Постанова

від 15.04.2025 по справі 420/250/25

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/250/25Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Єщенка О.В.,

при секретарі Альонішко С.І.,

за участю представника апелянта Міністерства юстиції України Гульчак А.С.,

представника апелянта Державної податкової служби України Ясніцької Т.С.,

представника позивача Лисецької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за позовною заявою Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 60376342 від 04.12.2024 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової Асеї Назимівни;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь Казенного підприємства "Морська пошуково-рятувальна служба" судові витрати у справі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 60376342 від 04.12.2024 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової Асеї Назимівни. Стягнуто з Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Казенного підприємства Морська пошуково-рятувальна служба судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 ( три тисячі двадцять вісім грн. 40 коп.) гривень.

Не погоджуючись з таким рішенням, Міністерство юстиції України надали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 815/6776/17, яким зобов`язано вилучити запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017», ДПС України здійснено перерахунок показника суми реєстраційного ліміту підприємства шляхом проведення поточною датою операції за типом 360 «Зміна ліміту за рішенням суду», згідно якої було збільшено суму показника на 13 092 200,59 гривень із врахуванням від`ємного показника суми реєстраційного ліміту, яке обліковувалось на момент анулювання реєстрації платника ПДВ КП «МПРС» (а саме «-» 10 176 198,41 грн.), у зв`язку з чим до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України був скерований лист від 03.12.2024 № 15213/5/99-00-05-02-02-05 про виконання судового рішення по справі № 815/6776/17.

Апелянт вказує, що зазначені питання належать до виключної компетенції боржника та Орган державної виконавчої служби не може перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені, до компетенції цього органу державної влади. Звертає увагу, що надані боржником до вказаного листа докази, а саме, витяг з СЕА ПДВ, не дають підстав для сумніву у законності вчинених боржником дій на виконання рішення суду. Все вищезазначене, на думку апелянта, підтверджує правомірність винесення 04.12.2024 головним державним виконавцем Відділу Рагімовою А.Н. постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 60376342 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону. Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження від 04.12.2024 ВП № 60376342, винесена у спосіб та у порядку визначеному Законом. Також, апелянт звертає увагу, що державним виконавцем вчинено усіх необхідних дій в рамках виконавчого провадження ВП № 60376342, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є обґрунтованою, та судом першої інстанції безпідставно відхилено вказані у відзиві та під час судового засідання по даній справі, доводи Відділу. Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню, та рішення суду є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Також, апелянт зазначає, що позивач був обізнаний про відкриття виконавчого провадження та за ідентифікатором доступу мав можливість дізнатись про всі прийняті державним виконавцем подальші рішення та винесені постанови в рамках конкретного виконавчого провадження, в тому числі і оскаржуваної ним постанови про закінчення виконавчого провадження від 04.12.2024 ВП № 60376342 та позов датовано 02.01.2025 р., апелянт вважає, що позивачем пропущено 10-денний строк оскарження.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що оскаржуване рішення у справі прийнято судом з неналежною оцінкою обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що судове рішення у справі № 815/6776/17 стосувалось періоду 2017 року, а відтак періоду перебування платником ПДВ з 01.05.2016 по 02.01.2019 року. Станом на момент анулювання платником ПДВ у СЕА ПДВ (02.01.2019) сума, на яку товариство має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН становила у розмірі -10 176 198,41 грн., про що до матеріалів справи надано докази. Одночасно, СЕА ПДВ, враховуючи положення нормативно-правових актів України, функціонує в автоматичному режимі, виконуючи самостійно певний алгоритм дій, визначених у статті 200-1 Кодексу та Порядку № 569, і не передбачає ручного втручання в її роботу, зокрема, коригування показників минулих звітних періодів, в т.ч. показника override, розрахованого 02.11.2017. Протягом операційного дня показник реєстраційної суми змінюється з врахуванням дати та часу в залежності від того, який документ зареєстровано в системі електронного адміністрування. Відповідно автоматичне опрацювання в СЕА ПДВ інформації про судове рішення по справі № 815/6776/17 обумовило врахування результату періоду перебування Позивача платником ПДВ з 01.05.2016 по 02.01.2019 року, в якому у КП «МПРС» було сформовано від`ємне значення Накл. Враховуючи те, що показник Перевищення є складовою показника Накл, то виконання судового рішення по справі № 815/6776/17 в автоматичному порядку призвело до збільшення суми Накл на 13 092 200,59 грн. (- 10 176 198,41 грн та 23 268 399 грн.), чим у такий спосіб засвідчує фактичне виконання судового рішення.

26 березня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» від представника Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу Державної податкової служби, в якому представник просить апеляційну скаргу Державної податкової служби задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

03 квітня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому представник просить відмовити у задоволені апеляційних скарг - у повному обсязі; рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційних скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі №815/6776/17, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 року, адміністративний позов Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» до Державної фіскальної служби України задоволено.

Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України із зменшення реєстраційного ліміту (суми податку, на яку казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 23268399 грн.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017» на суму 23268399 грн.

Рішення суду набрало законної сили 23.07.2019 року.

06.08.2019 року стягувачу КП «Морська пошуково-рятувальна служба» судом видано виконавчий лист № 815/6776/17. ( а.с. 10)

22.10.2019 року за заявою стягувача Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» від 11.10.2019 року про примусове виконання рішення суду старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башіловим В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60376342 за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду №815/6776/17, виданим 06.08.2019 року, згідно якого зобов`язано Державну фіскальну службу України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017» на суму 23268399 грн. (а.с. 11).

03.12.2024 ДПС України листом № 15213/5/99-00-05-02-02-05 за результатом вимоги відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.11.2024 № 60376342/20.1-9 (вх. ДПС № 119835/5 від 25.11.2024) повідомило, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 по справі № 815/6776/17 за позовом КП «Морська пошуково-рятувальна служба» (код ЄДРПОУ 38017026) виконано. В Системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ) 09.10.2024 збільшено реєстраційний ліміт КП «Морська пошуково-рятувальна служба» на загальну суму 13 092 200 грн. (операція « 360» - зміна ліміту за рішенням суду) з урахуванням від`ємного показника податку, що існував на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ даного підприємства (витяг з СЕА ПДВ додається). Враховуючи викладене, ДПС просить закінчити зазначене виконавче № 60376342 відповідно до пункту 9 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення по справі №815/6776/17. ( а.с. 15)

Згідно витягу з СЕА ПДВ, 09.10.2024 року здійснено операцію тип операції « 360» зміна ліміту за рішенням суду по справі № 815/6776/17, дата документа 03.04.2019, сума операції - 13 092 200 грн., сума ліміту - 13 367362,58 грн.

04.12.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою А.Н. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 60376342 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Позивач вважаючи, що рішення суду не виконано, у зв`язку з чим постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що у даному випадку державним виконавцем не було проведено перевірки фактичного виконання судового рішення та не було вжито всіх можливих заходів для повного виконання рішення згідно з вимогами Закону "Про виконавче провадження", а тому у спірних відносинах у державного виконавця станом на час винесення оскаржуваної постанови (04.12.2024) не було підстав для висновку про повне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 по справі № 815/6776/17, а відтак, не було підстав для закінчення виконавчого провадження, передбачених п. 9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 ст.14 КАС України передбачає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч. 2 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частина 4 цієї статті передбачає, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п.3 ч.3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за виконавчими листами, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 26 вказаного Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі, у тому числі, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.9 ч.1 ст.39 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За правилами ч. 1 ст. 63 цього ж Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 63 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 75 вказаного Закону У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З системного аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку про те, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Законодавством не передбачено повноважень державного виконавця здійснювати заходи примусового виконання судового рішення в інший спосіб, ніж визначений безпосередньо самим судовим рішенням та Законом України "Про виконавче провадження". Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

При цьому, правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що постанова про закінчення виконавчого провадження приймається за умови повного та безумовного виконання виконавчого документа.

Крім того, аналіз наведених правових норм та обставин справи дають підстави для висновку, що у державного виконавця відсутній альтернативний варіант для досягнення фактичного виконання рішення суду, згідно якого боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, ніж той, що вказаний у виконавчому документі. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, на державного виконавця покладається обов`язок вчинення відповідних заходів, примусового виконання рішення, передбачених Законом № 1404-VIII.

Як встановлено судами, виконавчим листом від 06.08.2019 року №815/6776/17 було зобов`язано боржника - Державну фіскальну службу України, правонаступником якої є ДПС України вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017» на суму 23268399 грн.

Отже, за вказаним виконавчим листом боржник зобов`язаний вчинити вказані дії, у зв`язку з визнанням судовим рішенням по справі №815/6776/17 протиправність зменшення боржником реєстраційного ліміту (суми податку, на яку казенне підприємство «Морська пошуково-рятувальна служба» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 23 268 399 грн., а державний виконавець має перевірити у відповідний строк.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП № 60376342, у листі від 03.12.2024 № 15213/5/99-00-05-02-02-05, адресованому Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання судового рішення по справі № 815/6776/17, ДПС України зазначає, що здійснено перерахунок показника суми реєстраційного ліміту підприємства шляхом проведення поточною датою операції за типом 360 «Зміна ліміту за рішенням суду», згідно якої було збільшено суму показника на 13 092 200,59 гривень із врахуванням від`ємного показника суми реєстраційного ліміту, яке обліковувалось на момент анулювання реєстрації платника ПДВ КП «МПРС» (а саме «-» 10 176 198,41 грн).

Дослідивши витяг з СЕА ПДВ, судами встановлено, що дійсно 09.10.2024 року здійснено операцію тип операції « 360» зміна ліміту за рішенням суду по справі № 815/6776/17, дата документа 03.04.2019, сума операції - 13 092 200 грн., сума ліміту - 13 367362,58 грн.

Однак, вчинення таких дій за типом операції « 360» зміна ліміту за рішенням суду не узгоджується з зобов`язанням боржника вилучити з Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» щодо Казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.2017» на суму 23268 399 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що представник третьої особи на підтвердження виконання судового рішення за виконавчим листом зазначив, що сума операції - 13 092 200 грн., пов`язана з тим, що згідно інформації наявної в інформаційно-комунікаційних системах ДПС (далі - ІКС ДПС) КП «МПРС», як платник ПДВ, тричі протягом 2012-2023 років анулював та поновлював статус платника ПДВ. Так, вдруге, КП «МПРС» 01.05.2016 було зареєстровано в якості платника ПДВ з індивідуальним податковим номером 380170215530, 02.01.2019 анульовано реєстрацію платника ПДВ за рішенням ГУ ДПС в Одеській області, у зв`язку з ненаданням декларацій протягом року у зв`язку з обсягом продажу товарів меншим ніж визначено у Податковому кодексі України (далі - Кодекс) (відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Кодексу). За даними ІКС ДПС 26.03.2019 проведено операцію тип « 99 - анулювання реєстрації платника ПДВ», і платнику «занулено» суму реєстраційного ліміту «-» 10 176 198,41 грн та всі решта показників підприємства у СЕА ПДВ станом на дату анулювання реєстрації платника ПДВ, про надано витяг з СЕА ПДВ.

За правилом пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК України після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у СЕА ПДВ перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок № 569), який визначає механізм відкриття та закриття рахунків СЕА ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 569 у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету. Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок. Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

Аналіз вказаних норм свідчить, що анулювання свідоцтва платника ПДВ призводить, зокрема, до закриття відповідного електронного рахунку такого платника податку в СЕА ПДВ. Кошти з електронного рахунку підлягають зарахуванню до бюджету в сумі узгоджених податкових зобов`язань. Залишок коштів, що перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань, повертається з бюджету в порядку, визначеному статтею 43 ПК України, за заявою платника податку.

З огляду на вказані норми податкового законодавства, дії ДПС України щодо здійснення 09.10.2024 року перерахунку показника суми реєстраційного ліміту підприємства на суму 23 268 399 грн., з врахуванням від`ємного показника суми реєстраційного ліміту«-» 10 176 198,41 грн, який обліковувався у 2019 році на момент анулювання реєстрації платника ПДВ КП «МПРС», проте фактично був «занулений» внаслідок повторного анулювання 02.01.2019 реєстрацію КП «МПРС», платника ПДВ за рішенням ГУ ДПС в Одеській області, спростовує твердження відповідача та третьої особи-боржника про фактичне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 815/6776/17, яким зобов`язано було вилучити з АІС «Податковий блок» щодо даного платника податку запис про дію від 02.11.2017 за документом «override/02.17» на суму 23 268 399 грн.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність доказів виконання боржником рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 по справі № 815/6776/17.

У даному випадку державним виконавцем не здійснено необхідних заходів для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і Законом № 1404-VIII.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про вчинення державним виконавцем усіх необхідних дій в рамках виконавчого провадження ВП № 60376342 та обґрунтованість оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Проте, формальний підхід до виконання судового рішення, як-то ведення переписки між державними органами та/або іншими юридичними особами, яка не забезпечує реальне виконання рішення суду, не можуть вважатися достатніми та вичерпними заходами для його повного та фактичного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, державний виконавець при здійснення виконавчих дій у межах виконавчого провадження ВП № 60376342 не вжив належних заходів для з`ясування повноти виконання рішення суду, зокрема, шляхом скерування на адресу боржника ДПС України вимоги щодо усунення вищевказаних розбіжностей між даними витяг з СЕА ПДВ та судовим рішенням по справі № 815/6776/17.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що у даному випадку державним виконавцем не було проведено перевірки фактичного виконання судового рішення та не було вжито всіх можливих заходів для повного виконання рішення згідно з вимогами Закону "Про виконавче провадження", а тому у спірних відносинах у державного виконавця станом на час винесення оскаржуваної постанови (04.12.2024) не було підстав для висновку про повне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2019, залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 по справі № 815/6776/17 , а відтак, не було підстав для закінчення виконавчого провадження, передбачених п. 9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів також звертає увагу на те, що державний виконавець не може піддавати сумніву законність та обґрунтованість рішення суду, що набрало законної сили та на власний розсуд визначати реальність чи нереальність виконання відповідного рішення боржником, а у випадку виникнення в процесі виконання рішення певних перешкод, державний виконавець наділений повноваженнями на застосування заходів щодо неупередженого, ефективного, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій для примусового виконання рішень.

Таким чином, з огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Що стосується доводів апелянта про пропуск позивачем десятиденного строку звернення до суду з позовною заявою, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, 22.01.2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано нову редакцію позовної заяви із зазначенням ідентифікатору доступу до інформації про виконавче провадження ВП №60376342 та заяву про поновлення строків для звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування неможливості звернення до суду в межах спеціального строку, позивачем зазначено, що у оскаржуваній постанові про закінчення виконавчого провадження підставою для закриття виконавчого провадження є лист ДПС України від 03.12.2024 №15213/5/99-00-05-08-08-05 про нібито фактичне виконання рішення суду, однак до оскаржуваної постанови не було долучено вказаного листа. Враховуючи те, що ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження через Автоматизовану систему виконавчих проваджень не вдалося у зв`язку з цілеспрямованою кібератакою, виникла необхідність в особистому звернені до головного виконавця Рагімової Асеї Назимівни. Лише після ознайомлення з зазначеним листом 27.12.2024 р. у позивача виникла можливість підготувати обґрунтовану позовну заяву щодо оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, з урахуванням того, що зміст зазначеного листа Державної податкової служби України суперечить змісту рішення суду, на виконання якого видано виконавчий лист.

З позовною заявою позивач звернувся до суду 02.01.2025 р.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи, що в змісті оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження № 60376342 від 04.12.2024 року зазначено, що згідно листа ДПС України від 03.12.2024 № 15213/5/99-00-05-02-02-05 з додатками рішення суду фактично виконано, який в свою чергу не було направлено позивачу разом з оскаржуваною постановою, та фактичну неможливість позивача ознайомитись з вказаним листом за допомогою Автоматизованої системи виконавчих проваджень внаслідок цілеспрямованої кібератаки на державні реєстри України, що є загальновідомим фактом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про поважність причин пропуску строку звернення до суду в межах наведених позивачем обставин та вважає вірним висновок суду першої інстанції про поновлення строку звернення до суду.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Єщенко