Ухвала

від 08.04.2025 по справі 757/60061/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/60061/24-к Слідчий суддя ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1869/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "БУДІНСДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД" на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року про арешт майна у кримінальному провадженні №42022000000000455 від 14.04.2022,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна.

Накладено арешт, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження майном, що на праві власності належать ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 32658487), на великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, повний перелік яких зазначено в резолютивній частині ухвали.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "БУДІНСДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД" подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що не існує підстав вважати, що майно ТОВ "БУДІНСДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД" відповідає критеріям передбаченим ст.98 КПК України, а в оскаржуваній ухвалі слідчого судді не зазначено на підставі чого зроблено висновок про те, що арештоване майно було об`єктом кримінально протиправних дій та набуте кримінально протиправним шляхом.

Крім того, апелянт зазначає, що жодній посадовій особі ТОВ "БУДІНСДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД" про підозру не повідомлялось, кримінальне провадження відносно юридичної особи не здійснюється.

Представник ОСОБА_6 в судове засідання повторно не прибула, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора ОСОБА_7 , який заперечував проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42022000000000455 від 14.04.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 2 ст. 197-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 254, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 388 КК України, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи групи компаній корпорації «ЮНІГРАН», та інші окремі проросійсько налаштовані громадяни, здійснюють фінансування дії, з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.

У червні 2022 року на майно компаній кінцевим бенефіціарним власником яких був ОСОБА_11 було накладено арешт. Останній, розуміючи, що він є громадянином російської федерації, яка вчиняє збройну агресію проти України, а також те що він підтримував дії керівників держави рф, ОСОБА_11 вчинив дії щодо збереження свого майна. Діючи у власних інтересах

ОСОБА_11 з метою збереження майна та активів компаній, які зареєстровані в Україні та кінцевим бенефіціарним власником яких він є, передав довіреній особі ОСОБА_12 (громадянка Сполученого Королівства) свої частки власності в іноземних компаніях через які він володів товариствами зареєстрованими в Україні.

12.05.2023 Президент України указом № 279/2023 ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про санкції до ОСОБА_13 та ОСОБА_14 - власників компаній-надрокористувачів із групи UNIGRAN.

У подальшому, колишній депутат Броварської міської ради ОСОБА_15 , маючи на меті особисте збагачення, вступив у злочинну змову із ОСОБА_11 , якому запропонував за винагороду для себе, у вигляді частини активів підсанкційних компаній, використати власні зв`язки в державних органах, з метою впливу на осіб уповноважених на виконання функцій держави з метою зняття арештів із активів компаній кінцевим бенефіціарним власником яких був ОСОБА_11 та їх подальшої незаконної перереєстрації на підкотрольні їм товариства. Вказані дії надали б змогу перешкодити державним органам націоналізувати відповідні активи та безперешкодно продовжити використовувати їх для подальшого ведення господарської діяльності ОСОБА_11 спільно із ОСОБА_15 .

У подальшому ОСОБА_15 , за попередньою змовою групою осіб, до складу якої увійшли посадові особи ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД», ТОВ «Малинська видобувна компанія» ТОВ «Юнігран-Сервіс», ТОВ «НОВЕЛ ПРОМ», ТОВ «Мартен Локс», ТОВ «Енкрос», ТОВ «Юні Люкс», ТОВ «Юні Стоун Пленет», ТОВ «Юні Сервіс», ТОВ «ІНТЕРНО СІСТЕМ», ТОВ «Коростенська видобувна компанія», ТОВ «Юнігран», ПрАТ «Пинязевицький кар`єр», АТ «Малинський каменедробильний завод», АТ «Коростенський кар`єр», здійснюючи вплив на осіб уповноважених на виконання функцій держави та зловживання останніми своїми службовими повноваженнями вчинили дії щодо перереєстрації права власності на майно, яким опосередковано могли розпоряджатись особи щодо яких застосовані персональні санкції ( ОСОБА_11 та ОСОБА_16 ) . Зокрема на початку 2024 року активи ТОВ «Юнігран» та ТОВ «Юнігран-Сервіс», в супереч існуючим заборонам, продаються в адресу двох підконтрольних ОСОБА_11 та ОСОБА_15 підприємств - ТОВ «Мартен Люкс» та ТОВ «Енкрос». Посадові особи вказаних товариств, діючи відповідно до спільного узгодженого плану, одразу ж, з метою легалізації незаконно отриманого майна, уклали угоди на продаж усього отриманого майна із заздалегідь визначеними товариствами - ТОВ «Юні Люкс» (45381519), ТОВ «Юні Стоун Пленет» (45234489) та ТОВ «Юні Сервіс» (45374680), кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_15 .

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_17 від 04.12.2024 майно, великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування власником яких є ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 32658487) визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, як таке, що було об`єктом кримінально протиправних дій та набуте кримінально протиправним шляхом.

Згідно відповіді від 26.11.2024 № 29-15/24495 Держпродспоживслужба великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а саме:

-бульдозер марки SHANTUI SD16, заводський номер: НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , 2008 року випуску, свідоцтво № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , дата реєстрації 10.09.2012;

-бульдозер марки Д3-110, заводський номер: 3640, № двигуна НОМЕР_5 , 1989 року випуску, свідоцтво № НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_7 , дата реєстрації 03.09.2019;

-екскаватор гусеничний марки KOMATSU PC290NLC -7K, заводський номер: НОМЕР_8 , № двигуна НОМЕР_9 , 2003 року випуску, свідоцтво: НОМЕР_10 , номерний знак НОМЕР_11 , дата реєстрації 30.12.2015;

-навантажувач марки LG 9561L, заводський номер: НОМЕР_19, номер двигуна: НОМЕР_12 , 2016 року випуску, свідоцтво: НОМЕР_13 , номерний знак: НОМЕР_14 , дата реєстрації 15.11.2016;

-навантажувач фронтальний марки SDLG L956FH, заводський номер: НОМЕР_15 , номер двигуна: НОМЕР_16 , 2018 року випуску, свідоцтво № НОМЕР_17 , номерний знак НОМЕР_18 , дата реєстрації 21.09.2018, на праві власності належать ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 32658487).

28.01.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва накладено арешт, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження майном, що на праві власності належать ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 32658487), на великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а саме:

-бульдозер марки SHANTUI SD16, заводський номер: НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , 2008 року випуску, свідоцтво № НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 , дата реєстрації 10.09.2012;

-бульдозер марки Д3-110, заводський номер: 3640, № двигуна НОМЕР_5 , 1989 року випуску, свідоцтво № НОМЕР_6 , номерний знак НОМЕР_7 , дата реєстрації 03.09.2019;

-екскаватор гусеничний марки KOMATSU PC290NLC -7K, заводський номер: НОМЕР_8 , № двигуна НОМЕР_9 , 2003 року випуску, свідоцтво: НОМЕР_10 , номерний знак НОМЕР_11 , дата реєстрації 30.12.2015;

-навантажувач марки LG 9561L, заводський номер: НОМЕР_19, номер двигуна: НОМЕР_12 , 2016 року випуску, свідоцтво: НОМЕР_13 , номерний знак: НОМЕР_14 , дата реєстрації 15.11.2016;

-навантажувач фронтальний марки SDLG L956FH, заводський номер: НОМЕР_15 , номер двигуна: НОМЕР_16 , 2018 року випуску, свідоцтво № НОМЕР_17 , номерний знак НОМЕР_18 , дата реєстрації 21.09.2018..

Слідчий суддя виходив з того, що наявні достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, та визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, а метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна, може призвести до його приховування, пошкодження, знищення чи відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на великовантажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що належать ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 32658487), врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Посилання представника ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД» на невідповідність арештованого майна критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені слідчим суддею фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що арештоване майно може містити відомості, які можуть бути використані як докази факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Доводи апеляційної скарги те, що про жодній посадовій особі ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД» не повідомлено про підозру, відхиляються колегією суддів, позаяк на даному етапі досудового розслідування вказані доводи не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Зважаючи на викладене та встановлені під час здійснення досудового розслідування обставини, спростовуються доводи апелянта про те, що клопотання прокурора та додані до нього матеріали не містять обставин та посилань на належні та допустимі докази, які б обґрунтовували підозру в тому, що власник майна може сховати, знищити, пошкодити або відчужити майно.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

При цьому, колегія суддів зауважує, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.

У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "БУДІНСДУСТРІЯ-СЕРВІС ЛТД" залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 січня 2025 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

---

ОСОБА_2

Судді:

ОСОБА_3

---

ОСОБА_4

---