Рішення

від 07.04.2025 по справі 922/4221/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/4221/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бойко О.Н.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, будинок 75; код ЄДРПОУ: 40506248) до Приватного підприємства "Інтелект-Право2" (місцезнаходження: 61176, місто Харків, вулиця Краснодарська, будинок 179б, квартира 112; код ЄДРПОУ: 41081133) про та за зустрічним позовом до про стягнення 24 250,91 грн. Приватного підприємства "Інтелект-Право2" (місцезнаходження: 61176, місто Харків, вулиця Краснодарська, будинок 179б, квартира 112; код ЄДРПОУ: 41081133) Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, будинок 75; код ЄДРПОУ: 40506248) стягнення 226 644,00 грн. за участю представників:

позивача за первісним (відповідача за зустрічним) - Бажан В.П.(довіреність №13/1-1 від 06.01.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3839 від 14.09.2019);

відповідача за первісним (позивача за зустрічним) - Моргун А.О. (ордер серії АЕ №1342563 від 14.12.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3469 від 06.10.2017)

ВСТАНОВИВ:

Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Інтелект-Право2" (відповідач) штрафних санкцій у розмірі 24 250,91 грн. (15 865,08 грн.- штраф та 8 385,83 грн. - пеня) за неналежне виконання умов Договору поставки №10А/24 від 09.04.2024.

Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вказує на те, що між ним та ПП «Інтелект-Право2», укладено Договір поставки № 10А/2 від 09.04.2024 року (далі - Договір). Згідно з пунктом 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується протягом строку дії Договору поставити та передати у власність Замовника товар: «Дидактичний матеріал» ДК 021:2015:39160000-1 Шкільні меблі (Телурій ДК 021:2015:39162110-9 Навчальне приладдя), (далі-Товар) згідно зі специфікацією (Додаток №1), що є невід`ємною частиною Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Товар згідно з умовами Договору. Згідно з пунктом 2.1. Договору, Ціна визначена у Договорі з урахуванням всіх витрат, податків та зборів Постачальника становить: 226 644 грн. 00 коп. (двісті двадцять шість тисяч шістсот сорок чотири грн. 00 коп.), без ПДВ. Згідно з пунктом 4.1. Договору, Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 року включно, а в частині виконання бюджетних зобов`язань - до їх повного виконання. Відповідно до пункту 5.4. Договору, Місце поставки: 49000, Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, дислокація закладів освіти. Поставка Товару здійснюється з підписанням акту приймання-передачі Товару у присутності Постачальника або його представника та представника Замовника в особі спеціаліста відділу технічного нагляду при департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради. Строк поставки: з дати укладання Договору до 30.04.2024 року, у робочий час Замовника. Послуги з транспортування, розвантаження окремо не сплачуються і включаються до загальної вартості товару. Пунктом 8.4. Договору зазначається, що у разі прострочення Постачальником строку поставки Товару Постачальник зобов`язаний сплатити на користь Замовника пеню за кожен день прострочки у розмірі 0,1% (одна десята відсотка) від вартості відповідної партії Товару, поставка якого прострочена. У разі прострочення Постачальником строку поставки, Замовник має право відмовитися від прийняття товару, без застосування до Замовника будь-яких санкцій. За прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості непоставлених товарів. Відповідно до пункту 8.9. Договору, Постачальник відшкодовує суму штрафних санкцій чи або збитків понесених Замовником на підставі претензії, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання претензії, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника. Претензія направляється постачальнику в будь-який зручний для Замовника спосіб та вважається отриманою Постачальником на шостий день після дня її відправлення Замовником (копія Договору додається).

Позивач зазначає, що товар відповідно до п. 5.4 Договору мав бути поставлений до 30.04.2024 року, проте Відповідач здійснив поставку товару з порушенням умов Договору щодо строку, що підтверджується Видатковою накладною № 1 від 07.06.2024 року.

Як зазначає Департамент, у зв`язку із тим, що Відповідачем було порушено строки поставки, ним було направлено на адресу ПП "Інтелект Право" претензію від 20.06.2024 року № 6/1-179 щодо невиконання умов договору поставки № 10А/24 від 09.03.2024 року з вимогою щодо сплати штрафу за несвоєчасну поставку Товару у сумі 24 250,91 грн., що додається до позовної заяви разом із доказами її направлення. Однак, не зважаючи на направлену Департаментом гуманітарної політики ДМР претензію, Відповідачем на момент подання позовної заяви (в порушення умови п. 8.9. Договору) не сплачено пеню та штраф за несвоєчасну поставку Товару.

На підставі зазначеного, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради заявляє вимогу про примусове стягнення штрафних санкцій у розмірі 24 250,91 грн.(15 865,08 грн.- штраф, 8 385,83 грн.-пеня) з Відповідача за неналежне виконання умов Договору поставки №10А/24 від 09.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.12.2024 судом позовну заяву Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/4221/24. Справу № 922/4221/24 постановлено розглядати без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

23.12.2024 до Господарського суду Харківської області надійшов зустрічний позов (вх.№ 32189/24 від 23.12.24) Приватного підприємства "Інтелект-Право2" до Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради , в якому ПП "Інтелект-Право2" просить суд стягнути з Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради заборгованість за поставлений товар у розмірі 226 644,00 грн. та судові витрати. Звертаючись із зустрічним позовом до суду ПП "Інтелект-Право2" вказує на те, що проти задоволення первісного позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим, вважає, що його права порушено, з огляду на наступне. Між Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради, в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директора департаменту Сушко Ксенії Анатоліївни (далі - Позивач, Замовник) та Приватним Підприємством «Інтелект-Право2», в особі директора Порохняча Ігоря Анатолійовича (далі - Відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки № 10А/2 від 09.04.2024 року (далі - Договір). 22.04.2024 року з боку ПП «Інтелект-Право2» на адресу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради за вих. №5 від 22.04.2024 року направлено лист з проханням продовжити строк виконання зобов`язань за договором, а саме поставка товару «Дидактичний матеріал» ДК 021:2015: 39160000-1 Шкільні меблі (Телурій ДК 021:2015: 39162110-9 Навчальне приладдя) до 31.05.2024р. у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що визначені у тексті повідомлення. При цьому, як зазначає відповідач, ПП «Інтелект-Право2» було виставлено рахунок №1 від 07.06.2024 року на сплату товару «Дидактичний матеріал» ДК 021:2015: 39160000-1 Шкільні меблі (Телурій ДК 021:2015: 39162110-9 Навчальне приладдя) на загальну суму 226 644 грн. 00 коп. (двісті двадцять шість тисяч шістсот сорок чотири грн. 00 коп.), без ПДВ.

07.06.2024 року на адресу Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради було направлено видаткову накладну №1 від 07.06.2024 року суму 226 644 грн. 00 коп., без ПДВ, яку було отримано заступником сектору діловодства Департаменту. Листом від 21.08.2024 року вих. № 14 ПП «Інтелект-Право2» повідомило про зміну реквізитів для оплати за договором № 1ОА/2 від 09.04.2024 року. Крім того, відповідач стверджує, що відповідно до додаткової угоди №1 від 19.09.2024 року до Договору поставки № 10А/2 від 09.04.2024 року Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради та ПП «Інтелект-Право2» погодили банківські реквізити постачальника. Таким чином, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради за Договором поставки товару «Дидактичний матеріал» ДК 021:2015: 39160000-1 Шкільні меблі (Телурій ДК 021:2015: 39162110-9 Навчальне приладдя) прийняв та розмістив Товар за видатковою накладною №1 від 07.06.2024 року на загальну суму 226 644 грн. 00 коп., без ПДВ. Однак станом на дату звернення із зустрічим позовом Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради не здійснив оплату Товару за договором на загальну суму 226 644 грн. 00 коп., без ПДВ. При цьому, Договір поставки № 10А/2 від 09.04.2024 року з боку Позивача не виконаний, а вимоги щодо його розірвання не були погоджені та зафіксовані сторонами відповідними регламентуючими документами. Договір не розірваний сторонами у судовому порядку. На підставі зазначеного, відповідач просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до сумісного розгляду у справі № 922/4221/24 та стягнути з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради 226 644,00 грн. заборгованості по Договору поставки № 10А/2 від 09.04.2024 року.

Ухвалою суду від 30.12.2024, судом прийнято до розгляду зустрічний позов та об`єднано в одне провадження для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі та здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Крім того, сторонами до суду були подані відзив на первісний позов позов, (том 1, арк. спр. 75-83), відповідь на відзив на первісний позов ( том 1, арк.спр.162-168), заява про зменшення розміру штрафних санкцій (Т.1 а.с.108-111), відзив на зустрічний позов (Т.1, а.с.224-226), відповідь на відзив на зустрічний позов (Т.1, а.с.241-245), заперечення на відповідь на відзив за зустрічним позовом (Т.2, а.с.1-4), додаткові пояснення у справі (Т.1, а.с.52-54), заява (Т.2 а.с.76-77), заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу (Т.1, а.с.121-122).

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 07.04.2025 представник Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради первісний позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Провадження за зустрічним позовм просив закрити.

Представник Приватного підприємства "Інтелект-Право2" у судовому засіданні 07.04.2025, у свою чергу, проти первісного позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні, при цьому підтримав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій. Просив суд вирішити питання щодо зустрічного позову в межах положень ГПК України з урахуванням оплати позивачем за первісним позовом суми заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги первісного та зустрічного позовів та заперечення проти них, заслухавши пояснення представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради, в особі заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів, директора департаменту Сушко Ксенії Анатоліївни (далі - Позивач, Замовник) та Приватним Підприємством «Інтелект-Право2», в особі директора Порохняча Ігоря Анатолійовича (далі - Відповідач, Постачальник) укладено Договір поставки № 10А/2 від 09.04.2024 року (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується протягом строку дії Договору поставити та передати у власність Замовника товар: «Дидактичний матеріал» ДК 021:2015:39160000-1 Шкільні меблі (Телурій ДК 021:2015:39162110-9 Навчальне приладдя), (далі-Товар) згідно зі специфікацією (Додаток №1), що є невід`ємною частиною Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Товар згідно з умовами Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, Ціна визначена у Договорі з урахуванням всіх витрат, податків та зборів Постачальника становить: 226 644 грн. 00 коп. (двісті двадцять шість тисяч шістсот сорок чотири грн. 00 коп.), без ПДВ.

Пунктом 3.1 Договору, сторони передбачили,що замовник має можливість сплачувати вартість поставки частинами або за всю партію поставки відповідно до підписаних видаткових накладних.

Згідно з пунктом 4.1. Договору, Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024 року включно, а в частині виконання бюджетних зобов`язань - до їх повного виконання.

В пункті 5.1 Договору, сторони погодили, що на дату укладання Договору Сторони визначили, що поставка Товарів за Договором буде здійснюватися Постачальником на користь Замовника на умовах DDP. згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС» Міжнародної торгової палати (у редакції 2020 р.).

Крім того, положеннями п.5.2 Догвоору встановлено, що Право власності на поставлену партію Товарів переходить від Постачальника до Замовника з моменту фактичної передачі Товару закладам Замовника за належним чином оформленими видатковими накладними.

Відповідно до пункту 5.4. Договору, Місце поставки: 49000, Україна, Дніпропетровська область, м. Дніпро, дислокація закладів освіти. Поставка Товару здійснюється з підписанням акту приймання-передачі Товару у присутності Постачальника або його представника та представника Замовника в особі спеціаліста відділу технічного нагляду при департаменті гуманітарної політики Дніпровської міської ради. Строк поставки: з дати укладання договору до 30.04.2024 року, у робочий час Замовника. Послуги з транспортування, розвантаження окремо не сплачуються і включаються до загальної вартості товару.

Передача Товару від Постачальника Замовнику здійснюється за видатковою накладною, в якій Сторони зазначають найменування Товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, ціну Товару та загальну вартість Товару, що постачається. На загальну вартість Товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України, якщо Постачальник є платником податку на додану вартість. Датою отримання Замовником Товару за відповідною видатковою накладною є дата проставлена у такій видатковій накладній представником Замовника в день фактичного отримання Товару.

Згідно п.8.4 Договору у разі прострочення Постачальником строку поставки Товару Постачальник зобов`язаний сплатити на користь Замовника пеню за кожен день прострочки у розмірі 0,1 % (одна десята відсотка) від вартості відповідної партії Товару, поставка якого прострочена. У разі прострочення Постачальником строку поставки, Замовник має право відмовитися від приймання товару, без застосування до Замовник будь-яких санкцій. За прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості непоставлених товарів.

Крім того, відповідно до п.8.9 Договору постачальник відшкодовує суму штрафних санкцій чи або збитків понесених Замовником на підставі претензії, протягом 10 (десять) календарних днів з моменту отримання претензії, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника. Претензія направляється Постачальнику в будь-який зручний для Замовника спосіб та вважається отриманою Постачальником на шостий день після дня її відправлення Замовником.

Пунктами 10.1-10.3 Договору передбачено таке:

Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим Договором у випадку настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю Сторін, та які Сторони не могли передбачити або запобігти. До таких обставин за цим Договором належать: військові дії, незалежно від факту оголошення війни, повстання, стихійні лиха.(п.10.1 Договору)

Сторона не звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань, якщо обставини, визначені п. 10.1 цього Договору, настали у період прострочення виконання зобов`язання (п.10.2 Договору).

Сторона зобов`язана повідомити іншу Сторону про настання та припинення дії обставин непереборної сили, з надання з надання офіційного документа, виданого Торгово- Промисловою Палатою України чи іншим компетентним органом, протягом 3 (трьох) робочих днів від дати настання або припинення. Недотримання строків повідомлення про настання обставин непереборної сили позбавляє Сторону посилатися на такі обставини як підставу звільнення від відповідальності (п.10.3 Договору).

Відповідно до розділу договору 12 "Умови банківської гарантії", визначено наступне.

Постачальник для забезпечення виконання його зобов`язань за Договором перед Замовником надає останньому, на момент підписання Замовником Договору, оригінаї банківської гарантії забезпечення виконання Договору в валюті платежу - гривня (даті - банківська гарантія).(п.12.1 Договору).

Обставинами, що зумовлюють право Замовника за Договором звернутись до банка - гаранта з вимогою про сплату суми банківської гарантії є невиконання або неналежне виконання Постачальником будь якого власного зобов`язання за Договором або дії (бездіяльність) Постачальника, що призвели до неможливості подальшого виконання Договору, у встановлені строки.(п.12.3 Договору).

Відповідно до п.12.5 Договору у разі настання обставин, визначених в Договорі, що зумовлюють право звернення до банка - гаранта з вимогою сплатити на користь Замовника суму банківської гарантії, така банківська гарантія не підлягає поверненню Постачальнику.

Згідно п.12.7 Договору кошти, шо надійшли Замовнику як забезпечення виконання Договору за банківською гарантією (у разі, коли вони не повертаються Постачальнику), не є виконанням Постачальником зобов`язань за Договором, не заліковуються в рахунок інших зобов`язань Постачальника за цим Договором та не звільняють Постачальника від виконання умов Договору, в тому числі, від сплати повної суми штрафних санкцій (відповідальності) та збитків за Дог овором.

Положеннями.13.6 Договору передбачено, що сторони домовились, шо усі повідомлення, що надсилаються Сторонами одна одній під час виконання цього Договору, здійснюються із застосування поштового зв`язку, нарочно та/або через електронну пошту:

- електронна пошта Замовнигка: tn@dhp.dniprorada.gov.ua

- електронна пошта Постачальника: intelekt.pravo@gmail.com.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печтаками.

У відповідності до умов Договору Сторони уклали Специфікацію (додаток №1 до Догвоору) (Т.1 а.с.11), за умовами якої Постачальник зобов`язується поставити телурій в кількості 102 шт., загальною вартістю 226 644,00 грн..

Крім того, в додатку №2 до Договору сторонами погоджено дислокаці закладів освіти, до яких мала відбутися поставка (Т.1 а.с.11 зворотня сторона-12).

Вказані додатки до Договору підписані уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Відповідно до видаткової накладної №1 від 07.06.2024 (Т.1 а.с.149) товар поставлено та отримано у кількості 102 штук на суму 226 644,00 грн. Вказана видаткова накладна підписана як постачальником так і отримувачем.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини, а саме відносини, пов`язанні з укладання договору поставки, що регулюються відповідними нормами ЦК України та Господарського кодексу України. Предметом спору у справі є вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, а саме за прострочення зобов`язань з поставки товару, а за зустрічним позовом - вимоги про виконання умов договору щодо стягнення суми заборгованості за поставлений товар.

За приписами абз. 2 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662, 663 ЦК України у продавця існує обов`язок передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у специфікації до договору поставки сторони погодили кількість товару, його характеристики та його вартість на суму 226 644,00 грн. Також в Договорі було погоджено строк поставки: з дати укладання договору - до 30.04.2024; умови оплати - частинами або за всю партію поставки відповідно до підписаних видаткових накладних.

Проте, відповідач за первісним позовом свої зобов`язання не виконав, поставку обумовленого товару у строк визаначений в договорі не здійснив.

При цьому, у відзиві на первісну позовну заяву, ПП "Інтелект Право2" вказує, що ним було надсліано на електронну вдресу позивача за первісним позовом Лист від 22.04.2024 року за вих. №5, в якому Відповідач за первісним позовом просив продовжити строк виконання зобов`язань за договором, а саме поставка товару «Дидактичний матеріал» ДК 021:2015: 39160000-1 Шкільні меблі (Телурій ДК 021:2015: 39162110-9 Навчальне приладдя) до 31.05.2024р., у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, які листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022р., яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022р., підтвердивши, що зазначені обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та у зв`язку з частим оголошенням повітряної тривоги, обстрілами міста Харків, відсутністю електропостачання у місті, та затримкою товару на виробництві, що призводить до затримки постачання товару і виконання договору.

При цьому, доказів направлення такого листа саме на адресу Департаменту гуманітарної політики, яка зазначена в договорі (tn@dhp.dniprorada.gov.ua), матеріали справи не містять.

Крім того, у відповіді на відзив на первісну позовну заяву Департамент зазначав, що наданий лист було надіслано не на офіційну поштову або електронну адресу, а на електронну адресу співробітника технічного відділу департаменту, а отже такий спосіб направлення листа з пропозицією внести зміни до Договору не може вважатися належним.

Водночас, суд констатує що згідно умов договору не передбачено продовження строку поставки, пунктом 5.4 Договору регламентовано, що поставка відбувається у строк до 30.04.2024, доказів того, що сторонами до договору укладались додаткові угоди стосовно зміни строку поставки товару матеріали справи не містять. Єдина додаткова угода, яка була укладена між сторонами - це Додаткова угода №1 від 19.04.2024 про зміну платіжних реквізитів, копія якої наявна в матеріала справи.

Заперечуючи проти первісного позову, ПП "Інтелект Право2" також вказує на те, що ним 27.05.2024 було поставлено товар за договором засобами поштового зв`язку УКРПОШТА згідно за специфікацію. При цьому, доказів поставлення товару саме 27.05.2024 відповідачем за первісним позовом не надано, як і не конкретизовано в які саме навчальні заклади зі ста двох , зачених в специфікації, відбулась поставка. При цьому, в Договорі поставки №10А/24 встановлений строк для поставки товару - до 30.04.2024 року, і повністю виконаною поставка вважається в момент переходу права власності відповідно до видаткової накладної на весь товар, перелік якого вказаний у Специфікації до Договору.

Разом з цим, відповідно до положень договору, а саме п.5.4 Передача Товару від Постачальника Замовнику здійснюється за ВИДАТКОВОЮ накладною, в якій Сторони зазначають найменування Товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, ціну Товару та загальну вартість Товару, що постачається. На загальну вартість Товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством України, якщо Постачальник є платником податку на додану вартість. Датою отримання Замовником Товару за відповідною видатковою накладною є дата проставлена у такій видатковій накладній представником Замовника в день фактичного отримання Товару.

З матеріалів справи вбачаєтся, що як позивачем так і відповідачем за первісним позовом надано видаткову накладну №1 від 07.06.2024 (Т.1 а.с.149) на підтвердження факту поставки товару у кількості 102 штук на суму 226 644,00 грн. Вказана видаткова накладна підписана як постачальником так і отримувачем.

Крім того, в матеріалах справи наявний рахунок №1 від 07.06.2024 на сплату суми у розмірі 226 644,00 грн. за поставку товару (телурію) у кількості 102 штук (Т.1 а.с.148). Вказаний рахунок підписаний постачальником.

Заперечуючи проти дати поставки товару саме 07.06.2024 ПП "Інтелект Право2" стверджує, що у видатковій накладній №1 від 07.06.2024 року мається відмітка непідтвердженого представника замовника «зав. сектору діловодства» та відсутнє проставлення дати фактичного отримання Товару згідно з п. 5.4 Договору».

Проте, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.».

Отже, дата підписання видаткової накладної №1, що вказана у цьому первинному документі, а саме 07.06.2024 року - є датою отримання Замовником Товару.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

У даному аспекті суд зазначає, що наявність доказів у справі (видаткова накладна, рахунок на оплату ), є більш вірогідним для висновку що поставка товару відбулася саме 07.06.2024. Інших доказів на спростування вказаних обставин ПП "Інтелект право2" не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні. Отже, судом встановлено прострочення з боку ПП "Інтелект право2" строку поставки товару, визначеного умовами договору.

Положеннями статей 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В матеріалах справи міститься Претензія Позивача за первісним позовом від 20.06.2024 за № 6/1-119 (Т.1 а,с.17), з якою Департамент звернувся до ПП "Інтелект право2" з вимогою виконати свої зобов`язання за Договором, а саме у відповідності до п.8.4 Договору сплатити штраф і пеню за несвоєчасну поставку протягом 10 днів з моменту отримання претензії. У разі невиконання підприємтвом своїх зобов`язань, Департамент гуманітарної політики зазначив, що буде змушений звернутися до суду для вирішення спірної ситуації, відповідно до умов укладеного Договору та норм чинного законодавства України. Докази направлення зазначеної Претензії як на поштову адресу, так і на юридичну адресу Відповідача за первісним позовом наявні в матеріалах справи ( Т.1 а.с.19).

У зв`язку із ненаданням відповіді на претензію Позивача за первісним позовром та несплатою пені та штрафу, нарахованих унаслідок порушення строків поставки Товару, Департмент гуманітарної політики був змушений звернутися до суду для примусового стягнення штрафних санкцій з Відповідача за первіним позовом.

Відповідно до п.8.9 Договору Постачальник відшкодовує суму штрафних санкцій чи або збитків понесених Замовником на підставі претензії, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання претензії, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Замовника. Претензія направляється постачальнику в будь-який зручний для Замовника спосіб та вважається отриманою Постачальником на шостий день після дня її відправлення Замовником (копія Договору додається).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Також у договорі сторони погодили, що у разі прострочення Постачальником строку поставки Товару Постачальник зобов`язаний сплатити на користь Замовника пеню за кожен день прострочки у розмірі 0,1% (одна десята відсотка) від вартості відповідної партії Товару, поставка якого прострочена. У разі прострочення Постачальником строку поставки, Замовник має право відмовитися від прийняття товару, без застосування до Замовника будь-яких санкцій. За прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості непоставлених товарів..(п.8.4 Договору).

Відтак, Департаментом гуманітаної політики за несвоєчасне виконнаня підриємством відповідача за первісним позовом своїх зобов`язань з поставки товару за договором нараховано пеню у розмірі 8 385,83 грн. (з 01.05.2024 - 06.06.2024 (Період прострочення відповідно до видаткової накладної № 1 від 07.06.2024р)) та штраф за прострочення поставки товару понад тридцять днів у розмірі 7% вказаної вартості непоставлених товарів, а саме - 15 865,08 грн. (226 644,00 грн. х 7% (штрафна санкція).

Перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним.

За таких обставин, враховуючи підтверджений факт прострочення зобов`язання (поставки товару), суд вважає, що вимоги про нарахування пені та штрафу заявлені позивачем за первіним позовом є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що прострочення виконання зобов`язання сталося через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), з наступних підстав.

Згідно зі ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У пункті 10.1 Договору зазначено, що Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим Договором у випадку настання та дії обставин, що знаходяться поза межами контролю Сторін, та які Сторони не могли передбачити або запобігти. До таких обставин за цим Договором належать: військові дії, незалежно від факту оголошення війни, повстання, стихійні лиха.

Згідно з п. 10.3 договору Сторона зобов`язана повідомити іншу Сторону про настання та припинення дії обставин непереборної сили, з надання з надання офіційного документа, виданого Торгово- Промисловою Палатою України чи іншим компетентним органом, протягом 3 (трьох) робочих днів від дати настання або припинення. Недотримання строків повідомлення про настання обставин непереборної сили позбавляє Сторону посилатися на такі обставини як підставу звільнення від відповідальності.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

За змістом ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, засвідчує Торгово-промислова палата України за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Разом з тим, відповідач за первісним позовом не надав суду передбачених законом та договором доказів настання форс-мажорних обставин (непереборної сили), зокрема, сертифікату, виданого ТТП України або її регіональним відділенням стосовно невиконання ним умов договору поставки, також відповідач не надав доказів повідомлення позивача, згідно з п. 10.3 договору, протягом 3 робочих днів про початок дії обставин непереборної сили у письмовій формі.

Крім того, як вбачається з матералів справи, договір поставки №10А/2 було укладено 09.04.2024, тобто під час воєнного стану в Україні, війскова агресія РФ на дату укладання цього Договору тривала вже два роки. Крім того, необхідно враховувати, що Приватне підприємство «Інтелект-Право2» укладало договір поставки як суб`єкт господарської (підприємницької) діяльності та повинно було усвідомлювати можливі для нього негативні наслідки.

Отже, суд відхиляє зазначені вище доводи відповідача за первісним позовом.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Також за приписами ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються на розсуд суду за наявності визначених у них умов та на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто є правом суду.

У даному випадку суд вважає, що відповідач за первісним позовом не довів суду наявності виняткових обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, не навів поважних причин порушення зобов`язання, що стало підставою для застосування заходів відповідальності позивачем за первісним позовом.

Суд зазначає, що договір поставки з позивачем за первісним позовом був укладений вже під час дії воєнного стану в України.

Щодо доводів відповідача про часте оголошення повітряної тривоги у місті Харкові, обстрілами міста Харків, то ці обставини є загальновідомими, як і обставини щодо відсутності електропостачання у місті, однак, доказів про відсутність електроенергії на об`єктах відповідача за первісним позовом, терміну її відсутності, а також безпосереднього впливу на виробництво продукції, що була предметом поставки, та неможливості у зв`язку з цим вчасно поставити цю продукцію позивачу, відповідачем за первісним позовом суду не надано.

Щодо доводів відповідача за первісним позовом стосовно того, що все вищезазначене призвело до затримки товару на виробництві, та до затримки постачання товару і виконання договору, суд зазначає таке.

У п. 1.3 Договору поставки №10А/24 від 09.04.2024 року Відповідач гарантував, що: «1.3. Товар на момент поставки є власністю Постачальника, нікому не відчужений, у спорі, під забороною, під арештом та у заставі, у тому числі у податковій заставі, не знаходиться, правами третіх осіб як в Україні, так і за її межами не обтяжений».

Тобто, укладаючи Договір поставки товару, Відповідач як Постачальник підтвердив, що Товар знаходиться у його власності, а тому і посилання на затримку товару на виробництві суперечить позиції Відповідача під час участі у закупівлі з ідентифікатором иА-2024-02-20-012376-а та під час укладання договору за результатами її проведення.

Окрім цього, під час участі в закупівлі, Відповідачем як учасником було подано у складі своєї тендерної пропозиції Гарантійний лист вих. №30 від 29.02.2024р., в якому зазначено: «Дійсним листом гарантуємо поставку предмета закупівлі у кількості, гарантійними строками та в терміни, визначені цією тендерною документацію та тендерною пропозицією учасника торгів.» (копія гарантійного листа вих. №30 від29.02.2024 р. додається).

Таким чином Відповідач, як суб`єкт господарювання, гарантуючи поставку товару у встановлені терміни, підписавши зі сторони Постачальника Договір поставки товару, взяв на себе зобов`язання виконати умови цього Договору, зокрема і поставити Товар у визначений строк - до 30.04.2024 року.

Суд зазначає, що згідно ст. ст. 42, 44 ГК підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відповідно до правової позиції, що викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19: «У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.

Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб`єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.».

Отже, суд вважає, що зазначені відповідачем за первісним позовом обставини не є виключними та достатніми для зменшення розміру пені.

Також суд враховує, що розмір пені та штрафу був погоджений відповідачем при укладенні договору поставки, та сума пені, як і сума штрафу (24 250,91 грн.) не є значними у порівнянні з ціною договору (на загальну суму 226 644,00 грн.)

Водночас суд зазначає, що неналежне виконання постачальником зобов`язань вплинуло й на інтереси замовника, що полягало у справедливому сподіванні позивача за первісним позовом на належне виконання відповідачем договору, а також досягнення мети неустойки - стимулювання відповідача до належного виконання зобов`язання.

Отже, суд дійшов висновку, що ПП "Інтелект Право2" не довело поважності причин неналежного виконання своїх зобов`язань з урахуванням інтересів обох сторін, наявності виняткових обставин для зменшення штрафних санкцій; не навело доводів щодо неспівмірності пені та штрафу розмірам понесених збитків чи заінтересованості кредитора (позивача за первісним позовом) у стягненні такої пені та штрафу.

Щодо доводі відповідача за первісним позовом стосовно того, що департамент наділений зобов`язаннями скористатись отриманням виплати у розмірі 11 332,20 грн. за гарантією, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 12.1. Договору Постачальник для забезпечення виконання його зобов`язань за Договором перед Замовником надає останньому, на момент підписання Замовником Договору, оригінал банківської гарантії забезпечення виконання Договору в валюті платежу - гривня (далі - банківська гарантія).

Згідно пункту 12.2. Договору Строк дії забезпечення виконання договору про закупівлю повинен закінчуватися не раніше ніж через один місяць після закінчення строку дії договору про закупівлю.

Постачальником на виконання вимог Договору було оформлено банківську гарантію № 2024/3/840/V від 03 квітня 2024 року (Гарант - АТ «ЮНЕКС БАНК») де принципалом є Приватне підприємство «ІНТЕЛЕКТ-ПРАВО2», бенефіціаром є Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради.

Визначено суму гарантії: 11 332,20 грн. (Одинадцять тисяч триста тридцять дві гривні 20 копійок). Строк гарантії: з «03» квітня 2024 року по «04» лютого 2025 року включно.

Згідно гарантії № 2024/3/840/У від 03 квітня 2024 року гарант безумовно та безвідклично зобов`язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії. Ця гарантія забезпечує виконання зобов`язань принципала за договором закупівлі, що буде укладено за результатами закупівлі.

У разі невиконання або неналежного виконання (як повністю, так і частково) Принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, беневійіар має право протягом строку дії гарантії звернутися з вимогою до гаранта про сплату коштів відповідно до її умов. Підставою заявлення вимог до гаранта є настання гарантійного випадку, під яким розуміється факт порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією. Вимога бенефіціара до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах бенефіціар зазначає, у чому полягає порушення принципалом основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Всі платежі за гарантією мають бути здійснені гарантом на користь бенефіціара незалежно від будь-яких заперечень принципала або будь - якої третьої особи. Гарант не несе відповідальності у разі затримки в наданні вищезазначених документів з вини служб засобів зв`язку, а також затримки при оформленні відповідних документів.

Пунктом 12.3. Договору встановлено Обставинами, що зумовлюють право Замовника за Договором звернутись до банка - гаранта з вимогою про сплату суми банківської гарантії є невиконання або неналежне виконання Постачальником будь якого власного зобов`язання за Договором або дії (бездіяльність) Постачальника, що призвели до неможливості подальшого виконання Договору, у встановлені строки.

В Пункті 12.5. Договору сторони погодили, що у разі настання обставин, визначених в Договорі, що зумовлюють право звернення до банка - гаранта з вимогою сплатити на користь Замовника суму банківської гарантії, така банківська гарантія не підлягає поверненню Постачальнику.

Відповідно до п.12.7 Договору, кошти, шо надійшли Замовнику як забезпечення виконання Договору за банківською гарантією (у разі, коли вони не повертаються Постачальнику), не є виконанням Постачальником зобов`язань за Договором, не заліковуються в рахунок інших зобов`язань Постачальника за цим Договором та не звільняють Постачальника від виконання умов Договору, в тому числі, від сплати повної суми штрафних санкцій (відповідальності) та збитків за Дог овором.

Суд зазначає, що Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У ч. 2 ст. 20 ГК України визначено, що застосування штрафних санкцій є одним зі способів захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання. Крім того, встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з ч. 1 ст. 200 Господарського Кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань.

Отже, неустойка і банківська гарантія є різними способами захисту прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, різними засобами забезпечення виконання господарських зобов`язань. Зазначені способи мають різну правову природу і не є взаємовиключними. Сплата коштів кредитору гарантом і сплата штрафних санкцій боржником не належать до одного виду відповідальності.

Таким чином, можливість стягнення з відповідача за первісним позовом пені та штрафу за порушення строків поставки Товару за Договором не ставиться у залежність від реалізації позивачем за первісним позовом свого права на звернення стягнення за банківською гарантією. Крім того, положення договору не містять застережень про пріоритетність у застосуванні або можливість взаємного зарахування цих способів забезпечення виконання зобов`язань.

Подібна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду у справі №908/7/18 від 21.12.2018

ПП "Інтелект Право2" зазначеного не спростував, протилежного не довів. Доводи відповідача за первісним позовом в цій частині є непереконливими та ґрунтуються на власному помилкову тлумаченні норм чинного законодавства.

Щодо тверджень відповідача за первісним позовом стосовно того, що жодним документом не надано права директору департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради Сушко К.А. представляти інтереси департаменту, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява була подана керівником департаменту гуманітарної політики - Сушко Ксенією Анатоліївною, а її повноваження діяти від імені Позивача підтверджені документами, поданими разом з позовом: Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань, в якій зазначено відомості про керівника - Сушко К.А., Розпорядження Дніпровського міського голови про призначення Сушко К.А. на посаду № 2-18/2-рк від 18.02.2021 р., Рішення Дніпровської міської ради від 26.05.2021 р. № 85/7 про затвердження Положення про департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16: «Представництво юридичної особи має відбуватись у формі або самопредставництва, яке може здійснювати керівник підприємства або член виконавчого органу згідно статутних документів, або професійний адвокат.».

Згідно ч.1ч.3 ст.56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до ч.1 ст.6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

До частини 5 цієї ж статті, Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно ч.8 ст.6 ГПК України Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч.6 ст. 18 ЗУ «Про електронні довірчі послуги» Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

При цьому, суд зазначає, що в електронному документообігу юридичну силу має саме КЕП відповідальної особи.

У системі ЕСІТС немає механізму для накладання печатки підприємства - все здійснюється через КЕП особи, яка діє від імені підприємства.

Таким чином, оскільки Сушко К.А. є керівником ДГП ДМР вона має право здійснювати представництво департаменту в судах та підписувати як позовну заяву так і зави по суті спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає первісні позовні вимоги щодо стягнення пені та штрафу у розмірі 24 250,91 грн. обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем за первісним позовом, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо зустрічної позовної заяви.

Предметом зустрічного позову є стягнення заборгованості у розмірі 226 644,00 грн. за Договором поставки № 10А/24 від 09.04.2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами Департаментом гуманітарної політики здійснено оплату за отримані товари, що підвтерджується платіжною інструкцією №24845 від 05.12.2024 (Т.1 а.с.195) на суму 158 650,80 грн. та платіжною інструкцією №24847 від 05.12.2025 (Т.1 а.с.196) на суму 67 993,20 грн.

При цьому, як зазначає Відповідач за зустрічним позовом він здійснює фактичні оплати за отримані товари та послуги через Головне Управління державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області.

Вищевказані платіжні інструкції містять наведені відомості щодо дати та часу створення та опрацювання документу посадовими особами Департаменту гуманітарної політики ДМР, а саме:

- платіжній інструкції №24845 від 05 грудня 2024 року зазначена дата та час погодження платіжної інструкції керівником та бухгалтером станом на 20.12.2024 року, і дата отримання платіжної інструкції Головним Управлінням державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області вказана 20 грудня 2024 року.

- платіжній інструкції №24847 від 05 грудня 2024 року зазначена дата та час погодження платіжної інструкції керівником та бухгалтером станом на 12.12.2024 року, і дата отримання платіжної інструкції Головним Управлінням державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області, а саме 12 грудня 2024 року.

При цьому, згідно пункту 19 Постанови Кабінету міністрів України від 9 червня 2021 р. № 590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» Головне управління державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області, в свою чергу, здійснює оплату за вказаним у Договорі товаром - «Дидактичний матеріал» ДК 021:2015:39160000-1 Шкільні меблі (Телурій ДК 021:2015:39162110-9 Навчальне приладдя) в третю чергу.

Отже, Департамент гуманітарної політики ДМР здійснив оплату по Договору поставки № 10А/24 від 09.04.2024 року, на виконання своїх зобов`язань за даним Договором, при цьому ним було вчинено усі необхідні та можливі від нього дії для виконання зобов`язання задля сплати коштів за поставлений Позивачем за зустрічним позовом товар за Договором поставки № 10А/24 від 09.04.2024 року, а повноваження стосовно фактичного перерахування коштів на оплату за отриманий Товар не належать до компетенції Відповідача, оскільки здійснюється безпосередньо Головним Управлінням державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі №922/4221/24 за зустрічним позовом підлягає закриттю, з урахуванням такого.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

У даній справі предметом заявленого зустрічного позову є стягнення з відповідача за зустрічним позовом суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 226 644,00 грн. грн.

Із поданих відповідачем за зустрічним позовом платіжних інструкцій №24845 від 05.12.2024 (Т.1 а.с.195) на суму 158 650,80 грн. та №24847 від 05.12.2025 (Т.1 а.с.196) на суму 67 993,20 грн. вбачається, що відповідач за зустрічним позовом сплатив позивачу за зустрічним позовом вищевказану суму у повному обсязі.

При цьому, закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення. Отже, твердження сторін щодо сплати Департаментом боргу за поставлений товар до або після подачі зустрічного позову, не впливають на висновок суду щодо закриття провадження у справі за зустрічним позовом.

За таких обставин, у зв`язку із сплатою відповідачем за зустрічним позовом позивачу за зустрічним позовом заявленої до стягнення у даній справі суми, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Принцип змагальності полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, про задоволенні первісних позовних вимог в повному обсязв ат закриття провадження за зустрічними позовними вимогами, у зв`язку з відстуністю предмета спору.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, керуючись статті 129 ГПК України, суд зазначає наступне.

Враховуючи висновки суду про повне задоволення первісного позову, витрати, понесені позивачем за первісним позовом покладаються ПП "Інтелект право2" у розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 42, 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Інтелект-Право 2" (місцезнаходження: 61176, місто Харків, вулиця Краснодарська, будинок 179б, квартира 112; код ЄДРПОУ: 41081133) на користь Департамента гуманітарної політики Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, місто Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, будинок 75; код ЄДРПОУ: 40506248) штрафні санкції за неналежне виконання умов Договору поставки № 10А/24 від 09.04.2024 року у загальному розмірі 24 250,91 грн., з яких: 15 865,08 грн. - штраф, 8385,83 грн. - пеня; а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі за зустрічним позовом Приватного підприємства "Інтелект-Право 2" - закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "16" квітня 2025 р.

Суддя В.В. Рильова