Рішення

від 09.04.2025 по справі 908/2912/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/220/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2025 Справа № 908/2912/24

м. Запоріжжя Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради (вул. Перемоги, 129-а, м. Запоріжжя, 69057, ідентифікаційний код юридичної особи 03327115)

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради (пров. Гнаровський, буд. 6, м. Вільнянськ, Запорізький район, Запорізька область, 70002, ідентифікаційний код юридичної особи 01992914)

про стягнення 16 717 грн. 05 коп.

за участю представників

від позивача: Скворцова О.О., дов. № 03 від 27.12.2024

від відповідача: Бендреківська Т.А., дов. № 635 від 31.05.2024

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство Облводоканал Запорізької обласної ради звернулося до суду з позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради 16 473 грн 91 коп. заборгованості за послуги з водовідведення додаткових обсягів стічних вод, 58 грн 80 коп. 3 %, 115 грн 79 коп. інфляційних втрат, 68 грн 55 коп. пені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 позовну передано судді Дроздовій С.С., присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2912/24.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2912/24, присвоєно справі номер провадження 27/220/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

04.12.2024 відповідач надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні.

Ухвалою суду від 10.12.2024 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Розпочато розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 08.01.2025.

18.12.2024 за допомогою підсистеми Електронний суд Комунальним підприємством Облводоканал Запорізької обласної ради подана до суду відповідь на відзив.

19.12.2024 за допомогою підсистеми Електронний суд Комунальним підприємством Облводоканал Запорізької обласної ради подана до суду заява про збільшення позовних вимог, в порядку статті 46 ГПК України, просить суд стягнути з Комунального некомерційного підприємства Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради заборгованість за послуги з водовідведення додаткових обсягів стічних вод в сумі 22 711 грн 04 коп, 3% річних в сумі 135 грн 38 коп, інфляційні витрати в сумі 729 грн 93 коп. та пеню в сумі 164 грн 73 коп.

Судове засідання 08.01.2025 не відбулося з поважних причин, у зв`язку з тим, що 08.01.2025 з 09 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв. електромережі Господарського суду Запорізької області знеструмлено, що унеможливило проведення судового засідання, про що складено Акт № 18 від 08.01.2025 комісією у складі: керівника апарату Господарського суду Запорізької області Вознесенської О., заступника начальника автоматизованого документообігу суду, обробки та контролю виконання документів Бичківської О, старшого інспектора відділу захисту інформації, адміністрування баз даних та інформаційних технологій Гоцало М. додано до матеріалів справи № 908/2912/24

Ухвалою суду від 08.01.2025 перенесено підготовче судове засідання на 22.01.2025.

22.01.2025 Комунальним некомерційним підприємством Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради подана до суду заява про долучення листа Виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області від 24.12.2024 № 02-02-08/5011 Щодо правомірності оплати коштами місцевого бюджету послуг які фактично не надавались.

22.01.2025 судом прийнято в порядку статті 46 ГПК України заяву Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради про збільшення позовних вимог. Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем, з якої спір вирішується судом по суті, а саме вимоги про стягнення з відповідача послуги з водовідведення додаткових обсягів стічних вод в сумі 22 711 грн 04 коп, 3% річних в сумі 135 грн 38 коп, інфляційні витрати в сумі 729 грн 93 коп. та пеню в сумі 164 грн 73 коп. Підготовче судове засідання відкладено на 12.02.2025.

Ухвалою суду від 12.02.2025 підготовче провадження закрито. Призначено справу до розгляду по суті 12.03.2025.

12.03.2025 за допомогою підсистеми Електронний суд Комунальним підприємством Облводоканал Запорізької обласної ради подано до суду клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, повідомлено, що представник позивача Скворцова О.О. перебуває на лікарняному та не зможе бути присутньою на судовому засіданні.

Пунктом 3 ст. 222 ГПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

12.03.2025 представники сторін у судове засідання в призначений час не прибули, про час та місце розгляду справи були попереджені належним чином.

Розгляд справи по суті 12.03.2025 судом не розпочато, у зв`язку з неявкою учасників судового процесу.

Представник відповідача прибув до приміщення господарського суду із запізненням, у зв`язку із проблемами пов`язаних із громадським транспортом.

Ухвалою суду від 12.03.2025 відкладено розгляд справи по суті, засідання суду призначено на 09.04.2025.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

09.04.2025 представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Просив суд стягнути з відповідача 22 711 грн 04 коп, 3% річних в сумі 135 грн 38 коп., інфляційні витрати в сумі 729 грн 93 коп. та пеню в сумі 164 грн 73 коп., на підставі заяви про збільшення розміру позовних вимог, сформованої в системі «Електронний суд» 19.12.2024, обґрунтовуючи порушенням відповідачем умов договору в частині оплати за надані послуги з центрального водовідведення за період з 01.08.2024 по 31.10.2024, у тому числі додаткових обсягів стічних вод, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Відповідач проти позову заперечив, на підставах викладених у відзиві, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи наступним. Враховуючи, що у липні на території м. Вільнянська опади були відсутні взагалі, адміністрацією КНП «Вільнянська БЛ» ВМР було направлено лист до Запорізького ЦГМ від 26.08.2024 № 1022 про місце розташування обладнання, що вимірює рівень опадів та який радіус охоплює даний метеорологічний прилад. На звернення лікарні Запорізький ЦГМ згідно листа від 28.08.2024 № 999002-820/999-04 «Про вимірювання кількості опадів» пояснив, що результати спостережень Запорізького ЦГМ є репрезентативними, тобто характерними для Запорізького району. Виходячи з інформації Запорізького ЦГМ, характерна кількість опадів не відповідає фактичній, як передбачено умовами договору, що впливає на завищення обсягів та вартості стічних вод, розрахованих КП «Облводоканал» ЗОР. Відтак, довідка Запорізького ЦГМ від 01.08.2024 № 999 001-748/999-04, де зазначена кількість опадів за липень 2024 становить 27,6 мм по м. Запоріжжя не є належним підтвердженням фактичній кількості опадів за місяць, оскільки результати спостережень Запорізького ЦГМ є репрезентативними, тобто характерними для Запорізького району та лише констатують кількість можливих опадів. Несплата суми 7719,54 грн. за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 згідно неправомірно виставленого Акту-рахунку № 862/91347 від 21.08.2024 до договору № 34 від 26.01.2024 про надання послуг з централізованого водовідведення лікарні пояснюється тим, що у липні 2024 р. на території міста Вільнянська опади були відсутні взагалі та, відповідно, стоки не утворювались, КП «Облводоканал» ЗОР вказана послуга згідно Акту-рахунку № 862/91347 від 21.08.2024 не надавалась. Керуючись підпунктом 5 пункту 27 розділу «Права і обов`язки сторін» договору № 34 від 26.01.2024 КНП «Вільнянська БЛ» ВМР має право на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості. Враховуючи розбіжності у визначенні кількості опадів, невідповідність умовам договору та не вирішене питання щодо законності оплати послуг за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, відповідач зазначив, що не може надалі сплачувати кошти згідно Актів-рахунків № 862/92383 від 19.09.2024 р. за 1,65 м.куб. за період з 01.08.2024 по 31.08.2024 на суму 83,89 грн. та № 862/93409 від 21.10.2024 за 170,531 м.куб. за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 на суму 8670,48 грн., оскільки вони також нараховані за репрезентативними, тобто характерними, а не фактичними показниками рівня опадів, що спричинило подання КП «Облводоканал» ЗОР позовної заяви про стягнення заборгованості за послуги з водовідведення. У відзиві також відповідач повідомив суд, що ухвала про відкриття провадження у справі на його адресу не надходила.

Позивач скористався своїм правом та надав відповідь на відзив.

Суд вважає за необхідне на посилання відповідача у відзиві щодо не надходження на його адресу ухвали суду про відкриття провадження у справі роз`яснити наступне.

Ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.11.2024 про відкриття провадження у справі направлялася судом на юридичну адресу відповідача: пров. Гнаровський, буд. 6, м. Вільнянськ, Запорізький район, Запорізька область, 70002, проте, конверти повернулись з відмітками «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18). Тож відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися з ухвалою суду у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належними адресами та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.07.2018 у справі № 44/227-б).

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, ухвалу розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень та з метою доведення до відповідача змісту ухвали суду доставлено до електронного кабінету відповідача 11.11.2024 о 22:27 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже, посилання відповідача на те, що ухвала про відкриття провадження у справі не надходила на його адресу не відповідає дійсності.

У судовому засіданні 09.04.2025, в порядку ст. 217 ГПК України суд закінчив порядок з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів ст. 218 ГПК України.

Судові дебати частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

26.01.2024 між Комунальним підприємством Облводоканал Запорізької обласної ради (Виконавець) та Комунальним некомерційним підприємством Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради (Споживач) укладено Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 34 (далі - Договір).

Відповідно до пунктів 1-3 Договору Виконавець зобов`язується надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги) відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, в строки і на умовах, визначених цим договором. Адресою надання послуг є: Запорізька область м. Вільнянськ, пров. Гнаровської, буд. 6.

Будівля (приміщення у будівлі) обладнано вузлом (вузлами) комерційного обліку централізованого водопостачання.

Відповідно до п. 20 Договору вартість послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначається за обсягом спожитих послуг та встановленими відповідно до законодавства тарифами. У разі зміни тарифів протягом строку дії договору новий тариф застосовується прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на послугу з централізованого водопостачання та водовідведення застосовується з моменту його ведення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Відповідно до п. 21 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць.

При розрахунках між виконавцем та споживачем за послуги з водопостачання та водовідведення; за абонентське обслуговування, основним документом є Акт-рахунок, який складається у 3-х примірниках та підписується відповідальними представниками виконавця та споживача. Виконавець формує та надає споживачу Акт-рахунок на оплату спожитих послуг не пізніше, ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу (п. 22 Договору).

Пунктом 23 Договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа, що є розрахунковим періодом.

Згідно пункту 32 Договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Відповідно до п. 40, п. 41 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, цей договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Сторонами був підписаний додаток № 1 «Уточнення істотних умов закупівлі» до договору № 34 від 26.01.2024

Крім того, сторонами був підписаний додаток № 2 «Уточнення істотних умов договору» до договору № 34 від 26.01.2024, яким визначено наступне: « 2.2. Середньомісячний об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних і сніготанення та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення виконавця комунальної послуги, визначається з урахуванням площі стоку атмосферних опадів і сніготанення з території, що займає споживач 1,1 га, або її частини, з якої фактично має місце неорганізоване потрапляння таких стічних вод, узгоджуються сторонами та оформлюються додатком до договору. Загальний коефіцієнт стоку стічних вод в холодний період року з урахуванням прибирання снігу і втрат води за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період відлиги дорівнює 0,6 (відповідно пункту 7.4 ДСТУ3013-95 "ГІДРОСФЕРА. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств"). Коефіцієнт стоку зливових вод у теплий період року для площ стоку з різним видом поверхні визначається на підставі даних, наведених у пункті 7.3 ДСТУ 3013-95 "ГІДРОСФЕРА. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств". За відсутності даних площ стоку з різних видів поверхонь , що займає споживач, загальний коефіцієнт стоку у теплий період року приймається у межах 0,35. Розмір плати за обсяг відведення додаткового об`єму стічних вод зазначається в Актах - рахунках на підставі інформації про фактичну кількість опадів за місяць, отриманої від органу який здійснює гідрометеорологічну діяльність.

У Додатку № 3 до договору «Розрахунку на 2024 рік додаткового об`єму стічних вод, що утворюється внаслідок випадання 1 мм атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення КП «Облводоканал» ЗОР з території споживача Комунального некомерційного підприємства «вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради, підписаного сторонами (копія розрахунку додається) при загально сплавній системі водовідведення додаткова кількість стічних вод, що надходить до систем централізованого водовідведення КП «Облводоканал» ЗОР у період дощів та сніготаненням через люки колодязів централізованого водовідведення та приймачі зливової системи централізованого водовідведення розраховується на 1 мм опадів за формулами:

Обсяг стоку дощових вод: hg - кількість опадів - 1 мм; Yg - коефіцієнт стоку дощових вод; Fg = F1 + F2 + F3; Fg - 0,6021 0,0145-0,000725-0,00084 = 0,586035= 0,5860 га, площа стоку дощових вод, га (загальна займана площа споживача); F1- 1,100га, площа водонепроникних поверхонь (площа дахів будівель та асфальтобетонного покриття (Yg = 0,7); F2 - 0,261 га, площа ґрунтових поверхонь (Yg = 0,2); F3 0,149 га, площа газонів та зелених насаджень (Yg= 0.1); Wg = (10 * 1 мм * 0,7 * F1) + (10 * 1 мм * 0,2 * F2) + (10 * 1 мм * 0,1 * F3) Wg= 5,501м.куб. У разі відсутності даних за видом поверхні (га), що займає споживач, загальний коефіцієнт стоку дощових вод (Yg) у теплий період року приймається у межах 0,35.

Обсяг стоку снігових вод: Wc = 10 hс Yс Fс, де hc - кількість опадів - 1 мм; Yс - коефіцієнт стоку снігових вод (Yс = 0,6 - з урахуванням прибирання снігу і витрачання води за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період танення); Fc - загальна площа стоку снігових вод, га (загальна займана площа споживача); Wc = 10 * 1 мм * 0,6 * Fс Wс= 6,600куб.м.

Теплий період року відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 "Будівельна кліматологія. Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі" становить з березня по листопад включно, холодний - з грудня по лютий включно.

Пункт 2 «Розрахунок на 2024 рік» визначає, що розмір плати за обсяг відведення додаткового об`єму стічних вод визначається на підставі інформації про фактичну кількість опадів за місяць, отриманої від органу, який здійснює гідрометеорологічну діяльність. Щомісяця на підставі розрахунку та інформації про фактичну кількість опадів виконавець складає Актрахунок у 3-х примірниках, який належить до оплати споживачем у строки, передбачені договором № 34 від 26.01.2024.

Пункт «Розрахунок на 2024 рік» вказує, що цей розрахунок додаткового об`єму стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення з території споживача є невід`ємною частиною договору № 34 від 26.01.2024.

Відповідно до інформації, яка міститься у довідках Запорізького обласного центру гідрометеорології (Запорізький ЦГМ) кількість опадів за період з липня 2024 року по жовтень 2024 року (включно) склала наступні показники: в липні 2024р. 27,6мм. (довідка від 01.08.2024р. № 999 001-748/999-04) в вересні 2024р. 31,0мм. (довідка від 01.10.2024р. № 999/001-997-04). в жовтні 2024р. 22,3мм. (довідка від 04.11.2024р. № 999 001-1148/999-04).

Як свідчать матеріали справи позивач у період серпень-листопад 2024 року зобов`язання щодо надання послуг з централізованого водовідведення, у тому числі від додаткових стічних вод, виконав у повному обсязі, про що сторонами підписані наступні Акти-рахунки: № 862/91347 від 21.08.2024 (рівень опадів з 01.07.2024 по 31.07.2024) на суму 7 719 грн 54 коп., № 862/92383 від 19.09.2024 (рівень опадів з 01.08.2024 по 31.08.2024) на суму 83 грн 89 коп., № 862/93409 від 21.10.2024 (рівень опадів з 01.09.2024 по 30.09.2024) на суму 8 670 грн 48 коп., № 862/944/50 від 20.11.2024 (рівень опадів з 01.10.2024 по 31.10.2024) на суму 6 237 грн 13 коп.

Акти-рахунки № 862/91347 від 21.08.2024, № 862/92383 від 19.09.2024, № 862/93409 від 21.10.2024 направлені відповідачу на адресу поштою, що підтверджується листами з описами вкладення та на електронну адресу, що підтверджується скріншотами.

Акт рахунок № 862/94450 від 20.11.2024 за жовтень 2024 року направлений відповідачу листом № 285 від 20.11.2024, що підтверджується описом вкладення.

Акт-рахунок № 862/91347 від 21.08.2024 містить підпис одержувача: зав.господарством Потапенко А.М.

В Актах-рахунках № 862/92383 від 19.09.2024, № 862/93409 від 21.10.2024, № 862/91347 від 21.08.2024 зазначено, що представник Споживача з актами-рахунками ознайомлений, від підпису відмовився. Акти-рахунки відправлено поштою.

Відповідач зобов`язання за договором в встановлені договором строки не виконав, оплати наданих послуг з централізованого водовідведення, у тому числі додаткових стічних вод у період серпень жовтень 2024 року (включно) не здійснив.

Відповідно до наданого позивачем до позовної заяви Акту розрахунку заборгованості за період з 01.08.2024 по 30.11.2024 за договором від 26.01.2024 № 34 заборгованість за послуги з водовідведення додаткових обсягів стічних вод склала 22 711 грн 04 коп.

Доказів погашення суми заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором № 34 від 26.01.2024 в частині своєчасної оплати наданих йому послуг стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст. 11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Згідно п. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст. 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення містить ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторонами у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Між сторонами склалися господарські правовідносини на підставі укладеного між ними договору про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 19.04.2021 № 97 (далі - Правила № 190), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за № 936/15627, якими визначено порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України.

Правила № 190 обов`язкові для всіх споживачів, які отримують послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - споживач), та суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення та мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, і з якими суб`єктом господарювання укладено договір на отримання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення), замовників послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (п. 2 Правил).

Відповідно до пункту 9 Договору № 34 від 26.01.2024 з власником (користувачем) будівлі (приміщення у будівлі) про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі за текстом договір) обсяг спожитих у будівлі (приміщенні у будівлі) послуг визначається за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку.

Обсяг наданих споживачеві послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води.

Для споживача власника (користувача) будівлі, індивідуального (садибного) житлового будинку визначення додаткового обсягу стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) і сніготанення, здійснення поливально-мийних робіт та прибирання території споживача та неорганізовано потрапляють до систем централізованого водовідведення виконавця, здійснюється відповідно до Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Мінрегіону від 1 грудня 2017р., зареєстрованого в МЮ 15.01.2018р. № 56/31508 (далі за текстом Порядок № 316.).

Якщо будівлю (приміщення у будівлі) оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку централізованого водопостачання відповідно до вимог Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, обсяг спожитих послуг визначається як сума показань таких вузлів обліку.

Відповідно до пункту 3 розділу І Правил № 190 договірні відносини між виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення та споживачем здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення, Про житлово-комунальні послуги та Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Згідно пункту 5 розділу II Правил № 190 приймання стічних вод від споживачів до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31508 (далі - Правила приймання стічних вод), та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 січня 2018 року за № 56/31509, а також місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту, які затверджуються органом місцевого самоврядування в установленому порядку.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017р. № 316, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.01.2018 № 56/31508 Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення затвердженні відповідні Правила приймання стічних вод (далі за текстом - Правила № 316).

Пункт 3 Правил № 316 визначає, що роздільна система водовідведення - система водовідведення в населеному пункті або на промисловому підприємстві, що складається з декількох самостійних мереж водовідведення: господарсько-побутової (в яку, крім господарсько-побутових, може скидатися частина виробничих стічних вод), виробничої (для відведення забруднених виробничих стоків, які не допускають спільного відведення та очищення разом із побутовими стоками), зливової; стічна вода - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок атмосферних опадів.

Загальносплавна система водовідведення - це система, при якій всі категорії стічних вод надходять на очисні споруди по одній підземній мережі трубопроводів.

Цим же наказом затверджений Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення (далі за текстом-Порядок).

Даним Порядком регламентовані спеціальні формули для визначення об`єму стічних вод з конкретної території.

До врахування беруть середнє значення коефіцієнтів стоку поверхонь різних видів: водонепроникні поверхні, ґрунтові поверхні, газони. Також підставою розрахунків є офіційна інформація гідрометцентру про кількість опадів.

Згідно пункту 1 Порядку він встановлює єдиний на території України порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення.

Пункт 2 встановлює, що Порядок поширюється на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виконавці), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які використовують воду (у тому числі питну) для виробництва товарів та надання послуг та скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у очисні споруди системи централізованого водовідведення виконавця (далі - споживачі).

Пункт 3 Порядку визначає, що стічна вода - вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар`єрної і дренажної води), а також відведена із забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок атмосферних опадів.

Пункт 14 Порядку визначає, що середньомісячний об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) і сніготанення та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення виконавця комунальної послуги, визначається з урахуванням площі стоку атмосферних опадів і сніготанення з території, що займає споживач, або її частини, з якої фактично має місце неорганізоване потрапляння таких стічних вод.

Додаткова кількість стічних вод, що надходить до систем централізованого водовідведення виробника у період дощів та сніготаненням через люки колодязів централізованого водовідведення та приймачі зливової системи централізованого водовідведення на території споживача розраховується за відповідними формулами:

при загальносплавній системі водовідведення - Wg = 10hgYF 10 - перевідний коефіцієнт до єдиної системи вимірювання F та hg; Hg - кількість опадів за звітний місяць, мм, визначається за метеорологічними даними; Y - загальний коефіцієнт стоку, що враховує кількість стічних вод (шар або об`єм), який може надходити до систем централізованого водовідведення за певний період часу (місяць), від усіх атмосферних опадів, що випали за цей період; F - загальна площа території споживача, га. при роздільній системі водовідведення - Wg = 0,2(10hgYF).

Середньомісячний об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) і сніготанення та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення виконавця комунальної послуги, визначається з урахуванням площі стоку атмосферних опадів і сніготанення з території, що займає споживач, або її частини, з якої фактично має місце неорганізоване потрапляння таких стічних вод.

Загальний коефіцієнт стоку зливових вод у теплий період року для площ стоку з різним видом поверхні визначається на підставі даних, наведених у пункті 7.3 ДСТУ 3013-95 «ГІДРОСФЕРА. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств».

Загальний коефіцієнт стоку стічних вод в холодний період року з урахуванням прибирання снігу і втрат води за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період відлиги дорівнює 0,6 (відповідно пункту 7.4 ДСТУ 3013-95 «ГІДРОСФЕРА. Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств»).

Як було зазначено вище, Додатком № 3 до Договору № 34 від 25.01.2024 є «Розрахунок на 2024 рік» додаткового об`єму стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) та неорганізовано потрапляє з території споживача Комунальне некомерційне підприємство «Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради до систем централізованого водовідведення виконавця (КП «Облводоканал» ЗОР) за адресою: м.Вільнянськ, пров. Гнаровської,6, підписаний сторонами.

Розрахунок Додаток № 3 до Договору № 34 від 26.01.2024 виконано відповідно до пункту 14 Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого наказом Мінрегіону від 1 грудня 2017р., зареєстрованого в МЮ 15.01.2018 № 56/31508.

Додаткова кількість стічних вод, що надходить до систем централізованого водовідведення виконавця у період дощів та сніготанення через люки колодязів централізованого водовідведення та приймачі зливової системи централізованого водовідведення на території споживача при загально сплавній системі водовідведення, розраховується на 1 мм опадів за формулами:

Обсяг стоку дощових вод: Wg = 10 hg Yg Fg, де hg - кількість опадів - 1 мм; Yg - коефіцієнт стоку дощових вод; Fg = F1 + F2 + F3; Fg - 1.100 га, площа стоку дощових вод, га (загальна займана площа споживача); F1- 0.690 га, площа водонепроникних поверхонь (площа дахів будівель та асфальтобетонного покриття (Yg = 0,7); F2 - 0.261 га, площа ґрунтових поверхонь (Yg = 0,2); F3 0.149 га, площа газонів та зелених насаджень (Yg= 0.1); Wg = (10 * 1 мм * 0,7 * F1) + (10 * 1 мм * 0,2 * F2) + (10 * 1 мм * 0,1 * F3) Wg= 5.501 м куб. У разі відсутності даних за видом поверхні (га), що займає споживач, загальний коефіцієнт стоку дощових вод (Yg) у теплий період року приймається у межах 0,35.

Обсяг стоку снігових вод: Wc = 10 hс Yс Fс, де hc - кількість опадів - 1 мм; Yс - коефіцієнт стоку снігових вод (Yс = 0,6 - з урахуванням прибирання снігу і витрачання води за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період танення); Fc - загальна площа стоку снігових вод, га (загальна займана площа споживача); Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.12.2024 5 Wc = 10 * 1 мм * 0,6 * Fс Wс= 6.600 м куб.

Теплий період року, відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія. Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі», становить з березня по листопад включно, холодний - з грудня по лютий включно.

Пункт 2 Розрахунку визначає, що розмір плати за обсяг відведення додаткового об`єму стічних вод визначається на підставі інформації про фактичну кількість опадів за місяць, отриманої від органу, який здійснює гідрометеорологічну діяльність. Щомісяця на підставі розрахунку та інформації про фактичну кількість опадів виконавець складає Актрахунок у 3-х примірниках, який належить до оплати споживачем у строки, передбачені договором № 34 від 26 січня 2024 р.

Відповідно до пункту 3 Розрахунку у разі зміни розміру площ території, яку займає, споживач надає виконавцю документи, які підтверджують такі зміни та оновлений розрахунок об`єму стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення з території споживача на узгодження.

Пункт 4 Розрахунку передбачає, що при відсутності змін у вихідних даних споживача та у разі пролонгації договору № 34 від 26 січня 2024 р. розрахунок вважається узгодженим сторонами на наступний рік.

Відповідно до пункт 5 Розрахунку Розрахунок додаткового об`єму стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (дощу і танення снігу та льоду) та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення з території споживача є невід`ємною частиною договору № 34 від 26 січня 2024 р.

На підставі вимог Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.12.2017 № 316, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.01.2018., Розрахунку розміру плати за обсяг відведення додаткового об`єму стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів і сніготанення та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення (Додаток № 3 до договору) Виконавець для виконання розрахунків отримує інформацію про фактичну кількість опадів за місяць від органу, який здійснює гідрометеорологічну діяльність на території Запорізької області.

Гідрометеорологічна діяльність регулюється Законом України «Про гідрометеорологічну діяльність».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» національна гідрометеорологічна служба - система державних органів, підприємств, установ та організацій, що забезпечують виконання комплексу робіт з проведення спостережень, збору, обробки, передачі, зберігання і використання даних у сфері гідрометеорології, кліматології, геофізики атмосфери, а також базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища та надання відповідної інформації; державна система гідрометеорологічних спостережень - комплексна багаторівнева спостережно-інформаційна система, призначена для проведення систематичних спостережень за гідрометеорологічними умовами, станом атмосфери, забруднення навколишнього природного середовища під впливом природних і антропогенних факторів та забезпечення споживачів інформацією про їх фактичний та очікуваний стан; гідрометеорологічна інформація - сукупність даних про фактичний стан і очікувані зміни гідрометеорологічних умов, отриманих внаслідок спостережень, оброблених та проаналізованих за встановленими методиками і занесених на паперові або технічні носії інформації; фактична гідрометеорологічна інформація - гідрометеорологічна інформація, отримана за фактичними даними гідрометеорологічних спостережень у конкретний строк. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» до системи національної гідрометеорологічної служби входять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління, та інші державні органи, що здійснюють гідрометеорологічну діяльність.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 12 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» державна система гідрометеорологічних спостережень національної гідрометеорологічної служби складається із стаціонарних і пересувних пунктів та технічних засобів спостережень: приземних метеорологічних; геліогеофізичних; аерологічних; метеорологічних радіолокаційних; метеорологічних авіаційних та супутникових; агрометеорологічних; гідрологічних (річкових, озерних, морських); спеціалізованих гідрометеорологічних; базових спостережень за хімічним та радіоактивним забрудненням навколишнього природного середовища.

Розміщення пунктів державної системи гідрометеорологічних спостережень здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності, з урахуванням необхідності забезпечення всебічного вивчення гідрометеорологічного режиму, рівня забруднення навколишнього природного середовища України, гідрометеорологічного прогнозування і забезпечення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» гідрометеорологічне обслуговування та надання інших послуг у сфері гідрометеорологічної діяльності здійснюється підприємствами, установами та організаціями, що належить до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, за плату в обсягах і формах, що визначається на договірних засадах.

Стаття 25 Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» визначає відповідальність за порушення у сфері гідрометеорологічної діяльності, у тому числі за недодержання нормативів, регламентів експлуатації технічних засобів та приладів загальнотехнічного і гідрометеорологічного призначення, що можуть негативно впливати на якість та об`єктивність гідрометеорологічних даних; надання або поширення свідомо неправдивих гідрометеорологічних відомостей тощо.

На теперішній час джерелом гідрометеорологічної інформації в Україні є державна система гідрометеорологічних спостережень Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС).

Український гідрометеорологічний центр ДСНС є єдиним підприємством в Україні, яке має можливість надавати спеціалізовані інформаційні послуги у сфері гідрометеорології, приводити оброблення та доведення до підпорядкованих організації, іншим зацікавлених підприємств та відомств даних гідрометеорологічних спостережень. Середньомісячний об`єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних і сніготанення та неорганізовано потрапляє до систем централізованого водовідведення Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради, визначається з урахуванням площі стоку атмосферних опадів і сніготанення з території, що займає споживач та на підставі інформації про фактичну кількість опадів за місяць, отриманої від органу який здійснює гідрометеорологічну діяльність у Запорізькій області.

Орган, що здійснює гідрометеорологічну діяльність у Запорізькій області є Запорізький обласний центр з гідрометеорології, що узагальнює та надає дані спостережень відділу гідрології щодо кількості опадів за місяць (мм). Результати спостережень відділу гідрології Запорізького ЦГМ є репрезентативними для будь-якого району м. Запоріжжя та Запорізького району.

Як вказано в листі Запорізького обласного центру з гідрометеорології № 999 002-820/999-04 від 28.08.2024, згідно нормативного документу «Репрезентативна інформація гідрометеорологічних станцій», затвердженого наказом Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України від 07.02.2024 № НС-13/99 результати спостережень відділу гідрометеорологічних спостережень Запорізького ЦГМ є репрезентативними, тобто характерними для більшої частини території Запорізького району, у тому числі Вільнянської міської територіальної громади.

Комунальне некомерційне підприємство «Вільнянська багатопрофільна лікарня» Вільнянської міської ради розташована по майданчику за адресою: пров. Гнаровської, 6 у м. Вільнянськ, Запорізького району, Запорізької області.

Як зазначив позивач враховуючи відсутність альтернативі, позивач уклав договір з Запорізьким обласним центром з гідрометеорології (ЗЦГМ) ДСНС на послуги з гідрометеорологічного обслуговування.

На підставі укладеного договору Запорізький обласний центр з гідрометеорології надає позивачу дані відділ гідрології (м. Запоріжжя) щодо кількості опадів за місяць в мм, які є репрезентативними для будь-якого району та м. Запоріжжя.

Відповідно до довідок Запорізького обласного центру з гідрометеорології в періоди, зазначені в актах-рахунках, кількість опадів складала: в липні 2024р. 27,6мм. (довідка від 01.08.2024 № 999 001-748/999-04) в вересні 2024р. 31,0мм. (довідка від 01.10.2024 № 999/001-997-04 в жовтні 2024р. 22,3мм. (довідка від 04.11.2024 № 999 001-1148/999-04).

Довідки містять інформацію саме про кількість опадів в липні 2024 р., вересні 2024р., жовтні 2024р. постфактум, обрахованих на підставі даних гідрометеорологічних спостережень в липні 2024 р., вересні 2024р., жовтні 2024р., а не про «можливі опади», як стверджує відповідач.

Відповідачем не надано жодних доказів на спростування викладених позивачем у позові обставин спору.

Пунктом 23 Договору встановлено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа, що є розрахунковим періодом.

Відповідно до п. 28 Договору Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства.

Оскільки відповідач в порушення умов Договору в частині оплати за надані послуги з централізованого водовідведення, у тому числі додаткових обсягів стічних вод не виконав, зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач не спростував в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 22 711 грн 04 коп. заборгованість за послуги з водовідведення додаткових обсягів стічних вод нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Станом на день ухвалення даного рішення матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спірної суми боргу у розмірі 22 711 грн 04 коп.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 135 грн 38 коп., інфляційних втрат в розмірі 729 грн 93 коп., пені в розмірі 164 грн 73 коп.

Частиною 1 ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 230 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нормами ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ч. 6 ст. 231 ГК України)

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 32 Договору сторонами узгоджено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожний день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Розмір нарахованої позивачем пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 164 грн 73 коп. за загальний період з 02.09.2024 по 19.12.2024. Розрахунок пені перевірено судом, є правильним.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, заявляючи вимогу щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки заборгованість за договором боржником у повному обсязі не сплачено, тому нарахування позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат від знецінення грошових коштів є правомірним, в межах заявлених позовних вимог.

Заявлені до стягнення 3 % річних та інфляційні нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство» суд визнав вірним. Позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 729 грн 93 коп. за період серпень 2024-листопад 2024 року включно.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок в юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство» 3% річних, суд встановив, що наданий позивачем розрахунок за загальний період 02.09.2024 по 19.12.2024 виконано частково неправильно, обґрунтованим розміром є сума 3 % річних в розмірі 135 грн 03 коп.

В частині стягнення 0 грн 35 коп. слід відмовити.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов`язок щодо своєчасного виконання зобов`язань зі сплати отриманих послуг з водовідведення додаткових обсягів стічних вод у встановлений договором строк не виконав.

Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідач доказів виконання зобов`язань і перерахування позивачу заявлених до стягнення сум не надав, заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним.

Позивач і відповідач є суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та однакові ризики.

До того ж, кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб`єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі Горнсбі поти Греції зазначено: …Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

За таких обставин, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради до Комунального некомерційного підприємства Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Вільнянська багатопрофільна лікарня Вільнянської міської ради (пров. Гнаровський, буд. 6, м. Вільнянськ, Запорізький район, Запорізька область, 70002, ідентифікаційний код юридичної особи 01992914) на користь Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради (вул. Перемоги, 129-а, м. Запоріжжя, 69057, ідентифікаційний код юридичної особи 03327115) 22 711 (двадцять дві тисячі сімсот одинадцять) грн 04 коп, 3% річних в сумі 135 (сто тридцять п`ять) грн 03 коп., інфляційні витрати в сумі 729 (сімсот двадцять дев`ять) грн 93 коп., пеню в сумі 164 (сто шістдесят чотири) грн 73 коп., 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн 96 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення оформлено та підписано 16.04.2025.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.