Рішення

від 15.04.2025 по справі 475/1367/24

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1367/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.04.2025смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючої судді - Єгорової Н.І.,

при секретареві - Маковецькій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, у залі суду в с. Доманівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власноті на житловий будинок за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю, посилаючись на те, що в 2012 року вона вселилася в житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 з дозволу ОСОБА_2 , яка була володільцем зазначеного житлового будинку. Починаючи з 2012р. позивачка постійно проживає в даному житловому будинку , відкрито ним володіє та користується..

Володілець зазначеного будинку ОСОБА_2 , померла в 2012р. Правовстановлючих документів на будинок їй передано не було. Після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не відкривалась. Право власності на спірний житловий будинок ні за ким не реєструвалося

ОСОБА_1 з 2012року відкрито володіє будинком та розпоряджається ним, однак не є його власником. Інші особи, які б претендували на вказаний будинок, відсутні.

Оформити право власності на вказаний житловий будинок позивачка не має можливості ,так як відсутні будь-які правовстановлюючі документи на даний будинок.

Враховуючи зазначене, позивачка звернулася з позовом про визнання за нею права власності на житловий будинок за набувальною давністю..

Позивач у судове засідання не з`явилася, від її представника адвоката Бороденко Р.В. надійшла письмова заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Мостівська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області у судове засідання надали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , проживає в АДРЕСА_1 починаючи з 2012р., що підтверджується Актом обстеження від 24.0.2024 щодо виявлення проживаючих в будинку АДРЕСА_1 ,складеного депутатом Мостівської сільської ради в присутності 2 сусідів.

Позивачка стверджує , що в зазначений будинок вона вселилася з дозволу ОСОБА_2 , яка володіла даним будинком.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відсутні відомості щодо реєстрації права власності на нерухомий об"єкт, розташований за адресою АДРЕСА_1

Згідно довідки КП Доманівське РБТІ, вбачається, що реєстрація права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , станом на 31.12.2012 р.не проводилася.

Відповідно до довідки Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області №573/02-06 від 19.09.2024 вбачається, що житловий будинок в АДРЕСА_1 на балансі не перебуває.

З довідки Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області №239 від 24.09.2024 встанволено,що за адресою АДРЕСА_1 , ніхто не зареєстрований.

Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Мостівської сільської ради- будинок за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 (довідка №234 від 17.09.2024)

Відповідно до копії актового стану про смерть №11 від 05.06.2022, ОСОБА_2 , яка проживала в АДРЕСА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання ухвали суду про витербування доказів від 23.12.2024 , Доманівська державна нотаріальна контора повідомила,що після смерті ОСОБА_2 , померлої у 2012році, у Доманівській державній нотаріальній конторі спадкова справа не заводилася.

Аналізуючи письмові докази по справі, судом встановлено, що ОСОБА_1 відкрито та добросовісно володіє нерухомим майном, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 , починаючи з 2012року , тобто більше 10 років.

Зазначеним нерухомим майном позивач за усною домовленістю з ОСОБА_3 позивач володіє з 2012р. ,однак ОСОБА_2 в 2012р. померла , спадкоємців після її смерті не встановлено, позивачка позбавлена можливості узаконити своє право власності на житловий будинок, яким вона володіє..

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з її власником, який після закінчення строку договору не предявив вимоги до його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через пятнадцять років з часу спливу позовної давності.

Добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів про набувальну давність суд має врахувати добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 року № 24-150/0/4-13 «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав».

При вирішенні спорів, пов`язаних з правом власності в силу набувальної давності, судам слід враховувати наступне:

- право власності на нерухоме майно можна набувати за набувальною давністю лише після 01 січня 2011 року;

- задоволення судом вимог про визнання за володільцем права власності на нерухоме майно на підставі статті 344 ЦК можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння;

- за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено;

- відлік строку набувальної давності починається з моменту заволодіння нерухомим майном; у випадку коли володілець заволодів майном на підставі певного договору з його власником, строк набувальної власності обчислюється з моменту спливу строку позовної давності;

- у разі втрати майна володільцем не зі своєї волі (усунення володільця від володіння нерухомим майном), неповернення майна у володіння та незвернення з позовом про витребування такого майна протягом року строк набувальної давності переривається; у разі повернення нерухомого майна у володіння чи пред`явлення позову про його витребування строк набувальної давності не переривається, а період, протягом якого володілець не з власної волі був позбавлений володіння, зараховується до строку набувальної давності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із виникненням і припиненням права власності, слід мати на увазі, що норми статті 344 ЦК України про набувальну давність не підлягають застосуванню у випадках, коли володіння майном протягом тривалого часу здійснювалось на підставі договірних зобов`язань (договорів оренди, зберігання, безоплатного користування, оперативного управління тощо), оскільки право власності у володільця за давністю виникає поза волею і незалежно від волі колишнього власника.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Зважаючи на доведеність позивачем факту добросовісності, відкритості та безперервності володіння нерухомим майном більше десяти років, суд вважає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги про визнання за нею права власності на це майно за набувальною давністю .

Керуючись ст.ст. 5, 76, 133, 141, 258, 264,265 , 295-300 ЦПК, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Н. І. Єгорова