Рішення від 15.04.2025 по справі 420/4722/25

Справа № 420/4722/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №41365 від 06.02.2025 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області прийняла рішення № 1804 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач не погоджується із зазначеним Рішенням, вважає його необ`єктивним, необґрунтованим, упередженим, такими, що не відповідає господарській діяльності позивача та фактичним обставинам, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

04.03.2025 року від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитноконвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та вищезазначену податкову інформацію, рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ТОВ «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» вперше включено до Переліку ризикових платників податків згідно рішення про відповідність платника податку від 06.02.2025 № 41365 (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165), яке направлено через електронний кабінет платника. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Контролюючим органом встановлено: 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 12 постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку, а саме ТОВ «АЛЬДЕРАН» (код ЄДРПОУ 43153686); 13 придбання товарiв (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку, а саме: ТОВ «ГАЛИЧИНА-ТАБАК» (код ЄДРПОУ 36497264), ТОВ «ГЛОБАЛ ТАБАККО» (код ЄДРПОУ 44624498), ТОВ «РТ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44341277), ТОВ «МОЛКОМ» (код ЄДРПОУ 43105577), ТОВ «ЦУКРОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 37837905), ПП «ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ «РІО-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37656479), ТОВ «ТОРГОГРАД» (код ЄДРПОУ 43735799). Також, у актуальному рішенні зазначено коди податкової інформації стосовно ТОВ «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА»: 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 12 постачання товарiв (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку, а саме ТОВ «АЛЬДЕРАН» (код ЄДРПОУ 43153686); 13 придбання товарiв (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку. Окрім того, актуальним рішенням зазначено, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Контролюючим органом встановлено та в рішенні комісії зазначено, що в період з 28.10.2023 по 28.01.2025 здійснювалось придбання товару (послуг) у ризикових суб`єктів господарювання ТОВ «РТ ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 44341277), ТОВ «МОЛКОМ» (код ЄДРПОУ 43105577), ТОВ «ЦУКРОВИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 37837905), ПП «ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ «РІО-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37656479), ТОВ «ТОРГОГРАД» (код ЄДРПОУ 43735799), а також реалізація товарів (послуг) в період з 24.05.2023 по 31.12.2024 на ризикового суб`єкта господарювання: ТОВ «АЛЬДЕРАН» (код ЄДРПОУ 43153686). Необхідно зазначити, що оскаржуване рішення від 20.01.2025 № 16716 відповідає вимогам та змісту додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. N 1428).

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» (далі ТОВ «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА») зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31.07.2017 року за номером запису 15561020000063258.

Основним видом діяльності ТОВ «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» є за КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

06.02.2025 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 41365 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку .

У графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано на операції придбання/постачання, період здійснення господарської операції, код УКТЗЕД ризикової операції, та податковий номер платника податку, задіяного в ризикових операціях, а саме:

Придбання у період з 10.08.2024 по 06.02.2025, УКТЗЕД - 2402209020, платник податку 36497264; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, - 03.08.2023;

Придбання у період з 10.08.2024 по 06.02.2025, УКТЗЕД - 2402209020, платник податку 44624498; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, - 17.06.2024;

Постачання у період з 10.08.2024 по 06.02.2025, код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова 1701, платник податку 41489627, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, - 15.05.2024.

Крім того у графі «ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку» зазначено наступне: подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Придбання в період з 28.10.2023 по 28.01.2025 товар (послуг) у ризикових СГ ТОВ"РТ ІНВЕСТ"(44341277), TOB МО ЛК ОМ (43105517), ТОВ "ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" (37837905), ПП "ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКА ТОРГОВА КОМПАНІЯ "РІО-ПЛЮС" (37656479), ТОВ ТОРГОГРАД (43735799); реалізація в період з24.05.2023 по 31.12.2024 наризикового СГ: ТОВ "АЛЬДЕРАН" (43153686) розрахунковий документ.

Вважаючи рішення про відповідність ТОВ «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» критеріям ризиковості платника податку, протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Стаття 61 Податкового кодексу України надає визначення податкового контролю та повноважень органів державної влади щодо його здійснення.

Згідно п. 61.1, п. 61.2 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Способи здійснення податкового контролю визначені у статті 62 Податкового кодексу України.

Згідно п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом:

62.1.1. ведення обліку платників податків;

62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Отримання податкової інформації контролюючими органами здійснюється у порядку, передбаченому статтею 73 Податкового кодексу України.

Обробка та використання податкової інформації здійснюється у порядку, передбаченому статтею 74 Податкового кодексу України, а саме:

74.1. Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

74.3. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165 у редакції від 08.07.2023, чинній на момент ухвалення оскаржуваного рішення).

Згідно п. 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування

Пункт 4 Порядку № 1165 визначає, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

У свою чергу, пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Висновки суду.

Судом встановлено, що ТОВ «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.02.2025 року № 41365.

Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд звертає увагу на те, що критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції. При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле "податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)".

Так, підставою для прийняття оскаржуваних рішень визначено таку податкову інформацію:

- 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку .

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення, суд зазначає, що виходячи із системного аналізу норм Порядку № 1165, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року у справі 640/6130/20.

Із змісту оскаржуваного рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.02.2025 року № 41365 слідує, що воно прийняте на підставі аналізу господарських операцій.

Дослідивши оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, судом установлено, що контролюючим органом порушено процедуру прийняття вказаного рішення.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.

Тобто рішення прийнято з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправними.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20, від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20 вказав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Так, зі змісту спірного рішення встановлено, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю.

Тобто, рішення прийняте з порушенням процедури, встановленої нормами чинного законодавства, а тому є протиправним.

Крім того, суд зазначає, що у формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Проте, до матеріалів справи Головне управління ДПС в Одеській області на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення не надано податкової інформації, передбаченої пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також не повідомлено відомостей щодо того, в якому виді така інформація існувала на час прийняття Комісією спірного рішення.

Згідно з пунктами 44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Між тим, податковий орган при перевірці позивача на критерії ризиковості не звертався із запитами до позивача та не вчиняло жодних дій для підтвердження отриманої інформації, а лише обмежився узагальненою інформацією з баз даних ДПС.

Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд неодноразово в своїх постановах наголошував, що податкова інформація не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарських операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг і не є безперечним доказом на підтвердження доводів податкової інспекції про нереальність/безтоварність господарських операцій. Податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень. Процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 18 березня 2024 року у справі № 480/1798/22.

Таким чином, оскаржуване рішення прийнято лише у зв`язку з наявною податковою інформацією, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що у свою чергу свідчить про порушення податковим органом вимог Порядку №1165 в частині встановленої послідовності прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якому має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Верховний суд у постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.

Згідно із встановленою Порядком №1165 формою рішення про відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), якщо воно приймається з підстави, визначеної у пункті 8 Критеріїв, то податкова інформація розшифровується, що є логічно-послідовним з огляду на те, що інші критерії є зрозумілими та не потребують розшифровки.

Враховуючи те, що збір податкової інформації, відповідно до статті 72 ПК України, є різноманітним, а сама інформація є об`ємною, зазначення в рішенні Комісії підстави його прийняття має бути чітким, що надаватиме платнику податків можливість визначитися з переліком документів для надання Комісії на спростування вказаного рішення, а у разі неприйняття позитивного для платника рішення - оскаржити його з наведенням відповідних мотивів.

Також, у спірному рішенні Комісії від 06.02.2025 року № 41365, у графі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» зазначено:

- тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 28.12.2023 по 25.06.2024, код УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8471, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 43267617, дата включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості 05.02.2021;

- тип операції - придбання у період з 10.08.2024 по 06.02.2025, УКТЗЕД - 2402209020, платник податку 36497264; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, - 03.08.2023;

- тип операції - придбання у період з 10.08.2024 по 06.02.2025, УКТЗЕД - 2402209020, платник податку 44624498; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, - 17.06.2024;

- тип операції - постачання у період з 10.08.2024 по 06.02.2025, код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова 1701, платник податку 41489627, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, - 15.05.2024.

Тож очевидним є факт відсутності в оскаржуваному рішенні конкретики щодо суті ризиковості, пояснень чому господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» є ризиковою, вказівки на конкретну ризикову операцію та/або податкову накладну платника, в якій були зафіксовані такі операції.

Відповідачем також не надано доказів того, що ТОВ «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» задіяне у проведенні ризикових операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для прийняття певного рішення, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи контролюючим органом не доведено правомірність прийняття спірного рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №41365 від 06.02.2025 року, як такого, що прийняте без дотримання вимог законодавства, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд вважає, що такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що при прийнятті рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідач діяв всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 9, 14, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» (вул. Виноградна, буд. 1, смт. Авангард, Одеська область, 67806, код ЄДРПОУ 41489627) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №41365 від 06.02.2025 року про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР КОМПАНІ ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 41489627) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко