Ухвала від 09.04.2025 по справі 761/8453/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №761/8453/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1

апеляційне провадження №11-сс/824/2692/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

представника: ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Гамма» на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2025 року щодо арешту майна у кримінальному провадженні №72024001410000015 від 03 липня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212, частиною першою статті 358 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 липня 2024 року клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт на вилучене майно в ході проведення обшуку за фактичним місцем знаходження та здійснення господарської діяльності ТОВ «ТПК «Гамма» (код ЄДРПОУ 39070617), що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, б. 2, корп. 01, прим. 316 та 317, а саме на: мобільний телефон бірюзового кольору марки XIAOMI; мобільний телефон сріблястого кольору марки MEIZU; мобільний телефон чорно-золотого кольору марки SONY XPERIA; жорсткий диск Apacer p/n: AP120GAS350; жорсткий диск SAMSUNG s/n: S13QJ1KQ405242; системний блок чорного кольору із материнською платою ASUS PSH55-M PRO та двома жорсткими дисками.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_8 в інтересах власника майна ТОВ «ТПК «Гамма» подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Уважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

У мотивування апеляційної скарги зазначає, що директора ТОВ «ТПК «Гамма» ОСОБА_9 не було повідомлено про розгляд справи в суді, розгляд клопотання прокурора відбувся без власника майна, так само не було повідомлено представника ТОВ «ТПК «Гамма» - адвоката ОСОБА_8 .

Вказує, що ОСОБА_9 повністю співпрацювала зі слідством і надала всю необхідну інформацію, детектив мав можливість скопіювати необхідну інформацію під час обшуку без вилучення мобільних телефонів, жорсткого диску Apacer p/n: AP120GAS350; жорсткого диску SAMSUNG s/n: S13QJ1KQ405242; системного блоку чорного кольору із материнською платою ASUS PSH55-M PRO та двома жорсткими дисками.

Посилається на те, що перед початком обшуку детективам повідомили, що зазначені в ухвалі оригінали документів знаходяться у Дніпровському окружному адміністративному суді, що підтверджується відповідними документами, проте всупереч зазначеним фактам слідчими детективами було розпочато обшук.

Також зауважує, що володільця приміщення, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, б. 2, корп. 01, прим. 316 та 317, яке на праві власності належить ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Орбіта» не було повідомлено про обшук.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника власника майна ТОВ «ТПК «Гамма» - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 03 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024001410000015 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212, частиною першою статті 358 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що службові особи ТОВ «ТПК Гамма» (код ЄДРПОУ 39070617) у період часу з 10 жовтня 2022 року по 22 серпня 2023 року за попередньою змовою з невстановленими особами умисно ухилились від сплати митних платежів при імпорті на територію України виробів з металу, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах та підробки невстановленими особами документів, які подавались даним товариством під час митного оформлення.

Під час досудового розслідування встановлено, що ТОВ «ТПК Гамма» (код ЄДРПОУ 39070617) зареєстровано та фактично здійснює свою діяльність за адресою вул. Панікахи, б. 2, корп. 1, прим. 316 та 317, м. Дніпро.

Так, у період часу з 10 жовтня 2022 року по 22 серпня 2023 року ТОВ «ТПК Гамма» оформлено 7 митних декларації щодо імпорту на територію України виробів з металу з кодами УКТЗЕД: 7318158890 (Болти) та 7318169290 (Гайки) загальною вагою 147 тон, на загальну вартість 13 097 513,6 грн, а саме за наступними митними деклараціями: 22UA110140006324U7, 22UA110140006595U2, 22UA209170091993U9, 22UA209170094754U6, 22UA209170099836U0, 23UA209170057986U8, 23UA209170066126U0.

Також, згідно наданих документів до митного оформлення (Контракт №1 від 04 травня 2022 року та сертифікатів про походження товарів) службові особи ТОВ «ТПК Гамма» здійснювали придбання товару у компанії HALLMARK SYMPHONY SDN BHD (Малайзія), для підтвердження вказаної обставини у складі митних декларацій ними подавались сертифікат про походження товарів, видані Малайзійською Торгово-промисловою палатою, а саме: № MCCM A 901467 від 15 серпня 2022 року, № MCCM A 901597 від 06 вересня 2022 року, № MCCM A 901673 від 30 вересня 2022 року, № MCCM A 901730 від 19 жовтня 2022 року, № MCCM A 901776 від 04 листопада 2022 року, № MCCM A 902245 від 23 травня 2023 року, № MCCM A 902406 від 30 червня 2023 року.

Крім того, зазначені сертифікати походження оформлені на бланках Малайської торгової палати Малайзії та підписані працівником промислової палати - Nor Paridah Hanum Mohd Nor.

Однак, під час досудового розслідування встановлено, що у сертифікаті про походження товару містяться ознаки підробки (зазначена не вірна адреса Малайзійською ТПП та підписано особою, яка на дату видачі сертифікату не працювала промисловій палаті). У інших 6 сертифікатах зазначено аналогічні відомості щодо адреси та підпису особи.

Законом України «Про Митний тариф України» від 04 червня 2020 року № 674-IX та Законом України «Про Митний тариф України» від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX передбачено що при імпорті товарів, що класифікуються за кодами УКТЗЕД 7318 ставка мита складає 5%.

Згідно даних, зазначених у графі 47 вказаних вище митних декларацій (Розрахунок податків) ТОВ «ТПК Гамма» (код ЄДРПОУ 39070617) сплатило мито за ставкою 5% та ПДВ за ставкою 20%.

Товари за зазначеними вище митними деклараціями з кодами УКТЗЕД 7318158890 та 7318169290, які імпортувало ТОВ «ТПК Гамма» (код ЄДРПОУ 39070617), підпадають під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 21 вересня 2020 року №АД-465/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки» та до них застосовуються антидемпінгове мито за ставкою 67,40 %.

Як наслідок, службові особи ТОВ «ТПК Гамма» у період з 10 жовтня 2022 року по 22 серпня 2023 року при імпорті на територію України виробів з металу (болти та гайки) з кодом УКТЗЕД 7318158890 та 7318169290 шляхом подання до митних органів документів, що містять неправдиві відомості (сертифікати про походження товарів), порушили вимоги статті 41, статті 42, частини дев`ятої статті 280 Митного кодексу України та пункт 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до не сплати митних платежів на загальну суму 10 593 268,99 грн, зокрема мито на суму 8 827 724,16 грн та ПДВ на суму 1 765 544,83 грн.

Крім того, допитаний в якості свідка ОСОБА_10 повідомив, що ним, як ФОП ОСОБА_10 , та ТОВ «ТПК Гамма» укладався договір №1506211/А1 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, на підставі якого ним надавались послуги вказаному товариству з митного оформлення товарів.

Крім того, свідок ОСОБА_10 зазначив, що для проведення митного оформлення митних товарів за вищевказаними митними деклараціями, сертифікати про походження товарів ним отримувались безпосередньо від генерального директора ТОВ «ТПК Гамма» ОСОБА_9 , також свідок зазначив, що відповідно до умов укладеного договору безпосередньо товариство несе відповідальність за достовірність (законність) точність, правдивість даних про товари, та іншої інформації яка міститься в документах що надаються для митного оформлення.

21 жовтня 2024 року у даному кримінальному провадженні призначено технічну експертизу документів, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України.

25 лютого 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва за фактичним місцем знаходження та здійснення господарської діяльності ТОВ «ТПК Гамма», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, б. 2, корп. 01, прим. 316 та 317, проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон бірюзового кольору марки XIAOMI; мобільний телефон сріблястого кольору марки MEIZU; мобільний телефон чорно-золотого кольору марки SONY XPERIA; жорсткий диск Apacer p/n: AP120GAS350; жорсткий диск SAMSUNG s/n: S13QJ1KQ405242; системний блок чорного кольору із материнською платою ASUS PSH55-M PRO та двома жорсткими дисками.

Постановою детектива від 25 лютого 2025 року майно, вилучене в ході проведення обшуку, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72024001410000015 від 03 липня 2024 року.

26 лютого 2025 року детективом винесено постанову про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, в ході проведення якої, у тому числі, будуть досліджені об`єкти, вилучені в ході проведення обшуку за фактичним місцем знаходження та здійснення господарської діяльності ТОВ «ТПК Гамма».

27 лютого 2025 року до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024001410000015 від 03 липня 2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212, частиною першою статті 358 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26 липня 2024 року клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна - задоволено.

Накладено арешт на вилучене майно в ході проведення обшуку за фактичним місцем знаходження та здійснення господарської діяльності ТОВ «ТПК «Гамма» (код ЄДРПОУ 39070617), що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, б. 2, корп. 01, прим. 316 та 317, а саме на: мобільний телефон бірюзового кольору марки XIAOMI; мобільний телефон сріблястого кольору марки MEIZU; мобільний телефон чорно-золотого кольору марки SONY XPERIA; жорсткий диск Apacer p/n: AP120GAS350; жорсткий диск SAMSUNG s/n: S13QJ1KQ405242; системний блок чорного кольору із материнською платою ASUS PSH55-M PRO та двома жорсткими дисками.

З таким висновком слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини п`ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За змістом частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями частини одинадцятої статті 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Як установлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на майно, а саме: мобільний телефон бірюзового кольору марки XIAOMI; мобільний телефон сріблястого кольору марки MEIZU; мобільний телефон чорно-золотого кольору марки SONY XPERIA; жорсткий диск Apacer p/n: AP120GAS350; жорсткий диск SAMSUNG s/n: S13QJ1KQ405242; системний блок чорного кольору із материнською платою ASUS PSH55-M PRO та двома жорсткими дисками, що було вилучено 25 лютого 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва за фактичним місцем знаходження та здійснення господарської діяльності ТОВ «ТПК Гамма», що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, б. 2, корп. 01, прим. 316 та 317, з тих підстав, що зазначені мобільні телефони, системний блок та жорсткі диски визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вказане майно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, документи та інформація про вчинені фінансово-господарські операції, спілкування з співучасниками та іншими особами у мережі інтернет-месенджерів з питань часу, місця, способу вчинення злочину, приховання його слідів можуть бути використані стороною обвинувачення у доказуванні вини членів злочинної групи, а отже вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт, і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що не накладення арешту на вказане майно може призвести до його пошкодження, псування, знищення чи відчуження.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення збереження речових доказів до постановлення у кримінальному провадженні кінцевого рішення.

Таким чином, колегія суддів уважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого частиною першою статті 170 КПК України.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як убачається з положень частини сьомої статті 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення володільця майна, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення судом питання про арешт майна або його повернення, або ж його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час затримання особи, обшуку, огляду.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) є засобами чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Разом з тим, заборонено вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов`язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток і внесенням змін до них.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Слідчий чи прокурор може зробити та вилучити копію інформації, що міститься на вищезазначених носіях, або ж якщо вилучає носії інформації - на вимогу володільця має лишити йому копію відповідної інформації.

Таким чином, зважаючи на те, що необхідність в арешті майна виникла з тих підстав, що вилучені мобільний телефон бірюзового кольору марки XIAOMI; мобільний телефон сріблястого кольору марки MEIZU; мобільний телефон чорно-золотого кольору марки SONY XPERIA; жорсткий диск Apacer p/n: AP120GAS350; жорсткий диск SAMSUNG s/n: S13QJ1KQ405242; системний блок чорного кольору із материнською платою ASUS PSH55-M PRO та двома жорсткими дисками містять інформацію про вчинені фінансово-господарські операції, спілкування з співучасниками та іншими особами у мережі інтернет-месенджерів з питань часу, місця, способу вчинення злочину, приховання його слідів можуть бути використані стороною обвинувачення у доказуванні вини членів злочинної групи, а отже вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим статтею 98 КПК України, що згідно статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження та досягнення дієвості цього провадження, а 26 лютого 2025 року детективом винесено постанову про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи, в ході проведення якої, у тому числі, будуть досліджені об`єкти, вилучені в ході проведення обшуку за фактичним місцем знаходження та здійснення господарської діяльності ТОВ «ТПК Гамма», безпідставними є посилання скаржника на те, що ОСОБА_9 повністю співпрацювала зі слідством і надала всю необхідну інформацію, детектив мав можливість скопіювати необхідну інформацію під час обшуку без вилучення мобільних телефонів, жорсткого диску Apacer p/n: AP120GAS350; жорсткого диску SAMSUNG s/n: S13QJ1KQ405242; системного блоку чорного кольору із материнською платою ASUS PSH55-M PRO та двома жорсткими дисками.

Встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні містять сукупність підстав та розумних підозр уважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вилучені предмети можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема про вчинені фінансово-господарські операції, спілкування з співучасниками та іншими особами у мережі інтернет-месенджерів з питань часу, місця, способу вчинення злочину, приховання його слідів, які можуть бути використані стороною обвинувачення у доказуванні вини членів злочинної групи, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, що згідно частини третьої статті 173 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів з метою збереження.

Як установлено матеріалами провадження, 25 лютого 2025 року вилучене в ході проведення обшуку майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72024001410000015 від 03 липня 2024 року, про що винесено відповідно постанову.

Посилання скаржника на те, що перед початком обшуку детективам повідомили, що зазначені в ухвалі оригінали документів знаходяться у Дніпровському окружному адміністративному суді, що підтверджується відповідними документами, проте всупереч зазначеним фактам слідчими детективами було розпочато обшук, не є самостійною підставою для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно.

Окрім того, відповідно до положень статті 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що і було виконано органом досудового розслідування.

Аргументи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що володільця приміщення, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, б. 2, корп. 01, прим. 316 та 317, яке на праві власності належить ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Орбіта», не було повідомлено про обшук, не заслуговують на увагу суду, оскільки обшук було проведено за фактичним місцем знаходження та здійснення господарської діяльності ТОВ «ТПК «Гамма» (код ЄДРПОУ 39070617), що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, б. 2, корп. 01, прим. 316 та 317, та щодо майна вказаного товариства. При цьому, ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Орбіта» не зверталось до компетентних органів щодо порушення його прав та законних інтересів проведеним 25 лютого 2025 року обшуком за вказаною адресою.

Також необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу суду є аргументи представника власника майна, що директора ТОВ «ТПК «Гамма» ОСОБА_9 не було повідомлено про розгляд справи в суді, розгляд клопотання прокурора відбувся без власника майна, так само не було повідомлено представника ТОВ «ТПК «Гамма» - адвоката ОСОБА_8 , зважаючи на положення частини другої статті 172 КПК України.

Крім того, права власника майна відновлені під час апеляційного розгляду.

При цьому, колегія суддів ураховує і те, що у відповідності до вимог статті 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень статей 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування.

Ухвала слідчого судді відповідає вимогам частини п`ятої статті 173, статті 372 КПК України та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_8 в інтересах власника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Гамма» - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 березня 2025 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4