Постанова від 14.04.2025 по справі 580/728/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/728/25 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мезенцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р. у справі за адміністративним позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

21 січня 2025 засобами поштового зв`язку позивачем через представника подано позов до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати йому в період з 04.06.2022 до 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;

- зобов`язати відповідача здійснити йому перерахунок грошового забезпечення за період з 04.06.2022 до 20.05.2023, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 позову заяву адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії було повернуто на підставі п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Повертаючи позов позивачу суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025, через адвоката подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що ухвала про повернення позовної заяви не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, оскільки спірні правовідносини щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця виникли в період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року. Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду не пропущено.

Відповідно до ст. 312 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду скасуванню, з наступних підстав.

Колегія суддів встановила, що позивач звернувся до суду першої інстанції 21 січня 2025 року з позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність (дії) та зобов`язання вчинити певні дії щодо нарахування та виплати грошового забезпечення з 04.06.2022 до 20.05.2023.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 позовну заяву залишено без руху з підстав відсутності поважних причин для поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду за період з 04.06.2022 по 20.05.2023, та надано останньому десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку з викладенням об`єктивних обставин і фактів, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати підтверджуючі докази їх існування.

При цьому, суд звернув увагу на те, що позивачем пропущений 3-х місячний строк для звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 233 КЗпП України, з урахуванням необмеженого строку звернення до суду до 01.07.2023, посилаючись на практику Верховного Суду.

У відповідності до вимог частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якому просив поновити строк та обґрунтував його тим, що строк звернення до суду ним був пропущений з вини відповідача, оскільки позивач не був проінформований про його складові грошового забезпечення і про порушення своїх прав позивач дізнався лише з листа відповідача. Додатково позивачем було заявлено як і у позовній заяві так і у клопотанні про поновлення строку, що данні правовідносини виникли до 19.07.2022 до набрання чинності Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, а отже позивач був не обмежений строком звернення до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частин першої та другої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, поняття строку звернення до адміністративного суду - це час у проміжку якого особа може звернутись до адміністративного суду з позовом для вирішення публічно-правових відносинах для захисту свої прав, свободи та інтересів. При цьому, перебіг часу починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, підставою для повернення судом першої інстанції позовної заяви слугував висновок суду щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, тривалість якого, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України, у редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року, становить три місяці й обчислюється з дати отримання заробітної плати за період з 04.06.2022 по 20.05.2023.

При цьому, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції прийшов до висновку, що звернувшись до суду з позовом лише 21.01.2025 року, ОСОБА_1 пропустив визначений законом строк звернення до суду та не навів поважних причин, які зумовили його пропуск.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Верховний Суд у постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 при вирішенні питання щодо застосування ст. 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) дійшла таких висновків:

- якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії ст. 233 КЗпП України в редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 1 липня 2022 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце в період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням ст. 233 КЗпП України в попередній редакції; у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»;

- з урахуванням п. 1 гл. XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними ст. 233 КЗпП України, почався 1 липня 2023 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Предметом спору в цій справі є перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця за період із 04.06.2022 року по 20.05.2023 року.

Отже, спірні правовідносини охоплювали часові проміжки як до, так і після внесення змін до ст. 233 КЗпП України.

Період з 04.06.2022 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями ст. 233 КЗпП України в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком. Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється чинною редакцією ст. 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 2 квітня 2020 року, КЗпП України доповнено гл. XIX «Прикінцеві положення», зокрема п. 1 якої передбачає продовження строків, визначених ст. 233 цього Кодексу на строк дії карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 з 24:00 год 30 червня 2023 року карантин скасовано.

Тому, з урахуванням цих правових актів, позовні вимоги до 30 червня 2023 мають бути прийняті судом для розгляду.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, який звернувся з позовом 21.01.2025 року, не пропустив строку на звернення до суду з позовом за період з 04.06.2022 по 20.05.2023, тому суд першої інстанції помилково виснував про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі ч.2 ст. 123 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду суд фактично позбавив позивача гарантованого їм національним та Європейським законодавством права на доступ до правосуддя.

Враховуючи викладені обставини та докази у їх сукупності, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого, зокрема, статтею 55 Конституції України та статтею 5 КАС України, а також неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви.

За таких обставин ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р. є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи все вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції, внаслідок порушення норм процесуального права, скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 311, 315, ч. 1 п. 4 ст. 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р. - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 р. у справі за адміністративним позовом адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - скасувати, справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк