Рішення від 16.04.2025 по справі 345/1641/25

Справа №345/1641/25

Провадження № 2-а/345/28/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2025 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі судді Онушканича В.В., розглянувши в порядку письмового спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 а до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, а саме просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №1/1/3426 від 03.04.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 17000,00 грн., а також стягнути з відповідача на його користь судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Позов мотивує тим, що 03.04.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №1/1/3426 від 03.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що громадяни ОСОБА_1 було направлено поштовим зв`язком повістку №2864126 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 20.03.2025 року. На вказану дату не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач зазначає, що постанова про притягнення його до адмінвідповідальності винесена з порушенням особистих прав та чинного законодавства України, є необґрунтованою та незаконною. Жодних письмових доказів про те, що йому була направлена якась повістка позивачу надано не було і жодна повістка за його фактичною адресою, яка визначена у його військово-облікових даних і за якою позивач фактично не проживає, позивачу не надходила і ніхто йому про повістку не повідомляв. Розгляд справи і винесення постанови здійснювались без присутності позивача, а саме він знаходився у коридорі і йому дали вже готову підписану постанову. На заперечення позивача на протокол йому було повідомлено, що вже і так все вирішено, тому його аргументи ніхто до уваги не брав.

Позивач наголошує, що у нього були оновлені військо-облікові документи 03.04.2025 року у програмі Резерв+, а також надав пенсійне посвідчення інвалідності з 09.09.2013 року пожиттєво. Позивач зазначає, що ним не вчинялося адмінправопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а відповідачем не було належним чином з`ясовано, чи було вчинено адмінправопорушення, чи наявна вина у вчиненні такого правопорушення та не дотримано процедури розгляду справи про адмінправопорушення. Відповідачем при винесенні постанови не було враховано положення примітки до ст.210 КУпАП. До постанови не додаються жодні докази вчинення адмінправопорушення. Також відповідачем не було проведено фіксації процедури розгляду справи та не додано жодних документів до матеріалів справи. У постанові не зазначено, коли було вчинено правопорушення, чи коли воно було розпочато, а також не вказано місце вчинення правопорушення.

За таких обставин позивач не погоджується із зазначеним рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , бо вважає себе невинним, постанову №1/1/3426 від 03.04.2025 року необґрунтованою, винесеною з грубим порушенням процесуального порядку та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку із неповним з`ясуванням обставин справи. Тому позивач змушений звернутися до суду із вищевказаним позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву. Вважає позов безпідставним та необґрунтованим. Зазначає, що відповідно до ч.2 ст.41 Постанови №560 від 16.05.2024 року належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ТЦК та СП або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідач зазначає, що позивач в позовній заяві застосовує хибне тлумачення окремих норм законів України, порядку ведення військового обліку, строків притягнення до адміністративної відповідальності. Так, на момент складання протоколу відповідальною особою було проаналізовано оригінал повістки, рекомендованого повідомлення про вручення, а також довідки форми 20 про причини повернення та внаслідок цього встановлено, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений, проте не з`явився без поважної причини. У протоколі вказаний час вчинення правопорушення (20.03.2025 року дата, на яку мав з`явитися по повістці ОСОБА_1 ) та дата виявлення даного адміністративного правопорушення.

Доказів порушення ІНФОРМАЦІЯ_3 процедури під час винесення постанови відповідно до «Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» позивач не надав. З моменту складання протоколу до винесення постанови у ОСОБА_1 було чотири дні надати додаткові пояснення та бути присутнім в момент винесення постанови, проте цим правом ОСОБА_1 не скористався. Також відповідач звертає увагу, що наявність у ОСОБА_1 групи інвалідності не звільняє його від обов`язку з`являтися за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці. В порушення вимог чинних нормативно-правових актів позивач у вказані строки не з`явився по повістці №2864126 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач наголошує, що позивач, проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього, порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, які визначені п.22 Порядку про проведення призову громадян на військову службі під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року. Отже, постановляючи оскаржувану постанову, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв правомірно, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтована, прийнята з урахуванням всіх обставин справи. Тому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку із їх безпідставністю, необгрунтваністю та відсутністю належних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.5КАСУкраїни кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

За вимогами ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.

Відповідно до ч. 2 ст. 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зіст.9 КУпАПадміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В свою чергу, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Матеріалами справи встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.04.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та обрано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 було направлено поштовим зв`язком повістку №2864126 від 07.03.2025 року про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 20.03.2025 року; на вказану дату ОСОБА_1 не прибув, чим порушив абзац 2 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Дане правопорушення виявлено 31.03.2025 року.

Відповідно до частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до абзацу 7 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 року затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560), який, зокрема, визначає, порядок оповіщення та прибуття резервістів та військовозобов`язаних під час мобілізації.

Відповідно до пункту 30 Порядку № 560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Згідно з пунктом 30-1 Порядку № 560 кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

Пунктом 30-3 Порядку № 560 визначено, що у разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до положень вищевказаного Порядку № 560 на ім`я ОСОБА_1 07.03.2025 року було сформовано повістку №2864126 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією. Дана повістка була направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням за №0610237437040 на зареєстровану адресу місця проживання позивача ( АДРЕСА_1 ).

Із копії конверту та довідки про причини повернення/досилання слідує, що поштове відправлення №0610237437040 повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Тобто, в даному випадку відповідачем була дотримана передбачена чинним законодавством процедура направлення повістки.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставленнявідмітки провідсутність особиза адресоюзадекларованого/зареєстрованогомісця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Проаналізувавши вищевказану норму в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що оскільки повістку надіслано засобами поштового зв`язку, належним підтвердженням оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 є день отримання такого поштового відправлення особою або проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання.

З конверту та довідки про причини повернення/досилання, які подані суду разом з відзивом, слідує, що поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. На довідці про причини повернення/досилання наявний відбиток відділення поштового зв`язку із зазначенням дати 21.03.2025р. Крім того, із витягу із веб-сайту «Укрпошти» за результатами перевірки відстеження поштового відправлення із трек-номером №0610237437040 встановлено, що 21.03.2025 року поштове відправлення було повернуто відправнику, у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 позивач ОСОБА_1 вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме 21.03.2025 року. Водночас у повістці №2864126 вказано, що ОСОБА_1 належить з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 20.03.2025 року о 09.00 год. Тобто, станом на 20.03.2025 року позивач, в розумінні положень п. 41 Порядку №560, не був належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду правомірність своїх рішень, дій, бездіяльності з урахуванням критеріїв правомірності поведінки, визначених статтею 2 КАС України. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів того, що позивач будучи оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не з`явився та не повідомив про поважні причини неявки, чим порушив ч.3 ст-22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме відсутня суб`єктивна сторона у виді умислу.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені ст. 286 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, за встановлених судом обставин щодо протиправності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню у судовому порядку із закриттям провадження у справі.

Частиною 1 статті 139 КАС України вказано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1ст. 143 КАС України).

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року, керуючись статтями ст.ст. 139, 143, 241-246, 286 КАС України,

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1/1/3426 від 03.04.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 16.04.2025 року.

Суддя Володимир ОНУШКАНИЧ