Постанова

від 18.12.2007 по справі а-12/371

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-12/371

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2007 р.   Справа № А-12/371   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  колегії суддів:

 Cуддя  Матуляк Петро Ярославович     

При секретарі   Михалевич Андрій Дмитрович

за позовом  Державна податкова інспекція в Богородчанському районі  вул. Шевченка, 64,смт.Богородчани,Богородчанський район, Івано-Франківська область,77700

до відповідача  Міжгосподарська шляхова госпрозрахункова дільниця №1  вул.Шевченка,99,смт.Богородчани,Богородчанський район, Івано-Франківська область,77700

про адміністративний спір

Представники:

Від позивача: Зіняк М.М., (довіреність №9224/3/10 від 02.10.07р. - головний державний податковий інспектор юридичного сектору)

Від відповідача : не з"явився .

СУТЬ СПРАВИ: заявлено позов про припинення   юридичної особи - Богородчанської міжгосподарської шляхово-госпрозрахункової дільниці №1.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов з підстав , викладених в позовній заяві , та подав заяву щодо згоди на проведення судового розгляду справи одразу після закінчення підготовочго провадження .

Відповідач в судове засідання не з"явився , хоча про час та місце судового засідання  був належним чином повідомлений .

За таких обставин , суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній матеріалми в порядку ст.ст.121 , 128 КАС України .

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача , суд встановив, що  юридична особа - Богородчанська міжгосподарська  шляхово-госпрозрахункова дільниця  №1

 зареєстрована  16.08.1998 р. Богородчанською РДА  та взята на податковий облік   

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-ХІІ платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Підставою для звернення з позовом у справі є неподання відповідачем звітності більше року до податкових органів.

    Частиною 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що підставами   для   постановлення   судового  рішення  щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

    визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

    провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

    невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

    неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

    наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

В силу п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

          Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

          Статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

          Згідно з  частиною  першою  ст.  216  Господарського  кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і  в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218  Господарського  кодексу України  підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до   суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового  характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови   та  порядок  їх  застосування   визначаються  цим  Кодексом,   іншими законодавчими актами.  Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно зі ст. 239 Господарського кодексу України до таких санкцій, зокрема, віднесено скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Пунктом 1 ст. 247 Господарського кодексу України передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

  З наведеного випливає висновок про обґрунтованість позовних вимог,  тому позов  підлягає задоволенню.

Керуючись  ст.124 Конституції України, ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування», ч.2 ст.  38 , п. 17. ст.11, Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», ст.ст.42, 49, 57, ч.1 ст.216, ст.218, ч.1 ст.238, п.1 ст.247 Господарського кодексу України  ст.ст. 49, п. 4 ст. 94, 121 , 128 , 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задоволити.

 Припинити юридичну особу  - Богородчанську міжгосподарську шляхово-госпрозрахункову дільницю №1 (смт.Богородчани , вул.Шевченка , 99 , код ЄДРПОУ 03578113).

Богородчанську міжгосподарську шляхово-госпрозрахункову дільницю №1 (смт.Богородчани , вул.Шевченка , 99 , код ЄДРПОУ 03578113)  або уповноваженій нею особі  у  встановленому   законом  порядку   вчинити  дії  щодо припинення юридичної особи  .

Копію постанови направити державному реєстратору  Богородчанського району(смт.Богородчани , вул Шевченка , 66)  .

Відповідно до п. 3 ст. 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"державний реєстратор зобов'язаний внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Роз'яснити сторонам п. 2 ст. 53 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" про те, що дії або бездіяльність державного реєстратора можуть бути оскаржені до суду у порядку ,  встановленому законом, у разі невиконання ним судового рішення.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                            Матуляк Петро Ярославович

 постанову підписано :

Виготовлено в АС "Діловодство суду"