року Закону України «Про Національну поліцію», згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», ліквідовано як юридичну особу публічного права територіальний орган Міністерства внутрішніх справ України Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та скорочено всі посади, та попереджено особу про можливе майбутнє звільнення згідно з підпунктом «г» (через скорочення штатів) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справи.

Згідно з актом про відмову від підпису від 14 червня 2018 року, складеним членом ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Шакулою Т.Ф. у присутності посадових осіб Головного управління Національної поліції у м. Києві Александрової О.О. та Масляної К.В., 14 червня 2018 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 зачитано зміст попередження, що посаду начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличі») Святошинського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві, на яку його поновлено відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16, скорочено згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1388 «Про організаційно-штатні питання». Позивача попереджено про можливе майбутнє звільнення згідно з підпунктом «г» (через скорочення штатів) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справи. Також позивачу запропоновано ознайомитись та підписати попередження, однак від особистого ознайомлення та підпису позивач відмовився.

Листом від 15 червня 2018 року № ЛК-1865/125/05/26-2018 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві серед іншого роз`яснило позивачу, що відповідно до частин першої, шостої статті 52 Закону № 580-VII з метою добору осіб, здатних професійно виконувати повноваження поліції та посадові обов`язки за відповідною вакантною посадою у випадках, передбачених Законом, проводиться конкурс на службу в поліції та/або на зайняття вакантної посади. Рішення про оголошення конкурсу приймає керівник органу поліції, якому надано право приймати громадян на службу в поліції та/або призначати на відповідну вакантну посаду. У зв`язку з чим позивачу рекомендовано відслідковувати інформацію на офіційних сайтах Національної поліції України та Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо оголошення відповідного конкурсу, в рамках проведення якого він матиме право брати в ньому участь у порядку та на умовах, визначених Законом № 580-VII та Порядком № 1631.

Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України листом від 17 липня 2018 року за № 22/1/1-3515 «Про розгляд питання щодо прийняття на службу до поліції колишніх працівників органів внутрішніх справ» просив Головне управління Національної поліції у м. Києві розглянути питання щодо можливості виконання рішень судів у частині прийняття колишніх працівників органів внутрішніх справ на службу до поліції, зокрема і щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16 в частині зобов`язання Головного управління Національної поліції у місті Києві розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію», та про прийняте рішення поінформувати Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України.

Листом від 16 серпня 2018 року за № 5815/125/05/26-2018 Головне управління Національної поліції у м. Києві надало Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України відповідь, в якій вказало, що ним прийнято рішення про прийняття зазначених у листі колишніх працівників міліції на службу до поліції відповідно до вимог статей 52-55 Закону № 580-VII та Порядку № 1631.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 4 жовтня 2018 року № 47 о/с «Щодо особового складу» підполковника міліції ОСОБА_1 , начальника 1 відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличі») Святошинського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві, 4 жовтня 2018 року згідно з підпунктом «г» (через скорочення штатів) пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік).

Листом від 4 жовтня 2018 року № ЛК-6898/125/05/26-2018 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві повідомило позивачу про його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ наказом від 4 жовтня 2018 року № 47 о/с «Щодо особового складу» та запросило прибути до управління кадрового забезпечення для ознайомлення з наказом про звільнення, отримання витягу з наказу та трудової книжки.

Згідно з розпискою позивач 18 жовтня 2018 року отримав витяг з наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 4 жовтня 2018 року № 47 о/с «Щодо особового складу» та трудову книжку серії НОМЕР_2 .

Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Святошинське районне управління Головного управління МВС України в місті Києві (ідентифікаційний код 08672957) припинено як юридична особа 1 жовтня 2024 року.

Згідно з листом голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 24 лютого 2025 року № 1/166-Аз в архівній справі позивача відсутні матеріали: рапорт про прийняття на службу до поліції; документи, які підтверджують пропонування позивачу будь-яких посад (рівнозначних, вищих або нижчих щодо посади, яку позивач обіймав під час проходження служби в міліції) в новостворених органах поліції та обставини неможливості прийняття позивача на службу до поліції, зокрема через невідповідність вимогам, що ставляться до поліцейського, тому надати запитувані документи не видається за можливе.

Відповідно до довідки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 24 лютого 2025 року № 296 про доходи, грошове забезпечення ОСОБА_1 складало: у серпні 2018 року (31 день) 6801,74 грн; у вересні 2018 року (30 днів) - 6801,74 грн.

У клопотанні від 9 квітня 2025 року про долучення доказів, яке надійшло через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» 9 квітня 2025 року, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві вказало, що інформація, викладена у довідці, яка надана стосовно доходів ОСОБА_1 за серпень-вересень 2018 року, сума грошового забезпечення - 6801,74 грн щомісячно взята з розрахунку, який здійснювався під час розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 826/1585/16. Позивач у період серпень-вересень 2018 року та червень-липень 2018 року жодного дня не працював, тобто відсутній розрахунковий період. Посадовий оклад позивача за посадою начальника 1-го відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличі») Святошинського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві складав 1200,00 грн, що передбачено додатком 12 «Схема посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для районних, лінійних управлінь Головного управління МВС в місті Києві» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги та заперечення сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII «Про міліцію» втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Законом № 580-VIII, який набрав чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування (Голос України, 2015, 08, від 06 серпня 2015 року №141-142), крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) частини сьомої статті 15 та частини п`ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року (пункту 1 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII).

За таких обставин, приписами пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII визначено особливості перехідного періоду реформування органів внутрішніх справ та процедуру звільнення працівників міліції.

Відповідно до пунктів 8-10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII, які набрали чинності 7 серпня 2015 року:

з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів;

працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції;

працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України, в тому числі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та Святошинське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, та утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції, зокрема, Головне управління Національної поліції у м. Києві.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1388 «Про організаційно-штатні питання» визнано такими, що втратили чинність штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств Міністерства внутрішніх справ України згідно з переліком змін у штатах Міністерства внутрішніх справ. Згідно з витягом з Переліку змін у штатах Міністерства внутрішніх справ в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві скасовані всі штати й скорочені усі посади (15236 посад).

Законом № 580-VIII передбачено тримісячний термін з дня його опублікування для прийняття на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення, за згодою працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Суд звертає увагу на те, що вказані приписи чинного законодавства жодним чином не вказують на наявність обов`язку відповідного органу Міністерства внутрішніх справ України чи новоствореного органу Національної поліції прийняти на службу до поліції працівника міліції саме шляхом видання наказу про його призначення за згодою такого працівника.

Підпунктом «г» пункту 64 Положення № 114 визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Виходячи з наведених вище норм законодавства, працівник міліції, посада якого скорочена, може бути прийнятий на службу до поліції, за умови його відповідності вимогам до поліцейських, одним із двох способів: шляхом видання наказу про призначення за його згодою або шляхом проходження конкурсу.

У першому випадку формою волевиявлення особи є надання згоди на призначення на посаду. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, тобто ініціатива керівництва. Згода особи є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком згоди є призначення особи на посаду відповідно до узгодженої пропозиції. Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва.

Така ініціатива є обов`язковою, оскільки без неї не може бути виявлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення № 114.

У другому випадку необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту).

Виходячи з наведеного, лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття певної посади, виникають підстави для застосування пункту 10 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII щодо звільнення особи за скороченням штатів.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією судів Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 826/27239/15.

Жодних обставин, які б свідчили про те, що керівництво позивача проявило ініціативу та запропонувало ОСОБА_1 конкретну посаду у новоствореному органі Національної поліції судом не встановлено.

Підсумовуючи, суд зазначає, що самого лише бажання працівника міліції продовжити службу в органах поліції, відповідно до приписів чинного законодавства України недостатньо, оскільки питання реалізації одного з двох способів (видання наказу за згодою чи шляхом проведення конкурсу) прийняття працівника міліції на службу до органів поліції належало до виключної дискреції керівництва такого працівника міліції.

Позивач був повідомлений про те, що прийом на службу в Національну поліцію України здійснюється виключно за результатами конкурсу, а у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві скасовані всі штати й скорочені усі посади.

Оскільки міліція припинила свою діяльність як правоохоронний орган України, позивач не перейшов у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації (через відсутність ініціативи керівництва), а також не взяв участь в конкурсі на зайняття посади в органах поліції, спірним наказом його звільнено у зв`язку з неможливістю використання на службі в міліції.

Суд вважає, що І відповідачем обов`язок щодо попередження позивача про майбутнє звільнення через скорочення штатів виконано у повному обсязі.

Так, відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та Положення № 114 стосовно позивача проведено заходи з попередження про наступне його вивільнення через скорочення штатів; проведена роз`яснювальна робота щодо неможливості подальшого використання на службі (роботі) в органах внутрішніх справ, роз`яснено його право взяти участь у конкурсі на зайняття вакантних посад, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції відповідно до Закону № 580-VIII, за результатами якого щодо особи, яка визнана переможцем конкурсу, приймається рішення про звільнення у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації).

Позивач не скористався правом бути прийнятим на службу в поліцію у встановленому Законом № 580-VIII порядку - шляхом проходження конкурсу.

Суд також враховує і те, що з 7 серпня 2015 року позивач об`єктивно мав можливість реалізувати своє право на працю в органах поліції шляхом участі у конкурсах на заміщення посад. Натомість, ОСОБА_1 помилково вважає, що новостворена Національна поліція України є правонаступником міліції і зобов`язана прийняти позивача на службу лише на підставі його бажання про це.

Небажання особи брати участь у конкурсі на заміщення вакантних посад для служби у лавах Національної поліції України за умови, що такий порядок вступу на службу в органах поліції передбачений нормами чинного законодавства, не може бути підставою для визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача та, відповідно, його поновлення на посаді.

Такі правові висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 28 лютого 2020 року (справа № 0540/5961/18-а) та постанові від 11 червня 2020 року (справа № 821/303/17) та від 09 липня 2020 року (справа № 640/6271/19).

Також суд зазначає, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві не наділене повноваженнями щодо зобов`язання іншої юридичної особи - відповідного органу Національної поліції України - працевлаштувати працівників міліції.

Відповідно до вимог пункту 11 частини першої статті 22 Закону № 580-VIII безпосередньо керівник поліції приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність звільнення позивача на підставі підпункту «г» пункту 64 Положення № 114 та, відповідно, відсутність підстав для задоволення позову про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 4 жовтня 2018 року № 47 о/с в частині звільнення позивача з 4 жовтня 2018 року з посади начальника 1-го відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличі») Святошинського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві, поновлення його на цій посаді із зарахуванням трудового стажу з 4 жовтня 2018 року, призначення на посаду начальника відділу Святошинського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (рівнозначну посаду посаді, яку позивач обіймав у Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві), присвоївши йому спеціальне звання «підполковник поліції», та стягнення коштів за час вимушеного прогулу з 4 жовтня 2018 року по день прийняття рішення судом.

Що стосується вимог про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні з 4 жовтня 2018 року по день фактичного розрахунку (без урахування обов`язкових податків та зборів, які повинні з неї утримуватися), то їх також належить залишити без задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (частина друга статті 116 КЗпП України).

Частиною першою статті 117 КЗпП України регламентовано, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (частина друга статті 117 КЗпП України).

Позивач зазначає, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві має виплачувати йому щомісячно, починаючи з 15 січня 2018 року і до 4 жовтня 2018 року, середній заробіток у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6801,74 грн, який був визначений рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16.

Однак, такі твердження позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16 не стосується правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі.

Судом встановлено, що після поновлення ОСОБА_1 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2018 року у справі № 826/1585/16 на посаді начальника 1-го відділу міліції (з обслуговування житлового масиву «Біличі») Святошинського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві останній через скасування всіх штатів в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, відсутність штатного розпису та структурних підрозділів (служб) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві не виходив на службу, не виконував жодних обов`язків працівника міліції і йому у спірний період не призначалось грошове забезпечення.

В наказі Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 4 жовтня 2018 року № 47 о/с «Щодо особового складу», яким ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ, відсутні положення про виплату позивачу будь-яких сум грошового забезпечення.

В ході судового розгляду судом не встановлено, що позивачу при звільненні від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві належали до виплати будь-які суми грошового забезпечення, що виключає застосування до І відповідача відповідальності за затримку розрахунку при звільненні у вигляді обов`язку виплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідачі як суб`єкти владних повноважень, на яких частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, довели суду правомірність оскаржуваних наказу та дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить залишити без задоволення повністю.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору судом не вирішується, оскільки у спірних правовідносинах позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (ідентифікаційний код 08592201, місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. 15, м. Київ, 01601), Головного управління Національної поліції у м. Києві (ідентифікаційний код 40108583, місцезнаходження: вул. Володимирська, буд. 15, м. Київ, 01601) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська