Постанова

від 01.04.2025 по справі 910/11274/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2025 р. Справа № 910/11274/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Чеховський А.А.

від відповідача: Фартушна В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 (повний текст складено та підписано 04.12.2024) (суддя Карабань Я.А.)

у справі № 910/11274/24 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 9 614 751,34 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" (далі - ТОВ "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", відповідач) про стягнення 8 048 373,48 грн основного боргу, 1 061 153,12 грн інфляційних втрат та 505 224,74 грн трьох процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором № 954/01 від 12.11.2019 (далі - Договір) у частині оплати електричної енергії, купленої (придбаної) у позивача як продавця за "зеленим тарифом".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/11274/24 позов задоволено частково; стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" 8 048 373,48 грн основного боргу, 1 061 153,12 грн інфляційних втрат, 499 787,82 грн 3 % річних та 144 139,72 грн судового збору; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив із того, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання зі сплати на користь позивача 8 048 373,48 грн основного боргу на підставі Договору, доказів погашення якої до матеріалів справи не надано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за загальний період із жовтня 2022 року по липень 2024 року, суд першої інстанції суд встановив, що він є обґрунтованим та арифметично правильним, у зв`язку із чим, за висновком суду, позовна вимога про стягнення інфляційних втрат у сумі 1 061 153,12 грн підлягає задоволенню.

У свою чергу, дослідивши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, у розмірі 505 224,74 грн за загальний період з 16.09.2022 по 09.09.2024, місцевий господарський суд дійшов висновку, що він є частково неправильним, оскільки позивачем неправильно визначено строк оплати електричної енергії за вересень, жовтень, грудень 2022 року, у зв`язку із чим неправильно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань зі сплати коштів за вказані місяці.

Здійснивши власний розрахунок 3 % річних за несвоєчасну сплату електричної енергії, при цьому, обмежуючись сумами, визначеними позивачем, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що розмір 3 % річних за загальний період із 16.09.2022 по 09.09.2024 складає 499 787,82 грн, а тому позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі, визначеному судом.

Також, судом першої інстанції відхилено клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних до 1 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням, ТОВ "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/11274/24 в задоволеній частині та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржуване рішення в задоволеній частині ухвалено з неповним дотриманням норм матеріального права - ст. 11, 509, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 19, 92, 129, 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", та процесуального права - ст. 2, 7, 13, 73, 74, 86, 202, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); при ухваленні оскаржуваного рішення не взято до уваги обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: не враховано документи первісного обліку господарських зобов`язань; не враховано положення наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206; не надано належної оцінки п. 11.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої за альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/11274/24; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.04.2025 о 10:20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 07.03.2025.

Позиції учасників справи. Заяви учасників справи

ТОВ "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд залишити без задоволення, а оскаржуване рішення в частині стягнення на користь позивача 8 048 373,48 грн основного боргу та 144 139,72 судового збору - без змін.

Також, 06.03.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" про часткову відмову від позову (відмову від частини позовних вимог) у справі № 910/11274/24.

Явка представників учасників справи. Розгляд заяв учасників справи

У судове засідання, призначене на 01.04.2025, з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 01.04.2025 розглянуто заяву ТОВ "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" про часткову відмову від позову (відмову від частини позовних вимог) у справі № 910/11274/24.

У зазначеній заяві позивач частково відмовляється від свого позову, а саме від частини позовних вимог про стягнення з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" 1 061 153,12 грн інфляційних втрат та 499 787,82 грн 3 % річних.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заяву ТОВ "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" про часткову відмову від позову (відмову від частини позовних вимог) у справі № 910/11274/24 та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача проти зазначеної заяви не заперечував.

Розглянувши подану позивачем заяву про часткову відмову від позову (відмову від частини позовних вимог), проаналізувавши приписи чинного процесуального законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття відмови ТОВ "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" від позову у даній справі в частині стягнення 1 061 153,12 грн інфляційних втрат та 499 787,82 грн 3 % річних з огляду на таке.

Заява ТОВ "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" від 06.03.2025 про часткову відмову від позову (відмову від частини позовних вимог) у справі № 910/11274/24 підписана директором ТОВ "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" Христюком Сергієм Володимировичем, повноваження якого підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія додана до заяви), а також перевірені судом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно із ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Пунктом 4 частини першої статті 231 ГПК України передбачено, що однією з підстав для закриття провадження у справі визначено відмову позивача від позову, яку прийнято судом.

У суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу (ч. 1 ст. 274 ГПК України).

Також, згідно із ч. 2 вказаної статті, якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Оскільки позивачем у суді апеляційної інстанції подано заяву про часткову відмову від позову (відмову від частини позовних вимог) у даній справі, і стосовно такої відмови відсутні будь-які заперечення іншого учасника справи, а також відсутні визначені чинним законодавством підстави для її неприйняття судом, така відмова приймається судом.

Окрім цього, враховуючи наведені вище приписи процесуального закону (ч. 2 ст. 274 ГПК України), одночасно з прийняттям відмови позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення 1 061 153,12 грн інфляційних втрат та 499 787,82 грн 3 % річних у даному випадку також слід визнати нечинним оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення 1 061 153,12 грн інфляційних втрат, 499 787,82 грн 3 % річних та 23 414,11 грн судового збору і закрити провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення 1 061 153,12 грн інфляційних втрат та 499 787,82 грн 3 % річних.

Результати розгляду питання щодо розподілу судових витрат у зв`язку з відмовою позивача від частини позовних вимог викладено у розділі "Судові витрати" цієї постанови.

У частині позовних вимог про стягнення 8 048 373,48 грн основного боргу у судовому засіданні 01.04.2025 представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі, та просив суд її задовольнити.

Представник позивача, в свою чергу, заперечив проти апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

12.11.2019 між ДП "Гарантований покупець" (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" (виробник за "зеленим" тарифом) укладено договір № 954/01 (Договір).

У подальшому, між позивачем та відповідачем укладені додаткові угоди до Договору: від 27.02.2020 № 318/01/20, від 23.03.2020 № 657/01/20, від 25.01.2021 № 84/01/21, від 19.05.2023 № 1249/07/23, від 25.01.2024 № 262/07/24.

Відповідно до п. 1.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 23.03.2020 № 657/01/20) за цим Договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно з п. 2.3, 2.4 Договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Згідно з п. 2.5 Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Відповідно до п. 3.2 Договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.3 Договору в редакції додаткової угоди від 25.01.2021 № 84/01/21).

У п. 4.5 Договору сторони погодили, що гарантований покупець зобов`язаний, зокрема, купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.

У пункті 7.4 Договору сторони погодили, що якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та Регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01 січня 2030 року).

На виконання умов Договору позивач протягом жовтня 2021 року - грудня 2022 року продав, а відповідач придбав електричну енергію за "зеленим" тарифом на загальну суму 20 505 207,78 грн, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електроенергії за вказані розрахункові періоди, з актами коригування.

Відповідач, у свою чергу, куплену в період із жовтня 2021 року по грудень 2022 року електроенергію оплатив не в повному обсязі та з простроченням, у зв`язку із чим, за доводами позивача, станом на 09.09.2024 заборгованість відповідача становила 8 048 373,48 грн, а саме: 75 531,70 грн за жовтень 2021 року, 69 361,32 грн за лютий 2022 року, 367 624,77 грн за березень 2022 року, 1 326 462,84 грн за травень 2022 року, 1 835 141,85 грн за червень 2022 року, 1 933 406,85 грн за липень 2022 року, 1 288 049,41 грн за серпень 2022 року, 760 595,65 грн за вересень 2022 року, 367 801,18 грн за жовтень 2022 року та 24 397,91 грн за грудень 2022 року.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Згідно зі ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За положеннями ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а згідно з приписами ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець, оператори установок зберігання енергії та споживачі.

За положеннями ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем.

Частиною п`ятою статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Пунктом 8 частини дев`ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено зобов`язання гарантованого покупця сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання укладеного між сторонами Договору протягом жовтня 2021 року - грудня 2022 року позивач поставив, а відповідач прийняв електроенергію на загальну суму 20 505 207,78 грн (з урахуванням коригувань).

Акти купівлі-продажу електроенергії за вказаний розрахунковий період підписані та скріплені печатками сторін без будь-яких зауважень, що свідчить про належне виконання позивачем своїх обов`язків за Договором із продажу електричної енергії відповідачу. Акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії за липень, серпень та вересень 2022 року підписані шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів.

Відповідно до положень п. 3.3 Договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, здійснюється згідно із главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно з п. 10.1 Порядку № 641 (в редакції, чинній до 26.01.2024) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з п. 10.4 Порядку № 641 (в редакції, чинній до 26.01.2024) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Виходячи з наведених положень, оплату відповідач зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100 %) - протягом трьох робочих днів після отримання акта та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641.

Наведене відповідає правовому висновку щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за "зеленим" тарифом, викладеному в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.

НКРЕКП відповідними постановами було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець", зокрема:

- постановою НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року (постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 12.09.2022);

- постановою НКРЕКП від 20.09.2022 № 1190 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року (постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 21.09.2022);

- постановою НКРЕКП від 14.03.2023 № 473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2022 року (постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 15.03.2023);

- постановою НКРЕКП від 30.04.2024 № 858 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні, лютому та липні - вересні 2023 року (постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 01.05.2024);

- постановою НКРЕКП від 08.05.2024 № 896 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у грудні 2022 року, у березні - червні 2023 року та у листопаді та грудні 2023 року (постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 10.05.2024);

- постановою НКРЕКП від 15.05.2024 № 946 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у вересні - листопаді 2022 року та у жовтні 2023 року (постанову опубліковано на офіційному сайті Регулятора 23.05.2024).

Щодо застосування до спірних правовідносин сторін приписів п. 11.4 Порядку № 641 в редакції, чинній з 26.01.2024, суд зазначає таке.

Згідно з п. 11.4 Порядку № 641 в редакції, чинній з 26.01.2024, гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Відповідно до приписів ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Тобто, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишався чинним на момент виникнення та припинення спірних правовідносин.

Як зазначено судом вище, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП).

Отже, до прийняття Регулятором рішення щодо розміру вартості послуги у відповідному місяці в гарантованого покупця не виникає зобов`язання з остаточного розрахунку за електроенергію.

З урахуванням викладеного, в даному випадку підлягають застосуванню норми права, що діяли на момент затвердження відповідною постановою НКРЕКП вартості послуг.

Оскільки постанови НКРЕКП № 1117, 1190 та 473 прийняті до 26.01.2024, розрахунки за електричну енергію, відпущену у жовтні 2021 року - серпні 2022 року мали здійснюватися у порядку та строки, встановлені п. 10.4 Порядку № 641 (протягом 3 робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці).

У свою чергу, постанови НКРЕКП № 896 та 946 прийняті після 26.01.2024, тобто після набрання чинності змін до Порядку № 641, а тому розрахунки за електричну енергію, відпущену у вересні - грудні 2022 року мали здійснюватися у порядку та строки, встановлені п. 11.4 Порядку № 641 в редакції, чинній з 26.01.2024 (протягом 5 робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці).

Як установлено місцевим господарським судом, перевірено судом апеляційної інстанції і не спростовано матеріалами справи, з урахуванням часткових оплат та зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог заборгованість відповідача перед позивачем за придбану відповідачем у період з 01.10.2021 по 31.12.2022 електроенергію становить 8 048 373,48 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання зі сплати на користь позивача 8 048 373,48 грн основного боргу на підставі Договору, доказів погашення якої відповідачем до матеріалів справи не надано, відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

При цьому, щодо посилань відповідача на те, що при вирішенні питання щодо розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію, слід керуватись нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, зокрема, наказами Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022, та від 16.06.2022 № 206, слід зазначити таке.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, на час настання строку оплати вартості електроенергії за заявлений позивачем період наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" втратив чинність. У свою чергу, наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", як і попередній наказ, жодним чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановленої укладеним сторонами в справі Договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань щодо проведення остаточних розрахунків за Договором та згідно з Порядком. Даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за "зеленим тарифом" при здійсненні ними остаточних розрахунків.

У постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилася з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23 та від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу № 206. Згідно із цими висновками, положення Наказу № 206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641.

Відтак, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, Наказу Міністерства енергетики України від 25.03.2020 № 206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22, з урахуванням уточнення такого змісту:

- Накази № 140 та № 206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641;

- Накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від обов`язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище Накази не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені Порядком № 641. Відтак, судом першої інстанції правомірно відхилено відповідні заперечення відповідача як необґрунтовані.

Щодо посилань відповідача на те, що зобов`язання гарантованого покупця перед позивачем за розрахункові місяці вересень-грудень 2022 року не виникали у зв`язку з тим, що НЕК "Укренерго" не сплатила послугу в повному обсязі, місцевим господарським судом слушно враховано таке.

Відповідно до абз. 2 п. 11.4 Порядку № 641 (в редакції, чинній з 26.01.2024) при визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Утім, указаний пункт 11.4 Порядку № 641 не містить положень про те, що у випадку неотримання коштів гарантованим покупцем від ОСП строк виконання остаточного розрахунку гарантованого покупця з продавцем за "зеленим" тарифом не настає чи відкладається на строк до моменту надходження коштів.

Відповідно до приписів ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною першою статті 96 ЦК України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за вересень-грудень 2022 року є таким, що настав.

З огляду на викладене, правомірним є висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення 8 048 373,48 грн основного боргу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/11274/24 в частині позовних вимог про стягнення 8 048 373,48 грн основного боргу, а також у частині стягнення з відповідача на користь позивача 120 725,60 грн судового збору відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування або зміни в цій частині не вбачається.

Відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ч. 2 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Аналогічне положення також міститься і в ч. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, у зв`язку з відмовою позивача - ТОВ "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" від позову у справі № 910/11274/24 в частині позовних вимог про стягнення 1 061 153,12 грн інфляційних втрат та 499 787,82 грн 3 % річних, відповідачу підлягає поверненню у цій частині з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/11274/24, що становить 17 560,59 грн.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються.

Також, у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд у частині позовних вимог про стягнення 8 048 373,48 грн основного боргу відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 46, 74, 129, 130, 191, 231, 269, 274-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" про часткову відмову від позову (відмову від частини позовних вимог) у справі № 910/11274/24 задовольнити.

2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "САНПРОДЖЕКТСИСТЕМС" від позову у справі № 910/11274/24 в частині позовних вимог про стягнення 1 061 153,12 грн інфляційних втрат та 499 787,82 грн 3 % річних.

3. Визнати нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/11274/24 в частині стягнення 1 061 153,12 грн інфляційних втрат, 499 787,82 грн 3 % річних та 23 414,11 грн судового збору.

4. Закрити провадження у справі № 910/11274/24 в частині позовних вимог про стягнення 1 061 153,12 грн інфляційних втрат та 499 787,82 грн 3 % річних.

5. Повернути Державному підприємству "Гарантований покупець" (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) з Державного бюджету України 17 560 (сімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят) грн 59 коп. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/11274/24, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 160 (#1829359412701) від 10.02.2025.

6. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення.

7. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/11274/24 в частині позовних вимог про стягнення 8 048 373,48 грн основного боргу та 120 725,60 грн судового збору залишити без змін.

8. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги в частині позовних вимог про стягнення 8 048 373,48 грн основного боргу покласти на скаржника.

9. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

10. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена - 14.04.2025.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко