Рішення

від 15.04.2025 по справі 388/320/25

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/320/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2025 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Лященка Я.О.,

розглянув у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді про стягнення середнього заробітку за час затримки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом до Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді (далі КП «ДМКГ») та просить стягнути з нього на свою користь 12056,73 грн середнього заробітку за весь час затримки.

Позов мотивує тим, що перебував з відповідачем у трудових правовідносинах.

2 липня 2024 року був звільнений згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України.

На день звільнення йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата.

Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області у справі № 388/2014/24 з відповідача було стягнуто на користь позивача заборгованість із заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку на час ухвалення рішення суду.

31 січня 2025 року рішення суду було виконано в примусовому порядку.

Отже, відповідач повинен виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 5 грудня 2024 року до 2 січня 2025 року, тобто до закінчення шестимісячного строку з дня звільнення.

Відповідач не надіслав до суду у встановлений строк відзив на позовну заяву, повідомлявся про місце та час розгляду справи згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 4 грудня 2024 року стягнуто з Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену при звільненні заробітну плату в розмірі 25277,04 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 64876,69 грн, а всього 90153,73 грн.

Постановою старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Єременко А.С. від 20 січня 2025 року з примусового виконання виконавчого листа № 388/2014/24, виданого 10 грудня 2024 року було відкрито виконавче провадження.

Постановою старшого державного виконавця Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Єременко А.С. від 31 січня 2025 року з примусового виконання виконавчого листа № 388/2014/24, виданого 10 грудня 2024 року було закінчено виконавче провадження у зв`язку з фактичним виконання рішення суду.

Наказом (розпорядженням) відповідача № 39 від 2 липня 2024 року ОСОБА_1 звільнено з посади з 2 липня 2024 року згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Довідкою КП «ДМКГ» від 27 серпня 2024 року № 1087/01-08 підтверджується, що заробітна плата позивача у травні 2024 року становила 12333,98 грн, у червні 2024 року становила 12353,78 грн, а всього за цих два місяці 24687,76 грн. Відпрацьовано днів за цей період 43. Середньоденна заробітна плата становить 574,13 (а. с. 6).

За змістом ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу (ч. 1 ст. 47 КЗпП України).

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч. 1 ст. 115 КЗпП України).

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

За змістомст.117КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу,при відсутностіспору проїх розмірпідприємство,установа,організація повиннівиплатити працівниковійого середнійзаробіток завесь часзатримки подень фактичногорозрахунку,але небільш якза шістьмісяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Відповідно до роз`яснень, викладених вп. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП Українистягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом установлено, що 25277,04 грн заробітної плати належної позивачеві при звільненні, не було виплачено йому в день звільнення, а було стягнуто в примусовому порядку.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

За змістом п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі Порядок) встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п. 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Отже, середній заробіток за весь час затримки розрахунку визначається відповідно до Порядку, шляхом множення суми середньоденної заробітної плати працівника на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Згідно з довідкою КП «ДМКГ» від 27 серпня 2024 року № 1087/01-08, середньоденна заробітна плата позивача становить 574,13 грн.

Середній заробіток за час затримки розрахунку з відповідача на користь позивача за рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 4 грудня 2024 року було стягнуто за період з 3 липня 2024 року по день ухвалення рішення 4 грудня 2024 року.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток на час затримки розрахунку за період з 5 грудня 2024 року до 2 січня 2025 року, а саме за 21 робочий день. 574,13 грн (сума середньоденного заробітку позивача) повинна бути помножена на 21 (число робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком), що дорівнює 12056,73 грн.

Як роз`яснив пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови N 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Отже, суд визначає суму, що підлягає стягненню без утримання податків й інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата податку є обов`язком роботодавця та працівника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року (справа № 712/9213/18) доходила до висновку, що визначена судом сума середнього заробітку підлягає стягненню з вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов до переконання про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до КП «ДМКГ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

За змістомч.1ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач у цій справі поніс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн, що підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу підлягає згідно з положеннями ч. 8 ст. 141, п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 94, 116, 233, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354, 430 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді про стягнення середнього заробітку за час затримки.

Стягнути з Комунального підприємства «Долинське міське комунальне господарство» при Долинській міській раді (місцезнаходження за адресою: вул. Нова, 80-а, м. Долинська, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28500, ідентифікаційний код: 36188893) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 12056,73 грн (дванадцять тисяч п`ятдесят шість гривень сімдесят три копійки) середнього заробітку за час затримки розрахунку, 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судових витрат зі сплати судового збору, а всього 13267,93 грн (тринадцять тисяч двісті шістдесят сім гривень дев`яносто три копійки).

Визначена судом сума середнього заробітку підлягає стягненню на користь позивача з вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу на 12:00 годину 9 травня 2025 року.

Встановити ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення цього рішення суду. У разі неподання таких доказів заява про вирішення питання про судові витрати на правничу допомогу залишиться без розгляду.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський