Справа № 638/671/25
Провадження № 1-кп/638/1292/25
УХВАЛА
про призначення судового розгляду
14 квітня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів приміщеннізали судовихзасідань судуобвинувальний акту судовомупровадженні заматеріалами кримінальногопровадження №12024221200002082від 05.10.2024року устосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, -
встановив:
В провадження Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024221200002082 від 05.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Ухвалою судді від 16.01.2025 року вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження вважали можливим призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно в повній мірі відповідає положенням ст.291 КПК України.
Крім того, адвокатом ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_7 подано до суду клопотання про повернення застави заставодавцю у сумі 90840 гривень. В обґрунтування клопотання зазначає, що строк дії ухвали суду в частині строку дії запобіжного заходу закінчився 03.12.2024 року, запобіжний захід припинив свою дію, з клопотанням до слідчого судді про продовження дії запобіжного заходу не звертались, станом на 07.02.2025 року питання про звернення застави в дохід держави не вирішувалось, необхідності залишення застави з метою забезпечення цивільного позову або відшкодування шкоди немає, оскільки таких вимог по кримінальному провадженню заявлено не було, матеріальна шкода була добровільно відшкодована у повному обсязі, обовязки, покладені на ОСОБА_4 , були ним виконані, а тому є підстави для повернення суми застави.
Обвинувачений та його захисник підтримали внесене клопотання.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про повернення суми застави, просив вирішити дане питання під час ухвалення вироку.
Представник потерпілого не заперечував проти повернення суми застави.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, у відповідності до положень ст.314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Провадження за обвинувальним актом підсудне Дзержинському районному суду м.Харкова.
Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.
Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_4 у судове засідання.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, потерпілий.
На даний час є недоцільним витребування будь-яких документів чи речей.
Сторони вправі заявити клопотання щодо виклику для допиту осіб, витребування документів чи речей згідно положень ст. 350 КПК України.
Відповідно до ст.ст.314, 314-1 КПК Україниз метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, суд зобов`язаний залучити орган пробації для підготовки і складання досудової доповіді. Заборон щодо складання досудової доповіді у вказаному кримінальному провадженні не встановлено.
Щодо клопотання адвоката ОСОБА_5 про повернення суми застави суд зазначає наступне.
За змістом статті 2 КПК Українизавданнями кримінального провадження є, серед іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою, при цьому їх наведено в порядку зростання ступеню суворості.
Згідно зі ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У відповідності до ч.8 вказаної статті у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
При цьому у відповідності до ч.9, 10 вказаної статті питання прозвернення заставив дохіддержави вирішуєтьсяслідчим суддею,судом заклопотанням прокурораабо завласною ініціативоюсуду всудовому засіданніза участюпідозрюваного,обвинуваченого,заставодавця,в порядку,передбаченому длярозгляду клопотаньпро обраннязапобіжного заходу.Неприбуття всудове засіданнязазначених осіб,які булиналежним чиномповідомлені промісце тачас розглядупитання,не перешкоджаєпроведенню судовогозасідання. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194цього Кодексу.
Відповідно до п.7 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2011 року № 15 кошти, внесенні як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених кримінальним процесуальним кодексом України.
Так, згідно ч.11 ст.182 КПК Українизастава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідні положення засвідчують, що повернення застави здійснюється на підставі судового рішення, винесеного з огляду на закріплені в КПК України правила підсудності.
Відповідно до ч.5 ст.201 КПК Українислідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням обвинуваченого чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зменшення встановлених ризиків, що пов`язано з плином судового розгляду.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 07.10.2024 року стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 03.12.2024 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 90 840 гривень з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Згідно листа ТУ ДСА України у Харківській області вказана сума застави була внесена ОСОБА_7 11.10.2024 року.
Суд, визначаючи розмір застави у відповідності до вимог ст.182 КПК України, врахував обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, ризики, передбачені ст.177 КПК України. Також суд дійшов висновку, що визначена застава є достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.
Разом із цим, обставини, зазначені представником заставодавця у клопотанні не є безумовними та достатніми підставами для скасування запобіжного заходу та повернення суми застави. Застосований запобіжний захід є дієвим та забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому підстав для повернення застави на даному етапі судового розгляду суд не знаходить.
З огляду на викладене клопотання про повернення суми застави задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 201, 314 316, 369, 372 КПК України, суд -
постановив:
Судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 годину 10 хвилин 22 квітня 2025 року.
Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Доручити органу пробації у строк 15 днів з дня отримання даної ухвали скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Викликати для участі у судовому засіданні учасників провадження.
Клопотання адвоката ОСОБА_5 про повернення суми застави залишити без задоволення.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2025 |
Оприлюднено | 17.04.2025 |
Номер документу | 126641557 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Умисне знищення або пошкодження майна |
Кримінальне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Цвірюк Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні