Рішення

від 08.01.2008 по справі 21/282/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/282/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.08                                                                                        Справа №  21/282/07

Суддя   Черкаський В.І.

За позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю  “Веді Ойл”  (69002, м.Запоріжжя,  вул. Червоногвардійська, б.40)

до відповідача –Сільськогосподарського  виробничого  кооперативу  “Агрофірма Зоря” (70627, Запорізька область,  Пологівський район, с.Чубарівка, вул. Молодіжна, б.26, код за ЄДРПОУ  03751014; ліквідатор - арбітражний керуючий Атаманенко С.В. (Донецька область, м. Часів Яр,  вул. Ворошилова, 3, кв. 4)

про стягнення 69339 грн. 01 коп.          

суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від позивача –Буйний А.О., дов. від 10.12.2007;

від відповідача –Прудка Н.С., дов. від 03.09.2007

                                                                 ВСТАНОВИВ

Ухвалою від 08.11.2007 року  порушено провадження у справі № 21/282/07, призначено судове засідання по справі  на 11.12.2007 року.

08.11.2007 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Веді Ойл”  подана позовна заява про стягнення з  СВК «Агрофірма «Зоря»суми 69339,01  грн.  основного боргу, пені, штрафу, 3% річних, втрат від інфляції за поставлений товар (18040 літрів дизельного палива)  згідно договору № 92 від 05.07.2006 та видаткової накладної  № РН-000703 від 05.07.2006. Просить позов задовольнити. У судове засідання 11.12.2007 року  відповідач витребуваних судом документів не надав, представників не направив.

Ухвалою від 11.12.2007 суд відклав судове засідання у справі № 21/282/07 на 08.01.2008. У судовому засіданні 08.01.2008 до суду надійшов відзив відповідача на позов, в якому він просить  у задоволенні  позову відмовити.

У судовому засіданні 08.01.2008 за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну  частину рішення.

Розглянувши матеріали справи і заслухавши представників позивача та відповідача у судових засіданнях, суд встановив.

Відповідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України  за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

05.07.2006   року  між ТОВ  “Веді Ойл” (постачальник)  та  СВК  "Агрофірма "Зоря"  (покупець)  укладений  договір поставки товару № 92 (надалі за текстом «договір»). Згідно із п. 1.1. Договору  постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар за ціною та кількістю, що встановлені цим договором.  У відповідності  із п. 8.1. Договору оплата товару покупцем провадиться  на умовах відстрочки платежу протягом 5 банківських днів після поставки товару на склад покупця. Судом встановлено, що позивачем Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Агрофірма "Зоря"  був поставлений товар на загальну суму 64944 грн.  за видатковою накладною № РН-000703 від 05.07.2006, товар отриманий  представником відповідача на підставі довіреності  ЯМД № 486532 від 05.07.2006 року  на отримання ТМЦ. У строки визначені договором СВК “Агрофірма "Зоря"  не сплатив позивачу повну вартість отриманого  05.07.2006 року товару. Заборгованість за договором за станом на 08.01.2008 складає 44944 грн.  

Згідно із ч.  1 ст. 215 Цивільного кодексу України  підставою недійсності  правочину  є  недодержання  в  момент  його вчинення  стороною  (сторонами)  вимог,  які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього кодексу.    

Відповідно до вимог встановлених в ст. 203 Цивільного кодексу України    зміст  правочину  не  може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам цивільного законодавства,  а також моральним засадам  суспільства;  особа  яка  вчиняє  правочин,  повинна мати необхідний обсяг цивільної  дієздатності;  волевиявлення  учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.      

Згідно із  ст.  241  Цивільного  кодексу  України  правочин  вчинений  представником  з   перевищенням   повноважень, створює, змінює чи припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє лише в разі його наступного схвалення цією особою. Правочин  вважається  схваленим,  зокрема, у разі,  якщо особа,  від імені якого здійснено  правочин,  вчинить  дії,  що  свідчать  про прийняття його до виконання.      

На підставі рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2007 № 21/235/07 суд встановив наступне. Ухвалою від  16.12.2004 господарський суд Запорізької області порушив провадження у справі про банкрутство СВК “Агрофірма Зоря”  № 21/15, ухвалою від 30.05.2005  господарським судом Запорізької області  введено процедуру санації СВК “Агрофірма Зоря”, керуючим санацією  кооперативу призначено Шкоду А.С. Згідно ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з дня винесення ухвали про санацію:      керівник  боржника  відсторонюється  від  посади  у  порядку, визначеному  законодавством  про   працю,   управління   боржником переходить  до  керуючого  санацією,  крім випадку,  передбаченого статтею  53  цього Закону;     припиняються   повноваження  органів  управління  боржника  - юридичної   особи,  повноваження  органів  управління  передаються керуючому санацією. Суд встановив, що договір  укладений з боку відповідача  виконавчим директором “Агрофірма Зоря” Лосем М.В., який діяв на підставі наказів № 2 від 31.05.2005 та 25.06.2007, якими йому дозволяється розпоряджатися майном та коштами кооперативу у розмірі до 5000 грн.

Відповідно до  ст.  33  Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.      Згідно статті   34   Господарського   процесуального  кодексу України    обставини  справи,   які   відповідно   до законодавства   повинні   бути   підтверджені   певними   засобами доказування,   не   можуть   підтверджуватись   іншими    засобами доказування.

У судових засіданнях  представник відповідача  не надав  суду доказів вчинення дій з повернення безпідставно отриманого  товару відповідно до вимог розділу 83 ЦК України, оспорювання права власності на товар, належний позивачу, визнання видаткової накладної від 05.07.2006 щодо передачі товару підробленою, недійсною чи т.і.

З огляду  на викладене,  суд дійшов до   висновку,  що керуючий санацією СВК “Агрофірма Зоря” утримався від  дій з повернення безпідставно, на його думку, отриманого від позивача товару, чим самим схвалив договір, який був укладений від його імені неуповноваженою  на те особою - виконавчим директором “Агрофірма Зоря” Лосем М.В.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,   необхідних  для належного   виконання нею зобов'язання,     враховуючи  інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням  зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов 'язання.

Відповідач не виконав свої обов'язки, порушуючи умови вимоги ст. 610 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, договору. За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення суми 44944 грн.   основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення сум 3 % річних та втрат від інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі.

У стягненні нарахованих відповідно до п.9.2, 9.3. договору пені та  штрафу,  суд знаходить підстави відмовити, виходячи з наступного.

Ухвалою від  16.12.2004 господарський суд Запорізької області порушив провадження у справі про банкрутство відповідача № 21/15, ухвалою від 30.05.2005  господарським судом Запорізької області  введено процедуру санації відповідача, постановою суду від 12.12.2007 відповідача визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Атаманенко С.В., встановив строк ліквідаційної процедури  6 місяців. Відповідно до п.4 ст. 12  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій  на  задоволення  вимог   кредиторів   вводиться одночасно  з порушенням провадження у справі про банкрутство,  про що зазначається в ухвалі господарського суду.      Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів  не нараховуються неустойка (штраф,  пеня),  не застосовуються інші  санкції  за  невиконання  чи  неналежне  виконання  грошових зобов'язань   і  зобов'язань  щодо  сплати  страхових  внесків  на загальнообов'язкове  державне  пенсійне  страхування,  податків  і зборів   (обов'язкових   платежів). Позивач нарахував пеню та штраф у період дії зазначеного вище мораторію. За таких обставин у вимозі щодо стягнення штрафу  слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути  суму 520 грн. 04 коп.  витрат на державне мито, суму  88  грн. 50 коп. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                                         ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Зоря"  (72627, Запорізька область, Пологівський район,  с. Чубарівка, вул.  Молодіжна, 26; код за ЄДРПОУ 03751014, р/р № 26000358817001  в ЗРУ «Приватбанк»м. Запоріжжя МФО 313399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “Веді Ойл”  (69002, м.Запоріжжя,  вул. Червоногвардійська, б.40, код за ЄДРПОУ 33570828, р/р № 26008645901  в  АБ «Металург»м. Запоріжжя МФО 313582)   44944 грн.  основного боргу, 674 грн. 16 коп. 3% річних,  6382 грн. втрат від інфляції, 520 грн. 04 коп.  витрат на державне мито, суму  88  грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                      В.І.Черкаський

(рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –09.01.2008)