Постанова

від 15.04.2025 по справі 440/2698/25

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 р. Справа № 440/2698/25Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Петрова Л.М., м. Полтава, по справі № 440/2698/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про скасування Довідки військово-лікарської комісії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Горбенко Павло Володимирович звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування рішення госпітальної ВЛК хірургічного профілю в/ч НОМЕР_1 від 30 серпня 2024 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року повернуто адміністративний позов ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року про повернення позовної заяви та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначає, що зі змісту оскаржуваної ухвали встановлено, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджені відповідно до вимог статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стверджує, що відповідно до ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів яким є доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідач не скористався своїм правом на подання до Другого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви (п. 3 ст. 294 КАС України), колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження та про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи за участю представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджені відповідно до вимог статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки наказу від 24.09.2024 № 60, яким уповноважено Дорошенко А.С. видавати від імені Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги доручення адвокатам для надання безоплатної правничої допомоги суб`єкта відповідного права, визначеним у пунктах 1-2, 9-29 частини першої та частиною другою статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», до позовної заяви не долучено.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За змістом ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 59 КАС України врегульовано питання документів, підтверджують повноваження представників.

Так, відповідно до п. 4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" повноваження адвоката підтверджуються дорученням центру з надання безоплатної правничої допомоги та/або довіреністю відповідно до вимог процесуального закону.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Враховуючи наведені норми, колегія суддів доходить висновку, що доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, є одним із документів, який підтверджує повноваження адвоката на надання правової допомоги та представництва інтересів особи, у тому числі в суді.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява підписана представником позивача Горбенко Павлом Володимировичем.

На підтвердження його повноважень, до позовної заяви додано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 28 жовтня 2024 року №3481/2024-3662928, видане на підставі наказу Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 25 жовтня 2024 року №Н-БВПД/010/03.5-5/561, за змістом якого адвоката Горбенка Павла Володимировича призначено для надання безоплатної вторинної правової допомоги Баляєву Роману Ігоровичу у вигляді здійснення представництва інтересів у суді щодо оскарження рішення ВЛК №846 від 30.08.2024.

Колегія суддів зазначає, що вказане доручення є самостійним документом та належним підтвердженням повноважень адвоката Горбенка П.В., який здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 в рамках надання безоплатної вторинної правової допомоги у межах даної справи, відповідно до статті 59 КАС України та Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо неналежного підтвердження повноважень адвоката Горбенка Павла Володимировича, у тому числі на підписання позовної заяви від імені позивача.

При цьому, надання додаткових документів, зокрема наказу, положеннями процесуального законодавства не вимагається.

Колегія суддів звертає увагу, що в разі виникнення у суду відповідного сумніву, суд має право витребувати у сторони додаткові документи, постановивши ухвалу про залишення позовної заяви без руху, проте така ухвала судом першої інстанції не постановлювалась.

З цього питання судом враховані правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року в справі №П/9901/736/18, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що до позову не додано документів, які б підтверджували його волевиявлення на надання повноважень адвокату (завіреної копії або витягу із договору про надання правової допомоги). При цьому, у разі виникнення сумнівів щодо справжності документів, наданих на підтвердження повноважень представника позивача, суд, реалізуючи принцип офіційного з`ясування обставин у справі, мав можливість витребувати у представника позивача додаткові документи.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 826/5500/18, повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В силу ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У Рішенні у справі «Bellet проти Франції» від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Таким чином, оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду мав процесуальну можливість пересвідчитися в наявності у підписанта позовної заяви повноважень на представництво інтересів позивача, повернення позовної заяви з підстави, що позов підписано особою, яка не має права її підписувати, є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, та вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини щодо повноважень адвоката у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі № 440/2698/25 - скасувати.

Адміністративну справу №440/2698/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування Довідки військово-лікарської комісії направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій