Рішення

від 15.04.2025 по справі 947/16235/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/16235/24

Провадження № 2-др/947/8/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2025 року

Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Солтановської Ю.О.,

представника заявника Кострича М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника відповідача ТОВ «СІНЕВО Україна» Петрушиної Катерини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/16235/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СІНЕВО Україна» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2024 року через систему «Електронний суд» звернулася представник відповідача ТОВ «СІНЕВО Україна» - Петрушина Катерина Ігорівна, яка просила ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНЕВО УКРАЇНА» (ідентифікаційний код: 34709124, місцезнаходження: 04214, м. Київ, вул. Північна, 2/58, літера «А») витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9600 гривень.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 25.09.2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «СІНЕВО Україна» про захист прав споживачів, - відмовлено. Під час подання відзиву на позовну заяву від 04.07.2024 відповідач подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, та долучив витяг з договору про надання правової допомоги №2024/0701 від 01 липня 2024 року. Клопотанням від 09.07.2024 відповідач долучив до матеріалів справи докази проведеної оплати на правничу допомогу: рахунок на оплату та платіжну інструкцію. Зазначеним розрахунком було передбачено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9600,00 гривень. Однак, під час ухвалення рішення по справі не було вирішено питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, тому представник відповідача звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі.

Ухвалою від 25.10.2024 року зупинено провадження по справі №947/16235/24 за заявою представника відповідача ТОВ «СІНЕВО Україна» - Петрушиної Катерини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/16235/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СІНЕВОУкраїна» про захист прав споживачів до розгляду Одеським апеляційним судом апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення суду від 25 вересня 2024 року.

Постановою Одеського апеляційного суду від 18.03.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Київського районного суду м. Одеси від 25.09.2024 року залишено без змін. Матеріали цивільній справі №947/16235/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СІНЕВО Україна» прозахист правспоживачів надійшли до канцелярії Київського районного суду м. Одеси 02.04.2025 року.

Ухвалою суду від 02.04.2025 року відновлено провадження у справі за заявою представника відповідача ТО«ѲНЕВО Україна»-Петрушиної КатериниІгорівни про ухвалення додатковогорішення поцивільній справі№947/16235/24за позовом ОСОБА_1 доТОВ «СІНЕВОУкраїна» прозахист правспоживачів та призначено судове засідання на 15.04.2025 року о 14 год. 00 хв.

02 квітня 2025 року через систему «Електроний Суд», зареєстровано 03 квітня 2025 року, передано судді 04 квітня 2025 року, представник заявника ТОВ «СІНЕВОУКРАЇНА» Петрушина Катерина Ігорівна надіслала клопотання, в якому просила суд проводити судові засідання по цій справі в режимі відеоконференції.

03.04.2025 року через систему «Електроний Суд» позивач ОСОБА_1 надіслав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення по справі, в яких просив відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ТОВ «СІНЕВО Україна» про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/16235/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СІНЕВО Україна» про захист прав споживачів.

Ухвалою суду від 04.04.2025 року у задоволенні клопотання представника заявника (відповідача) ТОВ «СІНЕВОУКРАЇНА» Петрушиної Катерини Ігорівни про участь в усіх судових засіданнях в режимі відеоконференції по цивільній справі за заявою представника відповідача ТОВ «СІНЕВО Україна» - Петрушиної Катерини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/16235/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СІНЕВО Україна» про захист прав споживачів, - відмовлено.

06 квітня 2025 року через систему «Електроний Суд», зареєстровано 07 квітня 2025 року, передано судді 08 квітня 2025 року, позивач ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання, в якому просив суд провести судове засідання по цій справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 08.04.2025 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції по цивільній справі за заявою представника відповідача ТОВ «СІНЕВО Україна» Петрушиної Катерини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/16235/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СІНЕВО Україна» про захист прав споживачів, відмовлено.

08.04.2025 року через систему «Електроний Суд» позивач ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання, в якому просив відмовити в стягненні витрат на правову допомогу у сумі 9600 гривень та розглянути справи без його участі.

08.04.2025 року через систему «Електроний Суд» позивач ОСОБА_1 надіслав доповнення до заперечення, в якому, зокрема, зазначав, що не погоджується із вимогою ТОВ «СІНЕВО Україна» про стягнення з нього витрат у сумі 9 600 гривень у зв`язку з: пропуском строків заяви про додаткове рішення (понад 10 днів, ст. 270 ЦПК), пропуском строків подання відзиву (понад 30 днів без поважних причин, ст. 121 ЦПК), невизначеність суми (знаки «?» у відзиві та на заяві про ухвалення додаткового рішення), відсутність доказів у Додатку 7 та непропорційність витрат за 8 годин роботи (ст. 141 ЦПК). Зазначив, що ці доводи залишаються чинними і доповнюють його позицію щодо незаконності будь-якого стягнення.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

У судове засідання, призначене на 15.04.2025 року, з`явився представник відповідача ТОВ «СІНЕВО Україна» Кострич Михайло Петрович, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав та просив її задовольнити.

Позивач по справі ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, просив провести розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника, ознайомившись з матеріалами справи вважає, що заяву слід задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25.09.2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «СІНЕВО Україна» про захист прав споживачів, відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 18.03.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; рішення Київського районного суду м. Одеси від 25.09.2024 року залишено без змін.

Відповідно дост. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу. Заяву проухвалення додатковогорішення можебути поданодо закінченнястроку навиконання рішення.Суд,що ухваливрішення,ухвалює додатковесудове рішенняв томусамому складіпротягом десятиднів іздня надходженнявідповідної заяви.Додаткове судоверішення ухвалюєтьсяв томусамому порядку,що йсудове рішення.У разінеобхідності судможе викликатисторони абоінших учасниківсправи всудове засідання.Неприбуття усудове засіданняосіб,які булиналежним чиномповідомлені продату,час тамісце судовогозасідання,не перешкоджаєрозгляду заяви.Додаткове рішенняабо ухвалупро відмовув прийняттідодаткового рішенняможе бутиоскаржено.

При ухваленні рішення по справі судом не вирішено питання про судові витрати, тому заява підлягає розгляду в порядку ст. 270 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», що закріплено ч.4 ст.62 ЦПК України.

Поняття терміну адвокат врегульоване п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Положенням ч.ч. 1, 4 ст.17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначені ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; і поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, аналізуючи норми ЦПК України щодо визначення розміру судових витрат та їх розподілу між сторонами можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Верховний Суд в Постанові від 10.06.2021 року по справі №820/479/18 зазначив, що як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківській документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів відповідача ТОВ «СІНЕВО Україна» у цій справі здійснювала адвокат Петрушина Катерина Ігорівна, яка працює в адвокатському об`єднанні «СДМ ПАРТНЕРИ», що підтверджується Ордером на надання правничої (правової) допомоги Серії АІ №1646041 від 01.07.2024 року. Відповідачем у зв`язку із розглядом даної справи понесено судові витрати, що підтверджується рахунком на оплату №23 від 03 липня 2024 року, Актом надання послуг від 03 липня 2024 року, платіжною інструкцією №РАYО040030 від 05 липня 2024 року на суму 9600 гривень.

Так, зазначеним Рахунком на оплату №23 від 03 липня 2024 року було передбачено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9600,00 грн. з ПДВ, що включає в себе наступні послуги: аналіз діючого законодавства та надання юридичної консультації, підготовка проекту відзиву на позовну заяву, збір документів, ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву до суду.

Верховний Суд у Постанові від 09.04.2019 р. у справі № 826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення не співмірності витрат.

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі №922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; - суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; - суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення

Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

Таким чином, суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу перевіряє чи подавалось від іншої сторони клопотання про зменшення витрат і наскільки таке клопотання є обґрунтованим відносно критерію неспівмірності заявленого розміру витрат.

Разом з цим, позивач ОСОБА_1 подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення по справі, однак, просив не зменшити витрати на правову допомогу, а відмовити у стягненні таких витрат.

Таким чином, враховуючи виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ТОВ «СІНЕВО Україна» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 9600 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133,137,141,259,264,270 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача ТОВ «СІНЕВО Україна» Петрушиної Катерини Ігорівни про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/16235/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СІНЕВО Україна» про захист прав споживачів, задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі №947/16235/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СІНЕВО Україна» про захист прав споживачів.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІНЕВО УКРАЇНА», ідентифікаційний код: 34709124, місцезнаходження: 04214, м. Київ, вул. Північна, 2/58, літера «А», витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9600 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення додаткового судового рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же термін з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. М. Куриленко