Постанова

від 03.04.2025 по справі 922/2523/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року м. Харків Справа №922/2523/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників учасників справи:

кредитора (Акціонерного товариства «Харківобленерго») Браудо Х.О. (самопредставництво), довіреність №01-17/9217 від 18.12.2024 року, витяг з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ;

боржника не з`явився;

арбітражний керуючий не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» (вх.№351Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства «Харківобленерго» та ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2523/22,

за заявою Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», м.Харків,

до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод», м.Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2023 року відкрито провадження у справі №922/2523/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод». Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича (свідоцтво №923 від 14.05.2013 року).

24.03.2023 року здійснено оприлюднення оголошення (№70275) про відкриття провадження у справі про банкрутство №922/2523/22 Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод».

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшла заява АТ «Харківобленерго» (вх.№9333 від 17.04.2023 року) з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 7459721,79 грн та 5368,00 грн судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 року у справі №922/2523/22 (повний текст складено та підписано 04.12.2023 року, суддя Міньковський С.В.) визнано вимоги кредитора АТ «Харківобленерго» на загальну суму 7459721,79 грн, з яких: 6553464,76 грн - основний борг (за розподіл е/е, за перетікання е/е, 3% річних, сума індексу інфляції), 906257,03 грн - пеня, 5368,00 грн сума судового збору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2523/22 (повний текст складено та підписано 07.02.2025 року, суддя Міньковський С.В.) визнано вимоги кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ПрАТ «Харківський підшипниковий завод»:

- ПрАТ «Харківенергозбут» в сумі 64244049,79 грн (4 черга) та 90478,00 грн судових витрат (1 черга);

- АК «Харківобленерго» в сумі 7459721,79 грн (з якої: 6553464,76 грн - 4 черга, 906257,03 грн - 6 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- Профспілкового комітету Первинної профспілкової організації ВАТ ХАРП в сумі 2087123,15 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- ПАТ «ОТП Банк» в сумі 140056630,69 грн (з якої: 83006341,79 грн - 4 черга (незабезпечені), 57050288,90 грн - позачергові, як такі, що забезпечені майновими активами боржника) та 5368,00 грн судового збору - 1 черга;

- КП «Харківводоканал» в сумі 2859678,37 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- ГУ ПФУ в Харківській області в сумі 5853279,41 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- КП «Харківські теплові мережі» в сумі 3884923,98 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- ТОВ «Транссервіс» в сумі 8892577,44 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- Індустріальний ВДВС у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Мінюсту в сумі 369,00 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- ТОВ «Компанія з управління активами «Індастрі Капітал Менеджмент», що діє в інтересах пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «УПЕК-Інвест» в сумі 5873009,47 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- АТ «Сенс Банк» в сумі 1349966147,96 грн (з якої: 1001768 369,71 грн - 4 черга, 5149878,25 грн - 6 черга, 343047900,00 грн - як такі, що забезпечені майном боржника та є позачергові) та 5368,00 грн судових витрат (1 черга).

- ТОВ «Райффайзен Лізинг» в сумі 50311964,42 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- ГУ ДПС у Харківській області в сумі 127396523,44 грн (з якої: 11676531,45 - 2 черга, 113648235,32 грн - 3 черга, 2071756,67 грн - 6 черга);

- ПрАТ «У.П.Е.К. в сумі 132944327,45 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- ТОВ «Альфа-Лізинг Україна» в сумі 30409711,45 грн (з якої: 28906295,28 грн - 4 черга, 1503416,17 грн - 6 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» в сумі 246561545,12 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- АТ «Міжнародний резервний банк» в сумі 285450496, 77 грн (з якої вимоги 172868053,77 грн є конкурсними (4 черга), на суму 112582443,00 грн - є такими, що забезпечені майновими активами боржника та задовольняються позачергово), 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- ТОВ «Фінексперт» в сумі 359851614,17 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- АТ «Кредит Європа Банк» в сумі 55372626,47 грн, з якої: 8045510,25 грн - є конкурсними (4 черга), 47327116,22 грн - є такими, що забезпечені майном боржника та є позачергові та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- ТОВ «Фінансова компанія «Геліос» в сумі 8270600,90 грн (4 черга) та 5368,00 грн судового збору (1 черга);

- гр. ОСОБА_1 в сумі 54984,75 грн;

- гр. ОСОБА_2 , м. Харків в сумі 27766,41 грн;

- гр. ОСОБА_3 , смт. Малинівка в сумі 50883,04 грн;

- гр. ОСОБА_4 , м. Чугуїв в сумі 47161,94 грн.

Визнано вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що є конкурсними, але не мають права вирішального голосу на зборах і комітеті кредиторів..

Ухвалено, що окремо до реєстру вимог кредиторів ПрАТ «Харківський підшипниковий завод» підлягають внесенню відомості про майно боржника, яке є предметом забезпечення вимог: ПАТ «ОТП Банк», АТ «Сенс Банк», АТ «Міжнародний резервний банк», АТ «Кредит Європа Банк» у відповідності до договорів іпотеки та договорів застави рухомого та нерухового майна.

Зобов`язано розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду.

Зобов`язано розпорядника майна провести інвентаризацію активів боржника, здійснити фінансовий аналіз, а також відповідно до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства організувати та провести збори кредиторів та комітету кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів. Докази надати суду. Призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 10.03.2025 року.

18.02.2025 року від Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог АТ «Харківобленерго» та ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2523/22.

Так, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвал норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 року по справі №922/2523/22 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у визнанні грошових вимог Акціонерного товариства «Харківобленерго»;

- змінити ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року по справі №922/2523/22, а саме: в реєстрі вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» вилучити абзац третій пункту першого резолютивної частини про визнання вимог АК «Харківобленерго».

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що кредитором не наданого повного пакету договорів для встановлення змісту прав та обов`язків боржника та кредитора. Предметом договорів, які покладені в основу кредиторських вимог про постачання електричної енергії є саме постачання (купівля-продаж електричної енергії), натомість цими договорами не передбачено надання послуг з розподілу електричної енергії та перетікання електричної енергії. Отже відповідні договори не можуть бути правовою підставою для стягнення коштів за послуги з розподілу та перетіканню електричної енергії.

Дійсно в частині вимог за договором про постачання електричної енергії №17267 від 30.07.2004 року, та договором про постачання електричної енергії №341 від 26.07.2005 року надано додатки до договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії, однак самих договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії не надано.

Скаржник наполягає на тому, що кредитором не надано доказів на підтвердження умов на яких між ним та боржником мало здійснюватися перетікання та розподіл електричної енергії, і за таких обставин сама по собі юридична фікція, що відображена п. 2.1.6 ПРРЕЕ не доводить обсяг заборгованості боржника. Таким чином, суд першої інстанції безпідставно визнав грошові вимоги АТ «Харківобленерго», не звернувши увагу на відсутність належного обґрунтування змісту домовленості сторін.

Апелянт також зазначає, що кредитором не надано належних доказів на підтвердження надіслання боржнику актів наданих послуг (з розподілу електричної енергії, перетікання електричної енергії), рахунків на оплату спожитої електричної енергії. Відповідно за таких обставин неможливо стверджувати про те, що строк оплати задекларованих боржником грошових вимог настав, що також є підставою для невизнання вимог кредитора боржником. Крім цього, надані кредитором акти з розподілу електричної енергії не підписані з боку боржника, тобто боржником не підтверджено факту отримання послуг в обсязі та на суми, зазначені в актах.

Також скаржник вказує, що кредитором не надано обґрунтування застосування тарифів на послуги з перетікання реактивної електричної енергії, та послуг з розподілу електричної енергії, а саме не зазначено конкретних нормативно-правових актів, якими встановлюються тарифи на відповідні послуги, не зазначено період дії таких тарифів, а відповідно грошові вимоги боржника є необґрунтованими з огляду на недоведеність суми заборгованості.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 року витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи (матеріали оскарження ухвал) №922/2523/22; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

21.02.2025 року матеріали справи №922/2523/22 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 03.03.2025 року відкрито апеляційне провадження за скаргою Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства «Харківобленерго» та ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2523/22. Встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку.

Вказана ухвала була направлена учасникам справи до електронного кабінету користувача і доставлені їм 05.03.2025 року.

Акціонерне товариство «Харківобленерго» надало відзив на апеляційну скаргу (вх.№3763 від 24.03.2025 року), в якому зазначає, що згодне з ухвалами господарського суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими та законними, прийнятими при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржувані ухвали про часткове визнання кредиторських вимог і їх включення до реєстру вимог кредиторів залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Кредитор звертає увагу суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для застосування положень ч.2 ст. 261 ГПК України шляхом закриття апеляційного провадження в частині розгляду вимог апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 року, оскільки апеляційна скарга не містить клопотання щодо пропуску строку на апеляційне оскарження (обставини непереборної сили) а також апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення (повний текст складено 04.12.2023 року).

Щодо суті доводів апеляційної скарги кредитор вказує, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором, який розроблений на підставі типового договору, який є додатком №3 до ПРРЕЕ, та розміщений в постійному публічному доступі на офіційному сайті АТ «Харківобленерго»: www.oblenergo.kharkov.ua. При цьому такий договір вважається укладений, за фактом продовження споживання електричної енергії після 01.01.2019 року. Тобто доводи боржника про те, що АТ «Харківобеленерго» не надано всього пакету договорів, у зв`язку з чим неможливо встановити зміст відносин, які виникли між боржником та кредитором є безпідставними.

Матеріали справи свідчать та судом досліджено, що в межах договорів про постачання електричної енергії №17267 від 30.07.2004 року, №03-937К від 21.10.2014 року та №341 від 26.07.2005 року між сторонами укладались додаткові угоди, згідно умов яких сторони погодили, що з метою удосконалення та поліпшення системи взаємовідносин щодо постачання електричної енергії, сторони домовились здійснювати електронний документообіг між постачальником та споживачем через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (Система ЕДО). Так, з наданих копії первинних документів вбачається, що всі без виключення акти та рахунки були надіслані споживачу з використанням системи ЕДО, що підтверджується відповідними відмітками на вказаних документах.

Кредитор зазначає, що обсяг послуг, який надається АТ «Харківобленерго» визначається на підставі звітів про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, які зобов`язаний надати боржник, а у випадку їх ненадання розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця. Наразі матеріалами справи підтверджено та представником боржника не спростовано той факт, що саме ПрАТ «Харківський підшипниковий завод» систематично надавав ОСР підписані звіти та відомості про обсяги спожитої електричної енергії.

Щодо тарифів кредитор відзначив, що розрахунки зі споживачами здійснюються на підставі затверджених тарифів (цін) НКРЕКП, які офіційно оприлюднюються на веб-порталі. Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії та додатки до нього укладаються зі споживачами на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Відповідні тарифи є затвердженими та опублікованими, а до компетенції оператора системи розподілу не входить обґрунтовувати застосування тарифів за надані послуги з розподілу електричної енергії. Доказів того, що були використано невірні тарифи (тобто ті які не опубліковані чи за невірний період) матеріали справи не містять.

У судовому засіданні 03.04.2025 року представник кредитора АТ «Харківобленерго» оголосив зміст відзиву на апеляційну скаргу та заперечував проти позиції скаржника.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд в ухвалі від 12.03.2025 року доводив до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників) належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності інших представників учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Згідно з абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

17.04.2023 року до господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом (публікація №70275 від 24.03.2023 року) надійшла заява АК «Харківобленерго» з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 7459721,79 грн та 5368,00 грн судового збору.

В обґрунтування вказаної заяви АТ «Харківобленерго» вказував, що між ним та боржником існують відносини з надання послуг з розподілу електричної енергії, які виникли на підставі договорів про постачання електричної енергії №17267 від 30.07.2004 року, №03-937К від 21.10.2014 року та №03-937К від 21.10.2014 року.

Кредитор вказує, що внаслідок систематичного порушення боржником строків оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії, в останнього виникла заборгованість у розмірі 7459721,79 грн, з яких за договором:

1) №17267 у розмірі 17548,04 грн, з яких 9738,17 грн борг за розподіл електричної енергії за березень 2022 року та квітень 2022 року; 3512,16 грн борг за перетікання електричної енергії за лютий 2022 року та березень 2022 року; 2343,65 грн - пені (з яких: 1897,23 грн нарахованих на прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії, 455,61 грн нарахованих на прострочення оплати послуги з перетікань реактивної електричної енергії, з урахуванням наявної суми переплати у розмірі 9,19 грн); 313,70 грн 3% річних (з яких: 253,31 грн нарахованих на прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії та 62,46 грн - нарахованих на прострочення оплати послуги з перетікань реактивної електричної енергії, з урахуванням наявної суми переплати у розмірі 2,07 грн); 1640,36 грн інфляційних (з яких 1322,99 нарахованих на прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії, 317,37 грн нарахованих на прострочення оплати послуги з перетікань реактивної електричної енергії);

2) №03-937К у розмірі 23362,37 грн, з яких: 20275,62 грн борг за розподіл електричної енергії за листопад 2022 року та грудень 2022 року; 97,93 грн борг за перетікання електричної енергії за листопад 2022 року; 2599,10 грн - пеня нарахована за прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії; 156,18 грн 3% річних нарахованих за прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії; 233,54 грн інфляційних нарахованих за прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії);

3) №341 у розмірі 7418811,38 грн, з яких: 4007981,98 грн борг за розподіл електричної енергії за лютий 2022 року та березень 2023 року; 2174488,15 грн борг за перетікання електричної енергії за лютий 2022 року та березень 2023 року; 544081,57 грн - пеня нарахована за прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії; 357232,71 грн пеня нарахована за прострочення оплати послуги з перетікань реактивної електричної енергії; 44897,66 грн 3% річних нарахованих за прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії; 27972,98 грн - 3% річних нарахованих за прострочення оплати послуги з перетікань реактивної електричної енергії; 1640,36 грн інфляційних нарахованих за прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії; 95600,85 грн інфляційних нарахованих за прострочення оплати послуги з перетікань реактивної електричної енергії.

Від розпорядника майна по справі арбітражного керуючого Кошовського С.В. надійшло повідомлення (вх.№24066 від 07.09.2023 року) про результати розгляду кредиторських вимог, в якому розпорядником майна визнано кредиторські вимоги повністю.

Боржник вимоги кредитора не визнав у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 року у справі №910/4510/20).

Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 року у справі №915/535/17, від 25.06.2019 року у справі №922/116/18, від 15.10.2019 року у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 року у справі №909/146/19, від 27.02.2020 року у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 року у справі №909/146/19, від 27.02.2020 року у справі №918/99/19, від 29.03.2021 року у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 року у справі №908/710/18, від 15.10.2019 року у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 року у справі №910/10542/18).

Зі змісту заяви АТ «Харківобленерго» з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 7459721,79 грн вбачається, що сума складається з боргу за:

1) договором про постачання електричної енергії №17267 від 30.07.2004 року;

2) договором про постачання електричної енергії №03-937К від 21.10.2014 року;

3) договором про постачання електричної енергії №341 від 26.07.2005 року.

Так, 11.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії (надалі - Закон про ринок), який розмежовує діяльність суб`єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.

Відповідності до п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом про ринок.

Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор).

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) №1446 Акціонерне товариство «Харківобленерго» є оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м.Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.

11.06.2018 року набули чинності «Правила роздрібного ринку електричної енергії», затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, за п.2 п.4 якої укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами (разом - учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон, Кодекс систем розподілу (надалі - КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №310, та Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 (надалі - Постанова №312), в яких визначені права, обов`язки та відповідальність сторін.

Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 року усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - договір), який укладається між товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком №3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ «Харківобленерго»: www.oblenergo.kharkov.ua.

Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ).

Відповідно до абз. 3, п. 5 Постанови №312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.

Відповідно до п. 1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Зокрема, укладення договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.

Відповідно до п.2.1.5. ПРРЕЕ - договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.

Відповідно до п.1.1 Типового договору, сторонами погоджено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - споживач) як послуги оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Згідно п.2.1 Типового договору оператор системи надає споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.4 Типового договору облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №311 (далі Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год.). За підсумками розрахункового місяця постачальник послуг комерційного обліку (оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються оператором системи розподілу в особистому кабінеті споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць споживач (його постачальник) має укласти із оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до адміністратора комерційного обліку (за необхідності). Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати постачальнику послуг комерційного обліку (оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку.

Відповідно до п.5.1-5.5 Типового договору ціною цього договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача, зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об`єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 «Порядок розрахунків». Споживач оплачує послугу з розподілу оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих споживачу послуг з розподілу електричної енергії.

Згідно п. 11.1 Типового договору цей договір набирає чинності з дня приєднання споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Згідно із пп. 5.1.1 глава V ПРРЕЕ та п. 7.1 Типового договору оператор системи має право на отримання своєчасної оплати на надання послуги з розподілу електричної енергії та перетікання реактивної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України.

Оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно п.1 додатка №4 «Порядок розрахунків» до Типового договору, розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

У відповідності до п.3 додатка №4 «Порядок розрахунків» до Типового договору, оплата послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній розрахунковий період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній розрахунковий період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період.

Відповідно п.4 додатка №4 «Порядок розрахунків» до Типового договору розрахунок суми попередньої оплати здійснюється споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та надається рахунок на попередню оплату.

Згідно п.5 додатка №4 «Порядок розрахунків» до Типового договору, остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді. Фактичний обсяг складається з кількості спожитої (розподіленої) електричної енергії за приладами обліку та витрат розподілених відповідно до додатку №8 договору

Відповідно до п. 7-8 додатка №4 «Порядок розрахунків» до Типового договору рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії надаються уповноваженому представнику споживача (п. 6 цього додатку) оператором системи розподілу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах оператора системи розподілу. В разі неотримання споживачем рахунків оператор системи розподілу направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послуги з розподілу електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем.

У разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії та із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, передбачених п.7 даного Порядку, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, інфляційні, 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у рахунку окремими рядками, та повинні бути сплачені споживачем протягом 5 робочих днів від дня його отримання.

Зобов`язання щодо оплати за послугу з розподілу електричної енергії повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та чинних нормативно-правових актів (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України). Крім того, саме п.п.1 п.6.2 договору, передбачено обов`язок боржника виконувати умови цього договору.

Згідно п.1.1 додатку №10 «Договір про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії» до Типового договору на надання послуг з розподілу електричної енергії, оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Згідно п.2.2 додатку №10 до Типового договору, споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього договору).

Пунктом 7 Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії, який є додатком №1 до додатку №10 до Типового договору, визначено, що рахунки за послуги з перетікання реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від отримання рахунку споживачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2019 року боржник на підставі заяви- приєднання приєднався до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №17267 від 30.07.2004 року за особовим рахунком №17267 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.

У відповідності до договору постачання електричної енергії №17267 від 30.07.2004 року в редакції додаткової угоди від 01.06.2012 року кредитор (постачальник) продає електричну енергії боржнику (споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю (п.1 договору).

04.02.2019 року між сторонами підписано Порядок розрахунків №2, який є додатком №4 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №17267 від 01.01.2019 року.

Умовами Порядку розрахунку передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Оплата послуг, наданих оператором системи розподілу, здійснюється за тарифами (цінами), які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи (ціни) на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем розподілу у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. (п.1-2 Порядку)

Згідно п. 4-7 Порядку, розрахунок суми попередньої оплати здійснюється споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та надається рахунок на попередню оплату. Остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді. Фактичний обсяг складається з кількості спожитої (розподіленої) електричної енергії за приладами обліку та витрат розподілених відповідно до додатку №8 договору.

07.04.2021 року між кредитором та боржником укладено договір про надання послуг з перетікання реактивної електричної енергії, який не є самостійним договором, а є додатком №10 до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №17267.

Як підтверджується актами про обсяги розподіленої електричної енергії за березень-квітень 2022 та актами приймання передачі про надання послуги з розподілу електричної енергії за березень 2022 року та квітень 2022 року, за вказаний період боржнику було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 11837 кВт*год на загальну суму 13056,72 грн.

Враховуючи наявну переплату за лютий 2022 року, боржнику було виставлено рахунки на оплату заборгованості за березень-квітень 2022 року на загальну суму 9738,17 грн.

Крім того, на умовах додатку №10 до договору, за період лютий-березень 2022 кредитором було надано послуги із перетікання реактивної енергії у обсязі 953 кВт*год на суму 3512,16 грн, що підтверджується розрахунком нарахувань за лютий 2022 року та березень 2022 року.

Таким чином, внаслідок несплати заборгованості за розподіл електричної енергії за березень-квітень 2022 року у сумі 9738,17 грн, кредитором нараховано пеню у сумі 1897,23 грн та 3% річних у сумі 253,31 грн, а також інфляційні у розмірі 1322,99 року за період з серпня 2022 року по грудень 2022 року.

У свою чергу, внаслідок несплати заборгованості за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за лютий-березень 2022 року на суму 2189,89 кредитором нараховано до стягнення пеню у розмірі 455,61 грн та 3% річних у сумі 62,46 грн за період з 11.06.2022 року по 31.12.2022 року, а також інфляційні у сумі 317,37 грн, які нараховані за період вересень 2022 року по грудень 2022 року.

Перевіривши нарахування 3% річних, інфляційних та пені, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що розрахунки є арифметично вірними та здійснені відповідно до п.8 додатку №4 «Порядок розрахунку» до договору №17267, яким визначено, що у разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії передбачених п.7 даного порядку, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та інфляційні від суми боргу, за кожен день прострочення (у тому числі за день оплати).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що станом на 23.03.2023 року у боржника перед кредитором існувала заборгованість за договором №17267 у розмірі 17548,04 грн, з яких: 9738,17 грн боргу за розподіл електричної енергії за березень 2022 та квітень 2022; 3512,16 грн боргу за перетікання електричної енергії за лютий 2022 та березень 2022; 2343,65 грн - пені (з яких: 1897,23 грн нарахованих на прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії, 455,61 грн нарахованих на прострочення оплати послуги з перетікань реактивної електричної енергії, з врахуванням наявної суми переплати у розмірі 9,19 грн); 313,70 грн 3% річних (з яких: 253,31 грн нарахованих на прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії та 62,46 грн - нарахованих на прострочення оплати послуги з перетікань реактивної електричної енергії, з врахуванням наявної суми переплати у розмірі 2,07 грн); 1640,36 грн інфляційних (з яких 1322,99 нарахованих на прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії, 317,37 грн нарахованих на прострочення оплати послуги з перетікань реактивної електричної енергії).

21.10.2014 року між кредитором та боржником укладено договорі про постачання електричної енергії №03-937К, згідно п. 1.1 якого постачальник продає електричну енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії.

12.06.2018 року набула чинності Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», згідно п. 4 якої операторам систем розподілу (далі - ОСР) постановлено укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Водночас, після 01.01.2019 року боржник не дивлячись на необхідність укладення договору споживача про розподіл електричної енергії продовжив отримувати послуги з розподілу електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії №03-937К від 21.10.2014 року, у зв`язку з чим в силу положень ч.2 ст. 642 Цивільного кодексу України, боржник приєднався до договору споживача про розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №03-937К від 21.10.2014 року.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями про витрати електричної енергії за листопад-грудень 2022 року, які надавались боржником.

Як підтверджується актами про обсяги розподіленої електричної енергії за листопад 2022 року та грудень 2022 року, відомостями про витрати електроенергії по точках обліку споживача за листопад 2022 року та грудень 2022 року, за вказаний період боржнику було надано послуги з розподілу електричної енергії у обсязі 18366 кВт*год на загальну суму 20275,62 грн.

Боржнику було виставлено рахунки на оплату заборгованості за листопад-грудень 2022 року на загальну суму 20275,62 грн.

Крім того, за листопад 2022 року кредитором надано послуги із перетікання реактивної енергії у обсязі 23 кВт*год на суму 97,93 грн, що підтверджується розрахунком нарахувань за листопад 2022 року.

Таким чином, внаслідок несплати заборгованості за розподіл електричної енергії за листопад-грудень 2022 року у сумі 20275,62 грн, кредитором нараховано пеню у сумі 2599,10 грн та 3% річних у сумі 156,18 грн, а також інфляційні витрати у розмірі 233,54 грн.

Проаналізувавши вказані розрахунки, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції дійшов висновку, що такі є арифметично вірними, підтверджуються матеріалами справи, а наведені нарахування 3% річних, інфляційних та пені здійснено відповідно до п.8 додатку №4 «Порядок розрахунку», яким визначено, що у разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії передбачених п.7 даного порядку, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та інфляційні від суми боргу, за кожен день прострочення, у тому числі за день оплати.

На підставі наведеного матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості боржника перед кредитором за договором №03-937К станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство становить 23362,37 грн, з яких: 20275,62 грн боргу за розподіл електричної енергії за листопад 2022 року та грудень 2022 року; 97,93 грн боргу за перетікання електричної енергії за листопад 2022 року; 2599,10 грн - пені нарахованих на прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії; 156,18 грн 3% річних нарахованих на прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії; 233,54 грн інфляційних нарахованих на прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії.

26.07.2005 року між кредитором та боржником укладено договір про постачання електричної енергії №341, згідно п. 1.1 якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує її вартість постачальнику.

30.07.2015 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №341 від 26.07.2005 року, згідно умов якої сторони погодили, що з метою удосконалення та поліпшення системи взаємовідносин щодо постачання електричної енергії, сторони домовились здійснювати електронний документообіг між постачальником та споживачем через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (система ЕДО).

12.06.2018 року набула чинності Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», згідно п. 4 якої операторам систем розподілу (далі - ОСР) постановлено укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №310 та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Водночас, після 01.01.2019 року боржник не дивлячись на необхідність укладення договору споживача про розподіл електричної енергії продовжив отримувати послуги з розподілу електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії №03-937К від 21.10.2014 року, у зв`язку з чим в силу положень ч.2 ст. 642 Цивільного кодексу України, боржник приєднався до договору споживача про розподіл електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії №03-937К від 21.10.2014 року.

Вказане, підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про обсяги спожитої електричної енергії, які підписані та скріплені печатками боржника, так і наявними в матеріалах справи доказами часткової сплати вартості послуг, які надавались кредитором боржнику.

З актів фіксації показів лічильників електричної енергії, які складені програмним комплексом автоматизованого відбору показів лічильників, звітами про обсяги електричної енергії, які підписані та скріплені печатками, з боку боржника, актами про обсяги розподіленої електричної енергії, актами приймання передачі про надання послуг з розподілу електричної енергії та акту приймання-передачі за перетікання реактивної електричної енергії, які надсилались боржнику в системі електронного документообігу на підставі додаткової угоди від 30.07.2015 року, за період лютий 2022 року березень 2023 року, Боржнику було надано послуги з розподілу електричної енергії у на загальну суму 4217981,98 грн.

З урахуванням часткових оплат на суму 210000,00 грн сума заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство становить 4007981,98 грн.

Крім того, за лютий 2022-березень 2022 року кредитором було надано послуги із перетікання реактивної енергії на суму 2174488,15 грн, що підтверджується розрахунками нарахувань за ПРРЕ та звітами про обсяги електричної енергії.

Таким чином, на підставі наведеного внаслідок несплати заборгованості боржником за розподіл електричної енергії за лютий 2022 року березень 2023 року у сумі 4007981,98 грн, кредитором нараховано пеню у сумі 544081,57 грн та 3% річних у сумі 44897,66 грн, а також інфляційні у розмірі 166555,48 грн.

У свою чергу, внаслідок несплати заборгованості за послуги з перетікання реактивної електричної енергії за лютий 2022 року березень 2023 року, на суму 2174488,15 грн кредитором нараховано до стягнення пеню у розмірі 357232,71 грн та 3% річних у сумі 27972,98 грн, а також інфляційні у сумі 95600,85 грн.

Перевіривши нарахування 3% річних, інфляційних та пені, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, що розрахунки є арифметично вірними та такими, що здійснені відповідно до п. 8 додатку №4 «Порядок розрахунку», яким визначено, що у разі порушення строків оплати за розподіл електричної енергії передбачених п.7 даного порядку, споживач сплачує оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та інфляційні від суми боргу, за кожен день прострочення.

Таким чином, розмір заборгованості боржника перед кредитором за договором №341 станом на дату відкриття провадження у справі про банкрутство становить 7418811,38 грн, з яких: 4007981,98 грн борг за розподіл електричної енергії за лютий 2022 року та березень 2023 року; 2174488,15 грн борг за перетікання електричної енергії за лютий 2022 року та березень 2023 року; 544081,57 грн - пеня нарахована на прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії, 357232,71 грн пеня нарахована на прострочення оплати послуги з перетікання реактивної електричної енергії; 44897,66 грн 3% річних нарахованих на прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії; 27972,98 грн - 3% річних нарахованих на прострочення оплати послуги з перетікання реактивної електричної енергії; 1640,36 грн інфляційних нарахованих на прострочення оплати за послуги з розподілу електричної енергії; 95600,85 грн інфляційних нарахованих на прострочення оплати послуги з перетікання реактивної електричної енергії.

Отже, з огляду на обставини справи та надані кредитором матеріали, підтверджується наявність у боржника заборгованості у загальному розмірі 7459721,79 грн.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги слід вказати наступне.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором, що укладається на підставі типового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є додатком №3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії.

У відповідності до положень п. 2.1.6 ПРРЕЕ такий договір вважається укладеними, у випадках: 1) подання заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, 2) продовження споживання послуг з розподілу електричної енергії після 01.01.2019 та ненадання жодних заперечень проти надання вказаних послуг, 3) отримання та сплата рахунків за отримані послуги.

Таким чином:

- 01.01.2019 року боржник приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на підставі заяви приєднання на умовах договору про постачання електричної енергії №17267 від 30.07.2004 року за особовим рахунком №1726 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом;

- 01.01.2019 року боржник на підставі положень п. 4 Постанови №312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної на підставі договору про постачання електричної енергії №03-937К від 21.10.2014 року продовживши після 01.01.2019 року споживати послуги з розподілу електричної енергії та не надавши заперечень щодо надання останньому відповідних послуг;

- 01.01.2019 року боржник на підставі положень п. 4 Постанови №312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної на підставі договору про постачання електричної енергії №341 від 26.07.2005 року, шляхом продовження після 01.01.2019 року споживання послуг з розподілу електричної енергії, сплати рахунків на оплату таких послуг та надання відповідних звітів про використану електричну енергію.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором, який розроблений на підставі типового договору, який є додатком №3 до ПРРЕЕ, та розміщений в постійному публічному доступі на офіційному сайті АТ «Харківобленерго»: www.oblenergo.kharkov.ua. Таким чином, доводи боржника про те, що АТ «Харківобеленерго» не надано всього пакету договорів, у зв`язку з чим неможливо встановити зміст відносин, які виникли між боржником та кредитором є безпідставними.

Матеріали справи свідчать, що в межах договорів про постачання електричної енергії №17267 від 30.07.2004 року, №03-937К від 21.10.2014 року та №341 від 26.07.2005 року між сторонами укладались додаткові угоди, згідно умов яких сторони погодили, що з метою удосконалення та поліпшення системи взаємовідносин щодо постачання електричної енергії, сторони домовились здійснювати електронний документообіг між постачальником та споживачем через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів система ЕДО. Умовами додаткових угод передбачено, що після реєстрації споживача в системі ЕДО, він набуває права здійснювати формування та надсилання документів, передбачених умовами договору, в електронному вигляді, та зобов`язаний отримувати електронні документи і повідомлення які направляються.

З наданих копії первинних документів вбачається, що всі без виключення акти та рахунки були надіслані споживачу з використанням системи ЕДО, що підтверджується відповідними відмітками на вказаних документах.

Отже спростованими є доводи скаржника щодо ненадання доказів на підтвердження надсилання боржнику актів наданих послуг та рахунків на оплату спожитої електричної енергії.

Стосовно посилань скаржника, що надані акти з розподілу електричної енергії не підписані з боку Боржника, тобто боржником не підтверджено факту отримання послуг в обсязі та на суми, зазначені в актах, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до умов п. 3.1, 3.4 Типового договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №311 та з урахуванням вимог цього договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год).

Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати постачальнику послуг комерційного обліку (оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв`язку. У разі ненадання споживачем звіту про дані комерційних засобів обліку протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційної передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду засобу комерційного обліку протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця.

Таким чином обсяг послуг, який надається АТ «Харківобленерго» визначається на підставі звітів про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, які зобов`язаний надати боржник, а у випадку їх ненадання розрахунковим шляхом за значенням середньодобового споживання попереднього розрахункового місяця.

Наразі матеріалами справи підтверджено, що саме ПрАТ «Харківський підшипниковий завод» (боржник) систематично надавав ОСР підписані та скріплені звіти та відомості про обсяги спожитої електричної енергії. Фактично акти про обсяги розподіленої електричної енергії та акти прийому-передачі сформовані на підставі отриманих звітів про обсяги електричної енергії та автоматично зчитаних обсягів за допомогою АСКОЕ.

Щодо посилань апелянта про ненадання обґрунтування застосування тарифів на послуги з перетікання реактивної електричної енергії, та послуг з розподілу електричної енергії, а саме не зазначено конкретних нормативно-правових актів, якими встановлюються тарифи на відповідні послуги, не зазначено період дії таких тарифів, то слід вказати наступне.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 06.12.2016 року №2133 затверджено Регламент НКРЕКП.

Відповідно до повноважень Регулятора в силу вимог п.6 ч.3 ст.6 Закону належить затвердження методики (порядку) формування цін на універсальні послуги. На офіційному веб-порталі Регулятора https://www.nerc.gov.ua розміщується інформація про прийняті постанови щодо діючих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії.

Положеннями ч.4 ст.46 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Так, до компетенції оператора системи розподілу не входить обґрунтовувати застосування тарифів за надані послуги з розподілу електричної енергії. У той час вся необхідна інформація щодо тарифів (методики розрахунку, затвердження розміру і строку) наведена на відповідному офіційному сайті та є загальнодоступною.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих доказів у розрізі принципу (стандарту) вірогідності на підтвердження своєї позиції по справі.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувані ухвали прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів та вчинені при довільному тлумаченні норм права та наявних між сторонами правовідносин, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувані ухвала Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 року винесена за результатом розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства «Харківобленерго» та ухвала Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року винесена за результатом попереднього засідання у справі №922/2523/22 у відповідній частині мають бути залишені без змін.

При цьому колегія суддів критично ставиться до заперечень кредитора щодо наявності підстав для застосування положень ч.2 ст. 261 ГПК України шляхом закриття апеляційного провадження в частині розгляду вимог апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 року, оскільки апеляційна скарга не містить клопотання щодо пропуску строку на апеляційне оскарження (обставини непереборної сили) а також апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення (повний текст складено 04.12.2023 року).

Так, ч.2 ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

В той же час, Законом України від 20.03.2023 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 15.04.2023 року) частину другу статті 47 після абзацу першого доповнено новим абзацом, яким визначено, що за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Таким чином, враховуючи, що ухвалу за результатом попереднього засідання постановлено 28.01.2025 року, то оскаржити ухвалу за результатом розгляду вимог окремого кредитора до 28.01.2025 року було неможливо в силу прямої вказівки Закону.

Наразі, боржник звернувся з апеляційною скаргою в межах строків для оскарження ухвали від 28.01.2025 року, а вимагати надати клопотання про поновлення строку для оскарження ухвали суду від 28.11.2023 року з огляду на те, що право на її оскарження набуте з 28.01.2025 року є неприпустимим та може бути свідченням порушення основних принципів доступу до правосуддя.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 126, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.11.2023 року винесену за результатом розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства «Харківобленерго» у справі №922/2523/22 залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 28.01.2025 року винесену за результатом попереднього засідання у справі №922/2523/22 у відповідній частині залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 14.04.2025 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук