Рішення

від 16.04.2025 по справі 724/881/25

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/881/25 Провадження № 2/724/326/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2025 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання: Філіпчука Д.В.

сторін: позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Раєвського І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Орган опікита піклуванняТопорівської сільськоїради Чернівецького районуЧернівецької області про встановлення факту, що має юридичне значення,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про встановлення юридичного факту, в якому просить встановити юридичний факт, а саме те, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,самостійно виховуєта утримуєнеповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування вимог позовної заяви посилається на те, що з грудня 2016 року по січень 2024 року спільно проживав з ОСОБА_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Проживаючи разом однією сім`єю у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що спільне життя з відповідачкою не склалося, а саме проживши сімейним життям без укладення шлюбу тривалий час вони зрозуміли, що є різними за характером людьми, на ґрунті чого у них постійно виникали непорозуміння та сварки, у зв`язку із чим з січня 2024 року вони спільно не проживають та сімейних стосунків не підтримують. Відповідачка перестала цікавитися інтересами сім`ї, вона самоусунулася від виховання доньки, тому починаючи з січня 2024 року він самостійно виховує та утримує дитину.

Вказує, що донька знаходиться на його одноосібному утриманні і він її самостійно виховує, тому у нього виникло питання щодо юридичної фіксації зазначеного факту, оскільки в подальшому виникають обставини необхідності оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, яка виховується тільки одним із батьків, а також на даний момент виникають питання щодо переміщення його та доньки без документального оформлення згоди від матері, яка не проживає разом із дитиною.

Підтримуючи вищевикладене, посилаючись на норми права просив задовольнити вимоги позовної заяви в повному обсязі.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 18 березня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд у порядку спрощеного провадження з викликом учасників справи у судове засідання та розгляд справи призначено на 01 квітня 2025 року. Залучено до участі у справі Орган опіки та піклування Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, підтримав заявлені вимоги про встановлення юридичного факту та просив його задовольнити, оскільки дитина проживає разом із ним та знаходиться на повному його утриманні та одноосібному вихованні.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Раєвський І.Ф. в судовому засіданні, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглянути дану справу без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, з вимогами ст.206 ЦПК України ознайомлена.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Орган опіки та піклування Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання не з`явилися, однак надали суду заяву про визнання заявлених позовних вимог, та просили проводити судове засідання у відсутності їхнього представника.

Свідок ОСОБА_4 будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, в судовому засіданні, пояснила суду, що знає сторони, відповідачка являється сестрою її чоловіка. Їй відомо та вона може підтвердити той факт, що ОСОБА_5 сам виховує доньку ОСОБА_6 , десь приблизно з 2020 року, так як її мати виїхала за кордон, і як говорять люди знайшла там іншого чоловіка. До дитини не навідується, батько сам її виховує, приводить і забирає зі школи, одягає та утримує дитину. Дівчинка завжди охайна і доглянута, приходить до них у гості, тему про маму вони не підіймають питання так як дитина дуже вразлива, і не хоче про це розмовляти.

Свідок ОСОБА_7 будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, в судовому засіданні, пояснив суду, що являється батьком відповідачки, та може підтвердити суду той факт, що його донька вихованням ОСОБА_6 не займається, вона виїхала за кордон, інколи приїжджає додому, але до дитини не навідується, до них також не приходить. Коли приїжджала додому, то її бачили із іншим чоловіком, більше року взагалі не приїжджала, ми як рідні допомагаємо цій дитині чим можемо, бо ОСОБА_5 сам її утримує та виховує.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, заслухавши пояснення свідків, визнання відповідачем позовних вимог, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Проживаючи разом однією сім`єю у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щопідтверджується копієюсвідоцтва пронародження серії НОМЕР_1 від 22лютого 2017року (а.с.7).

Довідкою виданою Колінковецькимстаростинським округомТопорівської сільськоїради Чернівецькогорайону завих.№495від 10.04.2023року підтверджено,що ОСОБА_1 1983р.н.дійсно прописанийта проживаєв АДРЕСА_1 ,і доскладу йогосім`ї входятьдочка ОСОБА_3 2017року народження (а.с.12).

Як вбачається із акту обстеження матеріально-побутових умов проживання за вих. №496 від 10.04.2023 року ОСОБА_1 житель АДРЕСА_1 , проживає разом із донькою ОСОБА_3 2017 року народження, яка знаходиться на його утриманні, житловий будинок в гарному стані, створені всі належні умови для проживання.

Із акту обстеження матеріально-побутових умов проживання за вих. №354 від 14.04.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 житель АДРЕСА_1 , проживає разом із донькою ОСОБА_3 2017 року народження, яка знаходиться на його утриманні, житловий будинок в гарному стані, створені всі належні умови для проживання.

Застосовані норми права

Згідно з п. 2 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається із ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п 1ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).

За приписом ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною першоюстатті 152 СК Українивстановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно дост.155СК України,здійснення батькамисвоїх правта виконанняобов`язківмають ґрунтуватисяна повазідо правдитини таїї людськоїгідності.Батьківські праване можутьздійснюватися всуперечінтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.12.1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року (заява №2091/13) у справі "М. С. проти України" стверджується, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Мотиви та висновки суду

У справі, яка переглядається, позивач просить установити факт самостійного виховання ним дитини, проте встановлення такого факту може мати негативні наслідки для матері дитини. З огляду на зазначене, вбачається, що у справі, яка розглядається, наявний спір про право - зокрема, спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування (частини четверта, п`ята статті 19СК України).Доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України«невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Враховуючи встановлені вище наведені докази, які є належними та допустимими оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування та одержані у встановленому законом порядку, суд вважає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Отже, як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, та у сторін народилася донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає та перебуває по теперішній час на утриманні свого батька ОСОБА_1 .

При цьому, судом встановлено, що відповідачкою ОСОБА_2 в своїй заяві, яка подана до суду, не заперечується факт проживання та перебування спільної доньки на вихованні з батьком та на його утриманні.

Вказані обставини також були підтверджені показами свідків, які були допитані в судовому засіданні.

Однак, як встановлено судом, у позивача виникає необхідність щодо вирішення питання щодо юридичної фіксації факту самостійного виховання дитини, оскільки в подальшому виникають обставини у необхідності оформлення документів для допомоги на дитину, яка виховується тільки одним із батьків, а також постає питання щодо переміщення із дитиною без документального оформлення згоди від матері, яка не проживає із дитиною.

Враховуючи вищевикладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, взявши до уваги заяву матері дитини, яка міститься в матеріалах справи та те ,що встановлення вище зазначеного факту необхідно позивачу для використання його права на отримання допомоги на дитину та безперешкодного переміщення з неповнолітньою дитиною, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту слід задовольнити в повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду за позовну вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення було сплачено судовий збір, тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 605,60 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 157 СК України, ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог -Орган опікита піклуванняТопорівської сільськоїради Чернівецького районуЧернівецької областіпро встановленняфакту,що маєюридичне значення- задовольнити.

Встановити факт того, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , самостійно виховує та утримує неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, адрес місця знаходження: с. Топорівці, вул. Топорівська,60 Чернівецького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ:04417398.

Повне рішення складено 16 квітня 2025 року.

Суддя: С. М. СКРИПНИК