Рішення

від 16.04.2025 по справі 149/741/25

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/741/25

Провадження №2/149/482/25

Номер рядка звіту 69

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16.04.2025 року м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Войнаревича М. Г.,

при секретарі Паламарчук Л. В.,

за участю: ОСОБА_1 , представника - адвоката Липня С.В.,

представника третьої особи Шевчук А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування: Хмільницької міської ради про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, позбавлення батьківських прав.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Орган опіки та піклування Хмільницької міської ради про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, позбавлення батьківських прав.

Позов мотивовано тим, що відповідач є батьком ОСОБА_1 , яка з 11.10.2024 року, після смерті своєї матері, проживає із своєю бабою ОСОБА_3 та знаходиться на її утриманні.

Відповідач жодного разу не навідувався до дочки, не цікавився її життям, моральним та матеріальним станом. Покладених законом на батьків обов`язків, не виконує.

За таких обставин просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання та позбавити його батьківських прав.

Ухвалою суду від 17.03.2025 у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву, однак відзиву відповідач до суду не подала.

16.04.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримують повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Зацікавлена особа: в особі представника Органу опіки та піклування Хмільницької міської ради в судовому засіданні надала суду висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням виконкому Хмільницької міської ради від 15 квітня 2025 року № 259 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у справі доказів достатньо для вирішення справи по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників, дослідивши наявні у справі матеріали та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (копія на а.с. 4) підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_1 , батьком зазначений ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 ,

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (копія на а.с. 8) встановлено, що мати позивачки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла.

Відповідно до довідки № 121 від 18.10.2024 року (а.с. 11), яка видана ОСОБА_1 , встановлено, що батько позивачки ОСОБА_2 , протягом навчання учениці в закладі освіти не цікавився навчанням своєї дочки.

Відповідно до відповіді служби у справах дітей Хмільницької міської ради № 21-14-01/30 від 28.10.2024 року на запит № 01-10/644 від 25.10.2024, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає біля бабусі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 13-14)

ОСОБА_1 , є здобувачкою першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 081 Право Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, характеризується за місцем навчання виключно позитивно, що підтверджується характеристикою від 03.03.2025 (а.с.16)

Згідно довідки Хмільницької міської ради № 381 від 18.10.2024 (копія на а.с.18) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає в АДРЕСА_1 . Батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не проживає в даному господарстві.

Відповідно до висновку Хмільницької міської ради від 15.04.2025, орган опіки та піклування Хмільницької міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішуючи даний спір суд керується наступними нормами законодавства.

За змістом ч.ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В абзаці 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька, так і для дитини (стаття 166 СК України).

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей (ч.ч. 1, 4 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Приймаючи до уваги встановлені обставини, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження, оскільки судом встановлено, що вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини. Відповідач тривалий час не спілкується з дитиною, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про ухилення відповідача від виховання дитини та свідомого нехтування нею своїми обов`язками.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини справи, а також висновок Хмільницької міської ради про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, суд вважає що наявні підстави для задоволення позову та позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_1 , як виключної міри, спричиненої тривалим нехтуванням відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

З акту обстеження умов проживання вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом зі своєю бабусею ОСОБА_3 та знаходиться на її утриманні (копія на а.с. 9-10).

Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини (ч. 2 ст. 166 СК України).

Відповідно до ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ч. 1 ст. 180, 181 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частинами 1, 2 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно її ОСОБА_1 належним чином не виконує свій обов`язок по утриманню дитини, а також те, що вимога про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав підлягає задоволенню, суд вважає, що стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 буде відповідати інтересам дитини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто у даній справі з 13.03.2025 року.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені судом обставини, зокрема те, що відповідач є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з бабою та перебуває на її утриманні, відповідач є особою працездатного віку, має обов`язок щодо утримання дитини, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду слід допустити до негайного виконання в межах суми аліментних платежів за один місяць.

При цьому суд роз`яснює відповідачу зміст ч. 1 ст. 169 СК України, якою визначено, що батько, позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

На підставі ст.ст. 121, 141, 150, 151, 155, 164, 166 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно його доньки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_2 ., на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на її утримання, в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 березня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_2 ., в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайло ВОЙНАРЕВИЧ