Постанова

від 12.03.2025 по справі 904/1806/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2025 року м.Дніпро Справа № 904/1806/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал", м. Київ в особі філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 (суддя Бєлік В.Г.)

у справі № 904/1806/24

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал", м. Київ в особі філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал", Дніпропетровська область, м. П`ятихатки

про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 441 429,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" в особі Філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" (далі - відповідач) на свою користь 254 480,11 грн. пені, 21 524,59 грн. 3% річних, 165 424,57 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 у справі № 904/1806/24 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" в особі філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню у розмірі 254 480,11 грн, 3% річних у розмірі 21 524,59 грн, інфляційні втрати у розмірі 165 424,57 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 621,44 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал", м. Київ в особі філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 у справі № 904/1806/24 скасувати повністю та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" в особі філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" про стягнення 254 480,11 грн. пені, 3% річних у розмірі 21 524,59 грн, інфляційні втрати у розмірі 165 424,57 грн - відмовити повністю.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправильно оцінив наявні у матеріалах справи копії рахунків, оскільки на них насправді відсутній підпис уповноваженої особи Відповідача, що міг би підтверджувати факт та день отримання конкретного рахунка Відповідачем. Усі підписи та відмітки, вчинені на рахунках, належать посадовим особам Позивача та жодним чином не свідчать про факт отримання рахунків Відповідачем. Тобто Позивач не підтвердив порушення строку виконання грошових зобов`язань за рахунками, адже жодним чином не довів дні їх вручення Відповідачу у будь-який загальноприйнятий спосіб (надсилання засобами електронної пошти, за допомогою послуг підприємства поштового зв язку, безпосереднє вручення тощо). При цьому факти оплати Відповідачем цих рахунків самі по собі не доводять дні їх вручення Відповідачу, а також порушення строку виконання відповідного грошового зобов`язання. Зазначення Відповідачем у призначенні платежу дати оформлення рахунка жодним чином не свідчить про те, що такий документ ним було отримано в дату його оформлення або в будь-яку іншу дату.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал", м. Київ в особі філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 у справі № 904/1806/24.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти наведених доводів та зазначає, що рахунки вручались представникам філії «Вагонне депо П`ятихатки» ТОВ «Атлант Капітал» в день їх складення разом з актами наданих послуг. Доказів протилежного Відповідачем не надано, зокрема, документів, які б засвідчували факт вручення рахунків в інші дати. При цьому, факт вручення Позивачем Відповідачу означених рахунків підтверджується Інформацією про надходження коштів на рахунки, виданою АТ «Ощадбанк» (додаток 4 до позову). Із даного документа, зокрема, можна відстежити відомості, внесені платником (Відповідачем) в графу «Призначення платежу» платіжних доручень, з яких слідує, що кожна сума перераховувалась під конкретний рахунок. Отже, факт вручення Відповідачу рахунків є беззаперечним. Окрім того звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату послуг не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Згідно з умовами Договору Відповідач вносить саме попередню плату, яка за своєю правовою природою є сумою, що перераховується наперед, тобто до моменту надання послуг (підписання акту наданих послуг), строк виконання грошового зобов`язання з боку Відповідача у будь-якому випадку обмежений моментом надання послуг (датою підписання акту наданих послуг). Поряд з цим слід також зазначити, що Позивач стягує кошти за період не з наступного дня після складання актів наданих, що було б цілком правомірним, виходячи з умов укладеного між сторонами Договору, а лише після 3-х або 5-ти банківських днів з моменту вручення рахунків (залежно від виду послуг), який співпадає з датою підписання актів наданих послуг.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2024 розгляд справи № 904/1806/24 призначено на 12.03.2025 о 10 год. 30 хв.

В судове засідання з`явились представники сторін, надали пояснення по справі.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 12.08.2021 між АТ Українська залізниця (далі Виконавець) та ТОВ Атлант Капітал (далі Замовник) укладено договір № ПрВ-21356/НЮдч про надання послуг (далі - Договір).

Відповідно до 1.1. Договору Виконавець зобов`язується за письмовим запитом Замовника надавати послуги по користуванню Замовником наступними документами:

- результатами експертизи факторів виробничого середовища на робочих місцях для відомчого контролю;

- результатами експертизи факторів виробничого середовища на робочих місцях для атестації робочих місць;

- результатом атестації на право технічного обслуговування та ремонту вагонів, а також роботи дільниць;

- технічну документацію з актуалізацією, оновленням та внесенням змін та доповнень Виконавцем (конструкторської, технологічної, нормативної та ін.) з ремонту рухомого складу та його складових частин на вагоноремонтному обладнанні, що орендовано Замовником;

Згідно п. 1.2. Договору Виконавець надає Замовнику послуги по проведенню іспитів з перевірки знань працівників Замовника наступних нормативних документів:

- з технології ремонту та безпеки руху, відповідно до Наказу МТУ від 14.06.2007р. № 499 "Про затвердження Положення про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів маневрової роботи працівниками залізничного транспорту Україн" (з залученням двох представників до комісії депо);

- з технології ремонту та безпеки руху, відповідно до Положення затвердженого Наказу від 14 06 2007р №499 Про затвердження Положення про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України (комісією служби).

Згідно п. 1.3 договору Виконавець надає послуги Замовнику по інформаційному забезпеченню проведення робіт згідно п. 1.2 Договору, які виконує замовник з використанням майна орендованого у Виконавця за Договором оренди від 14.05.2021 № ПР/ВЧДР-12-2021-041/НКМ-дч.

Згідно п.1.4. договору Виконавець надає послуги Замовнику по забезпеченню стислим повітрям.

Відповідно до п.1.5, 1.6., 1.7. Договору Виконавець надає послуги по забезпеченню доступу працівників та автотракторної техніки Замовника до орендованого майна за Договором оренди від 14.05.2021 № ПР/ВЧДР-12-2021-041/НКМ-дч. Виконавець надає послуги по послуги з забезпеченню подачі прибирання, маневрової роботи вагонів Замовника. Виконавець надає Замовнику інші Послуги за письмовим погодженням Сторін, які виникають під час виконання Договору оренди від 14.05.2021 № ПР/ВЧДР-12-2021-041/НКМ-дч; надалі - (Послуги), а Замовник зобов`язується нести відповідальність за виконання та дотримання технологічних процесів ремонту, за забезпечення безпеки руху та оплатити за надані Послуги у відповідності до умов цього Договору.

Пунктом 1.8. Договору передбачено, що дія цього Договору розповсюджується на роботи, які виконуються Замовником з використанням орендованого, або власного вагоноремонтного обладнання, наданих Замовнику технологічних процесів, інструкцій та інших документів Виконавця, а також з використанням Замовником власних технологічних процесів (надалі - Роботи Замовника). Виконавець не несе відповідальність за роботи, що виконуються Замовником при поточному ремонті рухомого складу та його складових частин.

Згідно п. 3.1. договору вартість послуг визначається на підставі Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №1 до Договору), який є невід`ємною частиною цього Договору. Вартість інших послуг, що не зазначені в Протоколі погодження договірної ціни, визначається згідно калькуляцій вартості фактично наданих послуг, які Виконавець повинен надати Замовнику протягом 30 днів від моменту надання Послуг.

Згідно п. 3.2. договору збір за подачу вагонів у ремонт та забирання з ремонту та інші додаткові збори (за оформлення документів, повідомлення про прибуття, перевірка маси тари, зважування після планового ремонту вагона, плата за зберігання та інші), які не містяться в загальній сумі Договору, а також, плату за затримку вагонів на станційних коліях, Замовник відшкодовує Виконавцю на підставі окремо виставленого структурним підрозділом Виконавця (вагонним депо) рахунку в обсязі фактично наданих послуг, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від Виконавця.

Згідно п. 3.3. договору розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця у розмірі фіксованої суми попередньої плати за кожну надану послугу на підставі рахунку, наданого Виконавцем. Розрахунки за надані послуги проводяться щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Розрахунки за перший місяць дії договірних відносин здійснюється на підставі актів здачі-приймання наданих послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від Виконавця. Починаючи з другого місяця і в наступних місяцях року Замовник вносить попередню плату в обсязі фактично наданих у попередньому місяці послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від Виконавця.

Розрахунки за послуги з подачі стислого повітря здійснюються шляхом надання Виконавцем рахунку Замовнику за фактично наданні послуги у попередньому місяці. Замовник зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від Виконавця сплатити надані послуги (п. 3.4. договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно з цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.5.1. договору).

За несвоєчасну оплату наданих Послуг Замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом строку затримки, яка обчислюється виходячи із загальної суми несвоєчасно проведених платежів (п. 5.3. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 13.08.2022 року, але в будь-якому разі до повного відпрацювання Виконавцем попередньої оплати, що була здійснена Замовником протягом терміну дії цього договору згідно з рахунками, виставленими Виконавцем, та повної оплати Замовником послуг, наданих Виконавцем протягом терміну дії цього Договору (п. 7.1. Договору).

В період з 2021 року по 2022 рік АТ Українська залізниця та ТОВ Атлант Капітал підписувались Акти наданих послуг та Акти виконаних робіт №№ 401 від 31.08.21, 1 від 31.08.21, 400 від 31.08.21, 422 від 30.09.21, 418 від 30.09.21, 418 від 30.09.21, 4 від 30.09.21, 3 від 30.09.21, 2 від 21.09.21, 6 від 31.10.21, 5 від 31.10.21, 433 від 31.10.21, 432 від 31.10.21, 431 від 31.10.21, 451 від 30.11.21, 454 від 30.11.21, 453 від 30.11.21, 447 від 17.11.21, 455 від 30.11.21, 446 від 16.11.21, 457 від 30.11.21, 450 від 30.11.21, 482 від 31.12.21, 476 від 31.12.21, 481 від 31.12.21, 484 від 31.12.21,478 від 31.12.21, 7 від 31.01.22, 6 від 31.01.22, 17 від 31.01.22, 15 від 31.01.22, 16 від 31.01.21, 24 від 28.02.22, 28 від 28.02.22, 29 від 28.02.22, 22 від 28.02.22, 44 від 31.03.22, 35 від 16.03.22, 34 від 16.03.22, 43 від 31.03.22, 45 від 31.03.22, 46 від 31.03.22, 47 від 31.03.22, 48 від 31.03.22, 61 від 30.04.22, 62 від 30.04.22, 64 від 30.04.22, 66 від 30.04.22, 67 від 30.04.22, 71 від 30.04.22, 84 від 31.05.22, 85 від 31.05.22, 88 від 31.05.22, 89 від 31.05.22, 90 від 31.05.22, 93 від 31.05.22, 101 від 30.06.22, 102 від 30.06.22, 104 від 30.06.22, 105 від 30.06.22, 106 від 30.06.22, 107 від 30.06.22, 120 від 31.07.22, 121 від 31.07.22, 124 від 31.07.22, 125 від 31.07.22, 127 від 31.07.22, 126від 31.07.22, 139 від 31.08.22, 140 від 31.08.22, 147 від 31.08.22, 143 від 31.08.22, 149 від 31.08.22, 150 від 31.08.22, 157 від 30.09.22, 158 від 30.09.22, 166 від 30.09.22, 172 від 30.09.22, 174 від 30.09.22, 194 від 31.10.22, 214 від 30.11.22, 244 від 31.12.22.

Одночасно зі складанням зазначених вище актів Позивачем Відповідачу виписувались рахунки на оплату наданих послуг №№ 401 від 31.08.21, 385/260 від 31.08.21, 400 від 31.08.21, 422 від 30.09.21, 419 від 30.09.21, 418 від 30.09.21, 417 від 30.09.21, 416 від 30.09.21, 408/260 від 21.09.21, 439 від 31.10.21, 438/260 від 31.10.21, 433 від 31.10.21, 432 від 31.10.21, 431 від 31.10.21, 451 від 30.11.21, 454/260 від 30.11.21, 453 від 30.11.21, 447/260 від 17.11.21, 455/260 від 30.11.21, 446/260 від 16.11.21, 457 від 30.11.21, 450 від 30.11.21, 482 від 31.12.21, 476 від 31.12.21, 481 від 31.12.21, 484 від 31.12.21, 478 від 31.12.21, 7 від 31.01.22, 6 від 31.01.22, 17 від 31.01.22, 15 від 31.01.21, 16 від 31.01.22, 24 від 28.02.22, 28 від 28.02.22, 29 від 28.02.22, 22 від 28.02.22, 44 від 31.03.22, 35 від 16.03.22, 34 від 16.03.22, 43 від 31.03.22, 45 від 31.03.22, 46 від 31.03.22, 47 від 31.03.22, 48 від 31.03.22, 61 від 30.04.22, 62 від 30.04.22, 64 від 30.04.22, 66 від 30.04.22, 67 від 30.04.22, 71 від 30.04.22, 84 від 31.05.22, 85 від 31.05.22, 88 від 31.05.22, 89 від 31.05.22, 90 від 31.05.22, 93 від 31.05.22, 101 від 30.06.22, 102 від 30.06.22, 104 від 30.06.22, 105 від 30.06.22, 106 від 30.06.22, 107 від 30.06.22, 120 від 31.07.22, 121 від 31.07.22, 124 від 31.07.22, 125 від 31.07.22, 127 від 31.07.22, 126 від 31.07.22, 139 від 31.08.22, 140 від 31.08.22, 147 від 31.08.22, 143 від 31.08.22, 149 від 31.08.22, 150 від 31.08.22, 157 від 30.09.22, 158 від 30.09.22, 166 від 30.09.22, 172 від 30.09.22, 174 від 30.09.22, 194 від 31.10.22, 214 від 30.11.22, 244 від 31.12.22.

Як вбачається з інформації щодо надходження коштів на рахунок РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» відповідачем несвоєчасно перераховувалась вартість наданих послуг, що стало причиною звернення позивача з вимогами про стягнення з відповідача 254 480,11 грн. пені, 21 524,59 грн. 3% річних, 165 424,57 грн. інфляційних втрат.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3.2. договору Збір за подачу вагонів у ремонт та забирання з ремонту та інші додаткові збори (за оформлення документів, повідомлення про прибуття, перевірка маси тари, зважування після планового ремонту вагона, плата за зберігання та інші), які не містяться в загальній сумі Договору, а також, плату за затримку вагонів на станційних коліях, Замовник відшкодовує Виконавцю на підставі окремо виставленого структурним підрозділом Виконавця (вагонним депо) рахунку в обсязі фактично наданих послуг, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від Виконавця.

Згідно п. 3.3. договору розрахунки за надані послуги проводяться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця у розмірі фіксованої суми попередньої плати за кожну надану послугу на підставі рахунку, наданого Виконавцем. Розрахунки за надані послуги проводяться щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Розрахунки за перший місяць дії договірних відносин здійснюється на підставі актів здачі-приймання наданих послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від Виконавця. Починаючи з другого місяця і в наступних місяцях року Замовник вносить попередню плату в обсязі фактично наданих у попередньому місяці послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від Виконавця.

Розрахунки за послуги з подачі стислого повітря здійснюються шляхом надання Виконавцем рахунку Замовнику за фактично наданні послуги у попередньому місяці. Замовник зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку від Виконавця сплатити надані послуги (п. 3.4. договору).

Акти наданих послуг підписані відповідачем без зауважень, строк оплати за надані послуги є таким, що настав.

При цьому матеріалами справи підтверджено несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати наданих послуг.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частина 1 стаття 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

За положеннями частини 1 статті 216, частин 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за загальний період з 08.09.2021 по 11.01.2023 (з урахуванням строку виникнення прострочки щодо кожного платежу) в сумі 168 407,07 грн.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми, з урахуванням норм чинного законодавства та умов договору, суд визнав його правильним та дійшов висновку, що позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 21 524,59 грн за загальний період з 08.09.2021 по 11.01.2023, а також інфляційні втрати у розмірі 165 424,57 грн за загальний період з вересня 2021 року по листопад 2022 року.

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд встановив, що вони є правильними та підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд зазначив, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем в повному обсязі своїх зобов`язань щодо сплати позивачу суми заборгованості, з огляду на що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Колегія дослідивши матеріали справи, здійснивши перерахунок заявлених сум, погоджується з висновками господарського суду, вважає їх правильними та обґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність факту вручення рахунків, колегія зазначає наступне.

Згідно п. 4.8 Договору Виконавець надає послуги, а Замовник зобов`язаний прийняти їх шляхом підписання актів приймання наданих послуг, який надається Виконавцем не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем виконання послуг.

У разі виникнення у Замовника зауважень щодо послуг, перелічених в наданому Виконавцю акті приймання послуг, він повинен викласти ці зауваження в письмовій формі та надати їх Виконавцю впродовж 5-ти днів з дня отримання акту від Виконавця (п. 4.9 Договору).

Як вже було зазначено, акти приймання послуг було підписано відповідачем без зауважень.

Апеляційний суд звертає увагу, що акти приймання послуг містять інформацію щодо кожної наданої послуги та вартості такої послуги. Аналогічна інформація міститься і в виставлених позивачем рахунках. Отже відповідач, підписавши вказані акти, був обізнаний про вартість таких послуг. Окрім того останній був обізнаний про умови договору щодо строку оплати таких послуг та реквізити для оплати.

У постанові Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17 було зазначено, що: «Стосовно невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку-фактуру судова колегія вважає, що невиставлення/ненаправлення позивачем рахунку на оплату не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги, надані позивачем. Так, за своєю правовою природою рахунок-фактурає документом, який містить тільки платіжні реквізити на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України».

В свою чергу, відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 915/641/19, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку (правова позиція є сталою, сформована у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18).

Отже рахунок сам по собі не є первинним документом, який би підтверджував обставини господарської операції з надання послуг, а є бухгалтерським інформативним документом, який в тому числі містить реквізити для оплати. У спірних відносинах такі реквізити вказані, зокрема, у договорі.

Таким чином ненадання рахунку-фактури на оплату не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє сторону договору від обов`язку з оплати вартості наданих послуг.

При цьому колегія зазначає, що всі наявні в матеріалах справи рахунки на оплату, складалися позивачем в дату складання акту наданих послуг. З інформації про надходження коштів на рахунок вбачається, що кожна оплата містила призначення платежу з посиланням на відповідний рахунок, що спростовує твердження відповідача про неотримання ним рахунків на оплату.

Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал", м. Київ в особі філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 у справі № 904/1806/24 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2024 у справі № 904/1806/24 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал", м. Київ в особі філії "Вагонне депо П`ятихатки" Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Капітал".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 14.04.2025

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя А.Є. Чередко