Рішення

від 15.04.2025 по справі 400/12447/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 р. № 400/12447/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаНовоодеський ВДВС у Миколаївському районі ПМУ Міністертва юстиції (м.Одеса), ,

провизнання дій протиправними; скасування постанови від 15.11.2024 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса ) (далі по тексту - Відповідач) про визнання дій державного виконавця протиправними щодо винесення постанови про визнання ОСОБА_1 боржником та про арешт коштів та скасування постанови від 15.11.2024р. про визнання боржником і арешт грошей на рахунках в Ощадбанка та ПриватБанк.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою виконання Постанови Центрального районного суду по справі 490/11306/23 від 08.01.2024 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності, він 16.07.2024 року сплатив судовий збір у сумі 605,60 грн, а згодом - 03.09.2024 року сплатив штраф у сумі 850,00 грн. 17.11.2024 року з телефонного додатку дізнався, що всі його карткові рахунки арештовані на підставі постанови державного виконавця, та що він знаходиться в Єдиному реєстрі боржників з 15.11.2024 року. 19.11.2024 року з рахунку в Приватбанку, було примусово списано 966,16 грн. Позивач вважає, що дії державного виконавця 15.11.2024 року по арешту рахунків Позивача та направлення інформації в Єдиному реєстрі боржників - є протиправними, оскільки на цей час штраф та витрати судового збору було сплачено. Позивач просить суд скасувати постанову державного виконавця про внесення ОСОБА_1 до Єдиного реєстру боржників та винесення постанови про арешт рахунків боржника протиправними, та скасувати Постанову державного виконавця від 15.11.2024 року.

Ухвалою суду від 05.02.2025 року Позивачеві за його клопотання поновлено строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом, та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін .(36-37)

За клопотанням Позивача від 24.02.2025 року, справу було призначено до слухання в судовому засіданні.(а.с.40)

На вимогу суду від Відповідача 25.02.2025 року, на адресу суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 76560586 (а.с.46-68)

Від Відповідача 12.03.2025 року на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву, де Відповідач зазначив, що позовні вимоги не визнає, та вважає їх безпідставними. Відповідач вважає, що на час відкриття провадження по примусовому виконанню Постанови Центрального районного суду м. Миколаєва в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору, яка надійшла на виконання з Центрального районного суду м. Миколаєва , державному виконавцю не будо відомо про оплату позивачем штрафу та судового збору . А від так, Державний виконавець правомірно , в межах своєї компетенції виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, наклав арешт та карткові рахунки боржника, та 15.11.2024 року списав необхідну суму для погашення судового збору, виконавчого збору та витрат на виконавче протравлення. Виконавче провадження закрито, прізвище позивача виключено з Єдиного реєстру боржників . Відповідач вважає, що під час примусового виконання Постанови Центрального районного суду м. Миколаєва по справі 490/11306/23 від 08.01.2024 року, діяв в межах та в спосіб визначений законом, просить суд відмовити в задоволенні позову(а.с. 74-80)

27.03.2025 року від Позивача до суду надійшло додаткове пояснення до позовної заяви, де Позивач наголошує, що саме через несвоєчасне направлення на його адресу постанови про відкриття виконавчого провадження держ. виконавцем (яка була направлена йому рекомендованим листом), він зміг своєчасно повідомити ВДВС про те що він вже сплатив й штраф та судовий збір, а від так, у державного виконавця не було би навіть підстав відкривати виконавче провадження. Такі дії призвели до подвійної сплати позивачем штрафу, та понесення ним додаткових витрат на виконавчий збір, витрати на виконавче провадження, окрім того Позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права, сплативши ще й судовий збір за подання даної позовної заяви в сумі 2457, 00 грн.

Вислухавши пояснення сторін в судовому засіданні , дослідив докази, що наявні в матеріалах справи, судом встановлено:

14.11.2024 року Центральним районним судом м. Миколаєва направлено до Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерств (м. Одеса) на примусове виконання Постанову від 08.01.2024 по справі № 490/11306/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 605,60 грн. (а.с47)

15.11.2024державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 76560586 з примусового виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.01.2024 за № 490/11306/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 605,60 грн.

15.11.2024одночасно з постановоюпро відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, та становить 60,56 грн.

15.11.2024 одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову пророзмір мінімальних витрат виконавчого провадження, що становили 300,00 грн.

15.11.2024державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчогозбору, витрат виконавчого провадження, яка становить 966,16 грн., яку підписано ЕЦП та направлено на виконання через електронну взаємодію до підключених до АСВП (Автоматизована система виконавчого провадження) банківських установ, у тому числі і до АТ КБ «Приватбанк».

15.11.2024державним виконавцем сформовані запити про майно та доходи боржника, а також запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю, який направлено через електронну взаємодію до підключених до АСВП банківських установ, у тому числі і до АТ КБ «Приватбанк».

18.11.2024державним виконавцем отримано інформацію про наявність у боржника відкритих розрахункових рахунків та виставлено платіжну інструкцію про списання наявних коштів в межах суми стягнення.

19.11.2024на депозитний рахунок відділу надійшли кошти в розмірі 966,16 грн, списані з арештованого рахунку боржника.

За розпорядженням державного виконавця від 20.11.2024 кошти розподілені та перераховані наступним чином: 605,60 грн. на користь держави в рахунок сплати судового збору, 60,56 грн. на користь держави в рахунок сплати виконавчого збору, 69,00 грн. на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рахунок сплати витрат за користування АСВП, 231,00 грн. на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в рахунок сплати витрат виконавчого провадження.

20.11.2024державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 частини 1 статті 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» - фактичне повне виконання рішення, яку за вих. № 20.6/5-61017 від

20.11.2024 Постанову про закінчення виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого документу направлено до Центрального районного суду м. Миколаєва. Постановою про закінчення виконавчого провадження припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового характеру, у тому числі вилучено із Єдиного реєстру боржників. Згідно повідомлення з АТ КБ «Приватбанк» від 20.11.2024 арешт з коштів знято 20.11.2024, арешт на кошти в АТ «Ощадбанк» взагалі не накладався, оскільки станом на 15.11.2024 банк не був підключений до автоматизованого обміну в АСВП.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані ЗУ "Про виконавче провадження"

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону).

Відповідно до п.1 ч.1 та ч.5 ст.26 Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Державний виконавець перед відкриттям виконавчого провадження не повинен здійснювати перевірку виконання рішення боржником чи встановлювати строки для добровільного виконання, оскільки такі обов`язки не передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідач в судовому засіданні визнав, що Постанову про відкриття від 15.11.2024 виконавчого провадження він направ Позивачеві простою кореспонденціє 19.11.2024 (через відсутність фінансування на рекомендовані листи)

Відповідно до статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» однією з підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Так, 20.11.2024 державним виконавцем у повному розмірі стягнуто заборгованість за виконавчим провадженням ВП 76560586 та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав п. 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно відмітки на супровідному листі до постанови про відкриття виконавчого провадження, боржник ОСОБА_1 копію постанови про відкриття виконавчого провадження отримав 03.12.2024 .

На момент закінчення виконавчого провадження на 20.11.2024 року до Відповідача від Позивача заяв про сплату ним у липні 2024 суми судового здору по Постанові № 490/11306/23 подано не було.

Суд звертає увагу сторін , що під час розгляду в адміністративному судочинстві суд насамперед керується ч. 2 ст. 2 КАС України де зазначено , що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так судом встановлено, що Позивач 16.07.2024 сплатив судовий збір су сумі 609, 60 грн на виконання постанови Центрального районного суду м. Миколаєва від 08.01.2024 за № 490/11306/23, про що ним надано до суду копію квитанції. Але про те що судовий збір сплачений Позивач ні яким чином не повідомив орган який видав виконавчий документ - Центрального районного суду м. Миколаєва.

Тільки 14.11.2024 року Постанова від 08.01.2024 за № 490/11306/23 була направлена до ВДВС для примусового виконання .

Таким чином у Позивача було шість місяців задля того , що б повідомити суд про сплату ним судового збору, що б дало можливість уникнути направлення судом постанови від 08.01.2024 за № 490/11306/23 на примусове виконання до ВДВС.

Оцінюючи дії держаного виконавця щодо несвоєчасного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження (далі по тексту Постанова) рекомендованим листом на адресу Позивача, суд приходить висновку, що направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.11.2024 року (п`ятниця) було здійснено з порушенням вимог ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження », а саме Постанову направлено не наступного дня (як це вимагає Закон), а тільки 19.11.2024 року (вівторок), окрім того Постанову направлено простою кореспонденцією замість відправити рекомендованим листом.

Однак, ці допущенні порушення держ. виконавцем процедури відправлення Постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу Позивача, ні яким чином не запобігли б списанню коштів з рахунку Позивач банківською установою 18.11.2024 року (понеділок), оскільки Приват банк виконував постанову держ. виконавця від 15.11.2024 року про арешт коштів боржника, яка винесена цілком законно та не оскаржується Позивачем.

Постанова про арешт коштів боржника в межах даної справи не оскаржується.

Оскільки відповідно до квитанції № 17 від 16.07.2024 року Позивачем добровільно, до відкриття ВП№ 76560586 сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн, то стягнення з Позивача повторно судового збору в примусовому прядку є не припустимим, а від так відповідно до положення ст. 9 КАС України, задля захисту порушеного права суд може вийти за межі позовних вимог, суд вважає, за необхідне зобов`язати Відповідача повернути Позивачеві примусово стягнуту суму судового збору в розмірі 605,60 грн як зайво стягнуту.

Щодо позовних вимог, про скасування Постанови від 15.11.2024 року про внесення даних до Єдиного реєстру боржників, суд вважає, що дані позовні вимоги не належать задоволенню , оскільки ще до подачі Позивачем даного позову, 20.11.2024 року Постановою про закінчення виконавчого провадження припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового характеру, у тому числі вилучено із Єдиного реєстру боржників.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надав квитанцію №11 від 28.01.2025 р про сплату судового збору в сумі 2422,50 грн, відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 1211,20 грн.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса ) - задовольнити частково.

2. Визнати дії державного виконавця ВДВС щодо порушення процедури відправлення Постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.11.2024 року по ВП № 76560586 на адресу ОСОБА_1 протиправними.

3. Зобов`язати Новоодеський відділ державної виконавчої служби у Миколаївському районі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса ) (вул. Центральна, 179, місто Нова Одеса, Новоодеський р-н, Миколаївська обл., 56600, ЄДРПОУ 34992415) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) примусово стягнуті кошти в сумі судового збору в розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 коп.) по ВП № 76560586 як зайво стягнуті.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса ) ) (вул. Центральна, 179, місто Нова Одеса, Новоодеський р-н, Миколаївська обл., 56600, ЄДРПОУ 34992415) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 15.04.2025 р.

Суддя Н. В. Лісовська