Постанова від 14.04.2025 по справі 520/3611/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 р. Справа № 520/3611/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці як відокремленого підрозділц Державної митної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, по справі № 520/3611/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топтул"

до Київської митниці як відокремленого підрозділц Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОПТУЛ"(надалі за текстом - позивач, ТОВ "ТОПТУЛ") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України(надалі за текстом - відповідач, митний орган, митниця), в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UA100380/2023/000284/2 від 15.11.2023 р.;

-визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2023/000988 від 15.11.2023р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПТУЛ" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ідентифікаційний код - 43997555) про коригування митної вартості товарів/2023/000284/2 від 15.11.2023 р.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (ідентифікаційний код - 43997555) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2023/000988 від 15.11.2023р.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (ідентифікаційний код - 43997555; місцезнаходження - бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОПТУЛ" (ідентифікаційний код - 39803464, місцезнаходження - вул. Маршала Батицького, буд. 8, м. Харків, 61038) 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору та 3000,00 грн (три тисячі гривень) у якості компенсації витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції по справі №520/3611/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТОПТУЛ".

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на необгрунтованість апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 р. по справі №520/3611/24 без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 р. по справі №520/3611/24 без змін.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а також відсутності клопотань сторін про розгляд справи за їх участю, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що заявник пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув статус юридичної особи приватного права, є резидентом України, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом39803464.

Основним видом діяльності заявника є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (за кодом КВЕД45.31).

15.07.2022 року між ТОВ «ТОПТУЛ» та CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o. (Польща) був укладений зовнішньоекономічний договір поставки продукції №СР/2022/07/2.

Згідно умов Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. предметом є постачання Продавцем Покупцю продукції, асортимент якої визначається згідно з Інвойсами, які є невід`ємною частиною цього Договору (далі - Продукції), в рамках, встановлених цим Договором.

Відповідно до п.2.1. Договору №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 р. ціна на Продукцію, валюта платежу та строки оплати за цим Договором визначається Інвойсом (рахунок-фактура) до Договору.

Згідно Інвойсу №11/1023-1 від 11.10.2023 року Продавець зобов`язується поставити Покупцю товари (згідно переліку) в загальній кількості 9 806 шт. на суму 90 106.50 доларів США.

Умовами Інвойсу передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем протягом 180 днів після постави Продукції. Умови поставки: FCA. Польща. Гданськ.

У межах даного Договору відбулась поставка до України (в рамках предмету спору Товар №1)Нерозвідні ручні інструменти з недорогоцінних металів. Для гаражів, майстерень, СТО: Ключ динамометричний двосторонньоїдіі/Digital torque wrench: 0.3-10Nm AWM-10-15шт. ; 3-100Nm AWM-100- 3 шт; Торговельна марка - PROTESTER Виробник - WENZHOU SANHE MEASURING INSTRUMENT CO., LTD. Працезберігаючий ключ/Labor saving wrench: НШД- 1000 наб.; НШД2-120 наб; НШДЗ- 540 наб; НШД4- 330 наб; Торговельна марка - ДАЛЬНОБОЙЩИК Виробник-YUHUAN YUNGTEE MACHINE СО.,LTD. Країна виробництва - CN (Китай).

14.11.2023 року заявником було подано електронну митну декларацію №23UA100380616815U1.

Разом із указаною митною декларацією заявником були подані: Комерційний інвойс PL230714 від 14.09.2023 р.; Комерційний інвойс UND-032 від 23.09.2023 р., Комерційний інвойс №ТНСАР230630 від 15.09.2023 р., Комерційний інвойс YTYT0705 від 25.09.2023 р., Платіжне доручення про оплату фрахту SR23IB 11973516DS від 15.09.2023, Інвойс №021 від 25.08.2023 р.; Інвойс №020 від 01.08.2023 р.; Інвойс №022 від 14.09.2023 р.; Інвойс №023 від 14.09.2023 р.; Інвойс №11/1023-1 від 11.10.2023 р.,Договір №СР/2022/07/2 поставки продукції від 15.07.2022 р., Додаткова угода №1 від 01.12.2022 р. до Договору №СР/2022/07/2 поставки продукції від 15.07.2022 р.; Договір №08/16 доручення на здійснення митної брокерської діяльності від 26.07.2016 р.; Договір №010/0922 від 01.09.2022 р. про транспортно-експедиторське обслуговування; Копії судових рішень; Платіжну інструкцію в іноземній валюті №160 від 13.10.2023 р.; Комерційну пропозицію від 15.09.2023 р.; Міжнародну товарно-транспортна накладна (CMR) від 06.11.2023 р.; Договір-заявку №1-06/11 від 06.11.2023 р. на міжнародні автомобільні перевезення вантажів; Рахунок-фактуру №563 від 06.11.2023 р.; Довідку вих. №06 від 06.11.2023 р. про транспортні витрати згідно рахунку №563 від 06.11.2023 р.; Інвойс (рахунок) від 06.11.2023 р. №06/1123/1; Разову перепустку №46679 від 13.11.2023 р.; Декларацію митної вартості.

Обчислений заявником показник митної вартості товару №1 - склав - 37.285,58 доларів США (1.348.280,13 грн.).

Під час вивчення цих документів відповідачем було виявлено, що за іншою митною декларацією рівень митної вартості на подібний (аналогічний) товар №1 (за судженням суб`єкта владних повноважень) становить - 2,51 дол. США за 1 кг, а подані до митного оформлення товару документи містять суттєві розбіжності та недоліки і не повною мірою підтверджують самостійно обчислену заявником митну вартість товару.

Тому суб`єктом владних повноважень була застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару і заявнику було запропоновано додатково подати: 1)інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2)транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг), що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів); 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежів здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) копію митної декларації країни відправлення із врахуваннямст. 254 МКУ; 6) виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію тощо); 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (прайс-лист виробника складений відповідно до міжнародних вимог (довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 9) інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

Уповноваженою особою декларанта направлено відповідь на запит митниці (вих. №15/11-01 від 15.11.2023 р.) та повідомлено, що разом з митною декларацією було надано у повному обсязі документи, які підтверджують митну вартість, перелік яких визначений ч.2ст.53 МК України. На вимогу митного органу додатково надано: Заявку на перевезення від 02.11.2023 р.; Акт №А/06/1123/1 від 06.11.2023 виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиторських послуг; Платіжну інструкцію №173 від 06.11.2023 року, що підтверджує факт оплати міжнародних транспортних перевезень; Договір-заявку №1-06/11 від 06.11.2023 р. на перевезення вантажу за маршрутом: м. Лодзь - м. Київ, згідно якого оплата здійснюється на наступний день після розвантаження; Довідку №563 від 06.11.2023 р. щодо вартості міжнародного транспортного перевезення за маршрутом м. Лодзь - м. Київ.

15.11.2023р. суб`єктом владних повноважень було прийнято оскаржене Рішення про коригування митної вартості №UA100380/2023/000248/2, де митна вартість товару № 1 була визначена на рівні 2,51 доларів США за одиниці ваги товару (у загальній сумі - 42.558,78 доларів США).

Юридичною підставою для прийняття оскарженого рішення владний суб`єкт обрав положення ст.ст. 54-64 Митного кодексу України, а фактичною підставою слугувало судження суб`єкта владних повноважень про недостатність поданих документів для визначення складових митної вартості, розбіжності в ціновій інформації щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У подальшому на виконання оскарженого Рішення про коригування митної вартості суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2023/000988.

Заявник виконав владні вимоги згаданих рішень суб`єкта владних повноважень і оформив ввезення товару за визначеним Митницею показником митної вартості товару за митною декларацією №23UA100380617001U6 від 15.11.2023р.

Стверджуючи про невідповідність закону оскарженого Рішення про коригування митної вартості та оскарженої Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, заявник ініціював даний спір.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, але частково з інших мотивів та підстав, виходячи з наступного.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно вимог частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваженнянадано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманнямпринципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманнямнеобхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарівта картку відмови у прийняттімитної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2ст.2 КАС України,приходить до висновку, що такі рішення прийнято незаконно, виходячи з наступного.

14.11.2023 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Чайки» Київської митниці декларантом ФОП ОСОБА_1 було подано ЕМД за №23UA100380616815U1 на товар «ручні інструменти», що надійшов на умовах поставки «FCA. Польща. Гданськ» в рамках укладеного між ТОВ «ТОПТУЛ» та CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o. (Польща) зовнішньоекономічного договору поставки продукції №СР/2022/07/2 від 15.07.2022 року.

Згідно ЕМД за №23UA100380616815U1 до митного оформлення було задекларовано 17 товарів на загальну суму 90106,50 дол.США, зокрема, Товар №1-Нерозвідні ручні інструменти з недорогоцінних металів. Для гаражів, майстерень, СТО: Ключ динамометричний двосторонньоїдіі/Digital torque wrench: 0.3-10Nm AWM-10-15шт. ; 3-100Nm AWM-100- 3 шт; Торговельна марка - PROTESTER Виробник - WENZHOU SANHE MEASURING INSTRUMENT CO., LTD. Працезберігаючий ключ/Labor saving wrench: НШД- 1000 наб.; НШД2-120 наб; НШДЗ- 540 наб; НШД4- 330 наб; Торговельна марка - ДАЛЬНОБОЙЩИК Виробник-YUHUAN YUNGTEE MACHINE СО.,LTD. Країна виробництва - CN (Китай), який є предметом спору у справі, ціна товару 35090,6200 дол. США, заявлена митна вартість товару у розмірі 1348279, 97 грн (37285,58 дол. США).

Згідност. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положеньчастини десятоїцієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч. 1ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1ст. 53 МК України,у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених участинах п`ятійішостій статті 52цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування(ч.2ст. 53 МК України).

Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиціїУкраїни14.08.2012 за №1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи.

Відповідно до графи 44 поданої МД декларантом позивача надано: Комерційний інвойс PL230714 від 14.09.2023 р.; Комерційний інвойс UND-032 від 23.09.2023 р., Комерційний інвойс №ТНСАР230630 від 15.09.2023 р., Комерційний інвойс YTYT0705 від 25.09.2023 р., Платіжне доручення про оплату фрахту SR23IB 11973516DS від 15.09.2023, Інвойс №021 від 25.08.2023 р.; Інвойс №020 від 01.08.2023 р.; Інвойс №022 від 14.09.2023 р.; Інвойс №023 від 14.09.2023 р.; Інвойс №11/1023-1 від 11.10.2023 р.,Договір №СР/2022/07/2 поставки продукції від 15.07.2022 р., Додаткову угоду №1 від 01.12.2022 р. до Договору №СР/2022/07/2 поставки продукції від 15.07.2022 р.; Договір №08/16 доручення на здійснення митної брокерської діяльності від 26.07.2016 р.; Договір №010/0922 від 01.09.2022 р. про транспортно-експедиторське обслуговування; Копії судових рішень; Платіжну інструкцію в іноземній валюті №160 від 13.10.2023 р.; Комерційну пропозицію від 15.09.2023 р.; Міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 06.11.2023 р.; Договір-заявку №1-06/11 від 06.11.2023 р. на міжнародні автомобільні перевезення вантажів; Рахунок-фактуру №563 від 06.11.2023 р.; Довідку вих. №06 від 06.11.2023 р. про транспортні витрати згідно рахунку №563 від 06.11.2023 р.; Інвойс (рахунок) від 06.11.2023 р. №06/1123/1; Разову перепустку №46679 від 13.11.2023 р.; Декларацію митної вартості.

Таким чином,декларантом позивача було надано всі документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачені ч.2ст. 53 МК України.

Проте митний орган, не погодившись з заявленою декларантом митною вартістю товару №1, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA100380/2023/000284/2 від 15.11.2023 року за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ.

Відповідно до ч.1ст. 55 МК Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбаченихчастиною шостою статті 54цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч.6ст. 54 МКмитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товару виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантомзаявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.

Митний орган, посилаючись на те, що в поданих документах містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари прийняв рішення про коригування митної вартості товару №1 за № UA100380/2023/000284/2 від 15.11.2023 року.

Проте, колегія суддів вважає рішення про коригування митної вартості товару №1 за № UA100380/2023/000284/2 від 15.11.2023 року незаконним, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 5ст. 54 МК України,митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною третьоюстатті 53 МКвстановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язуєможливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчинятинаступні дії, спрямовані на визначення дійсної митноївартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.

З матеріалів справи слідує, що прийняттю оспорюваного рішення про коригування митної вартості спірного товару передувала процедура проведення консультацій з метою обгрунтування вибору методу визначення митної вартості за результатами якої декларанта позивача було зобов`язано надати додаткові документи шляхом направлення декларантуповідомлення від 14.11.2023 року.

Згідновказаного повідомлення митним органом у декларантав підтвердження заявленої митної вартостітовару було витребуванододаткові документи, зокрема: 1)інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2)транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг), що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів); 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежів здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) копію митної декларації країни відправлення із врахуваннямст. 254 МКУ; 6) виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляцію тощо); 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (прайс-лист виробника складений відповідно до міжнародних вимог (довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 9) інші наявні в підприємства документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.

При цьому, транспортні перевізні документи, калькуляція не відносяться до переліку додаткових документів, що передбачений ч.3 ст.53 МК України.

В обгрунтування таких дій відповідач зазначає, що подані декларантом документи для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості, а саме: при заявленні декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс «FCA GDANSK» для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України відповідно до ч.2 ст. 53 МК України не надано перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, до яких відносяться: заявка на здійснення послуг по доставці товарів, рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг, акт виконання робіт (надання послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922 передбачено подання заявок клієнта, заявки клієнта до митного оформлення не надавались; до митного оформлення було надано довідку про транспорті витрати від 06.11.2023 №06 і рахунок від 06.11.2023 №563 (ПП ОСОБА_2 ) та був наданий договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922 від CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o., тобто відбулося залучення третіх осіб до перевезення вантажу, але документи між перевізником та експедитором не надавалися; відповідно до п.4.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922 здійснюється 100 % передоплата, в рахунку № 06/1123/1 зазначено, що оплата здійснюється через 10 днів після виставлення рахунку, таким чином не зрозуміло чи здійснювалася оплата за перевезення; згідно п.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 року № СР/2022/07/2 постачання продукції за договором здійснюється на підставі замовлення, згідно п.3.3 контракту замовлення має включати інформацію щодо переліку продукції, її кількості, строків поставки та іншої інформації, необхідної для здійснення замовлення, замовлення до митного оформлення не надано; прайс-лист від 15.09.2023 року надано не безпосереднім виробником, а посередником CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o.

Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта додаткові документи та відомості.

Декларантом позивача на запит митниці від 14.11.2023 року направлено лист вих. №15/11-01 від 15.11.2023 р., яким на вимогу митного органу додатково надано: Заявку на перевезення від 02.11.2023 р.; Акт №А/06/1123/1 від 06.11.2023 виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиторських послуг; Платіжну інструкцію №173 від 06.11.2023 року, що підтверджує факт оплати міжнародних транспортних перевезень; Договір-заявку №1-06/11 від 06.11.2023 р. на перевезення вантажу за маршрутом: м. Лодзь - м. Київ, згідно якого оплата здійснюється на наступний день після розвантаження; Рахунок №563 та довідку №06 від 06.11.2023 р. щодо вартості міжнародного транспортного перевезення за маршрутом м. Лодзь - м. Київ.

При цьому повідомлено, що договірні відносини щодо надання транспортно-експедиційних послуг є між ТОВ «ТОПТУЛ» та CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o., а також ТОВ «ТОПТУЛ» та ФОП ОСОБА_2 , жодних договірних відносин між ТОВ «ТОПТУЛ» та третіми особами не існує.

Також повідомлено, що згідно п. 3.1, п. 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 року № СР/2022/07/2 до митного оформлення було надано комерційну цінову пропозицію від 15.09.2023 року, яка включає інформацію щодо переліку продукції, її кількості та іншої інформації, необхідної для здійснення замовлення.

За наявності, на думку відповідача, обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відповідачем було прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товару №1 за № UA100380/2023/000284/2 від 15.11.2023 року з наведених у повідомленні від 14.11.2023 року підстав.

Суд першої інстанції погодився з висновками відповідача про обгрунтованість сумнівів митниці у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару №1 з підстав наведених у рішенні про коригування митної вартості товару №1 за № UA100380/2023/000284/2 від 15.11.2023 року, при цьому такий висновок не обгрунтував.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про обгрунтованість сумнівів митниці у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару №1 помилковими, виходячи з наступного.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що до митного оформлення товару №1 не надано перевізні (транспортні) документи, а саме: заявку на здійснення послуг по доставці товарів (передбачену договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922), рахунок-фактуру (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг, акту виконання робіт (надання послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури, що визначені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

При цьому, ч.2ст.53 МК Українине містить чіткого переліку транспортних (перевізних) документів, що надаються декларантом в підтвердження митної вартості товару.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до транспортних (перевізних) документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт(наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Отже, документи, про які зазначає відповідач, можуть належати до транспортних (перевізних) документів, проте ані наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599, ані ч.2ст.53 МК України не вказують саме на обов`язковість таких документів.

При цьому, заявка на здійснення послуг по доставці товарів до вказаного переліку взагалі не відноситься.

Таким чином, висновок митниці про не підтвердження декларантом позивача митної вартості товару через не надання до митного оформлення заявки на здійснення послуг по доставці товарів (передбачену договором про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922), рахунку-фактури (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг, акту виконання робіт (надання послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури є необгрунтованим.

Між тим, на вимогу митниці, декларантом позивача була надана заявка на перевезення від 02.11.2023 року згідно договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922.

Також, на вимогу митниці, декларантом позивача було надано акт №А/06/1123/1 від 06.11.2023 виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922, платіжну інструкцію №173 від 06.11.2023 року, що підтверджує факт оплати міжнародних транспортних перевезень згідно інвойсу (рахунок) від 06.11.2023 р. №06/1123/1, складеного до договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922.

Також, декларантом позивача до митного оформлення надавався рахунок №563 та довідка №06 від 06.11.2023 р. щодо вартості міжнародного транспортного перевезення за маршрутом м. Лодзь - м. Київ, складені відповідно до договору-заявки №1-06/11 від 06.11.2023 р. між позивачем та ФОП ОСОБА_2 на перевезення вантажу за маршрутом: м. Лодзь - м. Київ, згідно якого оплата здійснюється на наступний день після розвантаження.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що довідка щодо вартості витрат на перевезення не є належним доказом колегія суддів до уваги не бере, та зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду наведених у постанові від 31 травня 2019 року по справі №804/16553/14 якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.Митний кодекс Українине визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом напідтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, надані декларантом позивача документи в повній мірі підтверджували розмір понесених витрат на транспортування товару, а отже посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару з наведених вище підстав є необгрунтованими.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що для здійснення перевезення вантажу відбулося залучення третіх осіб, оскільки до митного оформлення товару було надано довідку про транспорті витрати від 06.11.2023 №06 і рахунок від 06.11.2023 №563 (ПП ОСОБА_2 ) та був наданий договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922 від CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o., але документи між перевізником та експедитором до митного оформлення товару не надано, колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи слідує, що придбаний позивачем за зовнішньоекономічним контрактом від 15.07.2022 року № СР/2022/07/2 товар перевозився CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o. згідно укладено договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922 та ФОП ОСОБА_2 згідно договору-заявки №1-06/11 від 06.11.2023 року.

Договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922 було укладено між ТОВ «ТОПТУЛ» та CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o., а договір-заявку №1-06/11 від 06.11.2023 року було укладено між ТОВ «ТОПТУЛ» та ФОП ОСОБА_2 .

Отже, договірні відносини щодо надання транспортно-експедиційних послуг є між ТОВ «ТОПТУЛ» та CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o., а також ТОВ «ТОПТУЛ» та ФОП ОСОБА_2 .

Договірні відносини по транспортуванню товару між CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o. (експедитором) та третіми особами (перевізниками) відсутні.

Отже, для здійснення перевезення вантажу треті особи не залучалися.

Таким чином, доводи відповідача щодо неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через не надання до митного оформлення товару документів між перевізником та експедитором колегія суддів вважає необгрунтованими.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що відповідно до п.4.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922 здійснюється 100 % передоплата, а в рахунку № 06/1123/1 зазначено, що оплата здійснюється через 10 днів після виставлення рахунку, отже, як зазначає відповідач, не зрозуміло чи здійснювалася оплата за перевезення вантажу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922, укладеного між ТОВ «ТОПТУЛ» та CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o., оплата згідно вказаного договору здійснюється на умовах 100% передоплати, якщо інше не передбачено заявкою протягом 3-х днів з моменту виставлення рахунку.

Згідно інвойсу (рахунок) від 06.11.2023 р. №06/1123/1, складеного до договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922, оплата здійснюється через 10 днів після виставлення рахунку.

Декларантом позивача надано платіжну інструкцію №173 від 06.11.2023 року, що підтверджує факт оплати міжнародних транспортних перевезень згідно інвойсу (рахунок) від 06.11.2023 р. №06/1123/1, складеного до договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 01.09.2022 року №010/0922.

Таким чином, сумніви митного органу в оплаті за перевезення вантажу є безпідставними.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що згідно п.3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 року № СР/2022/07/2 постачання продукції за договором здійснюється на підставі замовлення, замовлення має включати інформацію щодо переліку продукції, її кількості, строків поставки та іншої інформації, необхідної для здійснення замовлення (п.3.3. контракту), проте замовлення до митного оформлення не надано, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 3.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 року № СР/2022/07/2 постачання продукції за цим договором здійснюється на підставі замовлення, оформленого покупцем відповідно до цього договору.

Пунктом 3.3 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 року № СР/2022/07/2 замовлення має включати інформацію щодо переліку продукції, її кількості, строків поставки та іншої інформації, необхідної для здійснення замовлення.

Декларантом позивача згідно п.п. 3.1, п.3.3 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 року № СР/2022/07/2 до митного оформлення було надано комерційну цінову пропозицію від 15.09.2023 року, яка включає інформацію щодо переліку продукції, її кількості, строків поставки та іншої інформації, необхідної для здійснення замовлення.

Отже, декларантом позивача було надано до митного оформлення документ, який містив інформацію щодо переліку продукції, її кількості, строків поставки та іншої інформації, необхідної для здійснення замовлення, що передбачено п.3.3 зовнішньоекономічного контракту від 15.07.2022 року № СР/2022/07/2.

Таким чином, сумніви відповідача щодо не надання декларантом позивача до митного оформлення замовлення з інформацією щодо переліку продукції, її кількості, строків поставки та іншої інформації, необхідної для здійснення замовлення є необгрунтованими.

Щодо посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що прайс-лист від 15.09.2023 року надано не безпосереднім виробником, а посередником CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o., колегія суддів зазначає таке.

Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару входять до переліку додаткових документів, визначених частиною 3статті 53 МК України, та не є документами, визначеними ч.2 ст.53 МК України, що підтверджують митну вартість товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом у постанові від 08.12.2022 у справі № 420/2792/19.

У постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другоїстатті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Таким чином, посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару з підстав надання прайс-листа від 15.09.2023 року не безпосереднім виробником, а посередником CAPITAL PRODUCTION Sp z o.o. є безпідставними.

Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, зроблені у постанові від 11.09.2020 по справі №804/1211/16, відповідно до яких обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта, при цьому Верховний Суд зазначив, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи, колегія суддів до уваги не бере, оскільки у справі ТОВ «ТОПТУЛ» декларантом позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч. 2ст. 53 Митного кодексу України в підтвердження митної вартості товару, при цьому відповідачем не доведено наявності в поданих документах розбіжностей, а отже не доведено наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Посилання митниці в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду зроблені у постанові від 22.12.2020 по справі №810/2463/17 в обгрунтування правомірності свого рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови колегія суддів до уваги не бере та зазначає, що висновки Верховного Суду про правомірність рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови зроблені у зв`язку з наявними розбіжностями в поданих до митного оформлення документах та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, тоді як у справі за позовом ТОВ «ТОПТУЛ» відповідачем не доведено наявності розбіжностей в поданих до митного оформлення документах.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду зроблені у постановах від 15.10.2013 р. у справі № 21-270а13 та від 22.10.2013 р. у справі № 21-342а13 про те, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів колегія суддів до уваги не бере та зазначає, що у постанові від 13 липня 2021 року по справі №825/936/16 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажні митні декларації, на які митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Тоді як матеріали справи таких доказів не містять.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на не підтвердження декларантом позивача митної вартості товару за основним методом - за ціною договору через відсутність відомостей щодо страхування товару, документів щодо транзитного перевезення та його вартості колегія суддів до уваги не бере та зазначає, що рішення про коригування митної вартості з цих підстав не приймалося.

Між тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що приймаючи оспорюване рішення про коригування митної вартості товару митницею не було дотримано вимогМК України, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 2ст. 55 МК Україниприйняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбаченихчастиною третьою статті 53цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195 у графі 33 рішення про коригування митної вартостізазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених устатті 53 Кодексу);невірно проведений розрахунок митної вартості;невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 розділу ІІІ Кодексу;надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимогстатей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей59,60та64 Кодексуз обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу(стаття 64 Кодексу)зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що підставою для визначення митної вартості спірного товару за другорядним (резервним) методом відповідно до ст. 64 МК України була інформація наявнав митному органі. На підставі МД №UA806020/2023/11965 від 16.10.2023 року митну вартість спірного товару скориговано до рівня 2,51 дол. США/кг.

Отже, відповідачем у рішенні вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості.

Проте, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні відомості про будь-які характеристики товару (вартість якого відповідачем була взята для коригування митної вартості спірного товару), обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.

Митний орган, визначаючи митну вартість оцінюваного товару із застосуванням резервного методу(стаття 64 Кодексу), незазначив у рішенні про коригування митної вартості товару докладної інформації, яка використовувалася митним органом при її визначенні.

Доводи апеляційної скарги про те, що детальна інформація з приводу застосування митницею статті 64 МК України надається окремо за письмовою вимогою декларанта, що передбачено частиною 4 ст. 64 МК України колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, у графі 33 рішення про коригування митної вартості у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу(стаття 64 Кодексу)зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

За приписами ч. 4 ст. 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Отже, приписами ч. 4 ст. 64 МК України передбачений додатковий обов`язок митного органу надати на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи письмову інформацію про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод, при цьому вказівки на відсутність у митного органу обов`язку зазначити у рішенні про коригування митної вартостідокладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при її визначенні вказана норма не містить.

Отже, колегія суддівзазначає, що у рішенні про коригування митної вартості товару відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить довисновку, що рішення про коригування митної вартості спірного товару прийнятозпорушенням митного законодавства.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відомості про характеристики товару, задекларованого за МД №UA806020/2023/11965 від 16.10.2023 року, які, оцінивши в сукупності, митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару відрізняються від відомостей про товар, задекларований декларантом позивача, зокрема, про виробника (у випадку заявника - WENZHOU SANHE MEASURING INSTRUMENT CO., LTD та YUHUAN YUNGTEE MACHINE СО.,LTD; за іншою митною декларацією як джерелом відомостей про підвищену митну вартістьCity Anli Tools Factory). умов поставки (FCA PL GDANSKза правилами Інкотермс у випадку заявника; FOB CN NINGBO за правилами Інкотермс за іншою митною декларацією як джерелом відомостей про підвищену митну вартість) так і подібністю товару (у випадку заявника - Нерозвідні ручні інструменти з недорогоцінних металів. Для гаражів, майстерень, СТО: Ключ динамометричний двосторонньої діі/Digital torque wrench: 0.3-10Nm AWM-10; 3-100Nm AWM-100; Працезберігаючий ключ/Labor saving wrench: НШД; НШД2; НШДЗ; НШД4; за іншою митною декларацією як джерелом відомостей про підвищену митну вартістьКлючі ручні гайкові, нерозвідні з недорогоцінних металів: 202620 ключ колісний хрестовий посилений 1/2*17*19*21 мм, 202621 ключ колісний хрестовий 17*19*21*23 мм).

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товару за змістом є незаконним.

Відповідно до ч.12ст. 264 МК Україниу разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Враховуючи, що картка відмови у прийнятті митної декларації відповідачем заповнена у зв`язку з прийняттям оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, то колегія суддів приходить до висновку про незаконність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Доводи апеляційної скарги про те, що вимога позивача про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100380/2023/000988 від 15.11.2023 року є неналежним способом захисту прав позивача колегія суддів до уваги не бере, оскільки вказана картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості товарів UA100380/2023/000284/2 від 15.11.2023 року, яке судом визнано протиправним.

При цьому, відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 23.07.2021 по справі № 820/3979/17, оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, а тому вимога про визнання її протиправною є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до вимогст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, відповідачемне виконано обов`язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюванихрішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції провизнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, але частково з інших мотивів та підстав зазначених вище.

Згідно з положеннямист. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зіст. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАСУ підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, але частвово з інших мотивів та підстав, наведених вище, в зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковій зміні в частині мотивів та підстав задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці як відокремленого підрозділц Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 по справі № 520/3611/24 - частково змінити в частині мотивів і підстав задоволення позову.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2024 р. по справі №520/3611/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій