Постанова від 15.04.2025 по справі 420/18198/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/18198/24

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,

повний текст судового рішення

складено 30.12.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Лук`янчук О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРВАР БЛЕК СІ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі №420/18198/24 за позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю ВАРВАР БЛЕК СІ про стягнення адміністративно-господарських санкцій

У С Т А Н О В И В:

11.06.2024 Одеське обласне відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просило суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ВАРВАР БЛЕК СІ адміністративно-господарські санкції у розмірі 48858грн. 41коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 840грн. 22коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у 2023 році товариством з обмеженою відповідальністю ВАРВАР БЛЕК СІ не виконано норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву зазначаючи, що в 2023 році ним виконано норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме згідно наказу від 05.10.2023 №11-к прийнято на роботу на посаду бухгалтера ОСОБА_1 , яка має ІІ групу інвалідності. На думку відповідача, ним вжито усіх заходів з метою відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення порушення. Також, ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ вказує про неправильність здійсненого Одеським обласним відділенням фонду соціального захисту осіб з інвалідністю розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі №420/18198/24 адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задоволено повністю.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ у 2023 році не виконано норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю.

Не погодившись із рішенням окружного адміністративного суду товариством з обмеженою відповідальністю ВАРВАР БЛЕК СІ подано апеляційну скаргу, у якій з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ зазначає, що з 06.10.2023 ним прийнято на роботу особу з інвалідністю ОСОБА_1 . Також, на думку скаржника, для звернення до суду з даним позовом Держпраці має провести перевірку та встановити недотримання ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю. Натомість, відповідної перевірки Держпраці не проводилось та акту не складалось, а тому звернення Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до суду з даним позовом є передчасним.

У свою чергу, Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач вказує, що наведені ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ в апеляційній скарзі доводи є безпідставними.

В силу приписів пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку із положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

Зокрема, згідно із фактичними обставинами справи, Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю установлено, що ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Як стверджує позивач, середньооблікова чисельність штатних працівників, які працювали у ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ у 2023 році склала 8 осіб, а тому середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю складає 1 особу.

Натомість, у 2023 році середньооблікова чисельність штатних працівників ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ, яким установлено інвалідність становить 0 осіб, що є меншим ніж установлено нормативом.

З урахуванням чого, Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю сформовано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до вказаного розрахунку, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 8 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників 781734грн. 60коп., середня річна заробітна плата штатного працівника 97716грн. 83коп., кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше 0 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю склала 48858грн. 41коп.

Апеляційним судом з`ясовано, що такий розрахунок Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю було скеровано на адресу ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ (квитанція від 07.03.2023).

Колегією суддів також установлено, що за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ нараховано пеню в розмірі 840грн. 22коп.

У зв`язку з тим, що суму адміністративно-господарських санкцій та пені ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ добровільно сплачено не було Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з даним позовом.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Частинами першою та третьою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно із частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вищенаведеною нормою визначено підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Так, суб`єкт господарювання звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Згідно із пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про:

- попит на робочу силу (вакансії);

- заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу").

На виконання приписів пункту 4 частини 3 статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" Міністерством економіки України видано наказ № 827-22 від 12.04.2022, яким затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

В контексті положень Закону України "Про зайнятість населення" та Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Із системного аналізу вищезазначених законодавчих приписів убачається, що законодавцем чітко визначено обов`язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця;

- створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;

- надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів зазначає, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця.

Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Після створення відповідного робочого місця роботодавець повинен подати до державної служби зайнятості форму 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Отже, на підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю, шляхом створення відповідних робочих місць та інформування про таку кількість створених робочих місць органів працевлаштування. У свою чергу, слід вказати, що законодавець не покладає на вказаних суб`єктів господарювання обов`язку із здійснення самостійного пошуку працівників осіб з інвалідністю.

Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

Як установлено судом апеляційної інстанції, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за звітний 2023 рік ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ становила 8 осіб.

У зв`язку з чим, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 1 особа.

З матеріалів справи убачається, що наказом ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ від 29.09.2023 №8 до штатного розпису внесено зміни та додано до структурного підрозділу «Адміністрація» штатну одиницю бухгалтера з первинної документації.

Згідно наказу ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ від 05.10.2023 №11-к на посаду бухгалтера з первинної документації з 06.10.2023 прийнято ОСОБА_1 , яка має ІІ групу інвалідності.

Водночас, колегія суддів зазначає, що показники щодо кількості працівників визначено Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, дія якої поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (далі - підприємства), а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, середня кількість працівників підприємства за період (місяць, квартал, з початку року, рік) визначається як сума таких показників:

- середньооблікової кількості штатних працівників;

- середньої кількості зовнішніх сумісників;

- середньої кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.

Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця (пункт 3.2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286).

Відповідно до положень пункту 3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Округлення результатів обчислень для відображення у формах державних статистичних спостережень з праці здійснюється за правилом парної цифри. Округлюються цифри поступово справа наліво: якщо остання значуща цифра менше або дорівнює "4", вона відкидається; якщо - більше або дорівнює "6", найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю. Якщо остання значуща цифра "5", найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін (пункт 3 Додатку до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286).

З огляду на вказане колегія суддів дійшла висновку, що норматив з працевлаштування особи з інвалідністю уважається виконаним роботодавцем, якщо така особа пропрацювала шість повних місяців звітного року, оскільки 6 (місяців) : 12 (місяців) = 0,5 (тобто, з урахуванням вищенаведених правил округлення 1 особа).

Однак, як з`ясовано судом апеляційної інстанції, у межах звітного 2023 року на ОСОБА_1 працювала менше шести місяців на ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ, а тому норматив з працевлаштування особи з інвалідністю відповідачем в досліджуваній ситуації не виконано.

В контексті вирішення даного спору слід також врахувати, що відповідно до наявного у матеріалах справи листа Одеського обласного центру зайнятості від 30.04.2024 №1255/01-20/06-24, звітність за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ до Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості та її підпорядкованих відділів протягом 2023 року не подавалась.

Отже, апеляційний суд зазначає, що в спірних правовідносинах у ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ наявний склад правопорушення, за вчинення якого Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій та пені, у зв`язку з чим позовна заява Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю підлягає задоволенню.

Водночас, апеляційний адміністративний суд вказує про безпідставність доводів скаржника про необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків Верховного Суду, які викладено у постанові від 21.11.2022 у справі №400/3957/21, з огляду на таке.

Фактичні обставини у справі № 400/3957/21 стосувалися ситуації, коли у показниках звіту (за формою № 3-НП) наявні розбіжності та на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок провести перевірку суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у разі невиправлення суб`єктом господарювання помилки у звіті.

Натомість, у досліджуваних правовідносинах ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ не подавало звітності за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Апеляційний адміністративний суд зазначає, що обставини даної справи та справи № 400/3957/21 відрізняють, виникли у різні періоди часу та з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування.

Отже, висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21 правова позиція не є релевантною по відношенню до даної справи.

Не є юридично спроможним також довід скаржника про те, що законодавством не вимагається подання роботодавцем до фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звіту про працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік (форма №10-ПОІ), т.я. за приписами Закону України "Про зайнятість населення" та Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства економіки України № 827-22 від 12.04.2022 на роботодавців покладено обов`язок подавати звітність форми № 3-ПН до відповідного центру зайнятості.

Відхиляється також посилання відповідача на подання до податкового органу податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2023 року, адже означене не кореспондується із визначеними законодавцем підставами звільнення від відповідальності, суперечить установленим вище фактичним обставинам справи та зробленим судом апеляційної інстанції висновкам.

Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені в апеляційній скарзі твердження ТОВ ВАРВАР БЛЕК СІ.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком окружного адміністративного суду про задоволення позовної заяви Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про порушення окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРВАР БЛЕК СІ» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 у справі №420/18198/24 за позовом Одеського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю ВАРВАР БЛЕК СІ про стягнення адміністративно-господарських санкцій без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді О.В. Лук`янчук О.І. Шляхтицький