Постанова

від 15.04.2025 по справі 440/13130/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 р. Справа № 440/13130/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військово-лікарської комісії при комунальному медичному підприємстві «Лікарня Придніпровська» на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2025, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 28.01.25 по справі № 440/13130/24

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісіїї при комунальному медичному підприємстві "Лікарня Придніпровська"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 в якому просить :

визнати протиправними дії Військово-лікарської комісії скеровані на порушення порядку проведення ВЛК, а саме: не взяття до уваги медичну документацію про стан здоров`я клієнта, та не наданням можливості пред`явити дані документи при огляді, підробкою підпису.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що після проходження ВЛК шляхом підроблення документів відповідачем прийнято рішення про повну придатність до військової служби позивача та відправлено в навчальний центр. Однак військово-лікарською комісією під час медичного огляду не враховано медичну документацію позивача. Вказує, що позивачу не надано довідку про проходження ВЛК, а після проходження ВЛК одразу направлено до навчального центру без можливості оскарження процедури її проходження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 залучено до участі у справі в якості другого відповідача постійно діючу військово-лікарську комісію при комунальному медичному підприємстві «Лікарня Придніпровська» (далі - ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська»).

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» зазначено, що в ході проходження ВЛК позивачу були проведені усі передбачені Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402 дослідження та аналізи. Комісією враховано усю медичну документацію, наявну у військовозобов`язаного на момент обстеження. Вказує, що в даному випадку у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що позивач скористався правом оскарження постанови ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська».

Щодо доводів представника позивача про підробку документації, зазначає, що останнім не надано жодних конкретних доводів, що підтверджували б факт такої підробки. Аналогічні факти не були встановлені рішенням суду чи матеріалами кримінального провадження. Відтак, доводи про нібито підробку документації з боку ВЛК взяттю до уваги судом не підлягають. Також зазначає, що ненадання чи неповне надання органами ТЦК та СП відповідей на адвокатські запити представника позивача не може бути належною підставою для скасування постанови ВЛК.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено частково позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправною бездіяльність ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» під час проведення обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 , яка виявилась у неповному з`ясуванні інформації щодо стану здоров`я ОСОБА_1 та не ознайомлення ОСОБА_1 із постановою ВЛК.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211.20 грн.

Рішення вмотивовано тим, що ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» під час проведення обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 допущено протиправну бездіяльність, яка виявилась у неповному з`ясуванні інформації щодо стану здоров`я ОСОБА_1 та не ознайомлення із постановою ВЛК.

Не погодившись з вказаним рішенням, ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» не врахувала медичну документацію позивача при ухваленні постанови про придатність до військової служби. Вказує, що позивач не надав жодних доказів того, що передав додаткові медичні документи ВЛК, які комісія ніби то проігнорувала. Посилається на те, що твердження позивача про ігнорування його медичної документації є необґрунтованими та належними доказами не підтвердженими.

Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що згідно записів Книги реєстрації направлень для проходження медичних оглядів відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 03.10.2024 направлено для проходження ВЛК до ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» (а.с. 126-127).

03.10.2024 ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» на військовозобов`язаного ОСОБА_1 заведено картку 3/2336 обстеження та медичного огляду (а.с. 121).

03.10.2024 ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» складено довідку № 6/21045, якою ОСОБА_1 на підставі статті 31 в графи II Розкладу хвороб, НМОУ №402/2008, додатку № 262/2024 визнано придатним до військової служби (а.с. 122).

Позивач, вважаючи, що під час проходження ВЛК комісією вчинено протиправні дії, зокрема щодо не взяття до уваги медичної документації про стан здоров`я ОСОБА_1 , звернувся з позовом до суду.

Погоджуючись з висновками викладеними судом першої інстанції, колегія суддів зазначає, що частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою та другою статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Праве регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі Закон України № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 3 статті 1 Закон України № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону України № 2232-ХІІ).

До видів військової служби, згідно із частиною 6 статті 2 Закону України № 2232-ХІІ належить, зокрема: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до визначення, наведеного в абзаці 13 частини 1 статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі Закон України № 1932-XII) особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні розпочав діяти особливий період.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

Надалі, воєнний стан неодноразово продовжувався та триває й на час розгляду справи.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням стадії цих обмежень.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Спірні правовідносини виникли в період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України № 2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон України № 3543-XII).

Положеннями статті 22 Закону України № 3543-XII визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, які передбачають, серед іншого: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

За змістом Закону України № 2232-ХІІ, на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.

Частиною 5 статті 22 Закону України № 3543-XII передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Вказане узгоджується також з положеннями частини 10 статті 1 Закону України № 2232-ХІІ відповідно до яких громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, в тому числі прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, вищезазначеними законодавчими нормами передбачено, що з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють призов військовозобов`язаних на військову службу.

Відповідно до частини 10 статті 2 Закону України № 2232-ХІІ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення № 402).

Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Згідно із пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402, на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК) Збройних Сил України (підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).

Згідно із підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 глави 2 розділу I Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Підпунктом 3.3 пункту 3 глави 3 розділу I Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення». Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я. Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК. Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи рішенням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 12.05.2023 № 828 «Про створення міських позаштатних постійно діючих військово-лікарських комісій при комунальному медичному підприємстві «Лікарня Придніпровська» та при комунальному некомерційному медичному підприємстві «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька», створено міську позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію при комунальному медичному підприємстві «Лікарня Придніпровська».

Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Відповідно до пункту 3.1. глави 3 розділу II Положення № 402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

За приписами пункту 3.2. глави 3 розділу II Положення № 402 повторний медичний огляд військовозобов`язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ТЦК та СП. Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення. Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Згідно із пунктом 3.4. глави 3 розділу II Положення № 402 перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями. Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних. Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації. Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

У свою чергу позивач, як на підставу протиправності дій комісії вказує на неприйняття до розгляду медичної документації про наявні захворювання (а.с. 19-28).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.10.2024 ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» на військовозобов`язаного ОСОБА_1 заведено картку 3/2336 обстеження та медичного огляду за формою згідно з додатком 13 до Положення № 402 (а.с. 121)

Вивчивши вищевказану картку колегія суддів зазначає, що в останній заповнено відомості щодо результатів додаткових методів обстеження (розділ 8), а саме: загальний аналіз крові, група крові та резус-фактор, серологічний аналіз крові, флюорографія органів грудної клітки, ЕКГ.

Також згідно з розділом 9 картки обстеження та медичного огляду, що лікарями : терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОРом, дерматологом, психіатром, стоматологом - ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

Однак, судами встановлено, що у розділі 10 картки обстеження та медичного огляду «Інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації. Підпис обстежуваного» - відсутній підпис ОСОБА_1 , що на переконання суду, може свідчити про неповне вивчення комісією медичної документації, що характеризує стан здоров`я обстежуваного та формальний підхід до проведення медичного огляду.

Варто також зазначити, що за вимогами пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402 копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Отже, за приписами Положення № 402, передбачено видачу особі, яка пройшла медичний огляд, постанови у формі довідки ВЛК.

03.10.2024 ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» складено довідку № 6/21045, якою ОСОБА_1 на підставі статті 31 в графи II Розкладу хвороб, НМОУ №402/2008, додатку №262/2024 визнано придатним до військової служби (а.с. 122).

Однак, у вищевказаній довідці відсутні докази ознайомлення ОСОБА_1 з постановою ВЛК, а саме - підпис про ознайомлення, що суперечить вимогам абзацу 7 пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення № 402.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» під час проведення обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 допущено протиправну бездіяльність, яка виявилась у неповному з`ясуванні інформації щодо стану здоров`я ОСОБА_1 та не ознайомлення із постановою ВЛК.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Більше того, суд наголошує, що в межах розгляду даної адміністративної справи, не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби.

Колегія суддів зазначає, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК щодо визнання позивача придатним до військової служби, останній мав право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку, яка відповідно до абзацу 15 підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 вправі розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Щодо доводів позивача про підробку документації (підробка підпису), колегія суддів зазначає що позивачем жодних конкретних доказів, що підтверджували б факт такої підробки (рішення суду, матеріали кримінального провадження, висновок експерта) до суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під час проведення обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 ВЛК при КМП «Лікарня Придніпровська» допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неповному з`ясуванні інформації щодо стану здоров`я ОСОБА_1 та не ознайомлення із постановою ВЛК.

Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військово-лікарської комісії при комунальному медичному підприємстві "Лікарня Придніпровська" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 по справі № 440/13130/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова