Ухвала

від 16.04.2025 по справі 757/8408/25-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8408/25-ц

УХВАЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2025 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Новака Р.В.,

при секретарі судових засідань - Бурячок А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська дорожньо-будівельна компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська дорожньо-будівельна компанія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2025 відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження з повідомленням (викликом) сторін.

10.03.2025 відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки він перебуває у складі Збройних Сил України за призовом під час мобілізації.

27.03.2025 та 28.03.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Печериця Н.С. подала до суду заяви про ознайомлення з матеріалами справи.

15.04.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ревчук Н.П. подав до суду заяву про відкладення розгляду справи.

15.04.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Ревчук Н.П. подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Проходження військової служби регулюється Законом України від 25 березня 1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу».

Для обов`язкового зупинення провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 1 статті 251 ЦПК України повинні існувати дві імперативні умови:

- перебування сторони на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань;

- Збройні Сили України або інші утворені відповідно до закону військові формування повинні бути переведені на воєнний стан.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Отже, процесуальний закон пов`язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Така правова позиція узгоджується із постановою КЦС ВС від 21.12.2022 у справі № 456/2541/19.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 06.04.2000, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до статті 2 цього Закону, правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.

Згідно з ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з`єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано копію довідки військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2025, зі змісту якої вбачається, що солдат ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2024 по даний час, яка дислокується в с. Крихівці, Івано-Франківської області.

Разом із тим, вказана довідка не містять відомостей про те, що військова частина у складі ЗСУ, в яких проходить службу відповідач, переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України, де ведуться бойові дії, на час заявлення клопотання.

Таким чином, сам по собі воєнний стан, а також перебування позивача у складі ЗСУ чи інших військових формувань, не є безумовною підставою для зупинення справи. Необхідною умовою, є те, що зазначене військове формування переведено на воєнний стан або залучено до проведення антитерористичної операції.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідач не позбавлений можливості здійснити реалізацію наданих йому ЦПК України прав, зокрема, шляхом листування, приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду чи приймати участь у розгляді справи через свого представника.

Відповідачем не вказано, у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи на період його знаходження на військовій службі. Крім того, відповідно до матеріалів справи у позивача є два представника.

Отже, у суду не має об`єктивних перешкод розглянути вказану справу та відсутні обставини, які заважають здійснювати її розгляд, а зупинення провадження у справі лише слугуватиме затягуванню процесу та розумності строку розгляду справи, визначеного ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 279, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська дорожньо-будівельна компанія» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Р.В. Новак