Ухвала

від 11.04.2025 по справі 520/7062/25

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2025 р. № 520/7062/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр освіти «Оптіма», Освітнього омбудсмена України (Служби освітнього омбудсмена), Міністерства освіти і науки України, Відділу освіти Харківської районної державної адміністрації, Комунального заклад «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр освіти «Оптіма» про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

1. Визнати протиправною відмову комунального закладу «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, який здійснює публічно-владні управлінські функції на виконання делегованих державою повноважень щодо забезпечення права на здобуття загальної середньої освіти, - стосовно переведення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ТОВ «Центру освіти «Оптіма»;

2. Визнати протиправною бездіяльність комунального закладу «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, який здійснює публічно-владні управлінські функції на виконання делегованих державою повноважень щодо забезпечення права на здобуття загальної середньої освіти, яка полягає у не переведенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ТОВ «Центру освіти «Оптіма».

3. Зобов`язати комунальний заклад «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, який здійснює публічно-владні управлінські функції на виконання делегованих державою повноважень щодо забезпечення права на здобуття загальної середньої освіти, упродовж одного робочого дня з дня отримання судового рішення:

- погодити заяву про переведення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ТОВ «Центр освіти «Оптіма»;

- видати наказ про відрахування учня Солоницівського ліцею №3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для переведення його до іншого закладу освіти - ТОВ «Центр освіти «Оптіма»;

- видати наручно або надіслати поштою цінною кореспонденцією з описом вкладення батьку ОСОБА_1 наказ про відрахування учня і особову справу учня Солоницівського ліцею №3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для його подальшого зарахування до іншого закладу освіти - ТОВ «Центр освіти «Оптіма».

5. Визнати протиправною (незаконною) бездіяльність комунального закладу «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, Відділу освіти Харківської районної державної адміністрації, Міністерства освіти та науки України, Освітнього омбудсмена України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що полягала у тривалому незабезпеченні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 права на освіту.

6. Стягнути солідарно з комунального закладу «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, Відділу освіти Харківської районної державної адміністрації, Міністерства освіти та науки України, Освітнього омбудсменом України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на захист інтересів якого діє його батько ОСОБА_1 , - завдану моральну шкоду у розмірі 200 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що комунальним закладом «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради протиправно не забезпечено право на здобуття загальної середньої освіти, а саме: - щодо переведення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ТОВ «Центру освіти «Оптіма», погодження заяву про переведення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ТОВ «Центр освіти «Оптіма»; - видання наказу про відрахування учня Солоницівського ліцею №3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для переведення його до іншого закладу освіти - ТОВ «Центр освіти «Оптіма»; - видання наручно або надіслання поштою цінною кореспонденцією з описом вкладення батьку ОСОБА_1 наказ про відрахування учня і особову справу учня Солоницівського ліцею №3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для його подальшого зарахування до іншого закладу освіти - ТОВ «Центр освіти «Оптіма». Також наголосив на протиправній (незаконною) бездіяльність комунального закладу «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, Відділу освіти Харківської районної державної адміністрації, Міністерства освіти та науки України, Освітнього омбудсмена України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що полягала у тривалому незабезпеченні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 права на освіту.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви суд приходить до висновку, що вказані позовні вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Так, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно з пунктом 5 частини першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Отже, участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Отже, публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Публічно-правові відносини можна визначити як врегульовані правом суспільні відносини, що складаються в процесі здійснення державою, її органами та посадовими особами, іншими суб`єктами владних повноважень. Публічне право є певним чином функціонально-структурною підсистемою права, яка виражає державні, міждержавні і суспільні відносини. До предмета правового регулювання публічним правом належать такі об`єкти: побудова і функціонування держави та її інститутів; інститути громадянського суспільства; механізм і рівні самоврядування; засади правової системи, правотворчості і правозастосування; принципи, норми та інститути міждержавних відносин і міжнародних організацій.

У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов`язаних із соціальними виплатами" від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 475 зазначається, що головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура.

Суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб`єктного складу участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб`єкта владних повноважень.

У постанові Верховного суду України від 14.12.2016 року у справі №6-2554цс16 суд вказав, що аналіз статті 15 ЦПК України та статті 17 КАС України (в редакції, які діяли до 15.12.2017 року) дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір.

Отже, загальними критеріями для того, щоб визначити за спірними правовідносинами адміністративну юрисдикцію, є суб`єктний склад сторін (однією із сторін повинен бути суб`єкт владних повноважень) та предмет спору відповідно до природи спірних правовідносин (наявність публічно-правових відносин між сторонами під час виконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій на основі законодавства, тобто при реалізації цим суб`єктом своїх владних функцій та повноважень, визначених законодавством). Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.

Окрім того, вирішальну роль у віднесенні спору до однієї з правових юрисдикцій відіграє підстава його виникнення та те, за захистом яких саме прав особа звернулась до суду.

Розглядаючи позовні вимоги до відповідача - комунального заклад «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради щодо визнання протиправною відмову комунального закладу «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, який здійснює публічно-владні управлінські функції на виконання делегованих державою повноважень щодо забезпечення права на здобуття загальної середньої освіти, - стосовно переведення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ТОВ «Центру освіти «Оптіма»; визнання протиправною бездіяльність комунального закладу «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, який здійснює публічно-владні управлінські функції на виконання делегованих державою повноважень щодо забезпечення права на здобуття загальної середньої освіти, яка полягає у не переведенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ТОВ «Центру освіти «Оптіма»; зобов`язання комунальний заклад «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, який здійснює публічно-владні управлінські функції на виконання делегованих державою повноважень щодо забезпечення права на здобуття загальної середньої освіти, упродовж одного робочого дня з дня отримання судового рішення: - погодити заяву про переведення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ТОВ «Центр освіти «Оптіма»; - видати наказ про відрахування учня Солоницівського ліцею №3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для переведення його до іншого закладу освіти - ТОВ «Центр освіти «Оптіма»; - видати наручно або надіслати поштою цінною кореспонденцією з описом вкладення батьку ОСОБА_1 наказ про відрахування учня і особову справу учня Солоницівського ліцею №3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для його подальшого зарахування до іншого закладу освіти - ТОВ «Центр освіти «Оптіма»; визнання протиправною (незаконною) бездіяльність комунального закладу «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, що полягала у тривалому незабезпеченні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 права на освіту, суд зазначає, що комунальний заклад «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради хоча і реалізує публічні інтереси держави під час здійснення освітнього процесу, однак не є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України, не є органом управління освітою та не здійснює функцій суб`єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, а учень зазначеного ліцею не є посадовою чи службовою особою суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №420/3453/19.

Отже, спір в даній частині підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а оскільки спір між сторонами не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом, оскільки відповідач - комунальний заклад «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради у спірних правовідносинах не належить до суб`єктів владних повноважень, які виконують відповідні владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта цих відносин.

Щодо позовних вимог, в частині визнання протиправною (незаконною) бездіяльність Відділу освіти Харківської районної державної адміністрації, Міністерства освіти та науки України, Освітнього омбудсмена України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що полягала у тривалому незабезпеченні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 права на освіту, суд зазначає, що згідно з частинами першою, шостою статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Положенням цієї процесуальної норми кореспондують правила частини першої статті 172 КАС України про те, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Водночас в частині четвертій статті 172 КАС України встановлено заборони об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких закон встановлює особливості порядку їх розгляду. Зокрема, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено.

За пунктом 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

За таких обставин, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви.

Керуючись п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр освіти «Оптіма», Освітнього омбудсмена України (Служби освітнього омбудсмена), Міністерства освіти і науки України, Відділу освіти Харківської районної державної адміністрації, Комунального заклад «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр освіти «Оптіма» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов