Рішення від 07.04.2025 по справі 947/19013/24

Справа № 947/19013/24

Провадження № 2/947/334/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2025 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретаря судового засідання Макаренко Г.В.

розглянувши за правилами загального провадження цивільну справу за позовом Комунальної установи « Одеський академічний театр музичної комедії їм. М. Водяного» до ОСОБА_1 , третя особа державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Лєсогорова Дмитра Олександровича про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи « Одеський академічний театр музичної комедії їм. М. Водяного» про визнання права власності на обов`язкову долю у спадщині -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 14.06.2024 року надійшла позовна заява Комунальної установи «Одеській академічний театр музичної комедії їм.М. Водяного» ( скорочене «ОАТМК їм Водяного» ) із позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на двокімнатну квартиру під АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за заповітом від 07 листопада 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Демидовим С.С. ОСОБА_2 ( помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у випадку своєї смерті заповідав своє майно «ОАТМК їм Водяного», але при зверненні позивача до державного нотаріуса Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Лєсогорова Д.О., виявилось про відсутність оригіналів правовстановлюючих документів спадкодавця на спадкове майно, що стало підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину а також виявилось що до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернулась донька померлого , яка, як інший спадкоємець, було зазначена відповідачем.

До судового засідання представник позивача, адвокат Щукін О.С., подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності з урахуванням того, що він підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та заперечував проти зустрічних вимог ОСОБА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Соболева Г.В., заперечувала проти задоволення первісних позовних вимог та подала 18.03.2025 року , в інтересах ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву, яка була прийнята судом 20.03.2025 року.

Згідно заявлених у зустрічному позові вимог ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку квартири під АДРЕСА_1 у порядку спадкування обов`язкової частки спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 .

До судового засідання представником Швецової Д.В. подана заява про розгляд справи за її відсутності з урахуванням того, що вона підтримає вимоги по зустрічному позову у повному обсязі, та заперечує проти повного задоволення позовних вимог первісного позивача.

Як встановлено судом, 01 вересня 2023 року державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса Лєсогоровим Дмитром Олександровичем була заведена спадкова справа №750/2023 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та було проінформовано позивача, про наявність заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Демидовим С.С. 07 листопада 2019 року у реєстрі за №1173, від імені ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на квартиру АДРЕСА_1 у власність Комунальної установи «Одеський Академічний Театр Музичної Комедії Ім. М. Водяного» ( код ЄДРПОУ 02224838).

Згідно заповіту від 07 листопада 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Демидовим С.С. ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповідав у власність «ОАТМК їм Водяного» належну спадкодавцю квартиру під АДРЕСА_1 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 січня 2024 року у справі №947/35230/23 ( набрало законної сили 12.03.2024) було задоволена заява «ОАТМК їм Водяного» та визначено додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_2 .

Постановою від 17 травня 2024 року державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Лєсогоров Д.О. відмовив «ОАТМК їм Водяного» у вчинені нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_2 у звязку із відсутністю документів ( оригіналів) що посвічують право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого ( повторно) 05.03.2020 року Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), та народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого (повторно) Київським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) 16 серпня 2023 року.

На підставі договору дарування від 27.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланським А.В., ОСОБА_2 на праві власності належала квартира під АДРЕСА_1 , загальною площею 46,7 кв.м, житловою площею 26,4 кв.м.

Згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, станом на 22.12.2020 року за адресою: квартира під АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_2 ( з 03.06.2009 року ) і ОСОБА_1 ( з 17.06.2009 року).

З листа від 14.02.2025 , направленого на ухвалу суду державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Лєсогоровим Д.О. вбачається що ОСОБА_1 також не надала оригінал договору дарування від 27.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланським А.В., який є єдиним документом підтверджуючим право власності ОСОБА_2 на спадкове майно.

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог п.4 ст. 264 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Правовідносини пов`язані із спадкуванням врегульовані Цивільним кодексом України ( далі ЦК України ).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав

та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця),

до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом

або за законом.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає

в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті ( ст. 1233 ЦК України).

Частинами першою та третьою статті 1235 ЦК України визначеного, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Право на обов`язкову частку у спадщині врегульованостаттею 1241

ЦК України, частиною першою якої передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно відзмістузаповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Право на обов`язкову частку це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку

у спадщині, незалежно від змісту заповіту.

Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця,

в силу прямої вказівки закону.

Вказаний правовий висновок визначений у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 757/40264/15-ц.

Згідно п. 19 Постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року 37 « Про судову практику у справах про спадкування» перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного

тлумачення не потребує.

При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.

Той зі спадкоємців, який має право на обов`язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов`язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець

за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені

у частинах третій, четвертій статті 1268, статтях 1269, 1270 ЦК України.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності достатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Подібні висновки викладені також у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова ВС від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц)

Таким чином суд, проаналізувавши надані сторонами докази, вважає доведеним у судому засіданні факт смерті ОСОБА_2 , до спадкового майна якого відноситься і квартира квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,70 кв.м., житлова площа 26,40 кв.м..

Враховуючи наявність заповіту від 07.11.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Демидовим С.С, згідно якого спадкодавець заповідав всю належну йому квартиру «ОАТМК їм Водяного» , а також той факт що на момент відкриття спадщини ( дня смерті спадкодавця ІНФОРМАЦІЯ_1 ) його донька ОСОБА_1 , яка проживала разом із спадкодавцем, була неповнолітньою , то остання має обов`язкову частку у спадщині яку вона фактично прийняла , відсутність вимог про зменшення розміру обов`язкової частки, та відсутність інших спадкоємців , яки б звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщину у встановлений законом строк або вступили у спадщину , суд вважає що спадкове майно ОСОБА_2 у вигляді квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,70 кв.м., житлова площа 26,40 кв.м.., підлягає розподілу між спадкоємцями «ОАТМК їм Водяного» та ОСОБА_1 у рівних частках.

При вирішення питання про можливість визнання за спадкоємцями права власності на спадкове майно судом приймається до уваги неможливість отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріусу спадкоємцями у яких відсутній оригінал правовстановлюючих документів на спадкове майно, та наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва з вказаних підстав.

Викладене дозволяє суду прийти до висновку що позовні вимоги Комунальної установи « Одеський академічний театр музичної комедії їм. М. Водяного» підлягають частковому задоволенню із визнання за ними права власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі, з обставин викладених вище.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК України , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК України ).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги Комунальної установи « Одеський академічний театр музичної комедії їм. М. Водяного» (код ЄДРПОУ 02224838, місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул Пантелеймонівська, буд. 3) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) , третя особа державний нотаріус Київської державної нотаріальної контори у м. Одесі Лєсогорова Дмитра Олександровича, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Задовольнити зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунальної установи « Одеський академічний театр музичної комедії їм. М. Водяного» про визнання права власності на обов`язкову долю у спадщині.

Визнати за Комунальною установою « Одеський академічний театр музичної комедії їм. М. Водяного» ( код ЄДРПОУ 02224838) право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,70 кв.м, житлова площа 26,40 кв.м, у порядку спадкування за заповітом від 07.11.2019 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Визнати за ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 46,70 кв.м, житлова площа 26,40 кв.м, у порядку спадкування обов`язкової долі у спадщині після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Питання розподілу судових витрат вирішити у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 16.04.25.

Суддя В. О. Луняченко