Рішення від 02.04.2025 по справі 908/2539/24

номер провадження справи 5/163/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2025 Справа № 908/2539/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянув матеріали справи

За позовом: Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (електронна пошта: vzop@zap.gp.gov.ua; вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 0290997323) в інтересах держави в особі:

Позивача: Запорізької міської ради (електронна пошта: info@zp.gov.ua; zgik@commit.zp.ua; пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

До відповідача: Приватного підприємства "Юсан" (електронна пошта: невідома; вул. Поштова, буд. 69, кв. 35, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 22117412)

про стягнення 356 070,09 грн.,

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Дядюшева К.Є., посвідчення № 080256 від 18.11.2024;

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Железняк-Кранг І.В., ордер серії АР №1209470 від 07.01.2025;

СУТЬ СПОРУ:

20.09.2024 через підсистему "Електронний суд" ЕСІКС надійшла позовна Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Приватного підприємства "Юсан" про стягнення 356 070,09 грн.

20.09.2024 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2539/24 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/163/24 та підготовче засідання призначено на 23.10.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 23.10.2024 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК "Акорд".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2024 № 908/2539/24 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 20.11.2024 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою. Запропоновано сторонам подати усі наявні докази, які стосуються предмету спору.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.11.2024 № 908/2539/24 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 09.12.2024 о 09 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

05.12.2024 від Приватного підприємства "Юсан" до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи, яка судом задоволена, та 06.12.2024 директор ПП "Юсан" Юженков С.М. був ознайомлений з матеріалами справи.

Також, 06.12.2024 від ПП "Юсан" до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою.

Ухвалою суду від 09.12.2024 оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 09.01.2025 об 11 год. 20 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

В судовому засідання 09.01.2025р. представник відповідача зазначив про надання до матеріалів справи письмового відзиву на позовну заяву від 08.01.2025, згідно якого просить суд задовольнити клопотання про повернення на стадію підготовчого провадження, поновити ПП "ЮСАН" пропущений з поважних причин строк на подання відзиву, застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.01.2025 № 908/2539/24 задоволено клопотання Приватного підприємства "Юсан" про повернення на стадію підготовчого провадження у справі № 908/2539/24. Підготовче засідання призначено на 03.02.2025 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 03.02.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 10.03.2025 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

В судовому засіданні 10.03.2025 судом оголошено перерву до 07.04.2025 об 10 год. 30 хв.

У зв`язку із службовою необхідністю та з метою дотримання процесуальних строків, передбачених ГПК України, суд ухвалою від 20.03.2025р. переніс судове засідання з 07.04.2025 на 10 год. 30 хв. на 02.04.2025 об 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 02.04.2025, яке відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу "Акорд", судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що у власності ПП «ЮСАН» на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 30.08.2004 у справі № 2-2800/2004 з 31.08.2004 до теперішнього часу перебуває нерухоме майно загальною площею 393,7 кв.м., а саме: кафе літ. А-2, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 87б. на земельній ділянці площею 0,0642 га з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245 та яка перебувала в оренді ПП «ЮСАН» на підставі договору оренди від 01.07.2000 № 2775, зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 01.08.2000 за № 370, термін дії 10 років, до 23.03.2010. Вказана земельна ділянка зареєстрована 15.06.2020 у Державному земельному кадастрі та перебуває у власності територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно до теперішнього часу право оренди ПП «ЮСАН» на указану вище земельну ділянку не зареєстровано. Згідно з листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.03.2024 № 3508/5/08-01-04-01-04 за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245 за період з 2017 року по теперішній час податкова звітність не подавалась та грошові зобов`язання не сплачувались. Згідно з витягом від 27.02.2024 № НВ-2300029692024 із технічної документації нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 3 927 858,72 грн. Запорізькою міською радою здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ПП «ЮСАН» спірною земельною ділянкою площею 642 кв.м. без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 16.06.2020 до 31.01.2024 в розмірі 356 070,09 грн. Враховуючи, що ПП «ЮСАН» користується вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 125, 206 ЗК України, ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати у розмірі 356 070,09 грн.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши що на його думку відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді , а позов прокурора підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України). Прокурор не довів, що даний орган (органи) не здійснює або неналежним чином здійснює свої повноваження щодо захисту інтересів держави. Відсутність такого органу також підтверджена не була. Також зазначає, що розов подано прокурором 20.09.2024 року. Заявлено до стягнення кошти за період з 16.06.2020 р. по 31.01.2024 р., поданим у сумі 356 070,09 грн. Тобто Позивач був обізнаний про порушення нібито його права з 16.06.2020. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Трирічний строк почав перебіг з 16.06.2020, так з 02.04.2020 по 07.08.20 р. (зупинення) - 1,5 міс, з 07.08.2020- 07.08.21р. позовної давності, по 07.08.2022 - два роки п.д., по 07.08.2023 - три роки позовної давності. Отже, строк позовної давності закінчився 07.08.2023 року, а позов подано 20.09.2024 року з пропущення строку позовної давності. При цьому також посилається на Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)». Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Крім цього наголошує, що Згідно Договору оренди землі зареєстрованого та нотаріально посвідченого 11 липня 2000 року, в оренду Відповідачу надавалася земельна ділянка площею 0,0336 га. За фактичними обставинами та матеріалами справи, жодних доказів того, що Відповідачу передавалася в користування земельна ділянка 0,0642 га не має. Лише надання дозволу на розробку проекту, але в подальшому постійні відмови в його затвердженні - є лише свідчення планованого користування, і ніяким чином не підтверджує , що відповідач користувався земельною ділянкою до надання такого дозволу у збільшеному розмірі. Посилаючись на те, що 30.04.2024 року Запорізький апеляційний суд у справі №335/7782/23 виніс постанову, якою залишив рішення Орджонікідзевського райсуду м.Запоріжжя в силі, вказує, що жодним чином не доведено фактичного користування Відповідачем саме земельною ділянку у визначеному розмірі, а розрахунки є неправомірними не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи. Зважаючи на те, що укладення додаткових угод до договорів, прийняття рішень органом місцевого самоврядування, та укладення нових договорів є дискреційним повноваження власника земельної ділянки, Відповідач не міг законодавчо-визначеного права заміняти своїми рішеннями та діями рішення та дії ЗМР, як власника земельної ділянки. Тому будь-яка вина , та причинно-наслідковий зв`язок між діями та наслідками, за якими може бути покладено відповідальність на Відповідача - відсутні. Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач звертався до Позивача, однак йому було відмовлено у належному оформленні права користування. Законодавством на власника нерухомості лише покладається обов`язок по зверненню із заявою задля оформлення його як орендаря, що і вчинив Відповідач. Згідно пп.2 п.1 Постанови КМУ «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27 травня 2022 р. № 634, - на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва. Орендарям на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту. Звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця, тобто це не входить до його меж впливу. Також згідно відповіді Державної податкової служби України, підтверджено, що не нараховуються та не сплачуються податки за оренду, користування земельними ділянками за період з 01.03.2022 року. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» не передбачено, що з її прийняттям, раніше видані уповноваженим органом витяги про нормативну грошову оцінку землі, сформовані на підставі діючої затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, автоматично втрачають свою чинність. Рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не подано Позивачем. Отже, у разі проведення нової нормативно грошової оцінки, за рішенням про таке проведення органу місцевого самоврядування, та формування в подальшому технічної документації й витягу з неї, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради. Посилаючись на ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 19 Конституції України, вказує, що за відсутності рішення ЗМР про затвердження НГО земельної ділянки та відсутності додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати, не підлягають застосуванню вказані Позивачем вихідні данні. До того ж у 2022 році при повітряній атаці на м. Запоріжжя, було пошкоджено об`єкт права власності та земельну ділянку, що була у користуванні Відповідача , що спричинило подальшу й на цей час фактичну неможливість використання вказаного об`єкту та ділянки. Просить у задоволенні позову відмовити.

У своїй відповіді на відзив прокурор не погодився з доводами Відповідача та зазначив наступне. 1) Спір у вказаній справі стосується земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:007:0245) площею 0,0642 га, що розташована по пр. Соборний, 87б у м. Запоріжжі, та належить до земель комунальної власності. Права власника вказаної земельної ділянки від імені територіальної громади реалізує Запорізька міська рада, яка є органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах. Вознесенівською окружною прокуратурою м.Запоріжжя до Запорізької міської ради направлялися відповідні запити у порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ПП «ЮСАН» недоотриманих коштів за фактичне користування земельною ділянкою у вигляді орендної плати за землю. Запорізька міська рада повідомила, що не планує вживати заходів претензійно-позовного характеру щодо ПП «ЮСАН». Наведене свідчить про доведеність у позові факту нездійснення Запорізькою міською радою захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та наявність підстав для їх представництва, визначених у ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». 2) Предметом спору є стягнення недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без правовстанолюючих документів за період з 16.06.2020 по 31.01.2024. Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України загальна позовна давність, згідно з вимогами ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки. Разом з цим, п.п. 12, 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в країні встановлено карантин строком до 03 квітня 2020 року. У подальшому, на підставі постанов Кабінету Міністрів України строк дії карантину неодноразово продовжувався, зокрема в останнє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 строк дії карантину продовжено до 30 червня 2023 року. На теперішній час дія карантину скінчилась. Разом з тим, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-1Х, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та, на теперішній час, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб (Закон України від 29.10.2024 № 4024-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». Таким чином, строки, визначені ст. 257 ЦК України, були продовжені на час карантину та зупинені на період військового стану, тому строк позовної давності у даному випадку не сплинув. Аналогічні за змістом висновки щодо застосування позовної давності викладені упостанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2023 №910/18489/20 та постановах Верховного Суду від 06.05.2021 №903/323/20, від 31.05.2022 №926/1812/21, від 22.06.2022 №916/1157/21. Враховуючи вищевикладене, позовна заява подана в межах строків позовної давності, а клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску цього строку є безпідставним. 3) Рішенням Запорізької міської ради від 27.06.2014 №55/272 надано дозвіл ПП «ЮСАН» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0642 га по пр. Леніна, 87б (пр. Соборний, 87б) для розташування кафе та подальшої передачі її в оренду. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Соборному, 87б у м.Запоріжжя, розроблений у 2020 році на замовлення ПП «ЮСАН», містить наступні документи, які доводять що підприємство використовує земельну ділянку саме площею 0,0642 га: завдання на складання проекту землеустрою саме земельної ділянки площею 0,0642 га, підписане керівником підприємств, пояснювальну записку, акт перенесення в натурі меж охоронних зон та зон санітарної охорони, кадастровий план земельної ділянки. Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20, від 04.03.2021 у справі №922/3463/19, від 08.10.2024 у справі №916/2498/22. Спірна земельна ділянка площею 0,0642 га, що розташована по пр.Соборний, 87б у м. Запоріжжі, зареєстрована у Державному земельному кадастрі 15.06.2020, що підтверджується відповідним витягом від 29.04.2024. Тобто, у силу положень статті 79-1 ЗК України указана земельна ділянка сформована, має чітко установлені межі та площі, а відповідно є об`єктом цивільних прав. ПП «ЮСАН» 15.08.2023 звернулось до Запорізької ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245 площею 0,0642 га, що розташована по пр. Соборний, 87б у м. Запоріжжі. У період з 16.06.2020 по 31.01.2024, за який нараховано упущену вигоду, земельна ділянка площею 0,0336 га за адресою: пр. Соборний, 87б у м. Запоріжжі не існувала, як об`єкт речових прав у розумінні ст.79-1 ЗК України . Договір оренди землі № 370, яким ПП «ЮСАН» передавалася строком на 10 років (до 23.03.2010) земельна ділянка площею 0,0336 га для будівництва та функціонування тимчасового кафе, укладено 01.08.2000. Разом з тим, будівля кафе по пр. Соборний, 87б зареєстрована 31.08.2004, тобто виникла як об`єкт речових прав пізніше ніж укладався зазначений договір оренди. Таким чином, площа, що зазначалась у договорі оренди, жодним чином не могла відображати технічні характеристики об`єкта нерухомості та прилягаючої території, що необхідна для його обслуговування. У інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, що будівля А-2 по пр. Соборний, 87б, що належить ПП «ЮСАН», має площу 393,7 кв.м., а площа земельної ділянки, на якій вона розташовується - 810 кв.м. (0,0810га). Наведена площа 810 кв.м. також зазначена як площа замощення навколо кафе у матеріалах технічної інвентаризації будівлі кафе, наявних у проекті землеустрою та є навіть більшою за площу земельної ділянки (642 кв.м.) 4) У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц зазначено, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Разом з тим, для кондиційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України). 5) Доводи представника відповідача про необхідність окремого рішення Запорізької міської ради, яким затверджується нормативна-грошова оцінка кожної конкретної земельної ділянки, жодною нормою законодавства не підтверджені. Відповідно до положень статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону). Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, відповідно до законодавства України, затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя, а саме на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 20.12.2017 № 58 «Про внесення змін до рішення міської ради від 30.06.2015 № 6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» та витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:007:0245) здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування спірною земельною ділянкою площею 0,0642 га без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування). Таким чином, доводи відповідача є безпідставними та не обґрунтованими, а позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Відповідач у своїх запереченнях на відповідь на відзив доводами прокурора знову не погодився та вказав наступне. 1) Посилаючись на висновки Верховного Суду у справі № 926/03/18 стверджує, що сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави, а прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави або органу місцевого самоврядування. Отже наразі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді , а позов прокурора підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. 2) Щодо пропущення строків позовної давності вказує, що посилання прокурора на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затверджений ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в загалі не є слушними та не повинні прийматися до уваги, та є зловживанням з боку Позивача, адже: - Вказаним Указом, не вносилися жодні зміни до статті 257 ЦКУ - Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. - Статтею 267 ЦКУ визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. (частина 4) - Вказаним Указом, не вносилися жодні зміни до статті прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Якщо ж Позивач має на увазі зміни, які було внесено до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України та п.20-21 , то це також не заслуговує на увагу, адже: - Вказані зміни внесено ЗУ Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини. ( № 3450-IX) Тобто конкретизація цих змін стосується саме спадкового права та строків що стосуються дій з прийняття спадщини. - прийнято вказаний закон 08.11.2023 року, та опубліковано 30.11.2023 у Голосі України - № 44 ; - згідно ст.2 Закону № 3450-IX -цей Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування. Тобто Закон набув чинності 30.01.2024 року, однак строк позовної давності скінчився 17.06.2023 року, позов подано за період з 16.06.2020 по 31.01.2024. Посилаючись на ст. 58 Конституції України вказує, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, до спірних правовідносин мають застосовуватись законодавчі приписи чинні саме на дату-їх виникнення, а подальші зміни можуть застосовуватись лише до відносин, що початково виникнуть вже після змін. Позивачем також не доведено, що якимось нормативно-правовим актом скасовано Закон ВР 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», Отже згідно вказаного, та висновків Верховного суду (Постанові ВП ВС від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, КГС ВС від 20.07.2022 у справі № 924/939/21, від 21.02.19 у справі № 911/4590/13, постанові КГС ВС від 17.12.20 у справі № 911/4670/13, у постанові Верховного Суду від 30.07.20 у справі № 910/15481/17) у відповіді на відзив, та з змісту позовної заяви й долучених документів, не вбачається дотримання Позивачем обов`язку доведення існування перешкод, що стали на заваді подання позову вчасно , або обґрунтування фактору порушення строків позовної давності будь-якими причинами, окрім формального посилання на змін з законодавстві, що не вважається підставою для поновлення строків. 3) Щодо доводів Позивача з нібито використання ПП «ЮСАН» земельної ділянки більшої площі. Те, на що послався позивач жодним чином не доводить його правової позиції покладеної в обґрунтування позову і не спростовує фактичних обставин, адже: - надання дозволу ПП «ЮСАН» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0642 га по пр. Леніна , 87б (пр. Соборний, 87б),- це лише рішення про надання дозволу, і жодним чином не свідчить про те, що а) проект було затверджено, б) така ділянка була передана у користування в) Відповідач здійснював користування у вказаних межах. - Так само не свідчить формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру про те, що саме ця ділянка в такому розмірі передавалася ПП «Юсан» і як наслідок воно не повинно сплачувати оренду за земельну ділянку, якою не користувалося і яка йому не передавалася. Те, що Позивач послався на замовника розробки проекту майбутньої земельної ділянки, є доказом лише можливого планування в майбутньому її використання і жодним чином не доводить використання цієї земельної ділянки у вказаних межах. - ЗМР не передавала жодного разу Відповідачу земельну ділянку площею 0,0642 га по пр. Соборний, 87б, для користування. - За весь період, який заявлено у позовній заяві , Відповідач ніколи не використовував земельну ділянку площею 0,0642 га по пр. Соборний, 87б. - Позивач за весь час не встановлював використання земельної ділянки площею 0,0642 га по пр. Соборний, 87б і жодного разу за чотири роки не звертався до Відповідача з будь-якими претензіями з приводу використання ділянки у розмірі 0,0642 га, адже така ділянка не передавалася Відповідачу та не використовувалася ним, жодних доказів зворотного Позивачем не надано. Щодо посилання Позивача на Договір оренди землі № 370, яким ПП «ЮСАН» передавалася строком на 10 років (до 23.03.2010) земельна ділянка площею 0,0336 га для будівництва та функціонування, то згідно додатку до договору(план земельної ділянки) встановлено межі та розмір саме фактично переданої земельної ділянки, що становлять : 0,0336 га. міркування Позивача, що будівля кафе по пр. Соборний, 87б зареєстрована 31.08.2004, тобто виникла як об`єкт речових прав пізніше ніж укладався зазначений договір оренди, а тому площа, що зазначалась у договорі оренди, жодним чином не могла відображати технічні характеристики об`єкта нерухомості та прилягаючої території, - не стосується фактичних обставин та не доведена жодними належними та достатніми доказами, адже: - Позивач сам вказує, що під будівництво та функціонування Відповідачу була передана лише земельна ділянка розміром 0,0336 га. - Жодних доказів того, що об`єкт нерухомості не відповідав будь-яким будівельним нормам, його технічні характеристики, та обсяг площі зайнятої земельної ділянки - не встановлювався та порушень будь-яких умов Договору також не встановлювалось позивачем під час дії Договору, як зазначив сам Позивач, право власності зареєстровано на будівлю 2004 року, а Договір ще діяв до 2010 року. Таким чином, за цей час з 2000 по 2010 рік, ЗМР вбачала відповідність умов Договору фактичним обставинам справи та не зверталася до Відповідача з питань або перевищення площею кафе та зоною для її обслуговування площі земельної ділянки у розмірі згідно Договору: 0,0336 га. 4) Щодо інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначає, що суб`єктивне ставлення Позивача та міркування щодо того, яка саме ділянка необхідна для обслуговування нерухомого об`єкту відповідача та чи дорівнює приміщення будівлі розміру ділянки - є лише припущенням, адже : - Нежитлове приміщення згідно техпаспорту становить 188, 1 кв.м. - Земельна ділянка , яку раніше було передано для будування та обслуговування нежитлового приміщення дорівнює площі 393,7 кв.м., Позивачем не доведено жодними доказами, що приміщення має іншу площу, та або займає якусь більшу площу земельної ділянки, натомість Відповідачем на підставі належних та достатніх доказів доведено, що приміщення має майже вдвічі меншу площу ніж раніше передана для його забудови та обслуговування земельна ділянка. 5) Посилання Позивача на те, що стягненню підлягають кошти, які фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України, не спростовують того факту, що: - Відповідач ніколи не користувався земельною ділянкою площею 0,0642 га по пр. Соборний, 87б - Щодо користування земельною ділянкою площею 0,0336 га, за адресою м. Запоріжжя, пр. Соборний, 87 б, Відповідач вказував, що при повітряній атаці на м. Запоріжжя2 5 травня 2022 року, було пошкоджено об`єкт права власності та земельну ділянку, що була у користуванні Відповідача , що спричинило подальшу й на цей час фактичну неможливість використання вказаного об`єкту та ділянки. Вказане підтверджено Витягом з внесення відомостей УСБУ у Запорізькій області до ЄРДР №220220080000002455 за ч.2 ст.438 КК України; та Постановою про залучення особи у кримінальному провадженні, ПП «Юсан» залучено як потерпілого внаслідок отримання шкоди від вказаного злочину. - Також згідно Заяв до ЗМР , Відповідач постійно намагався отримати у користування земельну ділянку та оформити Договір оренди, однак, через відмови у таких заявах, він ен міг використовувати земельну ділянку, а ЗМР навмисно перешкоджала укладенню Договору оренди, що спричинило неможливість використання ділянки. Отже, Відповідач не є , та не був ніколи фактичним користувачем іншої земельної ділянки, окрім раніше наданої йому згідно Договору, і згідно фактичних обставин не весь період на який посилається Позивач. 6) Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок» встановлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 ПК України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Вказаною постановою не передбачено, що з її прийняттям, раніше видані уповноваженим органом витяги про нормативну грошову оцінку землі, сформовані на підставі діючої затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, автоматично втрачають свою чинність. Рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок не подано Позивачем. За відсутності рішення ЗМР про затвердження НГО земельної ділянки та відсутності додаткової угоди щодо зміни розміру орендної плати, не підлягають застосуванню вказані Позивачем вихідні данні. Просить у задоволенні позову відмовити.

Також аналогічні твердження Відповідач висловлював у своїх поясненнях від 01.04.2025.

Представник ЗМР у судових засіданнях підтримав позов прокурора та просить задовольнити.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави під час використання земель комунальної власності.

Так з`ясовано, що у власності ПП «ЮСАН» (код ЄДРПОУ 22117412) на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 30.08.2004 у справі № 2-2800/2004 з 31.08.2004 перебуває нерухоме майно загальною площею 393,7 кв.м., а саме: кафе літ. А-2, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 87б.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,0642 га з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 87б, та яка перебувала в оренді ПП «ЮСАН» на підставі договору оренди від 01.07.2000 № 2775, зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 01.08.2000 за № 370. Згідно з указаним договором оренди термін його дії 10 років, до 23.03.2010.

Крім того, рішенням Запорізької міської ради від 27.06.2014 № 55/272 ПП «ЮСАН» надано дозвіл на розроблення в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0642 га по пр. Леніна, 87б для розташування кафе та для подальшої передачі її в оренду.

Також матеріали справи свідчать про те, що Земельна ділянка площею 0,0642 га з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, 87б, була зареєстрована 15.06.2020 у Державному земельному кадастрі.

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245 перебуває у власності територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно до теперішнього часу право оренди ПП «ЮСАН» на вказану вище земельну ділянку не зареєстровано.

Згідно з листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 18.03.2024 № 3508/5/08-01-04-01-04 за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245 за період з 2017 року по теперішній час податкова звітність не подавалась та грошові зобов`язання не сплачувались.

Згідно з витягом від 27.02.2024 № НВ-2300029692024 із технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245 становить 3 927 858,72 грн.

Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ПП «ЮСАН» земельною ділянкою площею 642 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 87б, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 16.06.2020 до 31.01.2024.

Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 16.06.2020 до 31.01.2024 становить 356 070,09 грн., зокрема:

- за період з 16.06.2020 по 31.12.2020 - 48 008,34 грн.;

- за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 88 630,64 грн.;

- за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 97 493,70 грн.;

- за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 170 365,55 грн.;

- за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 - 9 819,65 грн.

Прокурор стверджує, що оскільки ПП «ЮСАН» користується вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати, за період з 16.06.2020 до 31.01.2024 у розмірі 356 070,09 грн.

Приймаючи рішення у цій справі суд враховує, що правовідносини сторін щодо оренди землі регулюються спеціальним Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України, Податковим кодексом України та загальними нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

У ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України (розділ "Податок на майно") об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, правовий механізм переходу права на землю, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності, користування, у тому числі у формі оренди земельної ділянки.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Судом встановлено, що Відповідачем на дату прийняття рішення у цій справі речові права на вказані земельні ділянки не оформлено та не зареєстровано.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві з користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, листів виконавчого комітету Запорізької міської ради від 16.09.2022 № 08125/03-20/05 та від 03.06.2024 № 09092/03.3-20/03 ПП «ЮСАН» у період часу з 16.06.2020 до 31.01.2024 не було власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245, а тому не було суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, була орендна плата.

Згідно положень ст. 21 Закону України "Про оренду землі" та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україні орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користуванню земельною ділянкою.

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Отже, з наведеного суд дійшов висновку, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Разом з цим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Вказані правові позиції при розгляді аналогічних спорів неодноразово наводилися у висновках, викладених Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 13.02.2019 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

Таким чином, з часу виникнення у ПП «ЮСАН» права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 87б, виник й обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.

Проте, ПП «ЮСАН» як набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди землі, збільшив вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати).

З огляджу на викладене суд погоджується з доводами прокурора, що в спірних правовідносинах має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ПП «ЮСАН» за рахунок міської ради.

Крім того, згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Отже, у спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Запоріжжя.

З матеріалів справи вбачається, що Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ПП «ЮСАН» спірною земельною ділянкою площею 642 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 87б без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 16.06.2020 до 31.01.2024 в розмірі 356 070,09 грн.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що оскільки ПП «ЮСАН» у період часу з 16.06.2020 до 31.01.2024 користувалося вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, то відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинне відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати, зменшених на суму сплаченого земельного податку, за указаний період у розмірі 356 070,09 грн., що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що відновлення порушених прав Запорізької міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичних добросовісний землекористувач.

Суд не приймає до уваги інші доводи відповідача з наступних підстав.

1. Щодо спливу строків позовної давності.

Предметом спору у цій справі є стягнення недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою (кадастровий номер 2310100000:01:007:0245) площею 0,0642 га, що розташована по пр. Соборний, 87б у м. Запоріжжі, без правовстанолюючих документів за період з 16.06.2020 по 31.01.2024 .

З позовною заявою прокурор звернувся до суду 20.09.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС .

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, згідно з вимогами ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.

Отже, трирічний строк позовної давності за відповідними щомісячними платежами розрахованими прокурором спливав починаючи 16.06.2023р.

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в країні встановлено карантин строком до 03 квітня 2020 року. У подальшому, на підставі постанов Кабінету Міністрів України строк дії карантину неодноразово продовжувався, зокрема востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 строк дії карантину продовжено до 30 червня 2023 року.

Разом з цим, п.п. 12, 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-1Х, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та є чинним на час розгляду справи у суді. У період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Вказане означає що закінчення трирічного загального строку позовної давності за окремими відповідними щомісячними платежами припало на період карантину та воєнного стану.

Отже, визначені ст. 257 ЦК України, були продовжені на час карантину та зупинені на період військового стану, тому строк позовної давності у даному випадку не сплинув.

Аналогічні за змістом висновки щодо застосування позовної давності викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2023 № 910/18489/20 та постановах Верховного Суду від 06.05.2021 № 903/323/20, від 31.05.2022 № 926/1812/21, від 22.06.2022 № 916/1157/21.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовна заява у цій справі подана прокурором в межах строків позовної давності, а клопотання та доводи відповідача про застосування наслідків пропуску цього строку (відмови у позові) є безпідставним.

2. Щодо нарахування орендної плати за земельну ділянку площею 0,0642 га замість площі 0,0336 га.

В цій частині суд зазначає, що Договір оренди землі № 370, яким ПП «ЮСАН» передавалася строком на 10 років (до 23.03.2010) земельна ділянка площею 0,0336 га для будівництва та функціонування тимчасового кафе, укладено 01.08.2000.

Разом з тим, будівля кафе по пр. Соборний 87б зареєстрована 31.08.2004, тобто виникла як об`єкт речових прав пізніше ніж укладався зазначений договір оренди. Таким чином, площа, що зазначалась у договорі оренди, жодним чином не відображала технічні характеристики об`єкта нерухомості та прилягаючої території, що необхідна для його обслуговування.

Рішенням Запорізької міської ради від 27.06.2014 № 55/272 надано дозвіл ПП «ЮСАН» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0642 га по пр. Леніна, 87б (пр. Соборний, 87б) для розташування кафе та подальшої передачі її в оренду.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по пр. Соборному, 87б у м. Запоріжжя, розроблений у 2020 році на замовлення ПП «ЮСАН», містить наступні документи, які доводять що підприємство використовує земельну ділянку саме площею 0,0642 га: завдання на складання проекту землеустрою саме земельної ділянки площею 0,0642 га, підписане керівником підприємств, пояснювальну записку, акт перенесення в натурі меж охоронних зон та зон санітарної охорони, кадастровий план земельної ділянки.

ПП «ЮСАН» 15.08.2023 звернулось до Запорізької ради із заявою про передачу в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245 площею 0,0642 га, що розташована по пр. Соборний, 87б у м. Запоріжжі.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20, від 04.03.2021 у справі №922/3463/19, від 08.10.2024 у справі № 916/2498/22.

Земельна ділянка (кадастровий номер 2310100000:01:007:0245) площею 0,0642 га, що розташована по пр. Соборний, 87б у м. Запоріжжі, зареєстрована у Державному земельному кадастрі 15.06.2020, що підтверджується відповідним витягом від 29.04.2024.

Тобто, у силу положень статті 79-1 ЗК України указана земельна ділянка протягом спірного періоду часу була сформована, мала чітко установлені межі та площі, а тому була і є об`єктом цивільних прав.

Доказів того, що у період з 16.06.2020 по 31.01.2024, за який нараховано упущену вигоду, земельна ділянка площею 0,0336 га за адресою: пр. Соборний, 87б у м. Запоріжжі не існувала, як об`єкт речових прав у розумінні ст. 79-1 ЗК України, Відповідачем суду не надано.

Крім того, у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено, що будівля А-2 по пр. Соборний, 87б, що належить ПП «ЮСАН», має площу 393,7 кв.м., а площа земельної ділянки, на якій вона розташовується - 810 кв.м. (0,0810га).

Таким чином вказана Відповідачем площа 0,0336 га є площею усіх приміщень будівлі, а не площею земельної ділянки.

При цьому наведена площа 810 кв.м. також зазначена як площа замощення навколо кафе у матеріалах технічної інвентаризації будівлі кафе, наявних у проекті землеустрою та є навіть більшою за площу земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245 (642 кв.м.)

З огляду на викладене, доводи Відповідача про те, що товариство використовувало земельну ділянку меншою площею 0,0336 га, а не 0,0642 га є необґрунтованими та безпідставними.

3. Доводи відповідача щодо відсутності його вини у спірних правовідносинах судом до уваги також не приймаються, оскільки предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна - недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц зазначено, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Проте, для кондиційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

4. Доводи представника відповідача про необхідність окремого рішення Запорізької міської ради, яким затверджується нормативна-грошова оцінка кожної конкретної земельної ділянки не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України та є також безпідставними, оскільки відповідно до положень статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (частина перша статті 23 цього Закону).

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 (дата оприлюднення 30.06.2015) встановлено податок на майно (в частині плати за землю). В пункті 4 зазначеного рішення вирішено встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3). В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що для інших земельних ділянок міста Запоріжжя розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки становить 3.

Рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн. У пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.

Отже, Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, відповідно до законодавства України, затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя.

Також відповідно до п.20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17 . Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

З урахуванням викладеного на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 20.12.2017 № 58 «Про внесення змін до рішення міської ради від 30.06.2015 № 6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» та витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:007:0245) прокурором правомірно здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування спірною земельною ділянкою площею 0,0642 га без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування).

5. Щодо наявності підстав для звернення прокурора до суду та порушення інтересів держави суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади (1), орган місцевого самоврядування (2) чи інший суб`єкт владних повноважень (3), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (4).

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти до висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Крім того, згідно зі ст.ст. 140, 142 Конституції України та ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується Державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому за інформацією, опублікованої на офіційному сайті Запорізької міської ради, податок на майно є одним із основних доходів бюджету міста Запоріжжя.

Згідно ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Таким чином враховуючи, що ПП «ЮСАН» у період часу з 16.06.2020 до 31.01.2024 користувалося земельною ділянкою по пр. Соборний, 87б у м. Запоріжжі площею 0,0642 га без укладення договору оренди землі, у зв`язку з чим значні грошові кошти від сплати орендної плати не отримав бюджет міста, то неповернення Відповідачем Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

Також суд погоджується з обґрунтуванням прокурором необхідності захисту інтересів держави та органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Так, норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов - порушення або загроза порушення інтересів держави. Друга група альтернативних умов - захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює (1) або неналежним чином здійснює (2) орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (3).

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245 площею 0,0642 га, яка розташована по пр. Соборний, 87б у м. Запоріжжі, відноситься до земель комунальної власності.

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до Запорізької міської ради направлено запити від 10.08.2022 № 52-4794ВИХ-22, від 30.04.2024 № 52-103-4284ВИХ-24, від 11.07.2024 № 52-103-6755ВИХ-24 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ПП «ЮСАН» недоотриманих доходів за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245, площею 0,0642 га, яка розташована по пр. Соборний, 87б у м. Запоріжжі у вигляді орендної плати за землю.

Запорізька міська рада на вказаний запит у відповіді від 16.09.2022 № 08125/03-20/05, від 03.06.2024 № 09092/03.3-20/03, від 10.07.2024 № 09092/03.3-20/03 повідомила окружну прокуратуру про те, що Запорізька міська рада не планує вживати заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ПП «ЮСАН» недоотриманих доходів за фактичне використання вказаних земельних ділянок у вигляді орендної плати.

Вказане свідчить про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що з метою не допущення залишення інтересів держави незахищеними заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя обґрунтовано звернувся з позовом у цій справі до суду.

Крім цього, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області із вказаним позовом в інтересах держави.

Також суд зазначає, що в умовах воєнного стану та погіршення економічної ситуації в Україні, сплата податків, в тому числі і орендної плати за земельні ділянки, є обов`язком суб`єктів господарювання, який безпосередньо впливає на обороноздатність Держави, а тому несплата Відповідачем орендної плати за спірну земельну ділянку є неприпустимою.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, якою передбачено, що у разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача у повному обсязі

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «ЮСАН» (69002, м Запоріжжя, вул. Поштова, буд. № 69, кВ. № 35, код ЄДРПОУ 22117412) на користь Запорізької міської ради (69105, Запорізька область, м Запоріжжя, проспект Соборний, буд. № 206, код ЄДРПОУ 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:007:0245 у період з 16.06.2020 до 31.01.2024 у розмірі 356 070 (триста п`ятдесят шість тисяч сімдесят) грн. 09 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з приватного підприємства «ЮСАН» (69002, м Запоріжжя, вул. Поштова, буд. № 69, кВ. № 35, код ЄДРПОУ 22117412) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 4 272 (чотири тисячі двісті сімдесят дві) грн. 84 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 14.04.2025.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.