Рішення

від 15.04.2025 по справі 475/1386/24

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/1386/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.04.2025смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої-судді: Єгорової Н.І.

при секретареві: Маковецькій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доманівка, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та права власності на житловий будинок,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на нерухоме майна посилаючись на те, що 25.09.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір щодо купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , про що свідчить письмова розписка про отримання коштів за проданий будинок.Договір купівлі продажу житлового будинку укладений у формі розписки, інші письмові договори не складалися.

У зв"язку з тим, що договір купівлі-продажу житлового будинку не укладався, крім розписки, відповідно нотаріально не посвідчувався та угода не реєструвалася.

На підтвердження фактичного укладеної угоди про продажу будинку, продавець передала ОСОБА_1 ключі від будинку, склала розписку про отримання коштів в сумі 25 000 грн в рахунок продажу будинку та передала документи на будинок, про що зазначила все у розписці.. Сторони домовилася про нотаріальне посвідчення договору купівлі- продажу протягом місяця.

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, а тому оформлення договору купівлі будинку не відбулося.

У зв`язку із смертю продавця, позивачка ОСОБА_1 остаточно втратила можливость нотаріально посвідчити правочин, а тому й звернулася до суду з уточненим позовом.

Позивачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 уточнені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Савін Д., в судове засідання надав письмову заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається,що 25.09.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме- житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , про що було складено розписку.

Відповідно до розписки, складеною ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно отримала від ОСОБА_1 05 червня 2018 року

двадцять п"ять тисяч гривень за проданий будинок по АДРЕСА_1 . Ключі від булинку та документи на будинок передала ОСОБА_1 .. Оплата проведена в повному обсязі .Претензій до ОСОБА_5 не має.

Житловий будинок , розташований в АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.09.2994р., видане на підставі рішення виконавчого комітету Володимирівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, що підвтерджується копією даного свідоцтва.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Комунальне підприємство Вознесенське міжміське бюро технічної інвентарізації прийняло рішення про реєстрацію права власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності 05.11.2009р.

Після укладання розписки та передачі повної суми вартості об"єкту , ОСОБА_2 передала технічну документацію на спірний об`єкт нерухомості, оформлену на своє ім`я з метою документального оформлення та нотаріального посвідчення правочину, а також передала ОСОБА_3 ключі для користування житловим будинком.

Відповідно до повного витягу з ДРАЦСГ , витребуваного ухвалою суду від Вознесенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо суб"єкта , встановлено, що право власності на будинок за ОСОБА_3 не зареєстроване.

Виконавши всі істотні умови угоди щодо продажу житлового будинку, сторони не змогли нотаріально оформмити правочин та зареєструвати право власності за покупцем, у зв"язку зі смертю продавця.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 657 ЦК України передбачено що, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

На підставі ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу а також, одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З першого січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів", яким ч. 3 ст. 640 ЦК викладено в новій редакції, згідно з якою договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним із дня такого посвідчення, а з частини другої статті 657 ЦК виключено слова "та державної реєстрації". Таким чином, з цього часу не передбачено державної реєстрації правочину, якщо в договорі не передбачено інше.

Аналогічна позиція викладена в пункті 2 листа ВССУ від 28 січня 2013 року № 24-150/0/4-13.

Відповідно до положення абз. 4 п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», яким передбачено, що у зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями218та220 ЦК.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін (ст. 209 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але

одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 роз`яснив, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України пов`язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

Статтею 657 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Однією з умов застосування ч. 2ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

У даному випадку між сторонами мають місце саме зазначені вище правовідносини.

З огляду на вищезазначене, оскільки сторони домовились щодо усіх істотних умов укладеного між ними правочину купівлі-продажу вищевказаного нерухомого майна, фактично відбулося повне виконання правочину (були передані ключі та правовстановлюючі документи нерухомого майна), даний правочин відповідає дійсній волі сторін, що підтверджується розпискою , однак підстави для нотаріального посвідчення вказаного правочину відсутні з незалежних від позивачки зазначених вище обставин - смерть продаця ОСОБА_2 . Вказаний правочин на даний час не потребує державної реєстрації, а тому порушене право підлягає захисту у судовому порядку.

Відповідно дост. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 3ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Беручи до уваги, що позивачем доведено факт укладення угоди про купівлю- продаж житлового будинку і неможливість посвідчити угоду нотаріально у зв"язку зі смертю продавця, а правонаступників не встановлено, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 3-4, 10, 133, 141, 258-259, 263-265,268,272-273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, розташований за адресою- АДРЕСА_1 (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Доманівського району) Миколаївської області, укладений в формі розписки від 25.09.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою- АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Н. І. Єгорова