Рішення від 16.04.2025 по справі 182/5275/24

Справа № 182/5275/24

Провадження № 2/0182/1221/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.04.2025 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справуза позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 2/1» про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13.09.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з даним позовом, посилаючись на наступні обставини.

09.11.2016 року між КП «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради (далі по тексту КП «МЖТІ» НМР) та батьком позивачки, ОСОБА_2 , було укладено Договір найму житла, а саме: квартири АДРЕСА_1 . В п.1.1. даного Договору було зазначено, що Наймодавець надає Наймачу (основному квартиронаймачу) та членам його сім`ї, ОСОБА_3 , у користування житло (квартира, загальною площею 34,04 кв.м.), що знаходиться за зазначеною вище адресою. Вказана квартира не приватизована та належить до державного житлового фонду, знаходиться на балансі КП «МЖТІ» НМР. Приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. У зв`язку з його смертю позивачка звернулась до керівника ОСББ «Затишок 2/1», який, в свою чергу, звернувся до виконавчого комітету Нікопольської міської ради із заявою щодо надання дозволу на зміну особового рахунку у зазначеній вище квартирі. Але листом №1726/24 від 24.07.2024 року виконком Нікопольської міської ради відмовив у зміні договору найму, оскільки у наданому пакеті документів відсутній ордер на жиле приміщення.

З цих підстав позивачка змушена звернутись до суду та просить зобов`язати виконавчий комітет Нікопольської міської ради змінити договір найму квартири АДРЕСА_1 з відкриттям особового рахунку, шляхом визнання її головним квартиронаймачем даної квартири, а також просить стягнути судові витрати з відповідача на її користь.

Ухвалою суду від 10.10.2024 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) (а.с.20-21).

Сторони належним чином були повідомлені про розгляд справи в суді.

Згідно тексту позовної заяви, позивачка просить справу розглядати без її участі (а.с.3 зворот).

04.11.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Волошенюк М.В. надійшла заява про розгляд справи без участі представника виконкому, рішення просить прийняти відповідно до норм чинного законодавства (а.с.25-26).

04.11.2024 року від КП «МЖТІ» НМР до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечують (а.с.29).

Третя особа ОСББ «Затишок 2/1» були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, шляхом направлення на їх юридичну адресу копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить поштовий конверт (а.с.24), який повернувся на адресу суду, як не вручений, за закінченням терміну зберігання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 25.11.1987 року (а.с. 7). Дошлюбне прізвище ОСОБА_4 вона змінила на ОСОБА_5 при реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , видане 25.11.1989 року (а.с.8), а прізвище ОСОБА_5 змінила на ОСОБА_7 при реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 13.09.2022 року (а.с.10).

09.11.2016 року між КП «МЖТІ» НМР та батьком позивачки, ОСОБА_2 , було укладено Договір найму житла, а саме: квартири АДРЕСА_1 . В п.1.1. даного Договору було зазначено, що Наймодавець надає Наймачу (основному квартиронаймачу) та членам його сім`ї, ОСОБА_3 , у користування житло (квартира, загальною площею 34,04 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5).

Приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , актовий запис №574 (а.с.6). Після смерті батька позивачка залишилась єдиним повнолітнім зареєстрованим мешканцем в даній квартирі, що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, 01.09.2024 року виданою головою ОСББ «Затишок 2/1» (а.с.13) Згідно даної довідки, ОСОБА_1 зареєстрована в даній квартирі з 09.01.1990 року, що також підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 16.04.2024 року (а.с.11).

Стаття 47 Конституції Українивизначає, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством,установою,організацією)і наймачем громадянином,на ім`я якого видано ордер.

Як передбачено ст.64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно із ст.65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 липня 2012 року № 6-60цс-12, у осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (ч.ч.1,2 статті 64 ЖК України). Крім того, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ч.2 статті 65 ЖК Української РСР).

Водночас під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні, наявність згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між згаданими особами, наймачем і членами сім`ї, які проживають з ним, певного порядку користування жилим приміщенням, й інші обставини, які мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання. Наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилася туди як член сім`ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 09 березня 2021 року у справі № 565/1499/19, від 16 січня 2023 року у справі № 523/1756/20.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , тобто донькою наймача спірної квартири. Позивачка зареєстрована в квартирі з 1990 року та постійно мешкає в ній.

Отже, враховуючи викладені норми права, у позивачки нарівні з наймачем виникли права та обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Відповідно до ст.106ЖК України повнолітній член сім`ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім`ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім`ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім`ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

За змістом вказаної норми закону будь-який член сім`ї наймача, що має повну цивільну дієздатність, має право вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення. Судовому розгляду, зокрема, підлягають спори у випадку, якщо наймодавець або орган, який вирішує питання щодо внесення змін в договір найму, не визнає в якості члена сім`ї наймача особу, яка поставила питання про визнання її наймачем за договором, а також у випадку відмови інших членів сім`ї у згоді на зміну договору.

У відповідності до ч.5ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування»органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Зважаючи на те, що житлове приміщення не приватизоване і знаходиться в комунальній власності територіальної громади, то управління житловим фондом відповідно здійснюється Нікопольською міською радою через свої виконавчі органи. Надання дозволу на зміну умов Договору найму здійснюється шляхом прийняття виконавчим комітетом відповідного рішення.

Встановлено, що позивачка зверталась до голови ОСББ «Затишок 2/1», а той, в свою чергу, звернувся до виконавчого комітету Нікопольської міської ради з питанням зміни договору найму квартири АДРЕСА_1 . Проте, листом №1726/24 від 24.07.2024 року їй було відмовлено, оскільки в наданому пакеті документів відсутній ордер на житлове приміщення (а.с.12). А тому позивачка правомірно звернулась до суду для вирішення такого спору.

Відповідно до ст.61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно зі ст. 58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути виданий лише на вільне жиле приміщення та дійсний протягом 30 днів. Крім того, при вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації. Дані положення зазначені в розділі IV Постанови ради Міністрів України РСР від 11 грудня 1984 року №470 «Про затвердження правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР».

А отже відсутність ордеру на вселення в спірну квартиру не може бути достатньою підставою для відмови позивачці у зміні договору найму та визнанні її наймачем спірної квартири.

У постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №686/15695/15-ц зроблено висновок що відсутність вмотивованої відмови виконавчого органу місцевого самоврядування, в контексті положеньстатті 106 ЖКУкраїнської PCP не позбавляє права особи звернутися за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права до суду, та не є підставою для залишення позову без задоволення.

Судом встановлено, що позивачка вселилась в спірну квартиру на законних підставах, зареєстрована там з 1990 року та протягом тривалого часу продовжує в ній жити. При цьому, судом приймається до уваги той факт, що з часу смерті ОСОБА_2 , та по даний час, жодним власником будинку або балансоутримувачем не пред`являлось до позивачки претензій щодо незаконності зайняття нею спірної квартири, що, в даному випадку, свідчить про той факт, що дії відповідача є такими, що порушують законні права користувача житловим приміщенням.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачкою позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 178, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 29 ЦК України ст.ст. 58,61, 63, 104, 106 ЖК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, Комунального підприємства «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 2/1» про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наймачем житлового приміщення квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати виконавчий комітет Нікопольської міської ради прийняти рішення щодо надання згоди Комунальному підприємству «Міська житлово-технічна інспекція» Нікопольської міської ради укласти з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , договір найма квартири АДРЕСА_1 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Рунчева