Рішення

від 14.04.2025 по справі 580/6124/21

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року справа № 580/6124/21 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П.,

розглядаючи у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Капрі-Трейд до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Капрі-Трейд (вул. М.Залізняка, 138, м. Черкаси, далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.05.2021 №4375/2300070110, №4377/2300070110, №4381/2300070110, №4391/2300070110;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.2021 №4326/2300070110;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 26.05.2021 №4329/2300070110.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства України, оскільки відсутні обставини, які можуть вказувати на нікчемність договорів про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей, укладених між позивачем та ДО Комбінат Трикутник Державного агентства резерву України, до повноважень контролюючого органу не входить право оцінювати наявність чи відсутність виробничої необхідності в укладенні тих чи інших договорів, оцінювати істотність такої виробничої необхідності, оскільки всі ці критерії охоплюються принципом самостійності, здійснення підприємницької діяльності. Також позивачем зазначено, що річний дохід позивача від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищував 150 мільйонів гривень, а обсяг операцій платника податків з нерезидентом FICOSOTA LTD (Республіка Болгарія, Шумен), визначений за правилами бухгалтерського обліку, в перевіряємий періоді не перевищував 10 мільйонів гривень, то зазначена операція не підпадає під визначення контрольованої операції, тому позивачем проведений розрахунок по зазначеній операції, як для контрольованої, для встановлення відповідності цін товарів придбаних у FICOSOTA LTD (Республіка Болгарія, Шумен) за принципом витягнутої руки методом ціни перепродажу, зокрема, шляхом співставлення показників валової рентабельності (код 410) та показників валової рентабельності порівняних неконтрольованих операцій (імпортні операції з придбання подібних товарів), оскільки зазначений метод та розрахунок був рекомендований позивачу для застосування ГУ ДФС в Черкаській області (лист від 22.03.2019 №10141/23-00-14-0416) та використовувався позивачем при поданні звіту по контрольованій операції для встановлення відповідності цін товарів придбаних у вищезазначеного нерезидента з підтвердженням принципу витягнутої руки.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому зазначив, що контролюючим органом під час перевірки ТОВ Капрі-Трейд встановлено, що ДО Комбінат Трикутник Державного агентства резерву України не надавало послуги по зберіганню товару, яке знаходиться на складі за адресою: м. Кропивницький, вул. Євгена Маланюка, 3, а лише надавало послуги оренди складського приміщення за вказаною адресою, оскільки не відповідало за збереження товару, переданого на зберігання, а матеріально-відповідальними особами були виключно працівники позивача, тому позивач в установленому порядку повинен був здійснювати ведення обліку і подання звітності про рух цінностей. Відповідачем зазначено, що складені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних ДО Комбінат Трикутник Державного агентства резерву України податкові накладні про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних не дають позивачу права на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. Також відповідачем зазначено, що позивач у періоді з 1 січня по 24 квітня 2018 року здійснював господарські операції з придбання засобів для догляду за волоссям, мийних засобів не в аерозольній упаковці, дитячих підгузків, тощо, які придбані у нерезидента FICOSOTA, LTD (Республіка Болгарія, Шумен) на загальну суму 4 592 549,98 грн, однак на думку контролюючого органу, зазначені операції з придбання у нерезидента продукції косметичного призначення не відповідають критеріям, визначеним пп. 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п.39.2 ст. 39 ПК України та не є контрольованими, оскільки не перевищують 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків), проте Республіка Болгарія, в якій зареєстрований нерезидент FICOSOTA, LTD у період з 01.01.2018 по 24.04.2018, входила до переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні. Крім того, при проведенні перевірки встановлено, що у періоді, який перевірявся, ТОВ Капрі- Трейд за досягнення певних економічних показників (досягнення встановленого обсягу закупівель) отримувало винагороди, бонуси від наступних нерезидентів: ІПВУП ПКФ Сонца, Республіка Білорусь, Hayat Kimya Sanayi A.S., Туреччина, Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E (Єгипет) на загальну суму 3 078 965,70 грн., однак на суму 615793,14 грн. до складу податкових зобов`язань позивачем не включено , як наслідок, податкові накладні з ПДВ у сумі 615793,14 грн не складені і не реєстровані. Також під час перевірки встановлено порушення вимог п. 176.2 ст.176 ПК України та розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, в частині подання податкових розрахунків за формою №1-ДФ за період, що перевірявся, не у повному обсязі та з помилками.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 26.05.2021 № 4326/2300071316, від 27.05.2021 № 4375/2300070110, № 4377/2300070110, № 4381/2300070110, № 4391/2300070110 та рішення від 26.05.2021 № 4329/2300071316.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області задоволено частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі № 580/6124/21 скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 26 травня 2021 року № 4326/2300071316, рішення ГУ ДПС у Черкаській області про застосування штрафних санкцій від 26 травня 2021 року № 4329/2300071316, податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 27 травня 2021 року № 4391/2300070110 частково на суму штрафних санкцій в розмірі 8 160,00 грн, податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Черкаській області від 27 травня 2021 року № 4377/2300070110 частково на суму 12 425,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 10 031,00 грн та за штрафними санкціями на суму 2 485,00 грн та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ТОВ Капрі-Трейд в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі № 580/6124/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 580/6124/21 скасовано в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області від 27.05.2021 № 4375/2300070110, № 4377/2300070110 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 578 804,00 грн (в тому числі за податковим зобов`язанням 462 952,00 грн та за штрафними санкціями 115 761,00 грн), № 4381/2300070110, № 4391/2300070110 частково на суму штрафних санкцій в розмірі 3060,00 грн, а справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі № 580/6124/21 залишити без змін.

У вказаній постанові Верховним Судом зазначено, що судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки доводам та доказам контролюючого органу, що зміст наданих позивачем до перевірки первинних документів, зокрема, акти прийому-передачі, не розкривають обсяг переданих на зберігання товарно-матеріальних цінностей, тобто - акти як первинні документи не дають можливості ідентифікувати зміст та обсяг посвідченої ним господарської операції (відсутні одиниці виміру) та не підтверджують факт передачі товарів на зберігання та, відповідно, отримання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей від ДО Комбінат Трикутник протягом перевіряємого періоду, переміщення товарно-матеріальних цінностей тощо.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій не було надано належної оцінки доводам контролюючого органу щодо того, що договори укладені між позивачем та ДО Комбінат Трикутник не передбачали умов відповідальності зберігача за втрату чи пошкодження відповідних товарно-матеріальних цінностей, тоді як відповідальність покладалась на трудовий колектив позивача відповідно до договорів про колективну відповідальність.

Крім того, судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено зібрані у справі докази у їх сукупності, не надано належної оцінки обставинам вчинення вказаних господарських операцій позивача та висновків контролюючого органу, що стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Зазначене також стосується і висновків судів попередніх інстанцій щодо господарських операцій позивача з нерезидентами Hayat Kimya Sanayi A.S., Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E. та ІПВУП ПКФ Сонца.

Ухвалою суду від 30.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 06.11.2024 постановлено здійснити розгляд справи № 580/6124/21 за правилами загального позовного провадження.

Усною ухвалою суду від 18.03.2025 постановлено здійснювати розгляд справи в письмову провадженні.

Відповідачем до суду надано письмові пояснення, в яких представник відповідача зазначив, що акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей не містять конкретних дат, лише зазначено рік. Акти прийому-передачі не розкривають обсяг переданих на зберігання товарно-матеріальних цінностей, тобто акти як первинні документи не дають можливості ідентифікувати зміст та обсяг посвідченої ним господарської операції (відсутні одиниці виміру) та не підтверджують факт передачі товарів на зберігання та, відповідно, отримання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей від ДО "Комбінат "Трикутник" Державного агентства резерву України" протягом 2017 року - 9 місяців 2020 року, а тому немає підстав для включення до витрат вартості зазначених послуг.

У бухгалтерському обліку ТОВ "Капрі-Трейд" відобразило господарські операції з отримання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей від ДО "Комбінат "Трикутник" Державного агентства резерву України" на бухгалтерському рахунку 6312 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками". Станом на 01,01.2017 по рахунку 6312 рахується кредиторська заборгованість у сумі 29040 грн, за період з 01.01.2017 по 30.09.2020 отримано послуг по зберіганню на загальну суму 1593119,99 грн, у т.ч. ПДВ - 265519,99 грн, розрахунки проведено через розрахунковий рахунок на суму 1661160 грн, станом на 30.09.2020 заборгованість - відсутня.

Крім того, договори про колективну матеріальну відповідальність працівників, які укладені між ТОВ "Капрі-Трейд" і членами колективу складу ТОВ "Капрі-Трейд" вказані умови договорів свідчать про повну колективну матеріальну відповідальність саме працівників ТОВ "Капрі-Трейд" за збереження товару на складі, що знаходиться за адресою: м. Кропивницький, вул. Є. Маланюка, буд. 3 і про відсутність відповідальності за збереження товару ДО "Комбінат "Трикутник" Державного агентства резерву України", як Зберігача товару.

Таким чином, викладене свідчить, що ДО "Комбінат "Трикутник" Державного агентства резерву України" не надавало послуги по зберіганню товару, яке знаходиться на складі за адресою: м. Кропивницький, вул. Євгена Маланюка, 3, а надавало послуги оренди складського приміщення за вказаною адресою. Саме тому, ДО "Комбінат "Трикутник" Державного агентства резерву України" й не відповідало за збереження товару, переданого на "зберігання", матеріально-відповідальними особами були працівники ТОВ "Капрі-Трейд". На складі здійснювався рух товару, а саме: прийом, відпуск, товару. Керівник Колективу

TOB "Капрі-Трейд" в установленому порядку повинен був здійснювати ведення обліку і подання звітності про рух цінностей (п.3.1 р. 3 договору).

Також представник відповідача зазначив, що операції придбання продукції косметичного призначення у "FICOSOTA, LTD" (Республіка Болгарія, Шумен) не відповідають критеріям, визначеним пп.39.2.1.7. пп.39.2.1. п.39.2 ст.39 ПК України та не є контрольованими, оскільки не перевищують 10 млн. грн (за вирахуванням непрямих податків), проте Республіка Болгарія в якій зареєстрований нерезидент "FICOSOTA, LTD" у період з 01.01.2018 по 24.04.2018, входила до переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затвердженому Постановою №1045.

Позивачем подано до суду пояснення, в яких представником зазначено, що відповідно до пп. 39.2.1.2 п, 39:2 ст.39 ПК України, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України, встановлено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, ідо втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 № 977. Республіка Болгарія включена до переліку держав (територій), відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України Переліку № 1045, згідно з п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПК України. Тобто, вказані експортні господарські операції було здійснено позивачем з нерезидентом, який включений до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 977». ТОВ «Капрі-Трейд» згідно з дистрибуційним контрактом від 31.12.2016 №01/17 здійснювало придбання продукції косметичного призначення у постачальника-нерезидента «FICOSOTA, LTD» (Республіка Болгарія, Шумен), за яким у періоді з 1 січня по 24 квітня 2018 року здійснювалися господарські операції з придбання засобів для догляду за волоссям, мийних засобів не в аерозольній упаковці, дитячих підгузків, тощо у нерезидента на загальну суму 4 592 549.98 грн. Загальний річний дохід позивача не перевищував 150 мільйонів, що підтверджується даними Акта перевірки та визнається сторонами.

Первинні документи, поданні ТОВ «Капрі-Трейд», дають можливість визначитися з їх суттю, змістом та обсягом, ідентифікувати учасників та перевірити правильність відображення операцій в податковому обліку, а відтак, останнім подана вся необхідна первинна документація та інші докази на підтвердження реальності господарських операцій, а також того, що укладені угоди мали на меті настання дійсних правових наслідків, що обумовлені ними. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не надано доказів та не зазначено обставин, які б свідчили про наміри сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів, або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

В період з 25.02.2021 по 25.03.2021 посадовими особами ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Капрі-Трейд з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2020 з урахуванням п. 102.1 ст. 102 ПК України, з правильності обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2020, за результатами якої складено акт від 15.04.2021 № 2791/23-00-07-0105/32268429, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, п. 2.1, п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1, 138.2 ст. 138, абз. 140.5.4. п. 140.5 ст. 140 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 664 344,00 грн; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.2, 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 187.8 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1-200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 472 983,00 грн; п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого не зареєстровано ЄРПН податкові накладні з податком на додану вартість в сумі 1 182 522,46 грн; п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 б ст. 176 ПК України, в результаті чого подано податкові розрахунки за формою № 1-ДФ з помилками та не повною інформацією за 1-4 квартал 2017 року, 1-2 квартал 2018 року; п. 63.3 ст. 63 ПК України, абз. 1 п. 8.4 розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в результаті чого не подано 11 повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП; п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 5, 13 ст. 8, ч. 2 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в результаті чого несвоєчасно нараховано єдиний внесок.

На підставі вказаних висновків акта перевірки від 15.04.2021 № 2791/23-00-07-0105/32268429, ГУ ДПС у Черкаській області прийнято: податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 4391/2300070110, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 11 220,00 грн за неподання до контролюючого органу 11 повідомлень за формою № 20-ООП; податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 4381/2300070110, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 453 621,71 грн за не реєстрацію податкових накладних внаслідок заниження податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 197 086,00 грн у зв`язку з ненарахуванням податкових зобов`язань в повному обсязі при отриманні від продавця-нерезидента винагороди у грошовій формі (бонусу) у зв`язку з досягнення відповідних показників; податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 4377/2300070110, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 591 229,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 472 983,00 грн та за штрафними санкціями 118 246,00 грн, оскільки: позивачем занижено податкові зобов`язання на загальну суму 197 086,00 грн внаслідок ненарахування податкових зобов`язань в повному обсязі при отриманні від продавця-нерезидента винагороди у грошовій формі (бонусу) у зв`язку з досягнення відповідних показників; завищено податковий кредит в результаті не підтвердження операцій з отримання послуг по зберігання ТМЦ від ДО Комбінат Трикутник; завищення податкового кредиту на загальну суму 437,00 грн у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують фактичне надання послуг по зберіганню матеріальних цінностей в серпні 2018 року на загальну суму 2 622,20 грн; завищено податковий кредит на загальну суму 9 486,00 грн по товарам, послугам, придбання яких не підтверджено зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними; завищено податковий кредит на загальну суму 454,00 грн, в результаті невірного перенесення значення цього показника в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2017 року на 454,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 27.05.2021 № 4375/2300070110, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 807 765,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 664 344,00 грн та за штрафними санкціями 143 421,00 грн: внаслідок утримання з суми бонусів суми ПДВ занижено доходи при їх отриманні на суму 985 435,00 грн; завищено витрати на збут на вартість послуг по зберіганню ТМЦ від ДО Комбінат Трикутник, фактичне здійснення яких не підтверджено первинними бухгалтерськими документами на суму 1 327 600,00 грн; не збільшено фінансовий результат по оподаткуванню на суму 1 377 765,00 грн в результаті проведення операцій придбання товару у нерезидента FICOSOTA, LTD; податкове повідомлення-рішення від 26.05.2021 № 4326/2300071316, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1 020,00 грн за подання з порушенням в частині повноти та достовірності відображення інформації в податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за період з 01.01.2017 по 30.09.2020; рішення про застосування штрафних санкцій від 26.05.2021 № 4329/2300071316, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 118,97 грн внаслідок донарахування своєчасно не нарахованого Єдиного внеску на суму 594,85 грн за квітень 2019 року.

Вказані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 13.07.2021 № 15983/6/99-00-06-01-01-066 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірні рішення відповідача залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України (далі Кодекс 2755) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначає заходи, що вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу № 2755 платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з положеннями пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У відповідності до положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу вказаних положень податкового законодавства вбачається, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового документального підтвердження сум податкового кредиту, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, так само характеризує і податковий облік.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Крім того, при вирішенні податкових спорів Суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

У справі, що розглядається судами встановлено та зазначено, що контролюючий орган дійшов висновку про не підтвердження первинними бухгалтерськими документами отримання позивачем від ДО Комбінат Трикутник послуг зі зберігання товарно-матеріальних цінностей.

Так, судом встановлено, що між ДО Комбінат Трикутник (зберігач) та ТОВ Капрі-Трейд (поклажодавець) укладено договір № 2 від 30.12.2016 про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей, який в подальшому переукладався 29.12.2017 за № 2, 29.12.2018 за № 1 та 28.12.2019 за № 1, за умовами якого зберігач зобов`язується надавати платні послуги по зберіганню ТМЦ на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 586 від 23.04.2003, а поклажодавець зобов`язується оплачувати надані зберігачем послуги. Так, зокрема, зберігач зобов`язується забезпечувати силами відомчої воєнізованої охорони охорону складських приміщень, в яких зберігаються ТМЦ поклажодавця, а поклажодавець зобов`язується, в тому числі, в межах строків, визначених договором, щомісячно сплачувати зберігачу вартість наданих послуг і самостійно вести облік матеріальних цінностей матеріально-відповідальною особою поклажодавця.

З метою підтвердження фактичного виконання умов вказаних договорів та отримання послуг зі зберігання матеріальних цінностей, позивачем подано до матеріалів справи копії актів здачі-приймання робіт, податкові декларації з ПДВ за період 2017-2020 років в додатку 5 Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) наявна інформація про оплату послуг ДО Комбінат Трикутник по коду ЄДРПОУ 14373288 (ІПН 143732811233), товарно-транспортними накладними по навантаженню та розвантаженню товарно-матеріальних цінностей за адресою 25000, м. Кропивницький, вул. Є.Маланюка, 3, інвентаризаційними відомостями по складу, інвентаризаційними описами запасів, що зберігаються у м. Кропивницткий, вул. Є.Маланюка, 3, відомостями наявності товарно-матеріальних цінностей на складі, сформовані за участі представника ДО Комбінат Трикутник. Рух товару у розрізі складів підтверджується поданими до матеріалів справи копіями відомостей по рахункам товариства за спірний період.

Суд зазначає, що позивачем долучено до матеріалів справи розшифровки до Актів прийому передачі товарно-матеріальних цінностей до договорів про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей, що були підписані між сторонами та які конкретизують перелік товарно-матеріальних цінностей, що фактично передані на зберігання та повернуті зі зберігання, а саме:

- копію розшифровки від 30.12.2016 року до Акту прийому-передачі товарноматеріальних цінностей до договору про надання послуг по зберіганню товарноматеріальних цінностей № 2 від 30.12.2016 року;

- копію Акту прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 31.12.2017 року до договору про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей № 2 від 30.12.2016 року з розшифровкою;

- копію розшифровки від 01.01.2018 року до Акту прийому-передачі товарноматеріальних цінностей до договору про надання послуг по зберіганню товарноматеріальних цінностей № 2 від 29.12.2017 року;

- копію Акту прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 31.12.2018 року до договору про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей № 2 від 29.12.2017 року з розшифровкою;

- копію розшифровки від 01.01.2019 року до Акту прийому-передачі товарноматеріальних цінностей до договору про надання послуг по зберіганню товарноматеріальних цінностей № 1 від 29.12.2018 року;

- копію Акту прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 31.12.2019 року до договору № 1 про надання послуг по зберіганню товарно-матеріальних цінностей від 29.12.2018 року з розшифровкою;

- копію розшифровки від 01.01.2020 року до Акту прийому-передачі товарноматеріальних цінностей до договору № 1 про надання послуг по зберіганню товарноматеріальних цінностей від 29.12.2019 року.

Суд зазначає, що вказані вище розшифровки до актів прийому передачі матеріальних цінностей на зберігання та з зберігання, укладені між ТОВ «Капрі-Трейд» та ДО «Комбінат «Трикутник», в сукупності з документами, які були наданні позивачем разом з позовною заявою, а саме копіями договорів, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з січня 2017 р. по вересень 2020 р., податковими накладними підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які достовірно відображені у бухгалтерському обліку і є підставою для формування податкового кредиту.

Складені акти прийому-передачі матеріальних цінностей разом з розшифровками до них містять обов`язкові реквізити - назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, як того вимагає стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд зазначає, що доводи відповідача наведені в поясненнях, що надані під час нового розгляду справи, жодним чином не спростовують реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом ДО «Комбінат «Трикутник», та відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цій частині. При цьому відповідач при формуванні таких висновків не застосовує підхід «превалювання суті над формою».

Первинні документи, поданні ТОВ «Капрі-Трейд», дають можливість визначитися з їх суттю, змістом та обсягом, ідентифікувати учасників та перевірити правильність відображення операцій в податковому обліку, а відтак, останнім подана вся необхідна первинна документація та інші докази на підтвердження реальності господарських операцій, а також того, що укладені угоди мали на меті настання дійсних правових наслідків, що обумовлені ними.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в наданих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не надано доказів та не зазначено обставин, які б свідчили про наміри сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів, або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування.

Крім того, Головним управлінням ДПС у Черкаській області в частині висновку про нереальність господарських операцій щодо зберігання майна жодним чином не спростовано презумпцію правомірності правочину, а саме відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 12.09.2024 року у даній справі доцільно наголосив, що наявність договорів про колективну матеріальну відповідальність працівників ТОВ «КапріТрейд» від 23.01.2017 № 01-17, від 07.11.2017 № 11-17, від 01.06.2020 № 2 не змінюють природу взаємовідносин між позивачем та його контрагентом у межах цих правовідносин. Оскільки відповідальність зберігача на загальних підставах за втрату (нестачу) або пошкодження речі встановлено ст. 950 Цивільного кодексу України, тобто в силу закону, тому саме по собі укладення договорів про колективну матеріальну відповідальність працівників не може змінювати та (або) підміняти порядок відповідальності встановлений Цивільним кодексом України.

Щодо господарських операцій позивача з нерезидентами Hayat Kimya Sanayi A.S., Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E. та ІПВУП «ПКФ Сонца», суд ззаначає таке.

Судом встановлено, що ТОВ Капрі-Трейд згідно з дистрибуційним контрактом від 31.12.2016 № 01/17 здійснювало придбання продукції косметичного призначення у постачальника-нерезидента FICOSOTA, LTD (Республіка Болгарія, Шумен).

На умовах вказаного контракту в період з 01.01.2018 по 24.04.2018 позивачем придбано у нерезидента товари (засоби для догляду за волоссям, мийні засоби не в аерозольній упаковці, дитячі підгузки тощо) на загальну суму 4 592 549,98 грн, з якою позивачем було сплачено податки, збори та інші обов`язкові платежі.

Судом встановлено, що в період здійснення господарських операцій з придбання позивачем у постачальника-нерезидента FICOSOTA, LTD (Республіка Болгарія, Шумен) товарів, річний дохід ТОВ Капрі-Трейд від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищував 150 мільйонів гривень, а обсяг операцій платника податків з нерезидентом FICOSOTA, LTD (Республіка Болгарія, Шумен), визначений за правилами бухгалтерського обліку, в спірному періоді не перевищував 10 мільйонів гривень.

У період з 01.01.2017 по 30.09.2020 позивач надавав послуги нерезидентам Hayat Kimya Sanayi A.S. за договорами № 001 від 23.05.2016, від 01.07.2016, Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E. за договорам № 001 від 24.04.2018 , від 01.11.2018 та ІПВУП ПКФ Сонца за контрактом №27/02-2013 від 27.02.2013, місце постачання яких визначено на митній території України.

Відповідно до п. 2.8. Додаткової угоди від 01.07.2016 № 3 до Договору від 23.05.2016 № 001, укладеного між позивачем та Hayat Kimya Sanayi A.S., Хаят сплачує додаткову винагороду Дистриб`ютору за продаж товару компанії на всій території України. Вартість винагороди за звітний місяць визначається згідно з виставленим рахунком. У вартість включаються всі податки і збори, що діють на території України. Пунктом 2.7. Додаткової угоди № 1 від 01.11.2018 до Договору № 001 від 24.04.2018, укладеного між позивачем з Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E. також передбачено, що Хаят сплачує додаткову винагороду Дистриб`ютору за продаж товару компанії на всій території України. Вартість винагороди за звітний місяць визначається згідно з виставленим рахунком. У вартість включаються всі податки і збори, що діють на території України. Аналогічні умови містить п. 3.12.2 додаткових угод від 30.12.2016 № 35, від 31.05.2017 № 35/1, від 29.09.2017 № 37/1, від 28.12.2018 № 42, від 20.05.2019 №43, від 31.10.2019 № 44/1 до контракту від 27.02.2017 № 27/02-2013, укладеним між позивачем та ІПВУП ПКФ Сонца Республіка Білорусь, відповідно до яких всі податки та збори, які можуть бути утримані з покупця з вказаної суми у відповідності з українським законодавством, вже включені до суми бонусу.

В Акті перевірки, представник відповідача зазначає з посиланням на пп. 14.1.108 п. 14.1. ст. 14 ПК України, що виплата позивачу бонусів за своєю природою є оплатою за маркетингові послуги, місцем постачання маркетингових послуг відповідно до ст. 186.4 ст. 186 ПК України є місце реєстрації постачальника таких послуг, тобто у даному випадку митна території України. Таким чином, на думку податкового органу, у покупця-резидента при отриманні від продавцянерезидента винагороди в грошовій формі (бонусу) у зв`язку з досягненням відповідних показників виникають податкові зобов`язання з ПДВ на суму отриманої винагороди (бонусу).

Однак, виплачені позивачу бонуси не є оплатою за маркетингові послуги, з огляду на таке.

Як вбачається з додаткових угод до Контракту № 27/02-2013 від 27.02.2013, укладеного ТОВ «Капрі-Трейд» з ІПФУП «Парфюмерно-косметическая фабрика «Сонца», а саме додаткової угоди № 35 від 30.12.2016 року, сторонами вирішено викласти п. 3.12.2 контракту в такій редакції: «Продавець виплачує бонуси Покупцю, якщо при виконанні Контракту Покупець виконає всі або частину таких умов: а)» Покупець протягом періоду, починаючи з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року замовить у Продавця и проведе оплату Продавцю за товар на загальну суму: - з вище 30 000 євро та вище: в такому випадку Продавець виплатить Покупцю бонус в розмірі 2,5 % від вартості Товару, оплаченого і відвантаженого Покупцю в період з 01.01.2017 по 31.05.2017. Сума бонуса, визначена даною додатковою угодою, та відображена в Акті, включає всі податки і збори у відповідності з українським законодавством.».

Відповідно до підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Для здійснення маркетингової діяльності підприємство повинно проводити комплексні дослідження ринку, здійснювати аналіз ринку, сегментувати ринок, позиціонувати товар, розробляти маркетинг-мікс (маркетинговий комплекс) тощо.

У той же час, в Акті перевірки не відображена інформація про те, у чому полягають маркетингові послуги, як послуги з організації просування товарів.

В свою чергу, наданні суду договори з постачальниками, мають положення, що бонус виплачується не за маркетингові послуги, а за виконання певного плану купівлі товару на визначено суму.

Отже, отримання/надання маркетингових послуг передбачає наявність двостороннього зобов`язання між сторонами, де одна сторона має зобов`язання надати послуги, інша зустрічний обов`язок оплатити їх. У той же час знижки і бонуси передбачають виключно одностороннє зобов`язання однієї сторони здійснити конкретну дію при належному виконанні іншою стороною договору основного зобов`язання. Додаткова бонусна винагорода, премія або знижка на вартість товару, надана продавцем покупцеві відповідно до умов угоди про купівлю-продаж/ постачання, яка не передбачає виконання зобов`язань щодо надання реальних послуг на користь продавців не може розцінюватись як оплата вартості послуг в сфері маркетингу, операції з надання яких є об`єктом оподаткування ПДВ в розумінні пункту 185.1 статті 185 ПК України.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 квітня 2020 року у справі № 809/483/16, від 10 листопада 2022 року у справі № 160/3806/20.

Судом встановлено, що позивачу в період з 01.01.2017 року до 30.09.2020 року надано послуги, за Договором № 001 від 23.05.2016» від 01.07.2016 з Hayat Kimya Sanayi A.S, Договором № 001 від 24.04.2018» від 01.11.2018 з Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E та Контракту № 27/02-2013 від 27.02.2013 з ІПВУП ПКФ Сонца Республіка Білорусь.

Відповідно до п.2.8. «Дополнительного соглашения №3 к Договору № 001 от 23.05.2016» від 01.07.2016 року з Hayat Kimya Sanayi A.S.: передбачено таке: «Хаят выплачивает дополнительное вознаграждение Дистрибьютору за продажи Товара компании Хаят на всей территории Украины. Стоимость вознаграждения за отчетный месяц определяется согласно выставленного счета. В стоимость включаются все налоги и сборы действующие на территории Украины». Відповідно до п. 2.7. «Дополнительного соглашения №1 к Договору № 001 от 24.04.2018» від 01.11.2018 року з Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E. передбачено таке: «Хаят выплачивает дополнительное вознаграждение Дистрибьютору за продажи Товара компании Хаят на всей территории Украины. Стоимость вознаграждения за отчетный месяц определяется согласно выставленного счета. В стоимость включаются все налоги и сборы действующие на территории Украины».

Аналогічна умова передбачена й за Контрактом з Иностранним производственным унитарным предприятием «Парфюмерно-косметической фабрикой «Сонца» зокрема п.3.12.2. «Дополнительного соглашения №1 к Контракту № 27/02-2013 от 27.02.2013» від 01.11.2018 року», а саме «Все налоги и сборы, которые могут быть удержаны с Покупателя из указанной выше суммы в соответствии с украинским законодательством, уже включены в сумму бонуса...».

Отже з огляду на домовленості сторін у вартість послуги включено розмір податків, що підлягають до вирахування виходячи з суми рахунку (акту наданих послуг), а не нарахуванню на суму наданих послуг, тому висновок податкового органу про самостійне нарахування позивачем суму податку на додану вартість не враховуючи базу оподаткування та недоплату ПДВ в розмірі 94 469,00 грн. не відповідає дійсності.

П. 187.1 с.т187. ПКУ визначено «Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.»

Керуючись зазначеним ТОВ «Капрі-Трейд» зареєстровало в Єдиному реєстрі податкових накладних по послугах отриманих від нерезидентів :Hayat Kimya Sanayi A.S. Турция, Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E. Египет, ІПВУП ПКФ Сонца Республіка Білорусь зведені таблиці наведено в додатках.

Отже, виходячи з зазначених даних ТОВ «Капрі-Трейд» зареєстровало в Єдиному реєстрі податкових накладних по послугах отриманих від нерезидентів :Hayat Kimya Sanayi A.S. Турция, Hayat Egypt Hygienic Products, S.A.E. Египет, ІПВУП ПКФ Сонца Республіка Білорусь за період з 01.01.2017 року до 30.09.2020 року згідно п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу на загальну суму 5 913 055,88 грн, у тому числі ПДВ 985 508,65 грн. ПДВ в повному обсязі включений до податкових зобов`язань.

За таких обставин, суд, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області від 27.05.2021 № 4375/2300070110, № 4377/2300070110 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 578 804,00 грн (в тому числі за податковим зобов`язанням 462 952,00 грн та за штрафними санкціями 115 761,00 грн), № 4381/2300070110, № 4391/2300070110 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами 1-2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області від 27.05.2021 № 4375/2300070110, № 4377/2300070110 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 578 804,00 грн (в тому числі за податковим зобов`язанням 462 952,00 грн та за штрафними санкціями 115 761,00 грн), № 4381/2300070110, № 4391/2300070110.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі-Трейд» сплачений судовий збір в сумі 21848 (двадцять одна тисяча вісімсот сорок вісім) грн. 94 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА